Розділ 4. Материки Північної півкулі (відповіді)

РОЗДІЛ 4.

МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ

3. З початку 60-х років XX ст. у різних частинах східного узбережжя Північноамериканського континенту археологи знаходять незаперечні докази того, що в 800-1 000 роках, тобто більш ніж за 500 років до Колумба, на цих землях не лише бували, але й селилися та довго жили відважні мореплавці з півночі (Скандинавії)— вікінги, або нормани («північні люди»), У 981 р. з Ісландії на захід вирушив Ейрік Рауді (Рудий), який відкрив південний берег острова й назвав його Гренландією, що означає Зелена країна. Вікінги заснували там постійні поселення з храмами, залишки яких збереглися до наших днів.

У 1000 р. син Ейріка Лейф Еріксон (Щасливий) спорядив судно, на якому, рухаючись з Гренландії На південь, досяг скелястої землі, яку назвав Хеллуланд — Країна плоских каменів (очевидно, це був півострів Лабрадор). Вікінги вважали його продовженням уже відомих їм островів Ісландії та Гренландії. Відкриття норманів не стали загальним надбанням, про них знали лише деякі північні народи.

Археологічні знахідки — залишки будівель та укріплень, предмети начиння, фрагменти зброї та одягу, вибиті на скелях рунічні написи — переконливо свідчать, що протягом низки років у різних місцях узбережжя існували осілі колонії прибульців з-за океану.

В основі обох материків лежать давні докембрійські платформи. Хвиляста поверхня фундаменту Північноамериканської платформи сприяла формуванню різних за висотою рівнин. На північному сході як Північної, так і Південної Америки фундаменти платформ виходять на поверхню, утворюючи щити, на яких сформувалися височини. Південно-східна частина фундаментів платформ обох материків перекрита потужною товщею осадових відкладів. Найбільша область мезозойської та альпійської складчастості виникла на заході материків внаслідок руху Тихоокеанської літосферної плити назустріч Північноамериканській та Південноамериканській літосферним плитам. Саме тут підносяться у Північній Америці Кордильєри — одна з найвеличніших гірських систем, а в Південній

Америці — Анди. На відміну від Південної Америки, на сході Північної Америки с область каледонської та герцинської складчастості, на якій розташовані старі невисокі гори Аппалачі. Навколо Мексиканської затоки утворилася молода платформа палеозойського віку. Але в цілому тектонічна будова обох материків дуже подібна.

Попрацюйте в групі

Великі рівнини. Великі рівнини — передгірське плато, що оточує зі сходу Кордильєри Північної Америки. Плато завдовжки близько 3600 км, завширшки 500 - 800 км; заввишки від 500 м на сході до 1700 м на заході. Складене кристалічними породами, вапняками, пісковиками й лссовидними суглинками. Сильно розчленоване. На півдні поширений карст. Наявні родовища нафти й газу, бурого вугілля, калійних солей. Степовий і напівпустельний ландшафт.

Примексиканська низовина. Примексиканська низовина займає узбережжя Мексиканської затоки. На північному сході переходить у Приатлантичну низовину. Складена морськими і річковими осадовими породами завтовшки близько 6 - 10 км, що містить потужні родовища нафти й газу. Максимальна ширина становить 350 км. висота— близько 150 м. Поверхня низовини поступово підвищується з півдня на північ, утворюючи кілька паралельних куестових гряд. Кордильєри. Усю західну частину материка Північна Америка займають гори Кордильєри, що простягнулися на 9 тис. км. Гірська система сформована в межах рухомого поясу мезозойсько-кайнозойського віку. Гори Кордильєри характеризуються низкою особливостей, що відрізняють їх від інших гірських систем Землі. Вони витягнуті переважно в субмеридіональному напрямку, сформовані в межах п яти різновікових оротектонічних поясів, мають значний відсоток високогір’я (2500 - 3000 м і більше над рівнем моря) і високий ступінь сейсмічної та вулканічної активності. Велика протяжність з півночі на південь зумовлює наявність висотної поясності. Гірська система Кордильєр утворилася на стику літосферних плит, межа між якими практично збігається з береговою лінією. Ця гірська система займає третю частину площі континенту, завширшки від 800 м до 1600 км, побудована зі складного поєднання гірських плато, хребтів, міжгірських улоговин, а також вулканічних гір. Деформації, денудації та вулканізм визначили сучасний вигляд гірської системи та замаскували значну частину більш ранніх геологічних структур. Гірська система Кордильєр дуже неоднорідна як у поздовжньому, так і в поперечному напрямку. Корисні копалини регіону різноманітні за значущістю та розмірами родовищ, які багаті на природний газ, кам’яне вугілля, цинкові, молібденові, срібні руди, золото. Є невеликі родовища руд Феруму, Купруму, Стануму і Нікелю.

Аппалачі. Гори Аппалачі простягнися на 2300 км на північному сході материка і продовжуються на острові Ньюфаундленд. Гори завширшки 300 - 560 км, заввишки 1000 - 1300 м.

Північні Аппалачі складаються з кристалічних і метаморфічних порід нижньопа-леозойського віку (кварцитів, гнейсів, гранітів, вапняків), Північні Аппалачі зазнали зледеніння, тому їх поверхня має згладжений, горбистий характер. Найвища точка Північних Аппалачів — г. Вашингтон у Білих горах (1916 м). Далі на північ гори знижуються і переходять у плоскогір’я, над якими височать окремі останці, наприклад, г. Монаднок (бл. 1000 м заввишки). У багатьох місцях Північних Аппалачів помітні сліди льодовиків — кари, ози, друмліни, моренні відклади тощо.

Південні Аппалачі за генезисом належать до гєрцинської складчастості й частково до каледонської. У формуванні поверхні Південних Аппалачів головну роль відіграють ерозійні процеси. У напрямі із заходу на схід у Південних Аппалачах можна виділити чотири структурно-морфологічні зони: передампалачське плато, складчасто-осадова зона, складчасто-метаморфічна зона й плато Підмонт. Аппалачі багаті на корисні копалини. В їх надрах залягають великі запаси кам’яго.

ного вугілля, нафти, залізної руди. Є мідь, срібло, кобальт, наявні великі запаси будівельного каміння, вапняку, піску, глини. Корисні копалини розподіляються нерівномірно. Найзначніші родовища залізних руд зосереджені на півдні, нафту і природний газ добувають на півночі та в центральному районі. Усі ці природні багатства тією чи іншою мірою представлені в середній частині Аппалацьких гір. Саме тут лежить Аппалацький кам’яновугільний басейн.

4.Тропічний циклон — тип циклону або погодної системи низького тиску, що виникає над теплою морською поверхнею та супроводжується потужними грозами, випадінням зливових опадів і штормами. Тропічні циклони отримують енергію через підняття вологого повітря вгору, конденсацію водяної пари у вигляді дощів та опускання сухішого повітря, яке виникає в результаті цього процесу, вниз. Цей механізм принципово відрізняється від механізму позатропічних або полярних циклонів. На відміну від них, тропічні циклони класифікують як «циклони з теплим ядром».

Термін «тропічний» означає як географічний район, де здебільшого виникають подібні циклони, тобто тропічні широти, та формування цих циклонів у тропічних повітряних масах. Залежно від сили та району, де існує циклон, тропічні циклони дістають назви «ураган», «тайфун», «тропічний шторм», «циклонний шторм», «тропічна депресія» або просто «циклон».

Швидкість вітру в атмосферних вихорах тропічного циклону сягає 200 км/год. Налітаючи на узбережжя, вони спричиняють повені, загибель людей та страшні руйнування.

6.Різниця температур над північною та південною окраїнами материка Північна Америка зумовлює велику різницю в атмосферному тиску. За умови відсутності гір на півночі та півдні материка та рівнинного рельєфу в центральних областях відбувається вільне проникнення арктичних холодних повітряних мас вглиб континенту. Особливо потужними потоки повітря бувають узимку. Хвилі холоду іноді доходять до узбережжя Мексиканської затоки, де може випадати іній.

Попрацюйте в групі

5.За винятком областей внутрішнього стоку (Великий басейн і внутрішня частина Мексиканського нагір’я), всі річки Північної Америки належать до басейнів 3-х океанів: Північного Льодовитого, Тихого та Атлантичного. Вододіл між басейном Тихого океану і двома іншими басейнами проходить по хребтах Ларамійсь-кого поясу Кордильєр, а між басейнами Північного Льодовитого й Атлантичного океанів — від Кордильєр приблизно по 48°пн. ш. через озеро Верхнє і затоку Св. Лаврентія. Річки тихоокеанського басейну значно поступаються за довжиною річкам двох інших басейнів (за деяким винятком), оскільки вододіл пролягає на порівняно незначній відстані від Тихоокеанського узбережжя.

4.Уявлення про унікальні багатства американських земель, які сформувалися ще за часів освоєння Північної Америки першими колоністами, сприяли формуванню марнотратного ставлення до цих багатств. Зрештою це призвело до виснаження орних земель, забруднення водойм, вимирання унікальних видів тварин, скорочення площ природної рослинності. Заміна природних комплексів на сільськогосподарські та міські спричинила погіршення складу атмосфери. У містах, де багато автомобілів і промислових підприємств, утворюється насичений отрутною парою туман — смог, що згубно позначається на рослинному й тваринному світі материка та спричиняє погіршення здоров’я людей. Розорювання земель фактично стало причиною знищення природних комплексів прерій і широколистих лісів. У районах інтенсивного господарювання стоки з полів, які містять хімікати, призвели до забруднення водойм та підземних вод.

Найзгубніші наслідки для стану природних комплексів виникають у результаті видобування корисних копалин. Великі родовища знайдені на півночі материка — у тундрі й лісотундрі, тайзі. Коротке холодне літо, довга морозна зима сповільнюють розвиток рослинності та грунтового покриву. Для відновлення природних комплексів необхідно набагато більше часу, ніж в інших районах. Видобувна промисловість з кар’єрами та шахтами, під’їзними коліями і сучасною технікою стає руйнівною силою, яка загрожує істотно змінити природний вигляд тундри та північної тайги.

За останні десятиліття у країнах Північної Америки (на відміну від Африки й Південної Америки) питанням охорони природи приділяють багато уваги. Прийнято закони про охорону та відновлення природи, створені та діють державні програми відновлення природних комплексів, ведуть суворий облік стану окремих

компонентів природи, відновлюють зруйновані компоненти — ліси, річки, озера. Поряд з державними організаціями питаннями охорони природи займається безліч громадських організацій, зокрема й дитячих, які добровільно допомагають здійснювати природоохоронні заходи.

Загострення екологічних проблем на материку спонукало країни Північної Америки розгорнути активну роботу зі здійснення природоохоронних заходів. За площею заповідників і національних парків Північна Америка посідає перше місце у світі. Серед них:

Єллоустонський національний парк — перший у світі національний парк (заснований 1 березня 1872 року);

Національний парк Ґранд-Каньйон у штаті Аризона. Великий каньйон річки Колорадо, одне з визнаних природних чудес світу;

Національний парк Ґранд-Каньйон у штаті Лризона. Великий каньйон річки Колорадо, одне з визнаних природних чудес світу;

Національний парк «Вуд-Баффаю» (у перекладі: Національний парк «Лісові бізони»).

Комплекс національних парків «Секвоя» в Каліфорнії— збереження унікальних

• секвоевих лісів;

Національний парк «Мамонтова печера» містить частину найбільшої за довжиною (протяжність 288 км) систему печер у світі в західних передгір’ях Аппалачів; Провінційний парк «Динозавр» у провінції Альберта в Канаді — одне з найбільших сховищ скам’янілостей динозаврів у світі.

Шукайте в Інтернаті.

Одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки — цивілізація майя — існувала в Центральній Америці приблизно з 2 000 р. до н. е. до іспанського завоювання у XVI ст. Цивілізація була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Це «культура-загадка», «культура-феномен», повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді. О Цивілізація майя виникла на мексиканському півострові Юкатан і території гірської Гватемали. Високорозвинені індіанці створили процвітаючі міста-держави й гігантські піраміди, досягли вражаючих успіхів у науці й культурі (досягли значної досконалості в архітектурі, скульптурі, живописі й виробництві кераміки). У порівнянні з іншими народностями цієї частини Південної Америки, майя залишили найбільшу кількість ієрогліфічних текстів — писемність, що застигла в камені, живописі та кераміці. Майя будували кам’яні міста, багато з яких були покинуті задовго до приходу європейців, інші залишилися населеними й після їх приходу.

Календар, розроблений майя, використовували й інші народи Центральної Америки. Саме майя застосовували ієрогліфічну систему письма, яке сьогодні лише частково розшифроване. До наших днів збереглися їх численні написи на пам’ятниках. Майя створили ефективну систему землеробства, мали глибокі знання в астрономії (наприклад, майя обчислили рухи Венери з помилкою лише на 14 секунд на рік, передбачали сонячні й місячні затемнення). Нащадками древніх майя є не лише сучасні народи майя, що зберегли мову предків, але й частина іспаномовного населення південних штатів Мексики, Гватемали, Гондурасу.

Деякі міста майя включені ЮНЕСКО до списку об’єктів всесвітньої спадщини: Паленке, Ушмаль у Мексиці, Тикаль і Куірігуа у Гватемалі, Копан у ^ Гондурасі, Хойя-де-Серен у Сальвадорі (невелике село майя, що було поховане під вулканічним попелом і зараз розкопане).

Багато чого доводиться археологам домислювати й створювати гіпотези. Наврядчи коли-небудь ми будемо точно знати, що тоді відбувалося і як жили ці загадково-екзотичні для нас «індіанці». Ллє це не зупиняє учених-ентузіастів. З кожним роком ми хоч трохи, але наближаємося до розгадок таємниць цивілізації майя.

2.США — високорозвинута постіндустріальна країна. Для її господарства характерний комплексний розвиток усіх сучасних виробництв, їх величезні розміри, новітні техніка, технології та організація праці, високий освітній рівень населення. Майже 2/3 зайнятих працюють у нематеріальній сфері (послуги, торгівля і харчування, фінанси, управління), 0,6% — у добувній, 19% — в обробній промисловості, 6% — у будівництві, 6%— на транспорті, у зв’язку і в комунальному господарстві, 2,7% — у сільському го

сподарстві, лісорозробках і рибальстві. Важливою частиною господарства стали наукові дослідження. їх здійснюють урядові установи, лабораторії, корпорації та університети.

Характерною рисою США є наявність величезного військово-промислового комплексу. Військові замовлення уряду мають істотне значення для цілих галузей і територій.

Внутрішній ринок завжди був головним для господарства США. Він найбільш місткий у світі як для споживчих товарів, так і для продукції виробничого призначення. Водночас США широко користуються всіма вигодами міжнародного поділу праці, їх частка у світових економічних відносинах с найбільшою. Країна експортує виробниче обладнання та машини, літаки й аерокосмічну техніку, зброю, вугілля, пшеницю, кормове зерно, сою, бавовну, тютюн. Як експортер наукоємних товарів, патентів та інформації США — поза конкуренцією.

Держава імпортує нафту і нафтопродукти, автомобілі, побутові техніку й вироби, газетний папір, продукти тропічного землеробства.

1 — В.

2 — А.

З — Б.

4 — Б.

5 — Г.

6 — 1 - Б, 2 - В, З - Г, 4 - Д.

7 — В, Б, А, Г.

8.Уздовж східного узбережжя Північної Америки більш ніж на 2000 км в напрямку з південного заходу на північний схід до затоки Св. Лаврентія простягнулися гори Аппалачі. Вони продовжуються і на острові Ньюфаундленд.

Особливості Аппалачів обумовлені їх віком. Південна частина гірської країни сотні мільйонів років тому була зібрана в складки. У північній частині (разом з островом Ньюфаундленд) процес горотворення відбувався лише у першій половині палеозойської ери. Межею між цими частинами вважають глибоку тектонічну западину, що проходить від озера Ері по долині річки Гудзон.

Північні Аппалачі нижчі за Південні. Це хвилясте плоскогір’я, над яким здіймаються гірські хребти, масиви й поодинокі гори. Найбільш гориста територія на північ від м. Нью-Йорк та на схід від озера Онтаріо.

У четвертинному періоді Північні Аппалачі покривав льодовик і залишив відклали у вигляді моренних валів. Хоча у гір в основному пологі схили, але в окремих масивах збереглися глибокі льодовикові зниження, частина з яких заповнена водою.

9.На сході хребти Північних Аппалачів простягаються до Атлантичного океану, створюючи розчленовану берегову лінію із численними островами, півостровами та затоками. Одна з найбільших заток Фанді відома найвищими у світі припливами, висота яких досягає 18 м.

Рельєф Південних Аппалачів більш складний. Зі сходу гори оточені слабо розчленованим плато. Процеси горотворення в районі Аппалачів давно завершилися, а тому гори мають згладжені невисокі вершини з пологими схилами, широкі долини й зниження.

10.Ще одна особливість Аппалачів — виходи на поверхню шарів, що містять різні корисні копалини. Серед них залізні, мідні, титанові, цинкові руди. Також в Аппалачах виявлено одне з найбільших у світі родовищ азбесту. Та найголовніше багатство давньої гірської країни — це іапаси високоякісного кам’яного вугілля.

11.Населення Північної Америки формують три раси: монголоїдна, європеоїдна, негроїдна. Народи: індіанці, ескімоси, іспанці, англійці, французи, африканці, афроамериканці, англо-канадці, метиси, мулати, самбо та ін.

12.Найбільші за площею країни Північної Америка: Канада, США, Мексика.

13.У США розвинуте автомобілебудування, , виробництво ракето-космічної техніки, електронного обладнання, комп’ютерної техніки, електроенергетика, хімічна, харчова, легка промисловість, всі галузі обслуговування, багатогалузеве і високопродуктивне сільське господарство, транспорт.

14.Франкомовні канадці (21,5% загального населення Канади) становлять абсолютну більшість у провінції Квебек, і офіційною мовою там с французька; англомовні канадці (67% населення) — у всіх інших провінціях Канади, і там офіційною мовою є англійська. Офіційно двомовними є провінція Нью-Барансуік і територія Юкон. Територія Нанавут мас 4 офіційні мови, а Північно-Західні території — 11, включаючи англійську і французьку.

Корінні народи Канади становлять невеликии відсоток, а емігранти змушені вивчати ту мову, яка домінує у регіоні їх проживання.

15. У Мексиці розвинені такі галузі сільського господарства, як рослинництво, яке спеціалізується на вирощуванні кукурудзи, пшениці, сої, бавовнику, кави, цукрової тростини, а також бананів, манго, цитрусових, агави, та тваринництво — розведення великої рогатої худоби, овець, віслюків, коней, птиці.

4.Мандрівники з різних країн: англійці, бельгійці, німці, французи, японці, шведи — робили численні спроби проникнути в Центральну Азію і Тибет. Поступо-во накопичувалися дані про природу і населення регіону. Але великі простори північно-східної і центральної Ази були важкодоступні через низьку густоту населення і віддаленість від великих центрів проживання людей, суворий клімат, особливості рельєфу (гори, річки), малопрохідність ландшафту (сотні й тисячі кілометрів тундри, тайги, пустелі) і тому довго залишалися маловідомими. Значно пізніше важливі й докладні наукові відомості про ці райони Азії були отримані? ні російськими дослідниками під час низки експедицій, організованих з ініціати-ви Російського географічного товариства та Академії наук.

7.Сили, які зароджуються в середині нашої планети і здатні рухати плити літосфери, називають внутрішніми силами Землі. Розрізняють повільні горизонтальні і вертикальні рухи земної кори. Вертикальні рухи — це повільні підняття та опускання окремих ділянок земної кори. Якщо земна кора в горах не буде підніматися внаслідок впливу внутрішніх сил, то гори не будуть «рости», а з часом будуть руйнуватися зовнішніми силами Землі. До зовнішніх сил належать вивітрювання, робота поверхневих і підземних вод, моря, льодовиків. На відміну від вкутій рішніх, вони відбуваються на поверхні або у верхній частині земної кори.

Шукайте в Інтернеті

1 листопада 1986 р. на Рейні сталася одна з найбільших в Європі екологічних катастроф. Пожежа на хімічному заводі фірми «Сандос» (Sandoz) у швейцарському місті Базель призвела до того, що в річку потрапило близько З0т сільськогосподарських хімікатів (пестицидів, ртуті тощо). Вода Рейну набула червоного кольору. Людямї *кі жили біля річки, було заборонено виходити з будинків, в деяких містах ФРН були закриті водопроводи. Питну воду привозили в цистернах. Протягом 10 днів забруднення досягли Північного моря. У результаті забруднення води загинуло багато риби, деякі види повністю зникли.

Після бурхливої реакції громадськості вже в 1987 році була прийнята Програма дій — Рейн (Лосось 2000). Її метою було повернення до 2000 р. в річку дуже чутливого до забруднень лосося. У результаті активних дій влади кількість нітратів і фосфору, які скидалися в річку, зменшилась на 50%, а деякі інші забруднення було зменшено в межах від 80 до 100%. Лосось повернувся в річку на 3 роки раніше, в 1997 році. Нова Програма Рейн-2020 спрямована на те, щоб зробити річку екологічно чистою настільки, щоб люди могли в ній купатися.

5.На проникнення деревної рослинності територією Європи до 70°пн. ш. безпосередній вплив має морський тип клімату. Західні вітри протягом усього року приносять з Атлантичного океану в європейську частину материка морські повітряні маси, які формуються над теплою Північно-Атлантичною течією (східне відгалуження Гольфстріму). Потрапляючи на суходіл, вони приносять значні опади і пом’якшують клімат: знижують температуру повітря у літній період і підвищують узимку. Завдяки цьому на північному заході Європи зима набагато тепліша, ніж в Азії чи у Північній Америці на хих самих широтах, а середньорічна кількість опадів на Британських островах та заході Європи перевищує 1000 мм на .(рік. Такий вплив Атлантики на клімат Західної Європи сприяє росту деревної ро-слинносгі до таких високих широт.

5.У книзі згадуються тварини: чорна пантера Багіра, вовки Ракша, Акела та ін., тигр Шерхан, пітон Каа, ведмідь-губач Балу, слони, буйволи, мавпи, дикобрази тощо. Щоб пристосуватися до життя в джунглях, їм довелося жити на деревах, харчуватися їх листям і плодами, здолати ряд перешкод.

Гімалаї— найвищі гори світу. Піднімаючись по їх південних схилах від підніжжя до вершин, можна побувати в усіх природних зонах світу: від вологих субекваторіальних лісів до високогірної тундри.

Так, біля підніжжя, там, де рівнина переходить у передгір’я, тягнеться пояс субекваторіальних вічнозелених болотистих джунглів — терше. У цьому поясі ростуть пальми, мімоза, банан, перевиті ліанами. Трави сягають заввишки 5 м. У густих заростях трапляються такі великі тварини, як слони, носороги, буйволи. У лісі багато мавп. Із хижаків трапляються тигри і леопарди. Колись у тераях були поширені озера і болота, що кишіли малярійними комарами. Нині вони здебільшого осушені.

Вище джунглів до висоти 1200 м розташовується пояс вічнозелених тропічних лісів, де ростуть салове дерево, деревоподібні папороті, бамбук і численні ліани. Його змінює пояс субтропічних лісів з вічнозелених (сосна, дуб) і листопадних (магнолія, клен, каштан) дерев. На висотах понад 2000 м панують широколисті ліси помірного поясу з дуба, клена, каштана, які переходять у хвойні ліси із еріблястої ялиці, гімалайської ялини, модрини. Підлісок утворюють густі зарості рододендронів. Верхня межа лісу проходить на висоті 3500 м.

Вище ліси розріджуються і змінюються субальпійським поясом з високотравними -луками і чагарниками з ялівцю та рододендрона. Над ними розташовуються альпійські луки, де примули, анемони, маки утворюють барвисті трав’яні килими. На відмітках 5500 — 6000 м проходить снігова лінія, за якою — пояс вічних снігів і льодовиків.

Таким чином, жодні гори світу не мають таких колосальних контрастів ландшафтів, як Гімалаї.

На таку різноманітність ландшафтів висотної поясності гір Гімалаї впливає їх географічне розташування у субекваторіальному й субтропічному поясах та грандіозна висота.

6.Європу називають сузір’ям міст. Поміркуйте чому. Користуючись картою, назвіть великі європейські міста.

У Європі сьогодні дуже велика кількість населення мешкає у містах, у деяких країнах — понад 90%. Уночі міста і села Європи, особливо Західної, добре освітлюються. З орбітальних космічних станцій територія Європи мас вигляд зоряного неба.

Малі міста концентруються навколо великих, утворюючи своєрідні «сузір’я». їх у Європі багато. Вони різні за кількістю охоплених міст. У географії їх називають міські агломерації. Найбільшими в Європі та одними з найбільших у світі є Рурська (5 млн осіб), Лондонська (13 мли осіб), Паризька (11 млн осіб) міські агломерації.

Найбільшими містами Європи є Лондон, Берлін, Мадрид, Рим, Париж, Стамбул, Москва, Санкт-Петербург, Київ та ін.

Я б хотів (-ла) побувати в Австрії. Це країна першокласних альпійських курортів, багатої культурної спадщини, найчистіших озер, найкращої у світі музики та неповторної атмосфери віденських кав’ярень.

Численні історичні та природні пам’ятки формують свого роду «золотий» європейський фонд, зі скарбами якого може ознайомитися кожен, хто вирушить у подорож в цю чудову, вкриту горами країну.

Тут також можна відвідати безліч місць, куди ще не ступала нога масового туриста. Це такі маленькі міста, як Штайр (нім. Steyr) і Вельс (нім. Wels), найбільша в світі система крижаних печер (близько 45 км завдовжки), термальний курорт Бад Ішль.

Безсумнівно, найбільший інтерес викликають споруди у великих австрійських містах. Собор Святого Стефана у Відні, найбільша релігійна споруда міста і його символ, був побудований на честь божественного покровителя столиці Святого Стефана. Новий Собор, або Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії — величезний католицький храм у Дінці. Це найбільший собор на території Австрії.

Собор Святого Якова у столиці Тіролю Інсбруку зведений в готичному стилі). Кафедральний собор у Зальцбурзі — шедевр бароко тощо. Не менш прекрасні й численні церкви. Базиліка Різдва Діви Марії в місті Маріацелль дбайливо зберігає чудотворну дерев’яну скульптуру Богоматері. Церква Серця Ісуса в Граці — найвища споруда, поступається в розмірах лише двом кафедральним соборам: у Відні та Лінці. Серед церков Зальцбурга вирізняються Францисканська церква, яка с третім за величиною храмом міста, і церква Святого Себастьяна з прилеглим цвинтарем, де розташовано сімейний склеп Моцартів.

За кількістю шедеврів палацово-паркової архітектури Австрія не поступається іншим європейським країнам, а численні замки Австрії цілком можуть змагатися з подібними спорудами в Німеччині та Франції. У світі є унікальні міста, які, здається, мають здатність переносити мандрівника в інший час. Одним із таких місць є Відень. Подорожуючи столицею Габсбургів, можна побачити безліч розкішних палацових комплексів з доглянутими садами, що розкинулися поблизу них. Помпезні собори, велична опера, численні концертні зали, елітні кав’ярні та Іспанська школа їзди верхи — усе це разом занурює у

часи імперії. Всюди панус дух величі й розкоші.

Відень — найбільше місто Австрії та її столиця — політичний, культурний та економічний центр. Варто хоча б раз у житті ознайомитися з його розкішною і надзвичайною архітектурою. Завдяки безлічі визначних архітектурних місць Відень йо праву величають найелегантнішою столицею Європи.

Це, звичайно, не всі визначні пам’ятки Австрії. їх значно більше, тому б хотілося тут побувати, щоб дізнатися про них докладніше.

Шукайте в Інтернеті

«Ювентус» — м. Турин, «Мілан» — м. Мілан, «Рома», «Лаціо» — м. Рим.

Попрацюйте в групі

Група 1.Україна. До списку ЮНЕСКО як культурна спадщина України вже ввійшли:

1.Собор Святої Софії— Премудрості Божої, Софія Київська, або Софійський собор, — християнський собор у центрі Києва, пам’ятка української архітектури та монументального живопису XI—XVIII ст., одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний ценгр Київської митрополії.

2.Успенська Києво-Печерська лавра — одна з найбільших православних святинь України, визначна пам’ятка історії та архітектури, а також діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври.

З.часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 р. Києво-Печерська лавра була постійним центром православ’я на Русі. На території Верхньої Лаври діє «Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник», якому було надано статус національного (1996). Монастирське життя зосереджене на території Нижньої лаври. Обидві частини Лаври відкриті для відвідувачів. У 2007 р. за результатами голосування експертів та користувачів мережі Інтернет Києво-Печерську лавру занесено до семи чудес України.

Історичний центр Львова — перший район Львова, де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося і звідки розвивалося; політичний, економістці і кулыурппи цснір лььоьа.

4.Дуга Струве («Російсько-Скандинавська дуга») — мережа з 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів, які утворювали 258 тріангуляційних трикутників, а також 60 додаткових пунктів (на території України збереглося 5 пунктів дуги). Служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру.

5.Букові праліси Карпат — транснаціональний серійний природний об’єкт, що складається з десяти окремих масивів, які простягаються вздовж осі на 185 км від Рахівських гір та Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Врхи та Вигорлату Словаччині.

6.Резиденція буковинських митрополитів. Побудована на місці старого єпископського палацу в 1864-1882 рр. Нині тут розміщені центральні корпуси Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Митрополича резиденція з’явилася завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана.

Група 2.Польща.

1.Старі Місто — найдавніший район Кракова. Його центром с площа Ринок,

або Головний Ринок. У 1978 р. Старе Місто Кракова разом із замком Вавель, єврейським Казімєжом і Страдомом були внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а у 1994 р. разом з Вавслем, Казімєжем, Страдомом, Новим Світом і П’ясеком були оголошені історичною пам’яткою Польщі. Основні пам’ятки Старого Міста Кракова розташовані на головній площі: Маріацький костел, Сукен-ніци й вежа ратуші, а також рештки укріплень — ворота Флоріана і Барбакан.

2.Соляна копальня в м. Велична — родовище кам’яної солі, яке розроблялося у ХПІ-ХХ ст. Копальня відображає розвиток методів і технологій видобутку солі протягом семи століть, представляє собою коридори і галереї на семи підземних рівнях на глибині від 57 м до 198 м, загальною довжиною понад 200 км. Соляна копальня в Бохні — одна з найстаріших соляних копалень у Європі та світі й найстаріша в Польщі. Міститься на території м. Бохні Малопольського восводства.

3.Аушвіц-Біркенау — один із найбільших нацистських концтаборів знищення, що існував у 1940-1945 рр. біля м. Освенцим. Із січня 1945 до кінця 1949 р. використовувався як радянський концтабір.

4.Старе Місто у Варшаві— найдавніший історичний район Варшави. Старе Місто — одна з найвідоміших туристичних місць Варшави. Центром Старого міста служить Ринкова площа з ресторанами, кав’ярнями й магазинами. Навколишні вулиці цікаві середньовічною архітектурою, наприклад, міськими стінами. Варшавським барбаканом, собором Святого Іоанна Хрестителя.

5.Замок Тевтонського ордену в Мальборку (замок у Мальборку, Орденський замок Марієнбург), що дав початок однойменному місту Мальборку Польщі, був резиденцією великого магістра Тевтонського ордену у 1309-1456 роки. Це найбіль-

ший середньовічний цегляним замок у світі, один з еталонів цегляної готики.

6.Кальварія-Зебмсидовська — базиліка і монастир у місті Кальварія-Зебжи-довська. Монастир побудував на початку XVII ст. Микола Зебжидовський — державний діяч Речі Посполитої. У монастирі створено комплекс молитовних

місць, що символізують окремі події страстей Господніх і життя Богоматері. Комплекс із самого початку свого зведення залишився практично незмінним.

7.Старе Місто Замостя— найдавніший історичний район м. Замостя. Старе місто Замостя має площу 75 га в охоронній зоні площею 200 га.

8.Парк князя Пюклера в Бад-Мускау— найбільший англійський ландшафтний парк в Центральній Європі, що займає 545 га у Верхній Лужиці на кордоні між Німеччиною і Польщею. Дві третини парку розташовані східніше прикордонної

річки Нейсе. З 1945 р. належать польській Ленкниці. Обидві частини парку поєднує міст через р. Нейсе.

10.Зала Століття, Народна Зала — оздоровчо-спортивна зала, розташована у Щитницькому парку у Вроцлаві. Зала Столітгя зіграла ключову роль у розвитку будівництва з бетону. Поєднуючи в собі піонерські інженерні та архітектурні рішення. вона стала зразком для зведення пізніших залізобетонних споруд. Внесена до державного списку пам’яток архітектури в 1962 р. разом з архітектурним комплексом, що включає Павільйон чотирьох куполів, перголи і шпиль.

11.Церква Архангела МихаЬіа — давній греко-католицький храм у с. Брунари Горлицького повіту Малопольского воєводства. Взірець класичного лемківського зодчества. У 2013 р. храм оголосили об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з іншими дерев’яними церквами в Польщі та Україні.

12.Церква Святої Параскевы— дерев’яна церква XVI ст. у с. Радруж, що у Любачівському повіті, Підкарпатське воеводство.

Груяа 3.Білорусь.

Біловезька Пуща— державне заповідно-мисливське господарство на південному заході Білорусі (у межах Гродненської та Брестської областей) і на території Польщі, розташоване на вододілі річок Бугу, Німану й Прип’яті. Загальна площа 76 700 га, з яких 72 тис. га розташовано в Білорусі, а 4 700 га — в Польщі.

80% території Біловезької Пущі Білорусі — незаймані ліси, в яких налічується понад 20 видів деревних рослин. З них найпоширеніші — сосна, ялина, дуб, граб, береза, вільха, ясен. Несв’чький замок — палацово-замковий комплекс, розташований у північно східній частині м. Несвіжа Мінської обл., у ХVX-ХІХ ст. — резиденція князів Ра Дзивіллів.

5.Жодна з держав світу в сучасних умовах не може існувати відокремлено від кра-їн-сусідів та інших країн і бути ізольованою від регіональних або світових процесів. Держави не мають права втручатися у внутрішні справи і зазіхати на суверенітет одна одної. Але країни-сусіди, їх національні господарства мають взає-модіяти між собою у виробничій, економічній, політичній, військовій, культур-ній, гуманітарній, екологічній та інших сферах. Для реалізації такої взаємодії між країнами зазвичай встановлюють дипломатичні стосунки, укладають угоди, договори, які сприятимуть співробітництву, зростанню національного доходу кожної з країн-сусідів, прискореному розвитку, науково-технічного прогресу, підвищенню 'рівня життя населення. Крім того, впливатимуть на загальну атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх партнерських відносин, взаєморозу-іГ міння і добросусідства.

4.Японію часто називають країною XXI століття. Вона за кілька десятиліть перет-*! ворилася на економічного гіганта. Це країна одної з найдавніших високорозви-неної цивілізації, традиції якої часто абсолютно не зрозумілі європейцям. Побутує думка, що Японію вивела вперед не техніка, а людина — її інтелект, працелюбність, любов до рідного краю, вірність традиціям.

Кількість і якість природних ресурсів у межах держави є мізерною. Японія ніколи не була багатою на корисні копалини. Мабуть, лише кам’яного вугілля було вдосталь, але воно невисокої якості й добувати його було невигідно. Так що сировину і паливо для розвитку промисловості довелося ввозити з-за кордону. А для цього потрібно було будувати великі порти, також численні нові різноманітні типи суден.

Для Японії брак ресурсів не є перепоною для зростання економіки. Успіхи Японії в економіці багато в чому визначаються активною науково-технічною політикою.

Японії завжди доводилося економити природні багатства. Тому в країні дуже добре розвинене ресурсозбереження й екологічно чиста переробка відходів. На ресурсозбереження та екології всі японські компанії акцентують особливу увагу, їм вдалося винайти прилад, який мис рис без води; пральну машину, яка споживає води на 30% менше, ніж європейські аналоги; водневий двигун для «Тойоти» (на виході замість вихлопних газів — вода). Більшу частину відходів вони не вважають за сміття. З твердих відходів будують острови, харчові — відправляють на переробку.

З квітня 2001 року в країні діє закон, за яким просто так викинути старий телевізор, холодильник, пральну машину або кондиціонер на звалище не можна. Цю техніку повинні утилізувати виробники, але аж ніяк не на благодійних засадах. Старий прилад японець повинен привезти на пункт збору вторинної сировини та ще й заплатити за його переробку. Таким чином, японці не лише з максимальною ефективністю використовують наявні привозні ресурси, але й утилізують відходи так, щоб отримати від цього якомога більше користі.

1 — Б.

2 — А.

З — А.

4 — Г.

5 — В.

6. — 1 - Г, 2 - А, З - Б, 4 - В;

7.— В, А, Г, Б.

8. — В.

9.Мусони — це сезонні вітри, які змінюють свій напрям двічі на рік. Влітку вони дмуть з океану на суходіл, а взимку навпаки — із суходолу на океан. Притаманні тропічним і деяким приморським областям з помірним і субтропічним кліматом, зокрема впливають на клімат усього східного узбережжя Євразії, а також частково Середземномор’я.

10.Народи Європи належать до слов’янської, германської і романської мовних груп.

И. Сусідами України є: Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Румунія, Росія, Білорусь.

12.Внаслідок господарської діяльності людини особливо значних змін зазнали природні ландшафти Європи. На сьогодні європейські ліси вкривають близько 312 млн. га, понад половина з них — це ліси штучного плантаційного походження. Процес скорочення площ європейських лісів триває. Зберігається реальна загроза, що крупні масиви незайманої європейської тайги будуть розчленовані та знищені в найближчі десятиліття. У минулі століття у хвойних лісах півночі Європи було багато різноманітної дичини і відповідно хижаків: вовків, бурих ведмедів, росомах, рисі, які тепер залишилися лише на охоронних територіях. На диких кабанів, козуль, зубрів, оленів полювали протягом століть. Останній тур був убитий у першій половині XVII ст. Неодноразово на межі повного знищення опинялися зубри. Тепер рідко трапляються норки, лісові куниці, горностаї.

У зв’язку з винищуванням лісів і розширенням площ посівів змінилися умови життя багатьох тварин. У райони колишніх лісових просторів почали проникати степові тварини, переважно дрібні гризуни, які завдають шкоди посівам.

У зв’язку з осушенням боліт і забрудненням водойм скоротилася кількість водоплавних птахів.

В Азії, незважаючи на те, що ліси займають тут величезні простори, проблема їх зникнення також актуальна. Мусонні ліси, які колись вкривали рівнини й гори, збереглися лише окремими острівцями. Вторгнення людини у вологі екваторіальні ліси ще недавно обмежувалося узбережжями морів і долинами річок. Але зараз їх територію освоюють швидкими темпами. За таких темпів вирубки вчені пророкують зникнення лісів протягом найближчих 50 років.

Не уникли змін й інші природні комплекси. Розорано близько 90% степових просторів. Негативними прикладами «перевикористання» територій із сухим кліматом стала поява антропогенних пустель.

Господарська діяльність активно просувається й у північні райони материка — лісотундру та тундру. Виявлення та освоєння потужних родовищ нафти, природного газу, руд кольорових металів призводить до пересування важкої техніки, яка продавлює тонкий шар грунту до мерзлоти. Це стає причиною активного танення мерзлих порід. Сліди гусеничних тракторів спотворюють тундру та не заростають десятиліттями.

Посилення «тиску» господарської діяльності людей на природу материка стало причиною виникнення низки несприятливих явищ: засолення, заболочування, прискореної ерозії грунтів, обміління річок, замулювання водоймищ, забруднення природного середовища відходами сільськогосподарського і промислового виробництва, різкого скорочення й навіть зникнення багатьох видів тварин і рослин.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно