Войти
Закрыть

Ландшафти материків

7 Клас

Планетарна закономірність. Планетарною географічною закономірністю географічної оболонки є широтна зональність — закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів у напрямку від екватора до полюсів. Широтна зональність зумовлена насамперед неоднаковою кількістю сонячної енергії, що потрапляє на земну поверхню на різних широтах у зв’язку з кулястою формою Землі (мал. 2.21). Зональність на материках найчіткіше виражена у процесах утворення клімату, розподілі вод суходолу, поширенні рослинності, тваринного світу та ґрунтів. Географічні пояси і природні зони. Найбільші зональні частини географічної оболонки називають географічними поясами. Вони відрізняються один від одного температурними умовами, загальними особливостями циркуляції атмосфери, ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу. Простягаються географічні пояси переважно в широтному напрямку і збігаються з кліматичними поясами. Отже, на суходолі виділяють такі географічні пояси: екваторіальний, а також у кожній півкулі — субекваторіальний, тропічний, субтропічний, помірний, у Північній півкулі — субарктичний і арктичний, а у Південній — субантарктичний і антарктичний....
0 Переглянути

Кліматотвірні процеси. Кліматичні пояси і типи клімату Землі

7 Клас

Що таке кліматотвірні процеси? Ти вже знаєш, що кліматом називають сукупність погодних умов, характерних для даної території, що повторюються з року в рік. Значна частина учених вважає, що клімат твориться трьома взаємопов’язаними процесами: теплообігом, вологообігом і циркуляцією атмосфери (мал. 2.8). Теплообіг охоплює всі фізичні процеси, пов’язані з обміном тепла, починаючи від потрапляння сонячної енергії на земну поверхню, затрат її на випаровування, нагрівання ґрунту і повітря та закінчуючи поверненням енергії нагрітої Землі в холодний космос. Циркуляцією атмосфери вважають горизонтальні та вертикальні переміщення повітря, що в багатьох випадках відіграють вирішальну роль у формуванні кліматичного режиму. Сонце — основне джерело енергії в географічній оболонці. «Заводяться» всі три кліматотвірні процеси Сонцем, яке є основним джерелом енергії для них. Сонце випромінює величезну кількість енергії у всіх напрямках. Лише незначну її частину отримує Земля. Однак за добу поверхня земної кулі дістає від нього більше тепла, ніж його могло б дати все паливо, що його використало людство за 1000 років за теперішньої річної витрати. Сонячна енергія, перш ніж досягти земної поверхні, проходить довгий шлях в атмосфері. Долаючи його, вона значною мірою поглинається й розсіюється повітряною оболонкою. Всього атмосфера поглинає близько 20 % сонячної енергії, яка потрапляє на її верхню межу (мал. 2.10)....
0 Переглянути

Загальні особливості геологічної будови і рельєфу материків

7 Клас

Що таке геологічний вік? Вік, виражений у роках, що минули від моменту утворення гірської породи, називають абсолютним геологічним віком. Назва його походить від науки геології, яка вивчає процеси, що відбуваються на поверхні й у надрах Землі, а також її будову, походження та розвиток. За допомогою різних методів науковці встановлюють вік гірських порід. Деякі з них уможливлюють встановлення геологічного віку за залишками живих організмів, що їх було знайдено у пластах гірських порід (мал. 2.1). Давно досліджено, що спочатку на Землі не було життя, а потім упродовж конкретних великих проміжків геологічного часу були поширені певні види живих організмів, на місце яких потім прийшли інші. Беручи до уваги основні події у розвитку Землі, її географічної оболонки, науковці здійснили періодизацію земної геологічної історії. Насамперед етап у розвитку Землі, коли вона формувалась з космічного пилу, називають догеологічним. Від моменту сформування земної кори (близько 4,6 млрд років тому) визначають геологічний етап розвитку. Нині науці відомо, що на початку геологічного етапу розвитку молода Земля з тонкою і дуже активною земною корою була оповита розігрітою, збагаченою вуглекислим газом та водяною парою атмосферою (мал. 2.2). Майже 4,25 млрд років тому почалась конденсація водяної пари й утворення гідросфери. У водних басейнах 3,8 млрд років тому зародилося життя. Перші організми могли жити у безкисневому середовищі....
0 Переглянути

Материки та океани — великі природні комплекси географічної оболонки

7 Клас

Материки і частини світу. Материки, або континенти (від лат. continens terra) — найбільші масиви суходолу Землі, більша частина поверхні яких виступає над рівнем моря, а їхня окраїнна частина вкрита водами Світового океану. Площі материків з приналежними до них островами, а також частки території, яку вони займають, від площі усього суходолу відображено на малюнку (див. мал. 1.20). Близько 149 млн км2 (29 % усієї площі) припадає на суходіл і 361 млн км2 (71 %) на поверхню Світового океану. Значно більше площі суходолу розміщено в Північній півкулі (39 % загальної площі півкулі), у Південній суходіл займає тільки 19 %. Загальна площа усіх островів становить близько 10 млн км2. Однак острови мають значно менші розміри, ніж материки. Найбільший серед них — острів Гренландія, площа якого 2,2 млн км2. Площі материків без островів становлять: Євразії — 50,6 млн км2, Африки — 29,2 млн км2, Північної Америки — 20,1 млн км2, Південної Америки — 17,7 млн км2, Антарктиди — 14,0 млн км2, Австралії — 7,6 млн км2. У школах різних країн світу вчать різні схеми розподілу земної суші, кількість континентів, згідно з якими, може коливатися від 5 до 7. У випадку 7 континентів різними континентами вважаються Європа та Азія. Схему, що поділяє сушу на 7 материків, широко використовують у Китаї, Індії та більшості англомовних країн. Оскільки Євразія та Африка відділені тільки штучним Суецьким каналом, то їх об’єднують також у суперконтинент Афроєвразію....
0 Переглянути

Форма і рухи Землі

7 Клас

Велетенська майже куля. Земля, як і інші планети Сонячної системи, має кулясту форму, тобто дуже близьку до форми кулі. Діаметр Землі становить у середньому 12 742 км. Екваторіальний радіус Землі (у площині екватора) становить понад 6 378 км, а полярний радіус (збігається з уявною піввіссю Землі) — близько 6 357 км. Отже, екваторіальний радіус Землі на 21,4 км довший від полярного. Це означає, що наша планета дещо сплюснута біля полюсів. Довжина великого кола, проведеного через обидва полюси, становить близько 40 009 км, а довжина екватора — 40 076 км (мал. 1.8). Площа поверхні земної кулі становить 510 млн км2. Для створення карт світу, материків Землю приймають за правильну кулю із середнім радіусом 6 371 км, оскільки різниця між екваторіальним і полярним радіусами є дуже незначною: близько 1/300 від реального екваторіального радіуса Землі. Довжину екватора приймають при цьому за 40 000 км. Кулястість Землі й розподіл тепла. Форма і розміри Землі мають велике географічне значення. Ти вже знаєш, що куляста форма Землі зумовлює зменшення кута падіння сонячних променів на земну поверхню від екватора до полюсів (мал. 1.9). Тому території, ближчі до екватора, отримують більше сонячного тепла, ніж ті, що розташовані поблизу полюсів. Від кількості отриманого тепла залежать не тільки нагрівання повітря, а й багато інших процесів, що відбуваються в географічній оболонці. Передусім це розподіл тиску і вітрів, випадання опадів і режим річок, характер перебігу процесів вивітрювання та перенесення гірських порід (мал. 1.10)....
0 Переглянути

Вступ

7 Клас

Неповторні природні комплекси. Вивчаючи загальну географію в 6 класі, ти ознайомився із загальними рисами будови окремих оболонок Землі, їх просторовими відмінностями в різних куточках нашої планети. На завершення дізнався про комплексну географічну оболонку та її закономірності, заселеність нашої планети людьми, держави, у яких вони живуть. У 7 класі ти ознайомишся з географічними особливостями материків (мал. 1.1) і океанів, тобто розглянеш кожний материк і океан як величезний неповторний природний комплекс у межах географічної оболонки. Оскільки в загальному частини географічної оболонки називають регіонами, то географія материків і океанів називається регіональною географією. У якій послідовності прийнято вивчати материки? Для пізнання особливостей великих природних комплексів тобі доведеться розглянути найхарактерніші риси окремих оболонок Землі (літо-, атмо-, гідро- й біосфери) у межах кожного з материків та океанів. А оскільки одні оболонки впливають на інші з різною силою, то в географії прийнято вивчення всіх природних комплексів починати з характеристики літосфери як оболонки, вплив якої на перебіг процесів в інших оболонках Землі є найсильнішим. Однак перш ніж перейти до вивчення природи самого материка чи океану, необхідно всебічно розглянути особливості його розміщення на земній кулі....
0 Переглянути

Забруднення навколишнього середовища. Міжнародне співробітництво в розв'язанні екологічних проблем

7 Клас

Основна екологічна небезпека, викликана розвитком сучасного суспільства, — це забруднення навколишнього середовища. Зростання кількості населення Землі та подальше залучення дедалі більших обсягів природних ресурсів до господарської діяльності спричиняє потрапляння до навколишнього середовища різноманітних речовин, які є для нього чужорідними, а іноді навіть отруйними. Значна частина з них не включається в природний кругообіг, накопичується в географічній оболонці та зумовлює небезпечні екологічні наслідки. 1. Види та джерела забруднень. Під забрудненням навколишнього середовища розуміють небажану зміну його властивостей у результаті надходження шкідливих речовин і сполук антропогенного походження. За характером та властивостями забруднюючих речовин виділяють фізичне, хімічне та біологічне забруднення (рис. 1). Фабрики, заводи, електростанції та автомобільний транспорт викидають у повітря величезну кількість газоподібних відходів, кіптяви й пилу (рис. 2). У багатьох великих містах важко дихати через забруднене повітря. Воно шкідливо впливає на стан серцево-легеневої системи людини. Промислові гази призводять до появи кислотних дощів, які завдають шкоди деревам, озерам, річкам і навіть будинкам (рис. 3). Унаслідок промислового виробництва до атмосфери потрапляє значно більше газів, ніж утворюється природним способом. Гази, накопичуючись в атмосфері, не дають сонячному теплу, відбитому від земної поверхні, вийти в космос. Вони утримують його, як стіни парників, тому це явище називають парниковим ефектом. Парниковий ефект може викликати глобальне потепління, що матиме катастрофічні наслідки для планети. Озоновий шар, що захищає все живе від шкідливого ультрафіолетового випромінювання, руйнується під впливом газів, які утворюються внаслідок згорання палива, викидів фреону, що міститься в холодильних установках та аерозолях. Пошкодження озонового шару призводить до утворення так званих «озонових дір» та збільшення випадків ракових захворювань шкіри в людей....
0 Переглянути

Природні багатства материків та океанів, наслідки їх використання

7 Клас

Природа задовольняє найважливіші потреби людства — в енергії, паливі, промисловій сировині, продуктах харчування тощо. Весь розвиток цивілізацій супроводжувався перетворенням природних багатств, підпорядкуванням їх своїм бажанням. Різні види природних багатств, які використовуються в господарстві, забезпечуючи існування людського суспільства, називають природними ресурсами. Для забезпечення збереження, відновлення та ощадливого використання природних ресурсів постає питання їх детального дослідження. 1. Види природних ресурсів. Під час вивчення курсу географії в 7 класі ви дізналися про природні багатства материків і океанів та їх використання людиною. Тепер вам відомо, що в Південній Америці зосереджені найбільші масиви вологих екваторіальних лісів, Антарктида має колосальні запаси прісної води в замороженому стані, Африка отримує величезну кількість сонячного тепла, надра материків та океанічний шельф містять різноманітні корисні копалини. Отже, до основних видів природних багатств материків та океанів відносять: мінеральні, земельні, водні, біологічні, лісові, кліматичні, ресурси Світового океану тощо. У зв’язку із загостренням проблеми обмеженості запасів природних ресурсів їх розрізняють за ознакою вичерпності: вичерпні та невичерпні. До невичерпних можна віднести енергію Сонця, вітру, океанів, кліматичні ресурси. Інші види ресурсів є вичерпними. Проте чи можна їх відновити? За таким підходом природні ресурси поділяють на вичерпні відновлювані (ґрунти, води, ліси) та вичерпні невідновлювані (мінеральні ресурси)....
0 Переглянути

Північний Льодовитий океан

7 Клас

Він найменший за розмірами, наймілкіший за середніми та максимальними глибинами, найменш досліджений та найспокійніший із точки зору сейсмічної активності (землетруси та вулканізм тут майже не спостерігаються). Крім того, це найхолодніший та найсвоєрідніший за складом органічного світу океан планети. І ще один «най-»: океан має найбільшу кількість назв — Гіперборейський, Льодовите море, Студене море, Північний океан, Арктичний океан. У 1845 р. Лондонське географічне товариство затвердило сучасну назву, яка дуже влучно характеризує його особливу природу й географічне положення, — Північний Льодовитий. 1. Географічне положення. Північний Льодовитий океан розташований «на верхівці» Землі, переважно за Полярним колом у центрі Арктики. Арктика — північно-полярна область, яка займає великі простори навколо Північного полюса, що включають Північний Льодовитий океан із його морями та островами й північні окраїни прилеглих материків. Зазвичай умовними межами Арктики вважається нульова середньорічна ізотерма. Назва «Арктика» походить від грецького слова arktos — «ведмідь», тобто означає «та, що лежить під сузір'ям Великого Возу (Великої Ведмедиці)». Площа Північного Льодовитого океану становить лише 4 % від площі Світового океану. Океан майже з усіх боків оточений суходолом — берегами Євразії та Північної Америки, що, безумовно, впливає на особливості його природи. Він широко сполучається з Атлантичним океаном та з’єднується з Тихим океаном Беринговою протокою....
0 Переглянути

Індійський океан

7 Клас

Від давніх часів загадкова Індія вабила до себе європейських та арабських мандрівників. У їхній уяві поставала картинка казкових багатств, безкрайніх родючих земель, повноводних річок, джунглів із дивовижними тваринами. Завдяки такому інтересу до цієї землі океан, що її омиває, також був названий Індійським. Індійський океан, площа якого складає понад 76 млн км2, істотно поступається за розмірами своїм «старшим братам» — Атлантичному та Тихому. Проте за кількістю та розмаїттям природних багатств він може скласти гідну конкуренцію іншим океанам. 1. Географічне положення. Індійський океан — третій за розмірами басейн Світового океану, більша частина якого розташована в Південній півкулі між берегами Африки, Євразії, Австралії та Антарктиди. У Північній півкулі океан повністю лежить у жаркому тепловому поясі; окрім того, це єдиний океан, який не має прямого зв’язку з Північним Льодовитим океаном. Це створює характерні ознаки природи, які вирізняють Індійський океан із-поміж інших. На південному сході й південному заході Індійський океан широкими проходами сполучений із Тихим та Атлантичним океанами. Межі умовно проводять від мису Південний на острові Тасманія та від крайньої точки Африки — мису Агульяс до берегів Антарктиди....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 37 38 39 40 41 42 43 44 45 ... 57
Назад

Навігація