Войти
Закрыть

Машинобудування світу, регіонів, країн

9 Клас

Машинобудування посідає перше місце серед усіх основних напрямків промислового виробництва світу як за вартістю продукції (понад 35 %), так і за кількістю зайнятих (майже 100 млн осіб). В останні роки випереджальними темпами розвивається електроніка, для загального машинобудування характерне помірне зростання, а частка транспортного машинобудування поступово знижується. У транспортному машинобудуванні особливою високотехнологічністю виділяється авіаційна промисловість. Вона виробляє літальні апарати для цивільних і військових цілей: літаки, ґвинтокрили, космічні апарати й кораблі, ракети, а також їхні складові частини — деталі, вузли, агрегати. Ця промисловість виникла як авіаційна на початку XX ст. В епоху НТР вона була інтегрована з новітньою ракетно-космічною промисловістю. Ця високотехнологічна складова транспортного машинобудування постійно вимагає нових науково-технічних розробок і великих капіталовкладень. ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО... Перший у світі автомобіль був проданий у 1903 р. на заводі Г. Форда (США). У 1950 р. частка США у світовому виробництві автомобілів становила близько 80 %, тоді як усіх країн Західної Європи — лише 14 %. Однак уже до середини 1950-х рр. ситуація почала стрімко змінюватися. У 1970 р. на частку США вже припадало трохи більше 30 % світового виробництва, а зараз — менше ніж 20 %....
0 Переглянути

Машинобудування в Україні

9 Клас

Машинобудування виникло в Україні в першій половині XIX ст. На початку XX ст. частка України в загальному промисловому виробництві Російської імперії становила 25 %. Відносно розвиненими були сільськогосподарське й транспортне машинобудування (виробництво паротягів, вагонів, суден). Особливо швидкими темпами машинобудування почало розвиватися з другої половини XX ст., коли створювалися нові виробництва — приладобудування, авіаційна, радіоелектронна промисловість тощо. Машинобудування України на початку 1990-х рр. давало понад 30 % загального обсягу виробництва промислової продукції. Проте економічна криза 1990-х рр. найбільше позначилася саме на роботі машинобудівних підприємств. Як результат частка вартості продукції машинобудування зараз становить лише близько 8 % усього промислового виробництва держави та 6,6 % ВВП. Ці показники істотно поступаються показникам розвинених країн світу, що свідчить про недостатність розвитку машинобудування в Україні. Серед найголовніших проблем підприємств машинобудування України, які потребують свого розв’язання, є: 1) значна зношуваність устаткування на підприємствах (близько 75 %). Експлуатація застарілого обладнання знижує продуктивність виробництва та якість продукції;...
0 Переглянути

Машинобудування в сучасному світі

9 Клас

Машинобудування — найбільша комплексна складова обробної промисловості, що охоплює велику кількість взаємозалежних виробництв. Залежно від призначення продукції, яку випускає машинобудування, його поділяють на важке, транспортне, сільськогосподарське, виробництво устаткування для легкої та харчової промисловості тощо (мал. 1). Машинобудування стало провідним напрямком усієї індустрії розвинених держав. На його розвитку завжди позначався науково-технічний прогрес. Під його впливом суттєво змінилася вся структура машинобудування. Зараз усю сукупність виробництв, які випускають устаткування всіх видів і призначень, відносять до загального машинобудування. Транспортне машинобудування охоплює виробництва, які виготовляють усі види наземних, водних і повітряних транспортних засобів. Електротехнічне машинобудування випускає обладнання для виробництва електричної енергії, передачі її споживачам та перетворення на інші види енергії. Зараз з електротехнічної промисловості виділилася майже самостійна складова — електронне машинобудування. Машинобудування — найбільш наукоємна складова всієї індустрії з найвищою часткою продукції, яка створюється з урахуванням найновіших досягнень науки і техніки. Від рівня його розвитку залежать зростання продуктивності суспільної праці та рівень розвитку країн. Машинобудування відіграє дуже важливу роль у світовому господарстві. Випускаючи найрізноманітнішу продукцію, без якої сьогодні не може обійтися жоден вид економічної діяльності, воно забезпечує технічну озброєність, комплексну механізацію й автоматизацію виробничих процесів у всіх секторах економіки....
0 Переглянути

Виробництво деревини й паперу в Україні та світі

9 Клас

Сировинною базою для виробництва деревини й паперу є лісове господарство, яке входить до первинного сектору економіки. Деревообробна промисловість об’єднує виробництва з механічного та хіміко-механічного оброблення й перероблення деревини. У складі деревообробної промисловості діють лісопильні підприємства, виробництва будівельних деталей і плит на деревній основі, фанерне виробництво, дерев’яної тари, меблеве, лісохімічне (мал. 1). Основними видами продукції цих підприємств є пиломатеріали, деревні плити, заготовки та готові деталі для автомобіле-, вагоно-, суднобудування. Також важливе значення мають деревні будівельні матеріали та конструкції, столярні вироби, дерев’яна тара, меблі, спортивний інвентар, численні товари широкого споживання. Виробництва, які здійснюють хімічну переробку деревини, відносять до лісохімічної промисловості. Її основною продукцією є деревне вугілля, оцтова кислота, метиловий спирт, каніфоль тощо. Хоча науково-технічний прогрес створює умови та можливості для економічно доцільної заміни деревини в деяких традиційних сферах її застосування, за сучасних умов практично жодне виробництво не може обійтися без застосування деревини. Продукцію лісової та деревообробної промисловості використовують у будівництві, гірничодобувній і хімічній промисловості, машинобудуванні, сільському господарстві, сфері послуг (особливо папір). Важливе значення вона має і в забезпеченні безпосередніх потреб населення (меблі, зошити, сірники тощо)....
0 Переглянути

Хімічне виробництво в Україні та світі

9 Клас

Хіміко-індустріальний комплекс України почав формуватися наприкінці XIX ст. на Донбасі з підприємств, які виробляли соду. Перші заводи синтетичних матеріалів були побудовані напередодні Другої світової війни. У 1950-ті рр. швидко нарощувалися потужності з виробництва мінеральних добрив, а також соди, аміаку, лугів, кислот. Зараз хіміко-індустріальний комплекс України представлений широким спектром підприємств і виробництв. Однак на його роботі суттєво позначилися кризові процеси в національній економіці. Основна хімія в Україні спеціалізувалася на виробництві кальцинованої та каустичної соди у Слов’янську та Лисичанську (зараз підприємства не діють), мінеральних добрив, сульфатної кислоти. У місті Яни Капу* (до 2016 р. — Красноперекопськ) діють хімічні заводи ЗАТ «Бромний Завод» та ЗАТ «Кримський содовий завод». Вони орієнтуються на сировину — солі затоки Сиваш. ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО... Каустична сода застосовується в целюлозно-паперовій промисловості для отримання целюлози, у виробництві паперу, картону, штучних волокон, деревоволокнистих плит. Також вона необхідна для омилення жирів при виробництві мила, шампуню та інших миючих засобів. У хімічних виробництвах її застосовують для нейтралізації кислот і кислотних оксидів, як реагент або каталізатор у хімічних реакціях. Каустична сода також використовується в нафтопереробці для виробництва масел, для виготовлення біодизельного палива....
0 Переглянути

Значення, особливості та чинники розміщення хімічного виробництва

9 Клас

Хімічними називають виробництва, які для виготовлення продукції використовують хімічні методи переробки сировини та матеріалів. У структурі хімічної промисловості виділяють дві великі групи виробництв: основна (неорганічна) хімія і промисловість органічного синтезу (мал. 1). Основна хімія виробляє мінеральні добрива (азотні, калійні, фосфатні), сульфатну кислоту, соду тощо. До групи промисловості органічного синтезу входять: хімія органічного синтезу (виробництво органічних напівфабрикатів — етилену, ацетилену, бензолу, етилового спирту, оцтової кислоти тощо); виробництво полімерів (синтетичних смол, каучуку, пластмас, хімічних волокон); переробка полімерів (виробництво шин, гумотехнічних виробів, виробів із пластмас). Промисловість органічного синтезу виробляє найбільшу частку продукції сучасного хімічного виробництва. Вона постачає іншим промисловим підприємствам нові матеріали з різними властивостями, які можуть замінити чорні й кольорові метали, цінну деревину, натуральну вовну, бавовну, льон. Полімерні вироби дешевші від тих, які виготовлені з натуральних речовин, мають часто кращі властивості. Однак побутові речі з хімічних матеріалів зазвичай гірші за гігієнічними характеристиками....
0 Переглянути

Металургійне виробництво світу та окремих країн

9 Клас

Виробництво та споживання металів у світі постійно зростають. За останні 20 років їх щорічне світове споживання практично подвоїлося, оскільки метали й у XXI ст. продовжують залишатися основними конструкційними матеріалами. Частка продукції, виготовленої з використанням чорних і кольорових металів, зараз становить 72—74 % ВНП держав. Із загального обсягу щорічного виробництва металів понад 90 % припадає на чорні метали — сталь та чавун. Світова виплавка сталі швидкими темпами зростала до середини 1970-х рр., а в 1990-ті рр. стабілізувалася на рівні 800 млн т за рік (мал. 1). У 2000-х рр. обсяги виробництва сталі знову почали суттєво зростати, досягаючи щороку нового історичного рекорду (із 2004 р. перевищили 1 млрд т). За підсумками 2014 р. у світі було виплавлено майже 1,67 млрд т сталі та 1,17 млрд т чавуну. Тільки у 2015 р. світове виробництво сталі дещо скоротилося (на 2,8 %). У кольоровій металургії світу обсяги виробництва мають стійку тенденцію до зростання. Збільшується різноманітність видів кольорових металів, які використовуються у виробництві (у наш час понад 70 металів). Однак основна частка виплавки припадає на алюміній (51 %), мідь (22 %), цинк (13 %), свинець (11 %). Помітне місце у виробництві кольорових металів посідають також нікель, олово, кобальт, вольфрам, молібден тощо (мал. 2)....
0 Переглянути

Металургійне виробництво в Україні

9 Клас

Упродовж 2004—2016 рр. у металургійному виробництві України були здійснені певні заходи, спрямовані на технічне переозброєння чорної металургії. Зокрема, у доменному виробництві було реконструйовано й побудовано десять доменних печей. При цьому на чотирьох підприємствах доменні печі було обладнано установками для вдування пиловугільного палива, що дозволило значно зменшити використання коксу та природного газу. Ще до фінансової кризи 2008 р. Україна залишалася однією з небагатьох країн, де широко використовували мартенівський спосіб виплавлення сталі, який на сьогодні є нерентабельним через високу енергозатратність та екологічну шкідливість. Зараз більшість мартенівських печей в Україні виведено з експлуатації. Зменшення сталеплавильних потужностей унаслідок зупинки мартенів компенсовано передусім за рахунок зростання продуктивності конверторного виробництва (мал. 1). Електрометалургійні комбінати працюють у Запоріжжі й Дніпрі («Інтерпайп-сталь» — найсучасніше металургійне підприємство України). Для виробництва металу тут використовують електричні печі. Завдяки високим температурам у них можна розплавляти метал із високою концентрацією тугоплавких компонентів і добре очищати сталь від домішок. Недоліком є значні витрати на електроенергію при розігріві й розплавлюванні основного матеріалу (шихти). В Україні історично сформувалися три основні райони чорної металургії: Донецький, Приазовський, Придніпровський. Перші два райони реально існують і на сьогодні. Вони орієнтуються переважно на паливо (коксівне вугілля Донбасу) і споживача (машинобудівні підприємства регіону та експорт продукції з порту Маріуполя). Основним чинником для розміщення металургійних підприємств Придніпров’я були родовища залізних руд Кривого Рогу та марганцевих — Нікополя. Металургія Приазов’я на сьогодні представлена тільки двома потужними металургійними комбінатами міста Маріуполя....
0 Переглянути

Сучасне металургійне виробництво та чинники його розміщення

9 Клас

Металургійне виробництво представлене двома складовими обробної промисловості — чорною і кольоровою металургією (мал. 1). Чорна металургія виплавляє чавун і сталь, виробляє прокат та феросплави. Чавун отримують після першого етапу виплавки залізної руди в доменних печах. Через високий вміст вуглецю (2—4,5 %) цей метал крихкий і розтріскується від удару. Після повторної переплавки чавуну в сталеплавильних цехах отримують різні сорти сталі та феросплавів (сплави заліза з іншими металами). Із вистигаючої сталі отримують заготовки певної форми, але найчастіше листи, дріт, труби. Ця кінцева продукція металургії називається прокатом (мал. 2). Прокат чорних і кольорових металів є основним конструкційним матеріалом, на якому базується сучасне машинобудування. Особливо зростає в епоху НТР роль кольорових металів, які завдяки різноманітним властивостям (тепло- та електропровідності, стійкості) широко використовуються у приладобудуванні, виробництві радіоелектронної техніки, реактивних двигунів тощо. Сталь було отримано з чавуну в II ст. до н. е. китайськими ремісниками. Спосіб дістав назву «сто очищувань» і полягав у багаторазовому інтенсивному обдуванні повітрям розплавленого чавуну під час його перемішування. Це призводило до зменшення частки вуглецю в металі й наближення його властивостей до сталі. У Європі такий спосіб було освоєно лише в другій половині XVIII ст....
0 Переглянути

Електроенергетика світу та окремих країн

9 Клас

Специфічною особливістю електроенергетики є те, що електроенергія — це товар, який не може нагромаджуватися для подальшого використання в майбутньому. Тому обсяги виробництва електроенергії за будь-який проміжок часу майже відповідають обсягам її споживання. Загальносвітові обсяги виробництва електроенергії щороку зростають. Так, за майже 65-річний період вони збільшилися з 965 млрд кВт • год (у 1950 р.) до 23,5 трлн кВт • год (у 2014 р.), тобто у 24 рази. Частка електроенергії в загальному обсязі спожитої людством теплової та електричної енергії складає близько 22 %. До цього показника входить уся електрична енергія, вироблена всіма типами електростанцій. Сьогодні основну її частину (68 %) дають станції, які спалюють органічні викопні види палива (мал. 1). Однак їхня частка у виробництві електроенергії зменшилася з початку 1970-х рр. із 75 до 68 %. Помітно зросла питома вага атомної енергетики — із 3 до 12 %, інших відновлюваних ресурсів — з 1 до 4 %. Роль гідроенергетики знизилася до 16 %. У перспективі помітно зросте частка електроенергії, виробленої на основі використання ВДЕ (мал. 2) Найбільш значні зрушення відбулися у структурі споживання видів органічного палива для виробництва електроенергії. Так, різко впала частка мазуту (залишку від нафтопереробки) у генерації електроенергії — із 25 до 5 %. При цьому зросло використання природного газу — із 12 до 22 %, а також традиційного виду палива — вугілля — із 38 до 41 %. Вугілля продовжує залишатися головним ресурсом для виробництва електроенергії у світі. 2. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі електроенергії у світі Протягом 1950—2014 рр. практично в усіх великих регіонах і країнах світу відбувалося зростання обсягів виробленої електроенергії. Однак цей процес відбувався досить нерівномірно. Уже в 1965 р. США перевищили загальний світовий рівень виробництва електроенергії за 1950 р. Зараз США поступилися світовим лідерством Китаю, який виробив за рік 1,35 трлн кВт • год електроенергії. Зараз ці дві країни разом забезпечують понад 42 % світового обсягу виробництва електроенергії (див. таблицю)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 35 36 37 38 39 40 41 42 43 ... 70
Назад

Навігація