Кліматична карта. Кліматичні ресурси
- 20-01-2022, 22:10
- 1 266
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна 2021 (поглиблене вивчення)
§ 34. Кліматична карта. Кліматичні ресурси
Пригадайте, яку інформацію можна отримати за допомогою кліматичних карт окремих материків, наприклад, Африки.
1. КЛІМАТИЧНА КАРТА. Кліматична карта — це тематична карта, на якій за результатами багаторічних спостережень зображено територіальний розподіл основних кліматичних показників та кліматичних умов (материка, його окремої частини, країни або її окремого регіону). Кліматичні карти можуть характеризувати як окремі показники клімату (температура, опади, напрямок переважаючих вітрів за сезонами року тощо), так і їхні комбінації. Для наочного відображення окремих показників, наприклад, температури повітря, атмосферного тиску, використовують спосіб ізоліній. Для відображення даних про середні температури повітря в межах різних ділянок земної поверхні використовують ізотерми. Зазвичай за допомогою ізотерм на картах показують середні температури найбільш теплого (липня) і найбільш холодного (січня) місяців року.
СЛОВНИК
Ізолінії — лінії на планах, картах, проекціях або інших графіках, що з'єднують точки з однаковим значенням будь-якої величини.
Isolines are lines on plans, maps, projections, or other graphs that connect points with the same value of any quantity.
Ізотерми — ізолінії однакових температур (повітря, води, ґрунту тощо) на карті, наприклад, метеорологічній.
Isotherms isolines of the same temperatures (air, water, soil, etc.) on the map, for example, on a meteorological map.
Ізобари — ізолінії, що сполучають місця з однаковими показниками атмосферного тиску. Найчастіше ізобаричні лінії зображуються на метеорологічних картах.
Isobars are isolines that connect places with the same atmospheric pressure. Most often, isobaric lines are depicted on meteorological maps.
Крім того, кліматичні карти можуть містити інформацію про тривалість сонячного сяйва, сумарну сонячну радіацію, атмосферний тиск. Зазвичай на комплексній навчальній кліматичній карті способом кількісного фону відображають середньорічну кількість опадів. Біля обласних центрів позначають зафіксовані тут максимальні і мінімальні температури повітря. Переважаючі напрямки руху вітрів улітку і взимку показують стрілками, відповідно, червоними й синіми. На кліматичних картах є й знайомі вам із курсу географії материків і океанів картодіаграми річного ходу температур повітря й кількості опадів для різних частин території та графіки середньої місячної швидкості вітру — роза вітрів (мал. 1).
Мал. 1. Клімат України.
Розгляньте кліматичну карту в атласі та її легенду. Назвіть основні кліматичні показники, які характеризує ця карта.
Особливим видом кліматичних карт є карти кліматичного районування, тобто поділ земної поверхні на кліматичні пояси й області згідно з тією чи іншою класифікацією кліматів.
Пригадайте, якою є площа території нашої країни. За допомогою політичної карти Європи в атласі порівняйте прощу України та інших країн Європи. Поясніть, чи буде різнитися клімат окремих регіонів такої великої території, яку має Україна.
2. РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ КЛІМАТУ. Фізико-географічне положення України впливає на прояв основних кліматотвірних чинників та клімат на її території, який загалом характеризується достатнім зволоженням та комфортними температурами повітря. Значна віддаленість території країни від Атлантики впливає на те, що Континентал ьність клімату зростає, що проявляється у збільшенні річних амплітуд температур і зменшенні кількості опадів у напрямку з північного заходу на південний схід.
На території України виділяють різні кліматичні пояси та області в їх межах. Майже 99% території країни лежить у північному помірному кліматичному поясі, де протягом року панують помірні повітряні маси. Середні температури липня зростають у напрямку з північного заходу на південний схід від +17 до +23 °С, середні температури січня збільшуються в тому самому напрямку від -7 до -1 °С. Річна амплітуда температур коливається в межах 22—26 °С. Західне перенесення на рівнинній частині території змінює середньорічну кількість опадів у середньому від 900 мм на Волині до 300 мм у Причорномор’ї та Приазов’ї, а зволоження (Кзв) — від надмірного (Полісся) до недостатнього (Степовий Крим, Причорномор’я, Приазов’я). Річна максимальна для України кількість зафіксована в межах країни на території Карпат (Івано-Франківська область) на полонині Пожежевській (1450 м) — 1593 мм/рік. Славиться полонина і своїми буйними вітрами, тут налічується близько 120 днів на рік зі швидкістю вітру понад 15 м/сек. Випереджає її лише гора Ай-Петрі, де таких днів 125. Кількість опадів, близька до показників пустельного клімату, зафіксована поблизу Тендрівської коси (Дніпровський лиман). Абсолютний мінімум опадів тут близько 100 мм/рік.
Через посилення континентальності клімату в напрямку з північного заходу на південний схід у межах помірного кліматичного поясу виділяють дві кліматичні області та підобласті в їх межах.
За таблицею та кліматичною картою в атласі встановіть географічне положення окремих кліматичних районів території України.
Південний берег Криму та Гірський Крим мають свої кліматичні особливості. Протягом року в горах випадає від 800 до 1000 мм опадів. Середні температури влітку становлять +25...+27 °С, узимку — від -3 до -5 °С, а на вершинах гір можуть опускатися до -24 °С. Навесні в Гірському Криму часті тумани, нерідкі морози, які можуть триматися аж до кінця травня. Літо в горах Криму — коротке, сухе, із частою хмарністю, часто трапляється тривала відсутність опадів, особливо влітку, що призводить до повного пересихання річок і струмків. Клімат Гірського Криму перехідний зі степового в середземноморський.
Південний берег Криму розташований у межах субтропічного середземноморського кліматичного поясу й отримує найбільшу кількість сонячної радіації. Узимку тут встановлюється область низького атмосферного тиску, панують вологі й теплі помірні повітряні маси (+4 °С) та більш вологі (450—500 мм). Тропічні сухі й спекотні маси приходять влітку з областю підвищеного атмосферного тиску. Встановлюється сухе й спекотне (+24 °С) літо. Сніговий покрив утворюється рідко, зволоження недостатнє (табл., є. 132).
Сніговий покрив на всій території України нестійкий. Він може формуватися з листопада-грудня до кінця лютого — початку березня. Найбільша висота снігового покриву також була зафіксована на гірській метеостанції Пожежевська 25 березня 2006 р. — 352 см. Усе відчутніші корективи у зміни кліматичних показників вносить процес глобального потепління. Наприклад, посухи, суховії, пилові бурі, що завдають шкоди сільському господарству й зазвичай притаманні для континентальної області, починають проявлятися не тільки в південних і південно-східних частинах країни.
3. КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ. Головними кліматичними ресурсами є енергія Сонця і вітру, сума активних температур і кількість опадів. Важливим є баланс між кількістю сонячної радіації, яка надходить до земної поверхні, сумою опадів та вологістю повітря. Із точки зору можливого сільськогосподарського використання кліматичних ресурсів велике значення має тривалість періоду інтенсивної вегетації, коли поєднання названих кліматичних показників дає змогу рослинам активно розвиватися: рости, цвісти і плодоносити.
Таблиця
КЛІМАТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ РІВНИННОЇ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
У сільському господарстві середньодобові температури, що перевищують +10 °С, вважають активними. Суму активних температур — Σt° — отримують, склавши вищі за +10 °С температури протягом року. У межах України сума активних температур зростає з півночі на південь від 2400 до понад 3400 °С. Відповідно до цих показників на Поліссі доцільно вирощувати холодостійкі культури, на півдні — теплолюбні (мал. 2).
На основі балансу кількості опадів та накопиченого тепла в Україні виділено три традиційні агрокліматичні зони — Степ, Лісостеп та Полісся. За даними синоптиків, зі зміною середньорічної температури і кількості накопиченого тепла ці зони змінюють свої межі, поступово зсуваючись на північ. Підвищення температури на 1 °С зсуває межу агрокліматичних зон на 100 км на північ. Температура за останні роки зросла на 2 °С, тож межа агрокліматичних зон перемістилася на 200 км.
Мал. 2. Агрокліматичні ресурси.
Мал. 3. а) Традиційні агрокліматичні зони України; б) зміна їхніх меж унаслідок глобального потепління.
За даними відділу агрометеорології Укргідрометцентру, наприклад, ще 30 років тому на Херсонщині на рік було 30—40 посушливих днів, а сьогодні їх 60—70; на Львівщині температура повітря +30 °С колись була аномальною, а зараз таких днів за літо налічується 10—20. Це означає, що почалися незворотні зміни клімату.
За мал. 3 оцініть вплив глобального потепління на агрокліматичні ресурси України.
Найдовший в Україні вегетаційний період — 190 днів — спостерігається на Південному березі Криму, у південній і південно-східній частинах материкової України та рівнинній частині Криму він досягає 160—190 днів. На півночі країни його тривалість становить від 150 до 160 днів.
Нові технології відкривають майже безмежні можливості для використання кліматичних енергетичних ресурсів Сонця та вітру. Так, у Херсонській області кількість сонячних днів на рік досягає 316. У багатьох областях швидкість вітру може перевищувати 30 м/с. Особливо придатними для використання енергії вітру є гірські райони й узбережжя морів. Отже, в Україні є перспективи будівництва екологічно чистих сонячних (геліотермальних) та вітрових станцій.
Перспективними кліматичні ресурси є і для їх рекреаційного використання: відпочинку, туризму та оздоровлення людей. Сприятливе для оздоровлення людини поєднання найрізноманітніших кліматичних ресурсів спостерігається в різних регіонах країни. Найбільш сприятливі з них — узбережжя Чорного та Азовського морів, береги озер, річок, водосховищ, лісові масиви, паркові зони. Українські Карпати і Кримські гори фактично мають цілорічний набір сприятливих кліматичних ресурсів для відпочинку та оздоровлення людини.
СЛОВНИК
Рекреаційні ресурси — сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних і духовних сил людини, її працездатності.
Recreational resources — a set of natural, natural-technical, socio-economic complexes that contribute to the restoration and development of physical and spiritual strength of man, his ability to work.
Якщо середня температура найтеплішого місяця певної місцевості не перевищує + 10 °С, її клімат вважається полярним. Такі території є і в Україні. Це обмежені ділянки Карпат, де кліматичні умови відповідні клімату гірської тундри.
ВИСНОВКИ
- Кліматичні особливості будь-якої території або країни відображаються на кліматичних картах та за допомогою кліматодіаграм.
- Україна є найбільшою за площею державою Європи, тому тут наявні регіональні кліматичні відмінності.
- В Україні доволі чітко виражена зміна пір року. Найтепліший місяць — липень із температурами від +18...+19 °С до +22...+24 °С. Зима з нестійкою погодою, відлигами.
- Кліматичні ресурси — це енергія Сонця й вітру, сума температур і кількість опадів, протяжність періоду інтенсивної вегетації, можливості використання енергетичних ресурсів Сонця й вітру, розвитку рекреаційного господарства.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть наявність в Україні значних кліматичних ресурсів та економічну доцільність їх використання.
- 2. Поясніть причини змін традиційного агрокліматичного районування України.
- 3. Спрогнозуйте вплив змін клімату на подальший розвиток рослинництва в Україні.
- 4. Охарактеризуйте річний та сезонний хід кліматичних показників у вашому регіоні.
Коментарі (0)