Войти
Закрыть

Рельєф дна океану

6 Клас

ЯК ПОБАЧИТИ РЕЛЬЄФ ДНА ОКЕАНІВ. Рельєф дна Світового океану схований під товщею води. Розрізнити нерівності на ньому можна за глибинами. Вимірюють їх ехолотом. Цей прилад із судна посилає у воду звукові сигнали. Вони досягають дна, відбиваються від нього і повертаються. Дослідники фіксують час, протягом якого звук пройшов до дна і назад. Знаючи швидкість поширення звуку у воді (1500 м/с), можна визначити глибини океану. На кожній фізичній карті поряд зі шкалою висот розміщують і шкалу глибин. Користуючись нею, можна визначити глибини морів та океанів. Нині на допомогу прийшли космічні й підводні апарати, здатні фотографувати дно океанів. Це дало змогу скласти карти рельєфу дна морів та океанів. З’ясувалось, що він за складністю не поступається рельєфу суходолу (мал. 112). На дні, як і на суходолі, найбільшими формами є підводні рівнини й гори. Крім того, чітко вирізняються частини океанічного дна: підводна окраїна материків, перехідна зона, ложе океану і серединно-океанічні хребти (мал. 113)....

Гори

6 Клас

РЕЛЬЄФ ГІР. Гори здіймаються на значну висоту над прилеглою поверхнею, іноді до кількох кілометрів. Кожна гора має підошву, схили і вершину. Схили можуть бути крутими або пологими. Вершини — найвищі частини гір — бувають різними: округлими, загостреними, плоскими. Поодинокі гори в природі трапляються рідко. Зазвичай вони утворюють «гірську країну», яка охоплює велику площу і простягається на сотні й тисячі кілометрів. У ній розрізняють гірські хребти — лінійно видовжені ланцюги гір. Ніби гігантські кам'яні хвилі, вони можуть пролягати паралельно або в різних напрямках (мал. 105). Найвища частина хребта називається гребенем. Хребти розділені поздовжніми зниженнями — гірськими долинами. Зручне для переходу зниження в горах називається перевалом (мал. 104). Найдовші гори світу — Анди. Вони простягнися на 9000 км через увесь материк Південна Америка. ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ГОРИ. Які титанічні сили спроможні здійняти земну кору вгору на тисячі метрів, утворюючи гори? На це здатні внутрішні сили Землі. За утворенням розрізняють тектонічні і вулканічні гори. Тектонічні гори утворюються внаслідок горизонтальних і вертикальних рухів літосферних плит, на межі їх зіткнення. Так утворилася більшість гір — Альпи, Карпати, Кордильєри, Анди, Гімалаї та ін. (мал. 106)....

Рівнини

6 Клас

Найбільша рівнина Землі — Амазонська низовина. Вона розташована в Південній Америці. Її площа така велика (5 млн км2), що на ній могло б розміститися пів-Європи! Низовина має плоский рельєф, пересічений долинами численних річок. ЯКОЮ БУВАЄ ПОВЕРХНЯ РІВНИН. Рівнини бувають плоскими. Поверхня їх рівна, на ній немає помітних підйомів і спусків (мал. 97). Більшість рівнин земної кулі великі за розмірами. Це відображають і їх назви: Велика Китайська рівнина в Азії, Великі рівнини в Північній Америці. На Східноєвропейській рівнині розташовані території багатьох держав — України, Білорусі, Молдови, Литви, Латвії, Естонії та частина Росії. ЯК РІЗНЯТЬСЯ РІВНИНИ ЗА ВИСОТОЮ. За висотою над рівнем моря розрізняють рівнини низькі (низовини), підвищені (височини) і високі (плоскогір’я) (мал. 99). Низовини мають абсолютні висоти до 200 м. Наприклад, Західносибірська рівнина з плоскою поверхнею в Євразії. Є низовини, що лежать навіть нижче рівня моря. Наприклад, окремі ділянки Прикаспійської низовини розташовані на 28 м нижче рівня моря. Височини — це рівнини з абсолютними висотами від 200 до 500 м. До височин належать, наприклад, Подільська в Україні. Плоскогір'я — це також рівнини, тільки досить високі — понад 500 м над рівнем моря. Прикладами таких рівнин є Середньосибірське плоскогір'я і Декан в Азії....

Абсолютна і відносна висота місцевості

6 Клас

Ви вже знаєте, що земна поверхня нерівна. На ній є відносно рівні ділянки, є підняття і зниження — горби, гори, яри. Щоб уявляти нерівності земної поверхні й показати їх на плані або карті, потрібно знати висоту підвищень і глибину знижень поверхні. ЯК ВИМІРЮЮТЬ ВІДНОСНУ ВИСОТУ. Щоб визначити на місцевості висоту, наприклад, горба, потрібно виміряти відстань по вертикалі від його підошви до вершини. Це можна зробити за допомогою нівеліра. Нівелір — простий прилад у вигляді вертикальної рейки заввишки 1 м і горизонтальної планки з виском (тягарцем). Спосіб вимірювання ним висоти зображений на мал. 87. Спочатку встановлюють нівелір біля підошви горба. За виском перевіряють його вертикальність. Горизонтальну планку нівеліра спрямовують на схил. У напрямку планки «прицілюються» і помічають точку на схилі, в яку вона спрямована. Там забивають кілок. Якщо висота нівеліра дорівнює 1 м, ця точка буде на 1 м вищою від того місця, де стоїть нівелір. Після цього нівелір переносять до кілка і «прицілюються» на іншу точку вище по схилу. Друга точка вже буде на 2 м вищою від підошви. Так послідовно переставляють нівелір кілька разів уздовж схилу. Досягнувши вершини, за кількістю кілків визначають висоту горба в метрах....

Породи, що складають земну кору

6 Клас

ІЗ ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ ЗЕМНА КОРА. Земна кора складається з мінералів і гірських порід. Їх є кілька тисяч видів. Деякі з них відомі й вам. Мінерали й гірські породи різняться між собою кольором, твердістю, будовою, температурою плавлення, розчинністю у воді та іншими властивостями. Багато з них людина широко використовує, наприклад, як паливо, будівельні матеріали, хімічну сировину, для одержання кольорових і чорних металів. МАГМАТИЧНІ ПОРОДИ. Магматичними називають породи, утворені з магми. Як ви вже знаєте, магма — вогненний рідкий розплав, що формується в мантії. Із надр у земну кору або на її поверхню розплавлена магма потрапляє через глибокі тріщини. Піднімаючись, розпечена до 1000°С магма повільно застигає. На великих глибинах застигання триває сотні й навіть тисячі років! У товщі земної кори магма може затверднути на глибині, як вода підчас замерзання. Унаслідок цього утворюються такі породи, як граніти. Якщо ж магма досягає поверхні й виливається, то вона позбувається розчинених у ній газів. Під час її застигання утворюються інші породи — базальти, які дуже поширені на нашій планеті. Магматичні породи здебільшого тверді, важкі й щільні....

Зовнішні процеси, що змінюють земну кору

6 Клас

ЩО ТАКЕ ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ. Земну поверхню формують не тільки внутрішні, а й зовнішні процеси. До них належать вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підземних вод, моря, льодовиків, діяльність людини. Зовнішні процеси, на виміну від внутрішніх, відбуваються на поверхні або у верхній частині земної кори. Відрізняються зовнішні процеси від внутрішніх і тим, що черпають енергію не всередині планети, а зовні. Вони «використовують» енергію Сонця (сонячне тепло), силу земного тяжіння, життєдіяльність організмів. На перший погляд, ці сили видаються значно слабшими. Проте це тільки здається. Недарма в народі кажуть: «Вода камінь точить». Зовнішні процеси виконують одночасно і руйнівну, і створювальну (творчу) роботу. ВИВІТРЮВАННЯ. Воно охоплює майже всю поверхню планети і є найпоширенішим з усіх зовнішніх процесів. Розрізняють фізичне, хімічне й органічне вивітрювання. Фізичне вивітрювання — це руйнування гірських порід до уламків під впливом коливань температури та замерзання води в їх тріщинах. Особливо активно воно відбувається там, де великі контрасти температур протягом доби: у пустелях і горах. У пустелях температура піску і скель удень може сягати +80°С, а вночі спадає майже до 0 °С. Багаторазове нагрівання й охолодження призводить до швидкого розтріскування порід (мал. 74). Руйнівна дія замерзлої води особливо поширена у полярних районах. Вода під час замерзання у тріщинах збільшується в об'ємі й розширює їх. Згодом суцільна брила руйнується....

Вулканізм і вулкани. Гейзери

6 Клас

ЩО ТАКЕ ВУЛКАНІЗМ І ВУЛКАНИ. У надрах Землі утворюється магма — вогненна рідка речовина. Вона насичена водяною парою й газами. Перебуваючи під тиском, магма шукає виходу на поверхню. Таким виходом стає тріщина в земній корі. Піднімаючись, магма прокладає трубоподібний канал — жерло. Зверху жерло закінчується чашоподібним розширенням кратером. Через нього на поверхню виливається магма, вириваються чорний дим і стовпи вогню, вивергається розжарене каміння (мал. 69). З вивержених речовин на поверхні утворюється конусоподібна (або іншої форми) гора. Іноді кратерів виникає кілька: на вершині і схилах гори. Сукупність явищ, пов’язаних із підняттям магми з надр Землі та виливанням її на поверхню, називають вулканізмом. Вулкан — це місце виходу магми на земну поверхню. Виверження вулкана може супроводжуватися землетрусом. ПОДОРОЖ У СЛОВО Слово магма у перекладі з грецької означає густа мазь. ПОДОРОЖ У СЛОВО Стародавні греки вважали, що вулкани розташовані над кузнями бога вогню Гефеста та його помічників — титанів. Римляни цьому богу дали ім'я Вулкан. Так стали називати й «вогнедишні» гори. ЩО ВИВЕРГАЮТЬ ВУЛКАНИ. Під час виверження вулканів на земну поверхню потрапляють рідкі, тверді й газуваті речовини. Вогненна рідка лава утворюється з виверженої магми. Вона розпечена до 1000 °С (мал. 70). Хоча лава й тече, але вона щільна, як камінь. Її потоки сягають кількох кілометрів завдовжки. Іноді лава розбризкується з кратера, утворюючи високі фонтани....

Землетруси

6 Клас

ЧОМУ ЗДРИГАЄТЬСЯ ЗЕМЛЯ. Про землетруси ви, звичайно, чули з повідомлень у новинах і маєте уявлення, що це таке. Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні. Землетруси зумовлюються тими самими внутрішніми силами Землі, що рухають літосферні плити. Ці сили спричиняють глибинні розриви земної кори. У зоні розриву миттєво зрушується земна кора. За секунди товщі гірських порід зміщуються на кілька сантиметрів або навіть метрів у горизонтальному чи вертикальному напрямку. Це породжує раптовий підземний поштовх. Місце в надрах Землі, де виникає розрив і відбувається зміщення земної кори, називається осередком землетрусу (мал. 65). Він може виникати на різних глибинах — від кількох десятків до 700 км. Від глибини залежить сила струсу земної поверхні: що глибше — то слабше. Від осередку в усі боки поширюється потужна сейсмічна хвиля. Її можна порівняти з хвилями відкинутого у воду каменя. Сейсмічна хвиля передає коливання земної тверді на великі відстані. Це через неї здригаються породи в надрах і руйнуються будівлі на поверхні Землі. Гірськими породами коливання поширюються дуже швидко — до 7 км/с....

Літосферні плити

6 Клас

ЯК УТВОРИЛИСЯ МАТЕРИКИ Й ЗАПАДИНИ ОКЕАНІВ. Сучасні уявлення про будову земної кори спираються на гіпотезу дрейфу (переміщення) материків. Її висунув у 1912 р. німецький учений Альфред Вегенер. Він припустив, що мільйони років тому на Землі існував один гігантський материк Пангея («Єдина земля»). Він був оточений єдиним океаном. Із часом суперматерик розколовся на Лавразію і Гондвану, які пізніше були розбиті тріщинами-розломами і також розпалися на окремі материкові частини. Віддаляючись (дрейфуючи), частини Пангеї стали сучасними материками, а між ними утворилися западини океанів (мал. 60). Проте Вегенеру не вдалося пояснити, як могли рухатися материки. Основним доказом дрейфу континентів А. Вегенер вважав те, що на географічних картах обриси східного узбережжя Південної Америки майже точно збігаються з обрисами західного узбережжя Африки. Це й навело вченого на думку, що колись вони були одним цілим. Свій здогад він підкріплював тим фактом, що на різних материках знайдено рештки подібних рослин і тварин минулих часів....

Внутрішня будова Землі

6 Клас

Людям завжди хотілося зазирнути вглиб Землі, щоб дізнатися, яка вона всередині. Нині вчені знають про внутрішню будову Землі менше, ніж, скажімо, про космічне оточення нашої планети. Проникнути в надра можна лише «на крилах науки». Те, що міститься в нас під ногами, донині зберігає свої таємниці. Учені припускають, що Земля всередині має три основні шари: ядро, мантію і земну кору (мал. 58). ДЕ РОЗТАШОВАНЕ ЯДРО. Ядро — центральна, серцевинна частина земної кулі. Воно поки що є загадкою для науки. Впевнено можна назвати лише його радіус — близько 3 500 км. Учені вважають, що зовнішня частина ядра перебуває в розплавленому рідкому стані, а внутрішня — у твердому. Припускають також, що ядро складається з речовини, подібної до металу (із заліза з домішками або кремнію, або нікелю; є й інші припущення). Температура в ядрі досягає 5000 °С. ЩО ВКРИВАЄ МАНТІЯ. Мантія — внутрішній шар Землі, який покриває ядро. Її товща (потужність) 2900 км. Це — найбільший із внутрішніх шарів планети (83 % об'єму Землі). Мантію, як і ядро, ніхто ніколи не бачив. На думку вчених, що ближче до центра Землі, то тиск у ній більший, а температура вища: від кількох сотень градусів до 2500 °С. За такої температури речовина мантії мала би бути розплавленою, але плавленню перешкоджає великий тиск. Тому вважають, що вона тверда і водночас розпечена. ПОДОРОЖ У СЛОВО Слово мантія у перекладі з грецької означає покривало. Припускають, що верхня частина мантії складена щільними породами, тобто тверда. Проте на глибині 50-250 км у ній міститься в'язкий частково розплавлений шар — астеносфера. Вона порівняно м'яка і пластична, як пластилін або віск. Ця речовина мантії здатна повільно текти і в такий спосіб перемішуватися. Швидкість переміщення невелика — кілька сантиметрів на рік. Проте це відіграє велику роль у рухах земної кори, про що йтиметься далі....

Навігація