Войти
Закрыть

Савани

7 Клас

РОЗТАШУВАННЯ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ. Африканські савани — неозорі рівнини, де панують трави, серед яких ростуть окремо або групами дерева і чагарники. Ця зона займає 40 % площі материка і широким поясом огинає екваторіальні та субекваторіальні ліси. Савани розташовані у субекваторіальних кліматичних поясах (а в Південній півкулі — ще й у тропічному). Тому їх клімат постійно жаркий, але перемінно-вологий: чітко розрізняються вологий і сухий сезони. На відміну від задушливого вологого екваторіального лісу, савана вражає відкритими просторами та свіжим прозорим повітрям. У вологий сезон дощі заливають висохлу землю. Болота переповнюються водою, а низини перетворюються на озера. Земля вкривається розкішною зеленню, і савана перетворюється на море високих соковитих трав. У сухий сезон сонце нещадно випалює трави, а дерева скидають листя. Тоді савана стає жовто-бурою. ҐРУНТИ. Найпоширенішими грунтами у саванах є червоно-бурі. Їх червонувате забарвлення зумовлене вмістом Феруму. Ґрунти формуються під густим рослинним покривом. Проте товща родючого шару швидко вимивається в сезон дощів. Ці ґрунти достатньо родючі. На них вирощують різноманітні сільськогосподарські культури....
0 Переглянути

Екваторіальні ліси

7 Клас

РОЗТАШУВАННЯ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ. Зона вологих вічнозелених екваторіальних лісів розташована обабіч екватора в западині Конго і на узбережжі Гвінейської затоки. Її утворення обумовлено екваторіальним постійно жарким і постійно вологим кліматом. День в екваторіальному лісі зазвичай починається погожим ранком. До обіду сонце встигає сильно нагріти земну поверхню. Нагріте від неї повітря, насичене вологою, пополудні піднімається вгору й утворює купчасті хмари. Після полудня з хмар, що згустилися до чорноти, на землю падає злива, яка супроводжується грозою. З настанням негоди дерева сильно розхитуються, немовби хочуть зірватися з місця. Проте міцне коріння утримує їх потужні стовбури. Через кілька хвилин дощ вщухає. Надвечір знову настає тиха і ясна погода. ҐРУНТИ. Під екваторіальними лісами сформувалися червоно-жовті фералітні ґрунти. У густому лісі земля завалена опалим листям. В умовах жаркого і вологого клімату воно швидко перегниває. Здавалося, створюються всі умови для формування родючих ґрунтів. Проте це не так. Органічні речовини, що утворюються у великій кількості, у ґрунті майже не накопичуються. Пояснюється це тим, що густе коріння численних рослин, розташоване біля самої поверхні, швидко поглинає поживні речовини. Залишки ж органічних речовин щоденними рясними дощами вимиваються, виносяться у нижчі горизонти. У верхніх горизонтах залишаються нерозчинні Ферум (залізо) і Алюміній, які й надають ґрунтам яскравого червонувато-жовтого забарвлення....
0 Переглянути

Води суходолу

7 Клас

РІЧКИ. В Африці багато річок. Їх розподіл по материку, живлення та режим залежать від клімату. В областях з екваторіальним кліматом за рахунок дощів річки повноводні цілорічно, а в субекваторіальних поясах — тільки влітку. У сухих районах з тропічним кліматом річок майже немає. Там утворилася область внутрішнього стоку — територія, яка не має через річки зв’язку із Світовим океаном. Річки цієї області впадають у безстічні озера або губляться в пісках: пересихають від великого випаровування води і просочування її в осадові породи. Від них лишаються тільки сухі русла — ваді. Вони наповнюються водою раз на кілька років під час рідкісних дощів. Більшість річок Африки належить до басейнів Атлантичного та Індійського океанів. Назви великих африканських річок у перекладі з мов місцевих племен мають такі значення: Ніл — вода, Заїр — річка (європейці йменували її Конго за назвою народу, який жив поблизу її берегів), Замбезі — велика ріка. Назва річки Оранжевої жодним чином не пов’язана з її кольором. У ній голландці, які відкрили цю річку, увіковічили династію герцогів Оранських, які правили в той час у Нідерландах. Тож правильніше було б називати її Оранська. Ніл — це найдовша річка Африки й одна з найдовших річок світу (6671 км). Колись він був загадкою для стародавніх єгиптян. Вони не могли збагнути, як з безводної пустелі, де не буває дощів, може витікати повноводна річка. Ніл, на подив африканців, розливався посеред літа, коли стояла найбільша спека. Вони пояснювали це втручанням надприродних сил і обожнювали річку. Загадку вдалося розгадати, як ви знаєте, в XIX ст. З’ясувалося, що витоком Нілу є річка Кагера, яка починається в екваторіальному поясі на Східноафриканському плоскогір’ї і поповнюється щоденними дощами. Вона несе свої води в озеро Вікторія, а витікаючи з нього, отримує назву Білий Ніл. У верхній течії річка має пороги і спадає водоспадами з крутих уступів. Здолавши плоскогір’я, вона широко розливається плоскою рівниною й утворює величезні болота, що тягнуться на сотні кілометрів. Наповнена літніми дощами субекваторіального поясу, річка несе свої води далі на північ. На межі тропічного поясу в Білий Ніл впадає головна притока — Голубий Ніл, який майже подвоює кількість води. Після їх злиття річка отримує назву Ніл. Далі на північ, вступаючи у володіння Сахари, на проміжку 3000 км майже до самого гирла він не приймає жодної великої...
0 Переглянути

Клімат

7 Клас

ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КЛІМАТУ. Ви вже знаєте, що найважливішим кліматотвірним чинником є кількість сонячної енергії, яку отримує земна поверхня. Внаслідок розташування Африки обабіч екватора між тропіками (в межах жаркого поясу), вона отримує більше за інші материки сонячного тепла. Майже всюди на її території середня річна температура повітря вища за +20 °С. Водночас у горах, розташованих поза жарким поясом на окраїнах материка, взимку бувають морози до -10 °С і випадає сніг. Однак холодних, звичних для нас зим, в Африці не буває. Зима і літо різняться між собою здебільшого умовами зволоження. Влітку — майже повсюдно сезон дощів, взимку — бездощовий сезон. Винятком є район екватора, де опади випадають цілорічно, та пустелі, де дощів немає ні влітку, ні взимку. Важливим кліматотвірним чинником є циркуляція повітряних мас. Над материком дмуть постійні вітри — західні та пасати, які приносять або сухе континентальне повітря, або вологе морське. У екваторіальній частині Африки, де панують вологі екваторіальні маси, випадає велика кількість опадів — до 3000 мм на рік. У тропічних широтах, де переважають сухі тропічні повітряні маси, опадів випадає дуже мало — до 300 мм на рік. Істотно впливає на формування клімату підстильна поверхня (рельєф, океанічні течії). Так, вершини високих вулканів Кенія і Кіліманджаро, незважаючи на розташування поблизу екватора, вкриті багаторічними снігами. Холодні океанічні течії, що омивають береги Африки, не сприяють утворенню опадів. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ І ТИПИ КЛІМАТУ. Африка лежить в екваторіальному, двох субекваторіальних, двох тропічних і двох субтропічних кліматичних поясах. Кожному з них властивий свій тип клімату....
0 Переглянути

Тектонічна будова, рельєф та корисні копалини

7 Клас

ТЕКТОНІЧНА БУДОВА. Ще 180 млн років тому Африка була частиною стародавнього материка Гондвана. Коли Гондвана розкололася, від неї відокремилася Африканська літосферна плита. В основі сучасної Африки лежить частина цієї плити — давня (докембрійська) Африкано-Аравійська платформа. Нижню частину платформи (тобто її фундамент) утворюють тверді кристалічні породи магматичного і метаморфічного походження. Вони дуже давні за віком. На фундаменті внаслідок вивітрювання, роботи вітру і поверхневих вод нагромаджувалися осадові відклади. За мільйони років вони сформували потужний багатокілометровий осадовий чохол платформи. Він покриває фундамент нерівномірно, тому що протягом геологічного часу платформа зазнавала повільних підняттів і опускань. На тих ділянках, що тривалий час піднімалися, давні кристалічні породи фундаменту опинилися на поверхні, утворивши щити. Інші ділянки платформи опускалися, їх заливали води давніх морів. У тих місцях, де фундамент перекривала потужна товща морських осадових відкладів, утворилися плити....
0 Переглянути

Географічне положення та дослідження

7 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Географічне положення — важлива складова характеристики будь-якого об’єкта. Це — його своєрідна адреса у просторі. Від розташування материка на Землі залежать його природні умови. Навчитися визначати географічне положення допоможе план (додаток 7). Африка має своєрідне розташування. Це єдиний материк, що майже посередині перетинається екватором. Отже, Африка лежить в обох півкулях Землі. І тому, коли в Північній півкулі — літо, то в Південній — зима. Майже повністю материк розташований між двома тропіками в жаркому поясі — в екваторіальному, субекваторіальних і тропічних кліматичних поясах. Тому Африка — найспекотніший материк на Землі. Відносно нульового меридіана континент майже повністю лежить у Східній півкулі, лише невелика його частина — у Західній. Подорож у слово Стародавні греки іменували Африку Лівією. Назва Африка з’явилася ще до нашої ери. Є припущення, що це слово походить від назви берберського племені африги і означає той, що не знає холоду. Крайні точки материка вказують на його розміри й протяжність. Крайня північна точка Африки — мис Рас-Енгела, крайня південна — мис Агульяс (Голковий). Відстань між ними — близько 8000 км. Крайня західна точка — мис Альмаді, крайня східна — мис Рас-Гафун. Протяжність Африки із заходу на схід — 7500 км. За площею вона поступається лише Євразії....
0 Переглянути

Широтна зональність і вертикальна поясність

7 Клас

ПОШИРЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ПОЯСІВ І ПРИРОДНИХ ЗОН. Природні комплекси, які широкими смугами простягаються у широтному напрямку і змінюють один одного від екватора до полюсів, називаються географічними поясами. Це екваторіальний, два субекваторіальних, два тропічних, два субтропічних, два помірних, два субполярних (субарктичний і субантарктичний) і два полярних (арктичний і антарктичний). Між собою вони різняться кількістю тепла, яке отримує поверхня, переважаючими повітряними масами й пануючими вітрами. Різне співвідношення тепла й вологи у межах одного географічного поясу зумовлює його поділ на природні зони. Кожна природна зона характеризується певним кліматом, ґрунтами, рослинністю, тваринним світом. Розміщення природних зон підпорядковане географічній зональності — вони змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) або від океанів углиб материка (довготна зональність) внаслідок нерівномірного розподілу тепла і вологи. Зміна природних зон у горах з висотою називається вертикальною поясністю (мал. 28). ЗОНА ВОЛОГИХ ЕКВАТОРІАЛЬНИХ ЛІСІВ. Вологі екваторіальні ліси ростуть в екваторіальному поясі, утворюючи три окремі масиви — у Південній Америці, Африці, Азії. Ця природна зона вирізняється найбільшою на земній кулі різноманітністю рослин і багатим тваринним світом. Дерева ростуть кількома ярусами. Кажуть, екваторіальний ліс не терпить порожнин. Тому гілки і стовбури дерев перевиті ліанами — рослинами з гнучким, витким і дуже довгим (іноді понад 100 м) стеблом. На них, а також стовбурах і гілках дерев, оселяються рослини-паразити, які живляться їхніми соками. Велика вологість повітря дає змогу багатьом рослинам поглинати воду просто з повітря. Для цього вони мають повітряні корені. Такими є, наприклад, орхідеї. Екваторіальні вологі ліси вічнозелені, тобто рослини не скидають одночасно все листя....
0 Переглянути

Властивості водних мас. Течії

7 Клас

ВОДНІ МАСИ. Великі об’єми води, що формуються в певних районах океану і різняться між собою своєрідними властивостями, називають водними масами. У різних частинах океанів водні маси відрізняються одна від одної температурою, солоністю, прозорістю, вмістом кисню, морськими мешканцями. Водні маси, як і повітряні, є екваторіальні, тропічні, помірні, полярні. Вони активно взаємодіють з атмосферою: віддають їй тепло, вбирають з неї вуглекислий газ, виділяють кисень. ТЕМПЕРАТУРА ВОДИ. Вам уже відомо, що температура поверхневого шару води в різних районах океану залежить від клімату і знижується від екватора до полюсів (мал. 24). Найвища температура водних мас (+25... +27 °С) спостерігається в екваторіальних і тропічних широтах з жарким кліматом. Найнижча (-1,8 °С) — у полярних районах з холодним кліматом. Температура води змінюється і з глибиною: що глибше, то вода холодніша. Глибше 1000 м температура завжди становить +2...+3 °С. На дні глибоководних западин вона становить 0 °С. Теплі води зосереджені у відносно тонкому поверхневому шарі завтовшки близько 100 м....
0 Переглянути

Кліматичні пояси і типи клімату Землі

7 Клас

КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ І РОЗПОДІЛ ОПАДІВ. Вам вже відомо, що кліматичні пояси — це широтні смуги, які мають відносно однорідний клімат. Вони відрізняються один від одного температурою повітря й переважаючими повітряними масами. Кліматичні пояси змінюються зонально, тобто від екватора до полюсів. У кожному з основних кліматичних поясів, а це екваторіальний, тропічний, арктичний (антарктичний), протягом усього року панує та чи інша повітряна маса — відповідно екваторіальна, тропічна, помірна, арктична (антарктична). У перехідні кліматичні пояси — субекваторіальний, субтропічний, субарктичний (субантарктичний) — повітряні маси надходять із сусідніх основних поясів, змінюючись за сезонами: влітку панує повітряна маса південнішого основного поясу, а взимку — північнішого. За картою кліматичних поясів можна дізнатися про розташування на земній поверхні поясів з однорідним кліматом. На їх простягання вказують смуги різних кольорів. На карті добре видно, що межі кліматичних поясів проходять не строго по паралелях, а відхиляються то на північ, то на південь. Це пояснюється впливом такого кліматотвірного чинника, як підстильна поверхня: океанів, суходолу, рельєфу, течій, льодовиків. У межах кліматичних поясів відтінками кольорів виділено кліматичні області....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 156 157 158 159 160 161 162 163 164 ... 452
Назад

Навігація