§ 36. Політична карта світу у XX та XXI ст. Класифікація країн за державним устроєм і формою правління

1. Пригадайте, як класифікують карти за змістом. 2. Яке змістове навантаження має політична карта світу?

1. ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ, ОСНОВНІ ЗМІНИ НА НІЙ у XX та XXI ст.

Формування сучасної політичної карти світу є дуже складним і тривалим процесом, що не припиняється вже протягом кількох тисячоліть. Зараз, у першій половині XXI ст., на ваших очах відбуваються величезні й вражаючі зміни. Основною тенденцією змін на політичній карті є постійне зростання кількості держав. У XIX ст. їх налічувалося близько 50, а на початку XXI ст. — майже 200.

СЛОВНИК

Політична карта світу — географічна карта, що відображає розміщення країн (держав) на нашій планеті. Політичні карти бувають загальними (оглядовими) та спеціальними. Загальні передають особливості розміщення країн, найважливіших політичних і стратегічних центрів, міжнародних і внутрішньодержавних комунікацій. Спеціальні показують окремі політичні проблеми, явища або події.

Протягом XX — початку XXI ст. постав і набув розвитку новітній етап формування політичної карти світу. Перший його період розпочався після Першої світової війни і тривав до завершення Другої світової війни. Характерною його ознакою стало руйнування імперій та створення нових незалежних держав.

Другий період формування політичної карти світу розпочався після Другої світової війни. Його головною особливістю стало створення двох антагоністичних соціально-економічних і політичних систем — соціалістичної на чолі із СРСР та капіталістичної (ринкової) на чолі зі США. На початку 1990-х рр. соціалістична система зазнала краху. Розпався і СРСР. Розпочався новий етап формування політичної карти: одні держави (Югославія та Чехословаччина) утворили окремі країни, інші — об’єдналися (ФРН та НДР).

Знайдіть на політичній карті світу держави, які утворилися після розпаду СРСР та Югославії.

Слід зазначити, що в наш час утворення нових країн триває. У 2002 р. здобув незалежність (від Індонезії) Східний Тимор, ставши першою незалежною суверенною державою XXI ст. У 2005 р. Чорногорія вийшла зі складу конфедеративного союзу із Сербією, утворивши незалежну державу. У 2007 р. від Сербії відійшла частково визнана на сьогодні Республіка Косово. У 2011 р. за результатами референдуму було проголошено незалежність Південного Судану, але військові конфлікти на його території та сутички із сусіднім Суданом не припинилися й досі.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ КРАЇН ЗА ДЕРЖАВНИМ УСТРОЄМ.

За формами адміністративно-територіального устрою всі держави поділяються на унітарні та федеративні. Унітарна держава складається з адміністративно-територіальних одиниць (провінцій, областей, районів тощо), які підпорядковані центральним органам влади та мають єдину конституцію і єдину ієрархічну систему державної влади. Провінції, області, райони мають лише виконавчу владу. Вони не наділені законодавчими функціями. Ця форма адміністративно-територіального устрою виявилася найбільш ефективною і життєздатною. На сьогодні абсолютна більшість країн світу є унітарними державами. До них належать Франція, Японія, Італія, Польща, Угорщина тощо. Як правило, це невеликі або середні за розмірами території однонаціональні держави.

Мал. 1. Типологія держав.

Федеративні держави мають у своєму складі самоврядні території (штати, республіки, землі, області, провінції тощо), які хоча й входять до складу єдиної союзної держави, проте мають певну автономію. їм притаманні деякі ознаки незалежних держав — власні конституція, парламент тощо. До них належать великі, здебільшого багатонаціональні держави — Росія, Індія, США, Бразилія, Нігерія, Канада, Австралія, Німеччина тощо.

Знайдіть на політичній карті світу унітарні та федеративні держави.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ КРАЇН ЗА ФОРМОЮ ПРАВЛІННЯ.

Усі держави світу існують на основі різних принципів організації влади. Ці принципи насамперед зумовлені особливостями державного ладу — монархічного або республіканського (мал. 1).

Мал. 2. Монархи окремих держав світу: 1) королева Великої Британії Єлизавета II; 2) імператор Японії Акіхіто.

Монархічна форма правління виникла в умовах рабовласництва та домінувала в Середні віки. У наш час збереглися переважно формальні ознаки монархічного правління. Монарх є своєрідним символом держави й виконує фактично представницькі функції. У традиційному розумінні монархія — це форма державного правління, за якої найвища влада в країні належить одній особі — монарху. У різних країнах його називають по-різному: король, імператор, шах, султан, цар, князь, емір тощо (мал. 2).

Монархії бувають конституційними та абсолютними. Більшість з існуючих сьогодні монархій конституційні (дуалістичні та парламентарні). Реальна влада в них належить парламенту (законодавча) та уряду (виконавча). Прикладами конституційних монархій є Велика Британія, Норвегія, Данія, Бельгія, Іспанія, Швеція, Монако, Ліхтенштейн, Люксембург, Нідерланди (мал. 3), Японія, Марокко.

СЛОВНИК

Монархія — форма державного правління, за якої найвища державна влада частково (обмежена, конституційна монархія) або повністю (необмежена, абсолютна монархія) належить одній особі — спадкоємному монарху.

Мал. 3. Королева Нідерландів Максима на Олімпіаді-2016 у Бразилії в українській вишиванці.

СЛОВНИК

Республіка — форма державного правління, за якої вищі органи влади обираються на певний термін і мають визначені законом повноваження; існує поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову.

Мал. 4. Кронпринц (спадкоємець) емірату Дубай Хамдан ібн Мохаммед Аль Мактум.

За абсолютної монархії влада монарха практично нічим не обмежена. У цих державах уряди або інші органи влади відповідальні лише перед монархом як главою держави. Монарх приймає рішення одноосібно. Парламент або взагалі відсутній, або є лише дорадчим органом. До таких держав належать Саудівська Аравія, Оман, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Бруней та ін. Щодо ОАЕ, то це взагалі унікальне державне утворення — об’єднання семи спадкових абсолютних монархій, які домовилися, що на міжнародній арені главою держави є шейх найбільшого емірату — Абу-Дабі. Проте в кожному з еміратів залишається необмеженою влада місцевого шейха (мал. 4).

Особливим різновидом абсолютної монархії є абсолютна теократична монархія, за якої глава держави є одночасно і главою церкви. Прикладом таких монархій є найменша у світі незалежна держава-анклав, резиденція папи римського Ватикан (мал. 5). Тут монарх є главою церкви, а політична влада належить духовенству. Також у цьому контексті можна згадати Саудівську Аравію, король якої Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд зберігає дві святині правовірних мусульман усього світу — мечеті в містах Мекка та Медина.

Мал. 5. Папа Римський Франциск.

Сьогодні у світі налічується понад 30 монархій. Найбільше їх у Європі та Азії, три в Африці й одна в Океанії. Серед них є імперії (Японія), королівства (Велика Британія, Швеція, Бельгія тощо), князівства (Андорра, Ліхтенштейн, Монако), герцогство (Люксембург), султанати (Бруней, Малайзія, Оман та ін.), емірати (Бахрейн, Катар, ОАЕ) тощо.

Республіка — це форма державного правління, за якої всі вищі органи влади або обираються народом, або формуються парламентом, який обирається народом. Сьогодні у світі переважають держави з республіканською формою правління (понад 140).

За республіканської форми правління законодавча влада належить парламенту, виконавча — уряду. Розрізняють президентські й парламентські республіки. У перших президент очолює уряд і має досить значні повноваження (США, деякі країни Латинської Америки). У парламентських республіках роль президента в основному є представницькою. Уряд у таких країнах очолює прем’єр-міністр (Індія, Німеччина, Італія). Суто парламентськими республіками, де роль президента виконує генерал-губернатор, можна назвати Канаду й Австралію. Існують і мішані республіки — президентсько-парламентські або парламентсько-президентські (Україна, Фінляндія, Литва).

За додатковими джерелами підготуйте розповідь про Співдружність націй, яку очолює Велика Британія. Поділіться інформацією на наступному уроці.

ВИСНОВКИ

• Формування політичної карти світу — складний і тривалий процес. Протягом XX і на початку XXI ст. відбувається новітній етап формування політичної карти світу, який можна поділити на окремі періоди.

• За формами адміністративно-територіального устрою всі країни поділяються на унітарні й федеративні. Унітарна держава складається з адміністративно-територіальних одиниць, які підпорядковані центральним органам влади. Федеративні держави мають у своєму складі самоврядні території.

• Усі держави світу існують на основі різних принципів організації влади. Ці принципи насамперед зумовлені особливостями державного ладу — монархічного (конституційні та абсолютні монархії) або республіканського.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Поясніть зміни, які відбулися на політичній карті світу за останні 100 років.

2. За допомогою схеми на мал. 1 (с. 109) поясніть типологію держав. Наведіть приклади країн.

3. Покажіть на карті країни з унітарним або федеративним устроєм.

4. Охарактеризуйте відмінності між республіками та монархіями.

5. Підготуйте додаткову інформацію про життя сучасних монархів.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно