Рельєф. Роль зовнішніх сил у його формуванні
- 22-01-2022, 14:30
- 395
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
Пригадайте: 1. Які зовнішні рельєфотвірні сили ви знаєте? 2. Що таке вивітрювання? Назвіть його види. 3. Що таке материкове обледеніння? Для яких вивчених вами материків воно характерне?
Зовнішні процеси, що формують рельєф. Рівнини й гори, створені внутрішніми силами, постійно змінюють свою поверхню під упливом зовнішніх чинників. Велика територія материка обумовлює різноманітність зовнішніх сил і процесів, які впливають на рельєф. Тому гори й рівнини материка Євразія відрізняються не тільки за висотою й геологічною будовою, а й за зовнішнім виглядом.
Зовнішні процеси, які формують сучасний рельєф, пов’язані з діяльністю морів, річок, льодовиків і вітру. Під дією процесів вивітрювання руйнуються великі й створюються середні та малі форми рельєфу.
Роль давнього обледеніння у формуванні рельєфу. Територія материка Євразія неодноразово покривалася суцільними товщами льоду. В історії Землі періоди обледенінь змінювалися міжльодовиковими періодами. Унаслідок потепління клімату лід танув, і на цих територіях знову виникало життя.
Центром давнього обледеніння були високі гори Скандинавського півострова, де накопичувався сніг, який поступово перетворювався спочатку на лід, а потім ущільнювався, утворюючи товщу льоду 2—3 км.
Незважаючи на те, що лід — тверде тіло, він здатен повільно текти, переміщуючись від місця утворення. Швидкість руху льодовиків вимірюється десятками й сотнями метрів на рік. Рухаючись, льодовики виконують величезну руйнівну роботу. На рівнинах вони «виорюють» глибокі улоговини й вибоїни, у горах розмивають скелі й руйнують гірські породи, перетворюючи їх на купи уламків.
Льодовики покривали північ і північний захід європейської частини материка й значну частину Сибіру. Льодовик рухався від Скандинавських гір у південному, південно-західному та південно-східному напрямках. Рухомий лід відривав від поверхні твердих гірських порід каміння й подрібнював його. Що більше твердих порід переносив льодовик, тим сильніше виявлялася його руйнівна дія. У зв’язку з тим, що Скандинавські гори утворені з твердих гранітів, на території Фінляндії та Карелії спостерігається дуже сильний прояв льодовикового руйнування, полірування й стирання гірських порід. Тут трапляються так звані «кучеряві скелі», у яких кути й виступи згладжені й округлені. Привертають увагу «баранячі лоби» — голі кам’яні брили зі «шрамами», залишеними твердими породами, які були в льодовику, що рухався.
В ущелинах гір сповзаючі «язики» льоду утворювали вузькі долини, так звані троги, з крутими ступінчастими схилами (мал. 112).
На рівнинах, які складаються з пухких порід, льодовик утворював жолоби різної глибини й величини, витягнуті за напрямком руху льодовика. Вони заповнювалися водою й перетворювалися на озера. Десятки тисяч таких озер прикрашають природу північного заходу Східноєвропейської рівнини.
Мал. 112. Трог з крутим схилом
Під час руху льодовик захоплював величезні маси уламків гірських порід, великі брили скельних порід, каміння різного розміру, пісок і глину й переносив їх на південь і південний схід. Після танення льодовика ці маси залишались у вигляді моренних відкладень різної потужності. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і рівнини.
Робота води. На узбережжях морів Північного Льодовитого океану на території Євразії трапляються неширокі смуги морських відкладів, з яких складаються приморські рівнини. При наступі морів осадові породи відкладаються горизонтальними шарами. Тому більшість приморських частин рівнин, з яких море відступило порівняно недавно, мають плоский рельєф. Так утворилися Прикаспійська й Західносибірська низовини.
Форми рельєфу, створені річками, розміщені по всій території Євразії: схили гір розчленовані ущелинами й каньйонами, поверхні плато — терасами. З річних наносів — алювію — складаються великі рівнини Євразії — Велика Китайська, Індо-Гангська (мал. 113), Месопотамська, Західносибірська. На південному сході й південному заході Євразії — півострові Індокитай, у Середземномор’ї, на Кавказі — широко поширені карстові форми. Вапняки, з яких складається поверхня, розчиняються водою, що просочується в товщі порід. Унаслідок цього на поверхні виникають бездонні прірви, а глибоко під землею — печери, перегороджені сталактитами й сталагмітами.
Для південних, південно-східних окраїн і центральних частин Євразії, де сезонно випадають сильні зливи, характерна густа мережа ярів і балок. У їх утворенні беруть участь тимчасові водяні потоки. Рівнини, що складаються з рихлих порід, перетворені на бедленди («погані землі»), які непридатні для господарського використання.
Робота вітру. Еолові форми рельєфу, тобто створені вітром і названі на честь давньогрецького бога Еола — повелителя вітрів, трапляються в посушливих і пустельних районах Прикаспійської низовини, на ділянках, позбавлених рослинності, що складаються з пухких сипучих пісків. Вітер переносить піщинки, які шліфують навіть найтвердіші гірські породи, надаючи скелям химерних форм. Найчастіше це — улоговини, горби, дюни й бархани — пагорби серпоподібної форми, що рухаються зі швидкістю до 5 м на рік.
Мал. 113. Індо-Гангська рівнина
Такі форми рельєфу переважають у внутрішніх областях Азії, яким властивий континентальний посушливий клімат. Чимала роль вітру належить у формуванні рельєфу Аравійського півострова.
Як людина змінює рельєф. У процесі своєї господарської діяльності люди також змінюють поверхню, наприклад, при відкритому видобутку корисних копалин, коли розробляють кар’єри, шахти, що досягають глибини десятків, а іноді й сотень метрів, під час будівництва каналів тощо.
Для зменшення інтенсивності сучасних рельєфотвірних процесів, з метою їх попередження необхідно дотримуватися правил ведення господарства.
Запитання та завдання
Працюємо з картою та атласом
Назвіть і покажіть на контурній карті форми рельєфу, які сформувалися під дією моря.
Сторінка дослідника
Дослідіть, чи є у вашій місцевості форми рельєфу, які формуються під дією зовнішніх чинників. Назвіть їх, укажіть чинник упливу.
Цікавий факт
Під час льодовикового періоду глибокі долини й вузькі ущелини заповнилися океанічною водою, утворюючи природні чудеса. Нині їх називають фіордами. Найвідоміші з них норвезькі, що вражають дивовижною красою.
Найкрасивіший — Гейрангер-фіорд, довжиною 15 км (мал. 114).
Мал. 114. Гейрангер-фіорд (Норвегія)
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)