2. Основні райони заготівлі лісу, лісопильне виробництво.

Заготівлею лісу займаються лісозаготівельні підприємства й спеціалізовані підрозділи великих комбінатів. Отриманий круглий ліс вони відправляють на лісопильні підприємства, будівництво та в гірничодобувну промисловість. Частина продукції (наприклад подрібнена деревина — тріски) надходить до целюлозно-паперового виробництва як сировина.

Основними лісозаготівельними районами нашої країни є Українські Карпати та Полісся. До цих районів тяжіє лісопильна промисловість, яка забезпечує первинну стадію механічної обробки деревини (розпилювання на пиломатеріали) (мал. 3).

Мал. 2. Технологія виробництва паперу.

3. Деревообробне виробництво.

Підприємства деревообробної промисловості на території країни розміщені досить рівномірно з найбільшою концентрацією в районах заготівлі лісу та споживання готової продукції. Так, виробництво будівельних матеріалів (вікон, дверей, паркету) пов’язане із житловим будівництвом. Тому найбільші підприємства розташовані у великих містах.

На базі поглибленої переробки малоцінної деревини й відходів, які утворюються в деревообробній промисловості, створене виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит. Виробництво перших зосереджено на підприємствах Києва, Закарпатської (Свалява), Івано-Франківської (Надвірна) та Рівненської (Костопіль) областей. Цехи твердих деревоволокнистих плит діють на Вигодському лісокомбінаті (Івано-Франківська обл.) (мал. 4), Оржівському деревообробному комбінаті (Рівненська обл.) і Київському експериментальному комбінаті плитних матеріалів.

Найбільш дефіцитною продукцією в деревообробній промисловості є фанера, її виробництво досить матеріаломістке, із великою кількістю відходів. Фанеру виготовляють на підприємствах Рівненської, Івано-Франківської, Закарпатської, Черкаської областей та міста Києва.

Понад половина товарної продукції деревообробного виробництва припадає на меблеву промисловість. Частина її підприємств розташована поблизу споживача. Меблі виробляють у всіх великих містах: Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Одесі, Донецьку. Значні меблеві центри сформувалися і в межах районів, де зосереджені лісові ресурси й первинні стадії їх переробки: у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях.

Серед найбільш спеціалізованих меблевих підприємств — Івано-Франківська меблева фабрика, Ужгородський фанерно-меблевий комбінат та Дніпропетровський меблевий комбінат.

4. Целюлозно-паперове виробництво.

Целюлозно-паперове виробництво є технічно складним, тому для його розміщення необхідне поєднання таких чинників, як сировинний, електроенергетичний та водний (вода використовується майже на всіх етапах виробництва паперу). В Україні воно розвинене недостатньо.

Мал. 3. Лісопромисловий комплекс України.

Найбільші центри розташовані на заході та півночі України: Жидачів (Львівська обл.), смт Понінка (Хмельницька обл.), Малин (Житомирська обл.), Корюківка (Чернігівська обл.). Целюлозно-паперові підприємства розміщені і в інших регіонах. У місті Дніпрі працює паперова фабрика, яка є великим виробником офсетного паперу. У Харківській області працює Зміївська паперова фабрика, продукцію якої використовують, зокрема, для друкування шкільних підручників (мал. 5).

5. Найбільші у світі країни — виробники деревини та паперу.

Обсяги виробництва деревини в першу чергу залежать від площ лісових масивів, можливостей для їх розробки та споживання. Круглого лісу найбільше заготовляють США, Росія, Китай, Канада, Бразилія, Швеція. Загалом на них припадає понад 50% світового виробництва.

Мал. 4. Вигодський лісокомбінат (ТОВ «Уніплит») є єдиним виробником плит ДВП мокрим способом в Україні. Ця продукція не містить синтетичних і небезпечних смол. На цьому підприємстві випускають і забарвлені ДВП.

Мал. 5. Зміївська паперова фабрика. У папероробній машині волокниста маса спочатку відливається, утворюючи сиру паперову стрічку, а потім проходить через кілька рядів валиків. Одні віджимають воду, другі обігрівають ізсередини парою та висушують, треті полірують. На останньому етапі готовий папір змотують у рулон.

Провідними експортерами цієї продукції є Росія, Нова Зеландія та США, а головним імпортером — Китай (третина всіх закупок у світі). Більшу частину його імпорту складають хвойні породи. Це дає можливість Китаю нарощувати виробництво листових матеріалів (ДСП, ДВП та фанери). У їх виробництві та споживанні країна є безумовним лідером (майже 50%).

Найбільші виробники пиломатеріалів — США, Китай, Канада, Росія, Німеччина, Швеція, Бразилія. Загалом на них припадає понад 60% світового виробництва.

Звертає на себе увагу швидке зростання виробництва деревних гранул — пелетів. Це спресовані відходи деревообробки (тирса і стружка хвойних порід дерев), що використовують як паливо. Виробництво пелетів щорічно зростає в середньому на 10—12% і досягло 38 млн т. Основні виробники та споживачі пелетів — Китай, країни Європи та Північної Америки (понад 90% від світових показників).

Обсяг виготовлення паперу й картону в період із 1990 до 2020 р. збільшився із 239 млн до майже 500 млн т. Найбільш швидкими темпами зросли обсяги виробництва в Азії (у 2,7 разу). Серед окремих країн тривалий час єдиним безперечним лідером були США, але у 2008 р. їх випередив Китай. Зараз на ці дві країни припадає понад 40% виробництва паперу й картону. До першої десятки також входять Японія, Німеччина, Індія, Південна Корея, Фінляндія, Швеція, Бразилія. Споживання цієї продукції переважно зосереджено в розвинених країнах та Китаї. Найбільшими експортерами паперу й картону є розвинені країни — США, Німеччина, Фінляндія, Швеція та Канада (51% від світових показників).

За прогнозами, виробництво й споживання основних видів продукції лісової та деревообробної промисловості у найближчі 15 років значно зросте. Одним із найважливіших чинників цього є важливість використання деревини як відновлюваної сировини та джерела енергії.

Головне

• Заготівлею, механічною обробкою й хімічною переробкою деревини займаються підприємства лісової та деревообробної промисловості.
• Основними лісозаготівельними районами нашої країни є Українські Карпати та Полісся, до них тяжіє лісопильна промисловість.
• Підприємства деревообробної промисловості розміщуються в районах заготівлі лісу та споживання готової продукції.
• Найбільше центрів целюлозно-паперової промисловості розташовано на заході та півночі України.
• Найбільшими у світі країнами — виробниками деревини є США, Китай, Росія, Канада, Бразилія, Швеція, паперу — Китай, США, Японія, Німеччина, Індія, Південна Корея, Фінляндія, Швеція, Бразилія.

Запитання для самоперевірки та колективного обговорення

1. Назвіть складові лісової і деревообробної промисловості. 2. У чому полягають особливості технології виробництва ДСП? 3. Розкажіть про географію деревообробного виробництва. 4. Які чинники впливають на розміщення целюлозно-паперової промисловості? Чому? 5. За картою на мал. З (с. 149) визначте центри України з переважною спеціалізацією на виробництві фанери, деревоплит, шпону. Поясніть їх географію. 6. Розкажіть про географію виробництва деревини й паперу у світі.

Поміркуйте

Чому основними виробниками та споживачами пелетів є країни Європи й Північної Америки?

Набуваємо практичних навичок

З’ясуйте, як у домашніх умовах (власний будинок, дача) можна використовувати відходи деревообробної промисловості та інші рослинні ресурси.

Вправа для саморозвитку

Використовуючи мережу Інтернет (наприклад дані сайта http://budmak.com.ua/), зберіть відомості про особливості технології спорудження дерев’яних будівель, їхні переваги та недоліки.