У надра вода надходить переважно з атмосферних опадів. Дощові й талі води просочуються вглиб земної кори (мал. 250). Там вони нагромаджуються в порах і тріщинах порід. Гірські породи можуть пропускати або не пропускати воду. Залежно від цього розрізняють водопроникні й водонепроникні (водотривкі) шари порід.

Мал. 250. Схема кругообігу води у природі

Водопроникні породи здатні пропускати воду, тому що в них є пустоти — пори і тріщини. Чим крупніші частинки породи, тим більші пори й проміжки між ними і тим легше проходить вода. Добре пропускають воду пісок, гравій, галька, вапняки з тріщинами. Водотривкі породи майже не пропускають воду. Такими є глина, пісковик, граніт, якщо в них не має тріщин. Вода, що просочилася, на таких породах затримується. Вона заповнює проміжки між частинками водопроникної породи, яка залягає вище, нагромаджується й утворює водоносний шар.

Розміри пор у різних породах

ҐРУНТОВІ ТА МІЖПЛАСТОВІ ВОДИ. У земній горі шари водопроникних і водотривких порід чергуються. Тому водоносні шари лежать на різній глибині. Залежно від глибини їх залягання розрізняють ґрунтові та міжпластові води.

Ґрунтові води утворюють верхній водоносний шар, який залягає на першому від поверхні водотривкому пласті. Ці води не перекриті зверху водотривким шаром, тому поповнюються водою, яка просочується з усієї поверхні, розташованої над ними (мал. 251). Рівень ґрунтових вод змінюється залежно від кількості води, що просочилася. Так, навесні, після танення снігу, він підвищується, наприкінці посушливого літа — знижується. Зміна рівня ґрунтових вод помітна в колодязях, з яких беруть питну воду.

Мал. 251. Схема залягання ґрунтових вод

Глибина криниці сягає ґрунтових вод

Якщо водоносний шар розміщується під нахилом, то ґрунтові води в ньому повільно (наприклад, у пісках зі швидкістю 1-2 м за добу) течуть у бік нахилу. У балках, ярах і річкових долинах вони виходять на земну поверхню й утворюють джерела (мал. 252). Своєрідними є гарячі (термальні) джерела.

Мал. 252. Джерело — місце виходу ґрунтових вод на поверхню

Позначення джерела на плані

Міжпластові води залягають у водоносному шарі, який лежить між двома водотривкими пластами. Вода може потрапити в цей шар тільки там, де над ним відсутній водотривкий пласт. Тому міжпластові води поповнюються дуже повільно. Якщо водотривкі пласти залягають чашоподібно, а водоносний шар між ними повністю заповнений водою, то міжпластові води перебувають підтиском і називаються напірними (артезіанськими). Якщо до них пробурити свердловину, то вода під напором підніметься і битиме фонтаном (мал. 253).

Мал. 253. Схема залягання міжпластових вод

Водоносних шарів в одній місцевості може бути кілька. Вони залягають на різній глибині залежно від кліматичних умов: у посушливих степах і пустелях — значно глибше, ніж у достатньо вологому помірному кліматі.

Назва артезіанські води походить від назви провінції Артуа у Франції, де в XII ст. їх уперше видобули.

РОБОТА ПІДЗEMНИХ ВОД. Підземні води, як і поверхневі, здійснюють певну роботу в товщі земної кори. Ви вже знаєте, що, проникаючи в гірські породи, вода може їх розмивати і розчиняти. У легкорозчинних породах, якими є солі, гіпси, вапняки, виникають порожнини — печери. В Україні вони поширені в Кримських горах, на Поділлі.

Підземні води забезпечують рослини вологою і розчиненими в них поживними речовинами. Вони є важливим джерелом живлення річок і озер.

Мінеральні води

ЯК МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ПІДЗЕМНІ ВОДИ. Для людини підземні води — це справжнє багатство. Вода, просочуючись углиб, проходить крізь природні фільтри — шари гірських порід різної щільності — й у такий спосіб чудово очищується. Підземна вода є найчистішою, найкращою питною водою. В Україні пробурені тисячі свердловин для забезпечення питною водою населення міст, зрошення полів у районах, бідних на поверхневі води.

Підземні води, що містять підвищену кількість розчинених солей і газів, називають мінеральними. Їх використовують з лікувальною метою. Біля джерел з мінеральною водою будують санаторії. В Україні таких джерел багато. Біля них виникли курорти Моршина, Трускавця, Хмільника, Миргорода та інших міст. Термальні підземні води з температурою понад +20 °С використовують для опалення житлових будинків, теплиць, виробництва електроенергії. Гарячі води широко використовують в Ісландії, Росії, Японії та інших країнах.

Мал. 254. Басейн з термальними водами (Ісландія)

ЧИ ПОТРЕБУЮТЬ ОХОРОНИ ВОДИ НАДР. Запаси підземних вод, як і поверхневих, не безмежні. Нині на земній кулі пробурено численні свердловини, через які викачують підземні води. А поповнення їх, особливо міжпластових, відбувається дуже повільно. Тому витрачати воду потрібно ощадливо.

«Блакитне вугілля»

Так образно називають термальні води. В Ісландії, де запаси гарячих вод величезні, таким «вугіллям» повністю обігрівають столицю місто Рейк'явік.