Войти
Закрыть

Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона

6 Клас

• Про унікальні форми рельєфу земної кулі. Унікальні форми рельєфу на земній кулі трапляються дуже рідко. За походженням їх поділяють на дві великі групи. До першої групи відносять унікальні форми рельєфу, що утворились унаслідок внутрішніх процесів Землі, тобто вулканічного походження або пов’язані з рухами земної кори. Так, завдяки виходу на земну поверхню магми на території Європи виник активний і небезпечний вулкан Везувій. Магма, що прорвалася до земної поверхні, сприяла формуванню на території США Башти Диявола - стовпчастої скелі, стіни якої стрімко здіймаються на висоту понад 200 м (мал. 79). Одне з найвеличніших природних творінь земних надр - Африканська зона розломів завдовжки загалом близько 7000 км утворилось унаслідок розтягування земної кори. До другої групи належать унікальні форми рельефу, що утворились унаслідок зовнішніх процесів Землі, зокрема руйнівної діяльності річок, вітру, моря, льодовиків тощо. Наприклад, візитною карткою Альп давно стала зубчаста чотиригранна піраміда Маттерхорн, сформована льодовиком (мал. 80). Річка Колорадо за мільйони років своєї руйнівної діяльності виробила в Кордильєрах 350-кілометровий каньйон завглибшки понад 1,5 км (мал. 81). НОТАТКИ ДО ТЕМИ Слід з Космосу. Близько 50 тис. років тому на Землю на територію нинішніх США (штат Аризона) упав метеорит. Він важив близько 300 тис. тонн, а його діаметр сягав майже 50 м. Це небесне тіло, що летіло зі швидкістю 65 тис. км/год, умить створило величезний кратер діаметром 1300 м і завглибшки 180 м (мал. 82). Нині Аризонський метеоритний кратер - характерна чашкоподібна западина - є першим метеоритним катером на Землі, походження якого було доведено науково....

Рельєф дна Світового океану

6 Клас

• Про підводні гори й рівнини. Рельєф океанів також складається з рівнин і гір, що сховані під товщею води. Долати океанічні глибини і вивчати підводні простори океану вченим допомагають сучасні прилади, завдяки яким склали карти рельєфу океанічного дна. Вони, зокрема, свідчать, що дно Світового океану немов усіяне підводними горами, заввишки здебільшого 1000-2000 м. Загальна кількість гір сягає 15-20 тис. Понад половину з них міститься на дні Тихого океану. Рівнини і гори суходолу продовжуються на наймілководнішій ділянці дна - материковій обмілині (шельфі), для якої характерний материковий тип земної кори (до глибини 3000-4000 м). Глибше, за межами шельфу, поширений океанічний тип земної кори (мал. 77). Рельєф тут здебільшого горбисто-рівнинний, однак трапляються й окремі гори вулканічного походження. Вершини підводних хребтів можуть здійматися над поверхнею води, утворюючи острівні дуги. Саме тут найбільше діючих вулканів. Найактивніші з них розташовані на морському дні. • Про серединно-океанічні хребти. За допомогою космічних апаратів виявлено, що в центрі океанів літосферні плити розходяться. У результаті цього в земній корі утворюються розломи дна океану завглибшки кілька кілометрів. По них з мантії рухається вгору розігріта речовина, що нагромаджується та застигає на дні океану. Так виникають серединно-океанічні хребти, розташовані переважно в центральній частині океанів (мал. 78). Загалом вони утворюють єдину гірську систему, що тягнеться крізь усі океани на 80 000 км. Місцями її ширина перевищує 800 км. Окремі вершини хребтів височіють над океанічним дном на кілька тисяч метрів, а подекуди піднімаються над водною поверхнею у вигляді вулканічних островів, як-от Ісландія....

Основні форми рельєфу суходолу Землі: гори

6 Клас

• Де і як виникають гори. Відносно стійкі й рівні ділянки земної кори зазвичай розділені рухомішими ділянками. Вони видовжені на тисячі кілометрів, тут внаслідок зіткнення літосферних плит гірські породи зім’яті у складки. Саме тут здебільшого й утворюються гори - високо підняті над рівниною частини земної поверхні з дуже пересіченим рельєфом. Гірські форми рельєфу охоплюють близько 25 % суходолу. Вони часто простягаються на сотні й тисячі кілометрів. Так, на 9000 км уздовж тихоокеанського узбережжя Південної Америки простягаються Анди - найдовші у світі гори. • Про висоту гір та їхній вік. Гори на земній кулі дуже відрізняються висотою, зовнішнім виглядом, походженням, віком. Так, Гімалаї — найвищі на земній кулі гори - здіймаються на висоту близько 9000 м над рівнем моря. Найвищі в Україні гори - Карпати - заввишки лише понад 2000 м над рівнем моря. А висота найвищої вершини Кримських гір становить лише 1545 м над рівнем моря. За висотою гори поділяють на низькі (до 1000 м над рівнем моря), середньовисотні (1000 3000 м над рівнем моря) і високі (понад 3000 м над рівнем моря) (мал. 71). Іноді гори утворюють високий скелястий хребет з вершинами, вкритими вічними снігами. Таким, наприклад, є Великий Кавказький хребет. Проте поодинокі хребти - це рідкість. Частіше гори складаються з кількох хребтів, розділених глибокими долинами (мал. 74) або плато, як-от Кордильєри. Так само й Українські Карпати утворені кількома великими хребтами, що паралельно витягнуті з північного заходу на південний схід....

Основні форми рельєфу суходолу Землі: рівнини

6 Клас

Рельєф — це сукупність форм земної поверхні, утворених під дією внутрішніх і зовнішніх процесів. Ці форми дуже різноманітні за будовою і зовнішнім виглядом. До найбільших форм земної поверхні належать материки та океанічні западини. Їх ще називають планетарними формами рельєфу. На кожному материку розрізняють рівнини і гори - основні форми земної поверхні (мал. 71). Формування рельєфу тісно пов’язане з будовою земної кори. • Як утворюються рівнини. Рівнини — це відносно рівні поверхні, що складаються переважно з осадових порід, зокрема глини, піску, гравію, які часто залягають майже горизонтально і мають значну потужність (до кількох тисяч метрів). Багато сучасних рівнин земної кулі колись були морським дном, на якому накопичувалися шар за шаром пісок, глина, вапняковий мул тощо. Із часом земна кора піднялася, море відступило, а його дно стало суходолом. Так з’явилася, зокрема, велетенська Західносибірська рівнина. Утворюються рівнини і внаслідок руйнування гір, як-от на території Африки. Деякі з рівнин утворюються завдяки тривалій роботі текучих вод. Вони розмивають гірські породи, переносять їх, відкладають, створюючи величезні рівнинні простори. Такими є Індо-Гангська та Месопотамська низовини в Азії, Амазонська низовина в Південній Америці. В Україні значною мірою річковими наносами Дніпра утворені Придніпровська та Поліська низовини....

Абсолютна і відносна висота місцевості

6 Клас

• Як море допомагає визначити абсолютну висоту на суходолі. За початок відліку висот на Землі прийнято рівень Балтійського моря. Висоту місцевості, визначену від рівня Балтійського моря, називають абсолютною висотою. Абсолютна висота точок, розташованих вище від рівня моря, - додатна, а нижче - від'ємна. Так, вище розташовані гори суходолу, нижче - окремі низовини. Наприклад, абсолютна додатна висота найвищих гір світу Гімалаїв дорівнює 8848 м над рівнем моря, а абсолютна від’ємна висота становить -395 м. Це рівень Мертвого моря. Щоб визначити абсолютну висоту якоїсь точки в Україні, не обов’язково щоразу їхати до Балтійського моря. На окремих спорудах під час нівелювання встановлюють спеціальні знаки-репери, на яких зазначено абсолютну висоту місцевості (мал. 67). Поза населеними пунктами по лініях нівелювання приблизно через 5-8 км закладають ґрунтові репери. НОТАТКИ ДО ТЕМИ Як океан керує висотою гір. Ученим відомо, що рівень Світового океану не залишається незмінним і коливається під впливом різних чинників. Серед таких і сили тяжіння Сонця та Місяця, і зміна атмосферного тиску, і випадіння атмосферних опадів та випаровування, і річковий стік та землетруси тощо. Однак найбільші зміни пов’язані з наступом та відступом давнього льодовика. Під час давнього зледеніння велика маса води перетворилася на льодовик, що вкривав частину території Північної Америки та Європи. Унаслідок цього рівень океану був на 120-150 м нижче сучасного. Отже, саме на таку висоту тоді й «зросли» всі гори на Землі. Проте в подальшому внаслідок потепління і танення давніх льодовиків рівень океану знову почав підніматися, а гори відповідно «знижуватися»....

Зовнішні процеси Землі: органічне вивітрювання і діяльність людини

6 Клас

• Наскільки живі організми видозмінюють земну поверхню. Живі організми, особливо мікроорганізми, відіграють важливу роль у процесах вивітрювання гірських порід, взаємодіючи з ними й спричиняючи органічне вивітрювання - руйнування, розчинення й перетворення мінералів і гірських порід. Різноманітні живі організми, як-от лишайники або дерева, виділяють кислоти, які здатні впливати на гірські породи. Крім того, рослини також сприяють фізичному вивітрюванню, оскільки їхні коріння та насіння проникають у тріщини і, проростаючи, поглиблюють їх. Рослинність, що накопичується, сприяє заростанню озер, заповнюючи їх органічною масою. Унаслідок цього на місці озерних улоговин виникають вирівняні грудкуваті поверхні. На болотах завдяки рослинам часто виникають купини і торф'яні горби, а на річках - маленькі штучні споруди: греблі і хатинки бобрів (мал. 64). У земній поверхні тварини утворюють численні порожнини - нори й горбики заввишки подекуди до 4-5 м при діаметрі 15-20 м. На узбережжях теплих морів із черепашок тварин із часом формуються черепашкові пляжі, а в самих водах тропічних морів унаслідок накопичення відмерлих вапнякових коралів утворюються коралові рифи (мал. 65)....

Зовнішні процеси Землі: робота вітру, вод і льодовиків

6 Клас

• Як змінює земну поверхню Сонце. Під впливом сонячної енергії відбувається фізичне вивітрювання - руйнування мінералів і гірських порід унаслідок коливання температури повітря. Різких змін температури повітря не витримують навіть найпотужніші гірські системи. Гірські породи, з яких вони складаються, то розширюються під час нагрівання, то стискаються внаслідок охолодження. Спочатку від скель відламуються великі брили, уламки яких нерідко, сповзаючи схилами гір, утворюють своєрідні «річки». Поступово ці уламки перетворюються на щебінь, пісок і пил. • Про скульптора на ім’я «вітер». Побачити наслідки діяльності вітру можна там, де рослини не створюють на поверхні суцільного покриву. Обточуючи і шліфуючи виступи твердих порід, вітер часто є «автором» різноманітних примхливих витворів (мал. 62). Він також видуває з порід дрібні частинки, залишаючи на поверхні заглиблення, схожі на лунки. Потім увесь подрібнений матеріал переносить на великі відстані і відкладає, створюючи, зокрема, піщані гори - бархани і дюни. НОТАТКИ ДО ТЕМИ Вітряні міста. Вони не позначені на картах, але все ж існують, продовжуючи вражати дослідників. Вітряні міста - це сукупність на обмеженій території численних форм вивітрювання, які є примхливі й дуже нагадують рукотворні вироби - стовпи, башти, столи, голки, піраміди, кулі тощо. Подекуди вітер спромігся так обробити скелі, що вони стали схожі на будинки і навіть давні замки, серед яких можна розпізнати вулиці і провулки. Але й до сьогодні в цих містах продовжує жити лише їхній творець - вітер....

Внутрішні процеси Землі: вулканізм і вулкани

6 Клас

• Як і де проявляється вулканізм. Вулканізм - це сукупність явищ, пов'язаних з переміщенням речовини мантії в глибинах Землі та її виверженням з надр на поверхню суходолу або морське дно. Розплавлена речовина мантії - магма (з грецької - «густа мазь») піднімається під величезним тиском до земної поверхні каналом, що називається жерло. На земній поверхні магма зазвичай утворює конусоподібні гори - вулкани (від латинського слова вулканус - «вогонь, полум'я»). Жерло вулкана закінчується чашоподібною лійкою - кратером (мал. 59), який заповнений лавою. Так називають магму, вивержену на поверхню. На схилах великих вулканів можна виявити бічні кратери. Виверження вулкана супроводжується сильними вибухами, з кратера разом із лавою виривається вогняна суміш газів, попелу, водяної пари, великих уламків гірських порід - вулканічних бомб (мал. 60). На земній кулі налічують до 850 діючих вулканів. Щорічно на планеті стається понад 30 вулканічних вивержень. Лише у XX ст. на Землі зареєстровано понад 1500 вивержень. І їхня кількість збільшується, що свідчить про посилення активності земної кори. Є вулкани, про виверження яких не збереглося ніяких відомостей. Про їхнє активне життя в минулому свідчить конусоподібна форма гори та кратер на вершині. Це згаслі вулкани. Вулкани здебільшого виникають на межі літосферних плит, утворюючи величезні за протяжністю вулканічні пояси. Один з таких, що сформувався довкола Тихого океану, отримав назву «Вогняне кільце». Місця розташування вулканів часто майже збігаються з епіцентрами землетрусів....

Внутрішні процеси Землі: землетруси

6 Клас

• Чому виникають землетруси. Землетруси - це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, які відбуваються внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії. Місце розривів і зміщень у земній корі називають вогнищем землетрусу, яке може виникнути на різній глибині. Однак здебільшого вогнища землетрусів перебувають на глибині від 10 до 70 км. Ділянку земної поверхні, розташовану над вогнищем, називають епіцентром землетрусу (мал. 57). У цьому місці інтенсивність поштовхів найбільша. Що далі від епіцентру, то вона менша. Інтенсивність землетрусів вимірюють у балах за дванадцятибальною шкалою (див. Додаток). Що сильніші руйнування спричинив землетрус, то більше балів він отримує. У далекому минулому люди не розуміли причини землетрусів. Наприклад, грецькі селяни вважали, що землетрус - це руйнування будівель підземних велетнів, які, маючи неймовірну силу, глибоко під землею споруджували собі помешкання, кладучи скелю на скелю. Іранці й таджики пояснювали землетруси в горах витівками злих духів, які живуть у надрах землі. Нині добре відомо, що землетруси є одним зі свідчень рухів земної кори й зумовлені передусім процесами, які відбуваються в надрах планети....

Внутрішні процеси Землі: рухи земної кори

6 Клас

• Які є свідчення горизонтальних рухів земної кори. Здається, побачити те, що відбувається в земних глибинах, неможливо. Проте насправді прояв внутрішніх процесів Землі можуть спостерігати тисячі людей, наприклад, під час виверження вулканів чи потужних землетрусів. Будь-які гори також є наслідком внутрішніх процесів Землі. Отже, земна кора рухається. Головна причина рухів земної кори - це переміщення речовини мантії, зумовлені внутрішньою енергією планети. Горизонтальні рухи земної кори - це прояв внутрішніх процесів Землі. Вони дуже повільні і часто невідчутні. Однак про те, що вони відбуваються, свідчать обриси нинішніх материків і океанів. До того ж за умов вічного спокою земної кори гірські породи завжди залягали б лише горизонтально (мал. 54). Тим часом їхні шари часто нахилені під певним кутом, а нерідко на гірських крутосхилах або на високих схилах річкових долин шари гірських порід перекручені і зім'яті у складки (мал. 55). Складки утворюються внаслідок зустрічних горизонтальних переміщень шарів гірських порід. І навпаки, коли окремі ділянки земної кори розтягуються, утворюються розломи - велетенські тріщини (мал. 56). • Які наслідки вертикальних рухів земної кори. Вертикальні рухи земної кори - це також прояв внутрішніх процесів Землі. Вони надзвичайно повільні, і на рівнинах їх можна визначити лише за допомогою спеціальних приладів. Саме так, наприклад, було з'ясовано, що Придніпровська височина щороку підіймається на 9,5 мм. Крайній північний схід Східноєвропейської рівнини, навпаки, опускається майже на 12 мм за рік....

Навігація