Північний Льодовитий океан
- 21-01-2022, 15:44
- 521
7 Клас , Географія 7 клас Довгань, Стадник
Зверніть увагу!!!
§ 58. Північний Льодовитий океан
Ви дізнаєтесь:
• про особливості географічного положення, природи та освоєння ресурсів Північного Льодовитого океану
Пригадайте:
• елементи північної берегової лінії Євразії та Північної Америки
• характерні риси природи Антарктики
Північний Льодовитий океан є чемпіоном серед океанів планети за кількістю характеристик, які починаються префіксом «най-».
Загальні відомості про Північний Льодовитий океан
• Площа: 14,75 млн км2
• Кількість морів: 10 (найбільше — Норвезьке, 1,34 млн км2)
• Кількість островів: 4500
• Середня глибина: 1225 м (наймілкіший)
• Максимальна глибина: 5527 м
Він найменший за розмірами, наймілкіший за середніми та максимальними глибинами, найменш досліджений та найспокійніший із точки зору сейсмічної активності (землетруси та вулканізм тут майже не спостерігаються). Крім того, це найхолодніший та найсвоєрідніший за складом органічного світу океан планети.
І ще один «най-»: океан має найбільшу кількість назв — Гіперборейський, Льодовите море, Студене море, Північний океан, Арктичний океан. У 1845 р. Лондонське географічне товариство затвердило сучасну назву, яка дуже влучно характеризує його особливу природу й географічне положення, — Північний Льодовитий.
1. Географічне положення.
Північний Льодовитий океан розташований «на верхівці» Землі, переважно за Полярним колом у центрі Арктики.
Арктика — північно-полярна область, яка займає великі простори навколо Північного полюса, що включають Північний Льодовитий океан із його морями та островами й північні окраїни прилеглих материків. Зазвичай умовними межами Арктики вважається нульова середньорічна ізотерма. Назва «Арктика» походить від грецького слова arktos — «ведмідь», тобто означає «та, що лежить під сузір'ям Великого Возу (Великої Ведмедиці)».
Площа Північного Льодовитого океану становить лише 4 % від площі Світового океану. Океан майже з усіх боків оточений суходолом — берегами Євразії та Північної Америки, що, безумовно, впливає на особливості його природи. Він широко сполучається з Атлантичним океаном та з’єднується з Тихим океаном Беринговою протокою.
Моря Північного Льодовитого океану займають майже половину його площі: Гренландське, Норвезьке, Баренцове, Біле, Карське та ін. За кількістю островів та архіпелагів Північний Льодовитий океан посідає друге місце після Тихого. Серед них Гренландія, Земля Франца-Йосифа, Шпіцберген, Нова Земля, Північна Земля, острів Врангеля, Канадський Арктичний архіпелаг. Більшість островів океану мають покривні льодовики.
2. Історія географічних досліджень океану.
Перші відомості про природу узбережжя Північного Льодовитого океану були отримані вікінгами під час плавань до Гренландії і Північної Америки та поморами — російськими мисливцями й рибалками, які займалися промислом морського звіра, рибалили та заснували поселення на Новій Землі та Шпіцбергені.
У XV ст. почалися активні пошуки кращого шляху з Європи до країн Сходу. Тричі вирушав на пошуки цього проходу голландський мореплавець В. Баренц, кілька експедицій здійснили англійці, але спроби виявилися марними.
Лише в середині XVII ст. морський шлях до Тихого океану вздовж берегів Євразії було знайдено російськими землепрохідцями. У XVIII ст. його нанесли на карту учасники Великої Північної експедиції (1733—1734 рр.) під керівництвом В. Беринга.
Уперше наскрізне плавання Північним Льодовитим океаном протягом 1878—1880 рр. здійснила шведська експедиція на чолі з Н. Норденшельдом. На судні «Вега» експедиція пройшла із заходу на схід з однією зимівлею.
Поряд із дослідженням морів Північного Льодовитого океану в XIX ст. одна за одною вирушають експедиції до Північного полюса. Проте мандрівникам загрожувала небезпека опинитися закутими в льодах. Норвежець Ф. Нансен спроектував особливий корабель «Фрам» («Уперед»), здатний витримувати тиск льодів і дрейфувати разом із ними. У 1893 р. «Фрам» умерз у лід і почав рухатися туди, куди він дрейфував. Проте рух льодів був дуже повільний, і Нансен та його супутники вирушили до полюса на собачих упряжках і двох каяках (сани зі шкіри для пересування по льоду). Однак за 386 км до полюса їм довелося повернути назад — лід під ногами почав тріскатися.
Лише в 1909 р. американцю Р. Пірі пощастило здійснити перехід до Північного полюса.
У 1932 р. за програмою першого міжнародного географічного року в Північному Льодовитому океані почалися систематичні наукові дослідження. Тут працюють полярні станції, наукові експедиції з використанням літаків, криголамів та підводних човнів.
3. Рельєф дна.
Північний Льодовитий океан наймолодший з усіх океанів. Його западина почала формуватися в другій половині мезозойської ери. Про геологічну будову дна океану відомо дуже мало.
Рис. 1. Будова дна Північного Льодовитого океану.
Цифрами на карті позначено:
1 — хребет Менделєєва
2 — хребет Ломоносова
3 — Серединно-Арктичний хребет
У рельєфі дна Північного Льодовитого океану досить чітко вирізняються шельф, материковий схил і ложе (рис. 1). Характерною рисою рельєфу океану є велика площа шельфу (на нього припадає майже половина площі), який подекуди сягає 1,3 тис. км завширшки. Материковий схил набагато ширший, ніж в інших океанах, має східчасту будову. На дні океану здіймаються три основні хребти: Серединно-Арктичний, що є продовженням Серединно-Атлантичного, хребет Ломоносова — брилова структура континентального типу, та старий, нині неактивний серединно-океанічний хребет Менделєєва. Хребти поділяють океанічну западину на вісім улоговин, глибини яких коливаються в межах 2200—5500 м. Найбільша глибина Північного Льодовитого океану (5527 м) зафіксована в Гренландському морі.
4. Клімат і води. Льодовий режим.
Кліматичні умови Арктики суворі, але не настільки, як в Антарктиці — на протилежному «боці» земної кулі. Однією з причин цього є «сусідство» з Атлантичним океаном. Із Північної Атлантики під дією західних вітрів у Північний Льодовитий океан надходить потужний потік теплих вод Північноатлантичної течії.
Над океаном переважать арктичні повітряні маси. (До речі, саме вони, час від часу досягаючи території нашої країни, спричиняють похолодання.) Середні зимові температури повітря над океаном коливаються в межах -30...-40 °С, а влітку близькі до 0 °С. Поверхневі води океану теж холодні: більшу частину року їхні температури не перевищують -1...-2 °С. У приатлантичній зоні трохи тепліше. Солоність поверхневих вод порівняно з іншими океанами найменша (30,6—30,9 %), що пояснюється великим річковим стоком із материків.
Від’ємні температури та відносно низька солоність поверхневих вод зумовлюють утворення льоду. Взимку кригою вкриваються понад 2/3 поверхні океану, влітку — близько половини. Крига в океані завдяки течіям постійно дрейфує зі швидкістю 2—4 км на добу. Також в океані трапляються айсберги, більша частина яких утворюється з льодовиків Гренландії.
Через глобальне потепління за останні 30 років спостерігається загальна тенденція до зменшення площі океанічного льоду та покривних льодовиків на островах.
Рис. 2. Білий ведмідь.
5. Органічний світ.
Суворі кліматичні умови Північного Льодовитого океану зумовлюють бідність його органічного світу порівняно з іншими океанами. Найбільше живих організмів у приатлантичних районах та водах шельфу поблизу гирл річок. Основну масу організмів в океані утворюють водорості, здатні жити в холодній воді. Найпоширенішими є ламінарії та фукуси.
Північний Льодовитий океан налічує близько 150 видів риб, серед яких є цінні промислові: оселедець, скумбрія, лососеві, камбала, морський окунь. В океані мешкають і такі великі тварини, як кит, морж, тюлень і білий ведмідь (рис. 2). На узбережжях материків та островах багато птахів. На високих скелястих берегах чайки, кайри, топірці, баклани утворюють масові гніздів’я — пташині базари.
Рис. 3. Медуза арктична ціанея — найбільша медуза Світового океану. Її гігантський купол може досягати діаметра 2 м, а тонкі напівпрозорі щупальця виростають до 20 м у довжину. Тіло ціанеї може мати найрізноманітніше забарвлення, але зазвичай зустрічаються бурі й червоні особини.
Рис. 4. Освоєння Північного Льодовитого океану.
Характерними ознаками організмів Північного Льодовитого океану є їхнє довголіття та великі розміри. Вірогідно, через холодні умови, за яких організми розвиваються більш повільно, ніж у теплих широтах, тут поширені гігантські мідії, які живуть до 25 років (на відміну від мідій Чорного моря, вік яких сягає лише шести років), найбільша медуза — ціанея (рис. 3). У водах Карського моря мешкає гігантський морський павук, сягаючи в розмаху кінцівок до 30 см.
6. Освоєння природних ресурсів океану. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків.
Північний Льодовитий океан має величезне значення для країн, береги яких омивають його води (рис. 4). Від найдавніших часів в океані ведеться вилов риби, китобійний промисел (хоча полювання на китів у наш час суворо обмежено). Місцеве значення має промисел тюленів, нерп, моржів.
Через Північний Льодовитий океан проходять важливі транспортні шляхи. Із появою нових транспортних засобів — атомоходів і потужних криголамів — моря океану судноплавні більшу частину року.
На думку вчених, у надрах шельфу Північного Льодовитого океану міститься близько 10 млрд тонн нафти та 1550 трлн м3 природного газу.
На шельфі Північного Льодовитого океану видобувають нафту та природний газ. Щоб установити бурові вишки, в Арктиці були створені штучні острови.
Арктика значною мірою впливає на формування погодних умов прилеглих континентів, тому там ведуться систематичні метеорологічні спостереження.
Останніми роками в Арктиці почав активно розвиватися екстремальний туризм — будуються полярні готелі, іноді просто з криги на дрейфуючих айсбергах. Здійснюються туристичні та спортивні експедиції до Північного полюса.
Головне
• Найменший за площею Північний Льодовитий океан займає центральну частину Арктики, розташований на крайній півночі Землі, обмежений берегами Євразії та Північної Америки.
• Рельєф дна океану має складну будову. Ложе океану складається з восьми улоговин, розділених підводними хребтами та розломами. Характерною рисою рельєфу дна є великі розміри шельфу.
• Особливості клімату океану визначаються його положенням у центрі Арктики, де протягом року панують холодні повітряні маси. Води океану найхолодніші та найпрісніші серед інших океанів. Характерною рисою є цілорічне існування льоду.
• Органічний світ Північного Льодовитого океану бідний порівняно з іншими океанами.
• Значною мірою на природу Північного Льодовитого океану впливає Атлантика.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Чим географічне положення Північного Льодовитого океану відрізняється від інших океанів? 2. У чому полягають особливості рельєфу дна Північного Льодовитого океану? 3. Назвіть головні ознаки клімату басейну Північного Льодовитого океану. Чому повітря над Північним Льодовитим океаном тепліше, ніж над Антарктидою? 4. Чому поверхневі води Північного Льодовитого океану менш солоні порівняно з іншими океанами? 5. Якими причинами зумовлена відносна бідність органічного світу Північного Льодовитого океану? 6. Які види господарської діяльності ведуться в Арктиці? Які причини перешкоджають швидкому господарському освоєнню Північного Льодовитого океану?
Поміркуйте
Арктика та Антарктика — полярні області Землі. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що риси їхньої природи є подібними?
Практична робота 12 (закінчення)
Позначення географічних об'єктів та течій океанів на контурній карті.
Позначте на контурній карті географічні об'єкти та течії Північного Льодовитого океану: підводні хребти: Ломоносова, Менделєєва; течія: Трансарктична.
Працюємо самостійно
Архіпелаг Шпіцберген часто називають арктичним оазисом. Проведіть дослідження та з'ясуйте, які нехарактерні для Арктики особливості природи йому властиві.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Довгань, Стадник", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)