Географічне положення Антарктиди. Історія відкриття та дослідження. Міжнародний статус материка
- 21-01-2022, 19:44
- 415
7 Клас , Географія 7 клас Гілецький, Чобан, Сеньків
§ 28. Географічне положення Антарктиди. Історія відкриття та дослідження. Міжнародний статус материка
Пригадай або здогадайся
- 1. Що ти знаєш про відкриття Антарктиди?
- 2. У чому, на твою думку, полягає складність дослідження територій з холодним кліматом?
Географічне положення
Антарктида і Антарктика. Антарктидою називається материк, що лежить у районі Південного полюса Землі (мал. 2.176). Приполярні області Північної півкулі називаються Арктикою, тому прямо протилежні їм райони Землі назвали Антарктикою (від грецького префікса анти — проти). Антарктика охоплює Антарктиду та океани, що її омивають з островами приблизно до паралелей 50—60° пд. ш.
Найпівденніший материк. Антарктида — найпівденніший материк. Він має унікальне географічне положення: цілий материк, крім Антарктичного півострова, лежить південніше Південного полярного кола. Від найближчого материка — Південної Америки — Антарктида відокремлена широкою (понад 1000 км) протокою Дрейка. Береги материка омивають води Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Біля берегів Антарктиди вони утворюють ряд морів (Беделла, Белінсгаузена, Амундсена, Росса), що неглибоко вдаються в сушу. Берегова лінія майже на всій протяжності — це льодовикові обриви (мал. 2.177).
Водний простір, що оточує Антарктиду і простягається південніше 60° пд. ш., на думку деяких науковців, доцільно розглядати як Південний океан.
Мал. 2.176. Антарктида з космосу
Мал. 2.177. Льодовикові обриви Антарктиди
Історія відкриття та дослідження
Як відкривали материк. Сувора природа, особливо замерзаючі води прилеглих морів, віддаленість від інших материків призвели до того, що люди тривалий час не знали про існування Антарктиди. У XVII столітті вченими та мандрівниками висловлювались припущення про те, що існує Південна земля, але знайти її довго не вдавалось. Відомий мореплавець Джеймс Кук під час навколосвітньої подорожі 1772—1775 рр. тричі перетинав Південне полярне коло. 1774 р. він досяг 71°10' пд. ш., але, натрапивши на велику нездоланну кригу, повернув назад з думкою, що Південний материк відкрити неможливо.
У 1819 р. була організована перша російська антарктична експедиція з метою пошуків Південного материка. Очолили її Фадей Беллінсгаузен (мал. 2.178) та Михайло Лазарев (мал. 2.179) на суднах «Восток» і «Мирний». Під час дворічного плавання мореплавці дев’ять разів підходили до берегів материка. Їм першим вдалося визначити його межі, описати характер антарктичного льоду й особливості клімату материка. 16 січня 1820 р. вважається датою відкриття Антарктиди.
Підкорення Південного полюсу. Серед дослідників Антарктиди, які вперше підкорили Південний полюс, були норвежець Руаль Амундсен (14 грудня 1911 р.) та англієць Роберт Скотт (18 січня 1912 р.).
Досягнення Південного полюсу — це історія, сповнена мужності та драматизму. Майже водночас до найпівденнішої точки Землі вирушили дві експедиції — норвезька під керівництвом Руаля Амундсена (мал. 2.180) та англійська на чолі з Робертом Скоттом (мал. 2.181). Норвежці, як з’ясувалося, мали більше досвіду в подорожах по полярних територіях. Використавши упряжки собак, роками випробуване спорядження, вони з труднощами, але перші дісталися до Південного полюсу. Там залишили невеликий намет, встановили норвезький прапор і записку про те, коли вони тут побували. Коли експедиція Скотта, яка рухалася пішки, прийшла на полюс пізніше, то морально їм було дуже важко, адже перші — не вони.
Мал. 2.178. Фадей Беллінсгаузен
Мал. 2.179. Михайло Лазарев
Мал. 2.180. Руаль Амундсен
Назад мандрівники добиралися в пригніченому стані, та й погода не сприяла. Сильна кількаденна буря і холод не дали дійти до складу, де було заготовлено їжу та паливо. Знесилені мандрівники замерзли. Тільки через кілька місяців знайшли засипаний снігом намет, який став їхньою могилою. На ній встановили великий хрест, на якому написано слова, що стали своєрідним девізом учених-пошуковців: «Боротися й шукати, знайти і не здаватись». У допоміжному загоні, що на першому етапі супроводжував Роберта Скотта на шляху до полюса та повернувся на узбережжя, був і наш земляк — Антон Омельченко. Відтоді одна з бухт в Антарктиді носить його ім’я.
Мал. 2.181. Роберт Скотт
Чи відомо тобі?
Міжнародний геофізичний рік (МГР) — це комплекс досліджень процесів, що відбуваються в земній корі, атмосфері та Світовому океані. Вони проводились науковцями різних країн за узгодженою міжнародною програмою. Вперше він був проведений з 1 липня 1957 р. по 31 грудня 1958 р. за участю 67 країн, у тому числі й України.
Наукові дослідження до початку 60-х років XX ст. За першу половину XX ст. в Антарктиді побувало понад 100 експедицій з різних країн. З 1928 р. вивчення Антарктиди здійснюється за допомогою літаків. Особливо активне й всебічне вивчення материка почалося з другої половини XX ст. З 1950 року в Антарктиді працюють постійні науково-дослідні станції. Першими в світі заснували дослідницьку станцію французи. У період 1955—1959 рр. під час підготовки і проведення Міжнародного геофізичного року було організовано великі експедиції цілого ряду країн з використанням сучасної техніки, 12 країн організували свої дослідні станції. США у 1957 році відкрили науково-дослідну станцію на Південному полюсі, яку назвали «Амундсен-Скотт». Саме на її території сьогодні позначено офіційну точку Південного полюсу (мал. 2.182). Її абсолютна висота над рівнем моря — 2 835 м.
Міжнародний статус материка
Материк науки та миру. В 1959 р. був підписаний Договір про Антарктиду, який набрав чинності у 1961 р. Основною метою цієї міжнародної угоди було забезпечення умов для наукових досліджень і збереження миру на материку. Згідно з Договором усім країнам забороняється використовувати континент з воєнною метою, передбачається свобода наукових досліджень та обмін науковою інформацією. В 1991 р. було накладено заборону на 50 років на видобуток корисних копалин в Антарктиді.
Мал. 2.182. Офіційна точка Південного полюсу та сучасний корпус станції «Амундсен-Скотт»
Мал. 2.183. Українська антарктична станція «Академік Вернадський»
Чи відомо тобі?
У середньому кількість учених, які перебувають зазвичай в Антарктиді влітку, становить близько 5000 осіб. Взимку там залишається працювати не більш ніж 1000 науковців.
Міжнародний статус Антарктиди полягає в тому, що її територія не належить жодній державі. Тут немає постійного населення. Сюди тільки на певний період приїжджають науковці, які працюють на науково-дослідних станціях. На сьогодні тут діє понад 40 наукових станцій і баз, що належать 17 країнам, які здійснюють дослідження материка та його узбережжя.
Із 1994 р. на колишній англійській науковій станції «Фарадей» почала роботу група науковців з України. Нині це українська антарктична станція «Академік Вернадський» (мал. 2.183).
Значення наукових досліджень в Антарктиді. Результати наукових досліджень в Антарктиді дуже важливі для людства. Адже Антарктиду часто називають «кухнею погоди світу». Метеорологічні спостереження на материку дають змогу точніше прогнозувати погоду та клімат на інших континентах (мал. 2.184).
Мал. 2.184. Метеорологічні спостереження на Антарктиді з допомогою сучасної мобільної метеостанції
Льодовики Антарктиди — це своєрідна історія розвитку Землі в минулому. На основі аналізу відібраних проб льоду можна встановлювати періоди похолодань та потеплінь на Землі за останні кілька мільйонів років. Постійно вивчається геологічна будова, склад гірських порід, розвідуються нові родовища корисних копалин, які, можливо, в майбутньому освоюватимуться. Медики досліджують вплив суворої антарктичної погоди на організм людини, біологи — види мікроорганізмів, рослин і тварин та їхнє пристосування до навколишніх природних умов. За останні роки складено детальну карту рельєфу океанічного дна навколо материка, руху течій, льодовиків, вітрів. Учені з різних країн на основі міжнародних договорів обмінюються науковою інформацією та допомагають одні одним у дослідницькій роботі. Хоча останнім часом на допомогу в експедиціях ученим прийшла сучасна техніка — судна-криголами, санно-тракторний транспорт, авіація, супутниковий зв’язок, проте дослідження даються нелегко. Складні погодні умови, довга полярна ніч, тривале перебування далеко від дому — це ще не всі труднощі, що їх доводиться долати задля науки.
Опрацювавши параграф, спробуй відповісти
- 1. Що таке Антарктика?
- 2. Хто і коли вперше відкрив Антарктиду? Чому материк Антарктида був відкритий найпізніше?
- 3. Хто і як уперше підкорив Південний полюс?
- 4. Як ведуться наукові дослідження в Антарктиді?
- 5. Який на сьогодні міжнародний статус Антарктиди?
- 6. З якою метою проводять наукові дослідження в Антарктиді?
Застосуй знання, дізнайся більше
- 1. Визнач координати української антарктичної станції «Академік Вернадський».
- 2. Проклади на глобусі за допомогою нитки найкоротшу відстань від станції «Академік Вернадський» до мису Горн та міста Києва. Визнач за масштабом глобуса цю відстань.
- 3. Дізнайся, від чого походять назви морів біля берегів Антарктиди.
Назви зображені об’єкти чи явища
Коментарі (0)