На рівній відкритій поверхні, наприклад, у полі чи на луці, людина бачить земну поверхню довкола себе у вигляді великого круга. Це горизонт — увесь видимий навколо нас простір. Горизонт обмежений уявною лінією, краї якої ніби зливаються з небом. Це — лінія горизонту. Лінію горизонту добре видно на місцевості, де немає дерев, гір, горбів, високих будинків: у полі, на луці, у степу, на морі (мал. 45). Таку місцевість називають відкритою. Лінію горизонту не видно в місті, у лісі, на горбистій місцевості, у горах. Таку місцевість називають закритою. На рівній відкритій поверхні лінію горизонту можна побачити на відстані 4-5 км. Якщо підніматися вгору, горизонт буде розширюватися, а лінія горизонту — віддалятися. Якщо рухатися вперед, лінія горизонту теж віддалятиметься. Лінії горизонту дістатися неможливо, тому що Земля має форму кулі, у якої немає межі. Якщо перебувати на рівній відкритій місцевості, то можна побачити, що горизонт простягається на всі сторони довкола нас. Є чотири основні сторони горизонту: північ (Пн.), південь (Пд.), захід (Зх.) і схід (Сх.). Між основними розташовані проміжні сторони горизонту: північний захід (Пн. Зх.), північний схід (Пн. Сх.), південний захід (Пд. Зх.), південний схід (Пд. Сх.)....
|