Вплив погодно-кліматичних умов на господарську діяльність людини (відповіді)

Перевір себе
1. Розкажіть, як і з якою метою здійснюють спостереження за погодою.
Вони здійснюють безперервний запис погоди на стрічці. Крім цих основних приладів, застосовується багато інших: для вимірювання сонячної радіації, для визначення дальності видимості, для визначення температури ґрунту тощо. Усі дані погоди наносяться на карту, яка називається синоптичною.
2. Для чого складають синоптичні карти?
Карти синоптичні — карти, на яких цифрами та символами нанесені результати метеорологічних спостережень на мережі станції в певний момент. Карти складаються для прогнозування погоди. .
3. Розкажіть про несприятливі погодні явища в Україні.
Злива - це короткочасний інтенсивний дощ, під час якого може випасти місячна норма опадів для даної місцевості. Потужні зливові струмені й потоки завдають великої шкоди, розмиваючи дороги та фундаменти будівель, схили ярів. Улітку зливи бувають на всій території України, але найчастіше - у Карпатах і південних районах. З усіх несприятливих погодних явищ в Україні найчастіше бувають сильні дощі — коли випадає 50 мм і більше опадів протягом 12 годин і менше. Як правило, вони випадають протягом одного, іноді декількох днів поспіль, охоплюючи різні території. Найбільша їх повторюваність припадає на червень — серпень (до 70 %), з максимумом у липні. У горах вони Триваліші, іноді спричиняють катастрофічні паводки на річках.
Гроза - Під час грози в купчасто-дощових хмарах або між хмарами і земною поверхнею виникають електричні розряди — блискавки, які супроводжує грім Період з грозами в Україні починається у квітні, а закінчується у вересні. Іноді побачити блискавку' можна навіть узимку. Гроза може бути небезпечною для людей, спричиняти аварії на лініях електропередачі в результаті ударів блискавки. Для захисту будівель від ударів блискавки використовують громовідводи — металеві, добре заземлені стрижні. Найбільша кількість гроз в Україні буває в Українських Карпатах. Рекордним був 1951 р., протягом якого було зареєстровано 64 дні з грозою.
Град - Здебільшого град випадає дрібний. Проте окремі градини можуть досягати розмірів від грецького горіха до курячого яйця. У центральних районах України він випадає до 9 разів за рік. Град — явище швидкоплинне, у більшості випадків його тривалість не перевищує 5 хв. Проте й за такий короткий час він устигає завдати чималих збитків, пошкоджуючи посіви та плодові дерева.
Сильні вітри, що дмуть зі швидкістю понад 10 м/с, спостерігаються як під час гроз, так і з надходженням на територію України атмосферних фронтів і циклонів. Особливо небезпечні штормові (понад 20 м/с) та ураганні (понад ЗО м/с) вітри, які пошкоджують будівлі, ламають дерева, валять опори ліній зв'язку. В Українських Карпатах сильні вітри спричиняють вітровали — вивертання дерев з коріннями.
Сильні вітри У грозових хмарах можуть виникати смерчі, що вертикальним вихором повітря поширюються до поверхні землі. Вони мають вигляд стовпа діаметром від кількох десятків до сотень метрів з лійкоподібним розширенням угорі. Повітря у вихорі обертається з величезною швидкістю (до 200 м/с), піднімаючи від землі пил, воду.На території України смерчі бувають влітку. Так само, як і сильні вітри, вони залишають по собі руйнівний слід у десятки кілометрів. Однак смерчі бувають рідше, ніж сильні вітри, і мають значно менше територіальне охоплення.
Селі — короткочасні бурхливі паводки на гірських річках, що несуть грязьо-кам'яний матеріал. Районами найбільшого поширення селевих потоків є високо- та середньогірні райони Карпат і Південного берега Криму. Селі часто завдають великої шкоди — замулюють водосховища, руйнують будівлі і споруди, вкривають відкладами сільськогосподарські угіддя тощо.
Посухи - Тривалі бездощові періоди та низька вологість повітря і фунту призводять до посух, внаслідок яких різко знижуються врожаї сільськогосподарських культур або ж вони повністю гинуть. Великі посухи, що охоплюють більш як половину території України, бувають раз на 10 років, менші — значно частіше. Як правило, вони трапляються на півдні та сході України.
Суховій — це гарячий сухий вітер, що має швидкість понад 5 м/с. Він виникає влітку, дме переважно зі сходу від 1 до 10 днів, забираючи рештки вологи з висушеного фунту. Пилова буря виникає за посушливої погоди і підвищеної швидкості вітру, який видуває пил і пісок із земної поверхні й переносить їх на великі відстані. Бурі можуть тривати від кількох десятків хвилин до кількох діб, завдаючи великих збитків сільському господарству, роботі транспорту.
Пилові бурі - Найсильніша пилова буря промчала над Україною наприкінці квітня 1928 р. У газетах того часу повідомляли, що над степами Придніпров'я «бушує піщаний шторм небувалої сили, установи вдень працюють при електричному світлі». М. Дніпро буквально був засипаний піском. У степу і лісостепу буря підняла в повітря близько15 млн т сухого чорнозему і розсіяла на площі 500 тис. км2, включаючи й території сусідніх держав - Польщі та Румуни.
Тумани - бувають на всій території України впродовж кількох десятків днів, найчастіше - в холодний період року. Найбільше їх спостерігається у гірських районах, на півночі та заході країни. Особливо небезпечні сильні тумани для транспорту, коли видимість знижується до 50 м.
Хуртовина — це перенесення вітром снігу над земною поверхнею. Найчастіше хуртовини виникають, коли над територією України переміщуються середземноморські й атлантичні циклони. Погіршуючи видимість і утворюючи кучугури снігу, вони створюють труднощі для різних видів транспорту. Циклональна погода взимку супроводжується також сильними снігопадами, налипанням мокрого снігу на лініях зв’язку, шо призводить до їх обривів. У гірських районах унаслідок інтенсивних снігопадів чи активного танення снігу під час зимових відлиг і навесні буває сходження снігових лавин. Вони дуже небезпечні для місцевих мешканців і любителів гірського зимового туризму та відпочинку
Ожеледь - це утворення льодяної кірки на поверхні землі та різних предметах унаслідок намерзання переохолоджених крапель дощу, мряки або туману.
Заморозки - зниження температури повітря або ґрунту до 0 °С і нижче. Зазвичай вони трапляються до 25 квітня і після 16 жовтня, однак не дивина й травневі та вересневі заморозки. Вони шкодять садам і теплолюбним культурам.
4. Які агрокліматичні показники враховують у сільському господарстві?
Головним завданням агрокліматології є вивчення агрокліматичних ресурсів території. При цьому необхідна враховувати як сприятливі (ресурси світла, тепла, вологи), так і несприятливі особливості клімату (посуха, суховії, чорні бурі, морози, заморозки, ожеледі та ін.).
5. Назвіть агрокліматичні зони України. У чому полягає різниця в їхніх кліматичних умовах і як це впливає на доцільність вирощування певних видів рослин?
В Україні є три традиційні агрокліматичні зони – степ, лісостеп та полісся. Таку класифікацію запровадили на підставі балансу кількості опадів до кількості накопиченого тепла. Нині ж, зі зміною середньорічної температури і кількості накопиченого тепла, ці агрокліматичні зони змінили межі.скачать dle 11.0фильмы бесплатно