Релігія та суспільство
- 20-01-2022, 23:44
- 391
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна 2021 (поглиблене вивчення)
§ 74. Релігія та суспільство
Пригадайте з уроків історії випадки, коли правителі держав контролювали церковні установи.
1. ЗНАЧЕННЯ РЕЛІГІЙ У ФОРМУВАННІ СВІТОГЛЯДУ ОСОБИСТОСТІ. Світогляд — це система поглядів на світ і місце в ньому людини, ставлення людини до навколишньої дійсності та до себе самої; найбільш узагальнені погляди на сенс і мету людської життєдіяльності.
Оцініть значення соціальних функцій релігії за даними мал. 1.
Релігія і сакральний світ людини — це феномен земної цивілізації, який привертає увагу багатьох поколінь фахівців різних галузей знань. Соціальну роль релігії важко переоцінити, тому вивчення сутності релігій, особливо в умовах сучасних загальносвітових міграцій людства й виховання толерантності у ставленні до представників різних конфесій та релігійних течій, є однією з актуальних проблем світової спільноти.
2. МОДЕЛІ ДЕРЖАВНО-РЕЛІГІЙНИХ ВІДНОСИН. Упродовж усієї історії розвитку людства відносини у сфері «держава — релігія» були непростими. Тоталітарний режим радянського періоду знецінив тисячолітні найвищі людські цінності та здобутки, а служителів церкви розглядав як політичних супротивників. Антирелігійна боротьба тих часів мала відверто політичний характер. У незалежній Україні ситуація поступово змінюється.
Мал. 1. Соціальні функції релігії.
Існує багато яскравих прикладів відносин між державою та релігією. Наприклад, Конституція Грузії проголошує: «Держава визнає виняткову роль Грузинської православної церкви в історії Грузії і разом із тим проголошує повну свободу релігійного віросповідання, незалежність церкви від держави». У Норвегії тільки з 21 травня 2012 р. немає публічної (державної) релігії, але в Конституції країни лютеранська церква згадується як «народна», священники мають статус державних службовців, а главою церкви залишається король. В Ізраїлі формально немає державної релігії, проте сімейні права в державі (питання, пов’язані з процесами шлюбу і розлучення) є юрисдикцією релігійних (юдаїзм) судів. У 28 країнах світу (Саудівська Аравія, Пакистан, Іран, Ірак, Єгипет, Кувейт, Марокко та інші) іслам визнано державною або офіційною релігією. Буддизм є державною релігією Бутану, Камбоджі, М’янми, Таїланду, Лаосу. Ці та інші приклади є предметом дослідження географії релігій.
Скористайтеся текстом Конституції України й визначте питання щодо релігій та свободи віросповідання в нашій країні.
Релігія по-своєму відображає життєвий досвід людства, зберігає систему цінностей, визначає норми життя й моральні ідеали людини. Тому, незважаючи на наукові досягнення, які навіть заперечують основні релігійні світоглядні положення, вона залишається соціально-організованою та організуючою силою світового масштабу.
3. РЕЛІГІЯ, ПОЛІТИКА ТА СУСПІЛЬСТВО. У житті людини з’явилися такі поняття, як політична релігія та релігійна політика. Релігія, як і політика, — це суспільні явища. У більшості країн до політичних процесів залучені особи, які мають релігійну свідомість або дотримуються певних позицій щодо релігії.
Релігія була важливим чинником інтеграції суспільства Давньої Греції або Риму, але не відігравала істотної ролі в зовнішній політиці й під час завойовницьких війн. Ці країни не намагалися нав'язати завойованим народам своїх богів. Розширення християнського і мусульманського світів завжди супроводжувалося прагненням нав'язати переможеним свою «істинну» релігію, а самі завоювання часто здійснювалися з офіційною метою «навернення невірних».
Сучасний потенціал найбільших релігій допускає найрізноманітніші можливості їх політичного використання. По-різному пояснюючи священні тексти (Біблія, Коран), можна відстоювати часом абсолютно протилежні політичні позиції. Наприклад, ліберальні мусульмани цитують писання Корану: «Немає примусу в релігії» або «Істина — від вашого Господа: хто хоче, нехай вірує, а хто хоче, нехай не вірує», а войовничі ісламісти, навпаки, збройний джихад проти «невірних» обґрунтовують як «волю Бога».
Спрогнозуйте подальший вплив релігій на зовнішню політику на прикладі окремих країн світу.
Загалом можна виділити чотири моделі відносин між релігією та політикою:
- теократично-експансивна (мусульманські країни), де держава підпорядкована релігії;
- національно-традиційна (країни Західної і Східної Європи, наприклад, Велика Британія — англіканство), де держава законодавчо затверджує статус панівної конфесії в суспільстві, а церква бере активну участь у політичному і громадському житті держави, виконуючи щодо неї певні обов’язки;
- світська поліетно-конфесійна (країни Західної Європи, США, Росія), де церква відокремлена від держави, конфесії рівні перед законом, є право громадян на свободу віросповідання і совісті;
- державно-атеїстична (СРСР), що теоретично декларує відокремлення релігії від держави, але практично забороняє і навіть переслідує діяльність церкви.
ВИСНОВКИ
- Релігія виконує різноманітні соціальні функції, серед яких інтегративна, регулятивна, компенсаторна, культуротворча, комунікативна, світоглядна, дезінтегруюча, легітимуюча.
- Упродовж усієї історії розвитку людства існували різні моделі відносин між державою та релігією.
- Релігія виконує політичні функції. Лідери різних спільнот і держав використовують її для виправдання своїх дій, згуртування або поділу суспільства.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть значення релігій у сучасному суспільстві.
- 2. Обґрунтуйте причини існування різних моделей відносин між державою та релігією.
- 3. Проаналізуйте необхідність вивчення релігій світу з точки зору визначення їхньої ролі для подальшого впливу на розвиток людської цивілізації.
Коментарі (0)