Зона вологих екваторіальних лісів знаходиться у районі екватора, де випадає більше опадів, рівномірно розподілених впродовж року. Тут і в субекваторіальному кліматичному поясі, сформувалися ґрунти, багаті на сполуки заліза та алюмінію, що називають червоно-жовтими фералітними. На карті «Ґрунти» знайдіть райони поширення червоно-жовтих фералітних ґрунтів. Вологі екваторіальні ліси ростуть кількома ярусами. Світлолюбиві дерева тягнуться до сонця і мають висоту понад 50 м. Під цими велетнями є ще кілька ярусів дерев, які не дуже вибагливі до сонячного світла. Кожна рослина й тварина пристосувалася до місцевих природних умов. Листя на деревах верхнього ярусу є твердим з блискучою поверхнею. Це дає йому можливість уникати сонячних опіків і зменшувати випаровування вологи, витримувати шалений тиск тропічних злив (мал. 34). У вологих екваторіальних лісах росте близько 1000 видів дерев. Серед них більше 150 цінних порід — олійна й кокосова пальми, хлібне, залізне, червоне дерева. Багато дерев мають незвичний для нас колір деревини: чорний, червоний, лимонний, зелений, ще й приємний запах. Тому вже не одне століття триває інтенсивне їх вирубування. Поясніть, чому так інтенсивно вирубують екваторіальні ліси. У вологому екваторіальному лісі, перевитому ліанами, дуже важко пересуватися великим тваринам. Багато з них пристосувалися до життя на деревах (птахи, мавпи, ящірки тощо). Серед мавп виділяються своїми розмірами людиноподібні шимпанзе й горили (мал. 35). І все ж серед тварин тут переважають карликові види. Наприклад, бегемоти (80 сантиметрів на зріст)....
|