§ 23. Води суходолу. Характеристики річок

Ви дізнаєтесь:

• про характер течії річки

• що таке річковий стік

• про основні типи живлення річок України

• як розрахувати падіння та похил річки

Пригадайте:

• складові частини гідросфери

• що таке річка та які її складові частини

Значення річок переоцінити неможливо. Вони є головним джерелом прісної води, що використовується людством, біологічних ресурсів, природними шляхами сполучення. Не менш важлива роль річок у природі. Це головна ланка у великому кругообігу води в природі, середовище існування багатьох видів організмів.

1. Склад вод суходолу. Рівнинні та гірські річки.

Ви вже знаєте, що вода в рідкому, твердому й газоподібному станах утворює безперервну водну оболонку — гідросферу. До неї належать Світовий океан, води суходолу й атмосфери. Води суходолу складають річки, озера, болота, штучні водойми, підземні води, льодовики (останні в межах України відсутні). Для людей найбільший практичний інтерес мають річки. Хоча на них припадає лише незначна частина вод гідросфери, вони відіграють велику роль у житті країни. Достатньо поглянути на карту, щоб переконатися: більшість великих міст України розташовані на річках, передусім на Дніпрі (Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон тощо).

Для утворення річки необхідне поєднання кліматичних і геоморфологічних умов. Клімат, насамперед кількість та інтенсивність опадів і температура, обумовлює особливості географії річкової мережі та її густоту, багатоводність річок, час скресання та замерзання. Густота річкової мережі визначається відношенням загальної довжини річок до площі території. Найгустіша мережа річок у районах із найбільшою кількістю опадів: в Українських Карпатах — до 1,1 км/км2, у Кримських горах — 0,6—0,7 км/км2. Найнижчі показники на півдні й південному сході України. Так, у степах між річками Дніпро і Молочна він наближається до 0.

Від рельєфу залежать напрямок і швидкість течії річки, звивистість її русла. Так, більшість річок України течуть із півночі на південь та з північного заходу на південний схід і мають невелику швидкість течії (0,2—0,5 м/с) — вони рівнинні. Гірські річки мають значно більшу швидкість течії (1—2 м/с).

Геологічна будова визначає наявність порогів і водоспадів, кількість наносів, вміст різних мінеральних речовин, прозорість або каламутність вод. Пороги та водоспади найбільш характерні для гірських річок. Найвищий в Україні водоспад Учан-Су (98,5 м) утворився на однойменній дуже малій річці (8,4 км). В Українських Карпатах найбільшим водоспадом є Шипіт (14 м) (мал. 1).

Мал. 1. Водоспад Шипіт складається з п'яти мальовничих каскадів.

Пороги можуть утворюватися і на рівнинних річках. Своїми порогами у вигляді виходів твердих гірських порід Українського щита в руслі тривалий час був відомий Дніпро (мал. 2). У 1932 р. при створенні Дніпровського водосховища майже всі пороги були затоплені.

Мал. 2. Дніпровські пороги.

Крім практичної діяльності людини на особливості річки також впливає характер рослинності.

2. Будова річкової долини.

Пригадаємо, що річка — це природний водний потік, що тече в заглибленні, створеному її рухом. Це заглиблення називають руслом (річищем). Русло зазвичай розташоване в більш широкому, витягнутому на багато кілометрів похилому зниженні рельєфу — річковій долині. Вирівняна частина цього зниження, розташована поряд із руслом, називається заплавою. Її повністю або частково заливає вода під час підняття рівня річки (паводок, повінь). Подекуди на схилах річкових долин можна побачити горизонтальні або дещо похилі поверхні, які нагадують сходи або уступи, — тераси. У давнину вони були заплавою річки, тобто частиною річкової долини, що час від часу затоплювалася водою. Кількість терас на річках України невелика, здебільшого від двох до семи. Кожна з них відповідає певному періоду в розвитку річкової долини, а разом вони вказують на досить давній вік річки (мал. 3).

Мал. 3. Будова річкової долини.

Основна причина постійної зміни річок та їхніх долин — діяльність водного потоку. Він постійно виконує роботу: змиває значні маси твердої речовини, транспортує їх (у розчиненому вигляді та у вигляді твердих матеріалів) і відкладає. Кількість твердих речовин, що переноситься водним потоком, має назву твердий стік. Його об’єм виражається в грамах на 1 літр води. Він залежить від багатьох чинників, зокрема від характеру течії та ґрунту, рельєфу, наявності рослинного покриву, атмосферних опадів. Відкладення твердих речовин (наносів) відбувається нижче за течією, а також у гирлах річок. У результаті вони утворюють широкі річкові долини. Русла в них стають більш звивистими та за певних умов утворюють меандри — плавні вигини (мал. 4).

Мал. 4. Меандри річки Малий Кальчик (Донецька область).

Найвищі показники твердого стоку мають річки Українських Карпат і Криму. Їх русла неглибокі та більш прямі, вони повторюють конфігурацію ущелин, якими течуть. Долини гірських річок здебільшого вузькі з крутими схилами. Вузькі заплави то з’являються, то зникають, а коли річка прорізає дуже міцні породи, зовсім відсутні.

3. Річковий стік.

При будівництві гребель, мостів, зрошувальних систем необхідно знати показник річкового стоку. Це стікання води річковою мережею у процесі її кругообігу в природі. Він включає поверхневі (дощові, талі) та підземні води, які надходять у річку, а тому залежить від площі її басейну. Для поверхневого стоку характерні різкі коливання за кліматичними сезонами. Надходження підземних вод більш стале. За показниками річкового стоку, що формується в межах України, виділяються Українські Карпати, середньорічний показник яких становить 18,65 км3 води. Серед річок лідером є Дніпро з об’ємом стоку 44,2 км3 за рік, у Дністра він становить 6,6 км3 за рік. Показник річкового стоку за одиницю часу називають витратами води. Так, у Дніпра середня витрата води біля Києва — 1370 м3 на секунду, а в гирлі — 1700 м3 на секунду.

Показник річкового стоку річок змінюється відповідно до коливань кількості опадів і температури повітря.

4. Живлення та водний режим річок України.

Протягом багатьох століть річки несуть свої води. Чому вони не висихають? Річки живляться (поповнюють свої водні запаси) дощовими, підземними і талими водами льодовиків та снігу. Залежно від пори року й клімату основну кількість води річка отримує з одного або кількох джерел живлення. В Україні основна частина води (60 %) надходить під час весняного сніготанення — це снігове живлення. У зимовий період річки України поповнюються переважно підземними водами — відбувається підземне живлення (30 % від загального об’єму живлення річок), а влітку й восени зростає значення дощового живлення (10 %). Водночас у Карпатах частка дощового живлення значно більша. Є певні відмінності й на рівнинній території, що пояснюються різницею в кількості опадів, температурі повітря та рівні випаровуваності.

Отже, рівнинні річки України мають мішане живлення з переважанням снігового, а гірські — із переважанням дощового.

Залежно від того, які джерела живлення переважають, річки можуть мати різний водний режим — регулярні (добові, сезонні, річні) зміни рівня та витрат води. Як і живлення, режим річки визначається кліматом території, на якій розташований її басейн.

Режим річок України складний. Взимку вони вкриті льодом (зазвичай льодостав триває два-три місяці, від грудня до березня). У цей час спостерігається низький рівень води й, відповідно, невеликі її витрати. Навесні річка скресає, сніг тане й настає повінь — різке зростання рівня й витрат води (мал. 5).

Мал. 5. Повінь. Негативні наслідки повеней: затоплення полів, доріг, виробничих і житлових споруд.

Спекотного літа та пізньої осені рівень і витрати води знижуються. На цей час припадає межень — період зниження рівня води та зменшення її витрат. Він обумовлений жаркою або прохолодною погодою та невеликою кількістю опадів, коли поверхневий стік у річку невеликий або взагалі відсутній.

У Карпатах, де випадає значна кількість опадів, частими є паводки — різке підвищення рівня води в річках на нетривалий час.

5. Падіння та похил річок.

Важливими характеристиками річки є її падіння і похил. Падіння річки — це різниця висот поверхні води річки у двох різних точках, розташованих на певній відстані по довжині річки. Різниця висот між витоком і гирлом називається повним падінням річки. Похилом є відношення падіння річки на певній ділянці до її довжини.

Повне падіння річки = Висота поверхні води у витоку - Висота поверхні води біля гирла

Похил річки = Падіння / Довжина

Ці показники залежать від рельєфу. Найбільшими величинами похилу відрізняються стрімкі річки Карпат і Кримських гір — до 60—70 м/км у верхів’ях (тут течія швидка) до 5—10 м/км у передгір’ях (тут течія вповільнюється). Середній показник похилу Дніпра — 0,1 м/км, тому його течія спокійна. Швидкість течії також залежить від глибини річки та рельєфу дна.

Величини падіння та похилу разом із витратою води визначають потенційну енергію річки.

Головне

• До складу вод суходолу в межах України входять річки, озера, болота, штучні водойми.

• Кількість твердих речовин, що транспортується водним потоком річки, називається твердим стоком.

• Річковий стік — це стікання води річковою мережею у процесі її кругообігу в природі. Показник річкового стоку за одиницю часу називають витратами води.

• Залежно від того, які джерела живлення переважають у річках, вони можуть мати різний водний режим — регулярні (добові, сезонні, річні) зміни рівня й витрат води.

• Річки України мають мішане живлення.

• Важливими характеристиками річки є її падіння та похил.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Із яких об'єктів складаються води суходолу в межах України? 2. Які частини річкової долини ви знаєте? 3. Розкажіть про чинники, що впливають на особливості річки. 4. Охарактеризуйте режим річок України 5. Що таке річковий стік і чим він відрізняється від твердого стоку? 6. Чим відрізняється живлення рівнинних і гірських річок?

Поміркуйте

1. Як на річки впливає рослинність? 2. Від чого залежить колір води в річці? 3. Чому частка снігового живлення зростає в напрямку з півночі на південь України? 4. Який зв'язок існує між похилом річки та характером її течії?

Практичне завдання

Складіть порівняльну характеристику рівнинних і гірських річок України за планом: 1) розташування; 2) характер течії; 3) особливості долин; 4) режим та живлення; 5) падіння і похил. Результати роботи подайте у вигляді таблиці (у зошиті).

Працюємо самостійно

Визначте падіння та похил однієї з річок своєї місцевості.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно