Войти
Закрыть

Основні кліматичні показники

8 Клас

За кліматичною картою проаналізуйте хід ізогієт — ліній, які характеризують розподіл річної кількості атмосферних опадів на території України. 1) Чому найбільша кількість опадів випадає в горах — Карпатах (до 1600 мм і більше поблизу їхніх вершин) і Кримських (до 1200 мм поблизу вершин на навітряних південно-західних схилах)? 2) Чому в межах рівнинної частини України кількість опадів зменшується з північного заходу на південний схід від 700—600 до 300—350 мм? Отже, зростання континентальності клімату з північного заходу на південний схід і південь України проявляється не тільки в збільшенні річної амплітуди температур повітря, але й у зменшенні річної кількості атмосферних опадів. Існує також певна відмінність у річному ході опадів у різних частинах України. На рівнинах і в Карпатах максимум опадів припадає на початок літа, коли морське помірне повітря стикається тут із тропічним континентальним. Утворюються атмосферні фронти, які й зумовлюють зливові опади. Для Кримських гір характерний зимовий максимум опадів (у зв’язку з проходженням тут узимку середземноморських і чорноморських циклонів)....

Основні кліматотвірні чинники та їх взаємодія

8 Клас

Пропонуємо вам побувати в ролі вчених-кліматологів. Кліматологи узагальнюють результати багаторічних метеорологічних спостережень і визначають середні показники температури повітря та кількості атмосферних опадів, найвищу й найнижчу температуру повітря за рік, у певні місяці року та багато інших кліматичних показників. Отримані узагальнені дані характеризують клімат — багаторічний режим погоди певної місцевості. Для вивчення клімату ми застосовуватимемо загальнонаукові методи аналізу й синтезу, які доповнюють один одного. Аналіз — це метод наукового дослідження, який полягає в уявному поділі на складові частини предмета чи явища для розуміння його суті. Аналіз клімату означає дослідження окремих чинників, які на нього впливають. Синтез — це метод наукового дослідження, спрямований на вивчення взаємодії складових частин предмета чи явища. Метод синтезу при вивченні клімату полягає у виявленні взаємодії між окремими кліматотвірними чинниками. На клімат будь-якої території впливають три основні кліматотвірні чинники: сонячна енергія, циркуляція атмосфери, підстилаюча поверхня. Клімат є результатом взаємодії вказаних чинників (мал. 18.1.). Така послідовність аналізу чинників є невипадковою. Як видно з мал. 18.1, відмінність у кількості сонячної енергії найбільше впливає на розподіл температури повітря; циркуляція атмосфери — на розподіл кількості опадів по території. Вплив кожного чинника неоднаковий в різних місцевостях та в різні пори року. Наприклад, на відмінності в температурі повітря влітку найбільше впливає розподіл сонячної енергії, а взимку — циркуляція атмосфери....

Нерудні корисні копалини. Раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів

8 Клас

Нерудні (неметалеві) корисні копалини — це гірські породи й мінерали, які використовують у різних галузях промисловості (мал. 17.1). В Україні є унікальні родовища гірничохімічної сировини, яку використовують у хімічній промисловості. Так, родовища самородної сірки — Роздольське, Яворівське, Язівське — розташовані в Передкарпатському прогині. Майже 10-метровий шар залягає близько до земної поверхні. Його видобуток ведуть у кар’єрах. Яка сполука утворюється при взаємодії сірки з водою та киснем? Який вплив на довкілля має відкрита розробка родовищ самородної сірки? Україна багата на родовища кам’яної солі. Найбільші з них — Артемівське (м. Бахмут) та Слов’янське — належать до прогину Донецької складчастої області. У Передкарпатті видобувають озокерит (гірський віск), який пов’язаний із близьким заляганням нафтових родовищ. Запаси агрохімічної сировини для виробництва мінеральних добрив є значно меншими. Калійні солі видобувають у межах Передкарпатського прогину (досить великі родовища — Калуське та Стебницьке). Є сировина для виробництва мінеральних добрив — фосфорних (фосфорити), але їхні запаси невеликі. Знайдіть на карті атласу родовища гірничохімічної сировини. Серед нерудних корисних копалин є родовища, що використовуються в різних галузях промисловості (зокрема в металургійній). Для виплавлення заліза використовують вогнетривкі матеріали (магнезит, глини, кварцити), а також флюсові вапняки (для відділення металу від шлаків). Для виробництва будівельних матеріалів існують великі запаси корисних копалин (скляні й бетонні піски, крейда, глини; каолін і польові шпати — сировина для виробництва кераміки, кам’яні будівельні матеріали — граніти, мармури, вапняки-черепашники тощо, сировина для виробництва цементу — мергелі, вапняки)....

Рудні корисні копалини

8 Клас

Рудні корисні копалини (руди) — це гірські породи й мінерали, із яких за сучасних технологій виплавляють метали та їхні сплави. Уявіть себе в ролі геолога, який має знайти можливі місця розташування родовищ руд. Де ви їх шукатимете, якщо відомо, що корінні родовища руд розташовані серед магматичних і метаморфічних гірських порід? Вам відомо, що ці породи залягають у фундаменті Українського щита, Донецької складчастої області, а також у межах Вулканічного пасма Карпат. Проте із часом унаслідок тектонічного підняття вони опиняються поблизу земної поверхні, де вивітрюються та переносяться в зниження рельєфу. Отже, існують родовища рудних корисних копалин, пов’язані з осадовими гірськими породами. Найбільші запаси залізної руди зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні, де їх видобувають у шахтах (мал. 16.3) глибиною до 1500 м (багаті руди із вмістом заліза понад 46%) та у величезних кар’єрах глибиною понад 250 м (відносно бідні руди — залізисті кварцити). Видобуток ведеться також у Кременчуцькому залізорудному районі — кар’єрним способом (мал. 16.2). Спільна риса перелічених родовищ — належність до кристалічного фундаменту Українського щита. Руди Керченського залізорудного басейну (бурі залізняки) мають осадове походження й молодий (неогеновий) вік. Для виплавки сталей — сплавів із заліза з певними властивостями, крім марганцю і хрому, використовують легуючі метали (нікель, вольфрам, молібден, ванадій тощо). Їхні запаси в Україні невеликі....

Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини

8 Клас

Мінерально-сировинні ресурси (або корисні копалини) — це гірські породи й мінерали, які використовуються або можуть використовуватися в різних галузях господарства. За подальшим використанням у господарстві мінерально-сировинні ресурси поділяють на групи: паливні (горючі), рудні та нерудні. Різні корисні копалини сформувалися в межах різних тектонічних структур і за різних палеогеографічних умов. Так, паливні корисні копалини — це гірські породи переважно осадового походження, які сформувалися в межах осадового чохла тектонічних западин. Рудні корисні копалини є переважно гірськими породами магматичного й метаморфічного походження, які сформувалися в межах Українського щита, Вулканічного хребта Карпат, місцями у межах Донецької складчастої області (їх поширення показане на мал. 12.2, с. 47). До паливних корисних копалин належать нафта, природний газ, кам’яне й буре вугілля, торф, горючі сланці (див. таблицю і карту корисних копалин в атласі та на с. 47)....

Закономірності поширення типів і форм рельєфу

8 Клас

Великі форми рельєфу — гори, рівнини — набули сучасного вигляду впродовж останніх 25 млн років (за неогеновий і антропогеновий періоди). Цей відрізок часу називають неотектонічним етапом, а рухи земної кори — неотектонічними. Великі форми рельєфу сформувалися під впливом двох груп чинників і процесів: внутрішніх (підняття або опускання) і зовнішніх (денудації або акумуляції гірських порід). Чим інтенсивнішими були неотектонічні підняття, тим інтенсивніше відбувалася денудація (сукупність процесів руйнування та перенесення гірських порід). На ділянках неотектонічних опускань переважала акумуляція (накопичення осадових гірських порід). У межах платформ Євразійської літосферної плити неотектонічні рухи були невеликої інтенсивності (амплітудою від +400 до -100 м), тому тут утворилися рівнини. У межах Середземноморського рухливого поясу неотектонічні рухи були значно інтенсивнішими. Зокрема, унаслідок інтенсивного неотектонічного підняття (до 2 км) утворилися молоді гори Карпати. Було підняте на 1—1,5 км Головне пасмо Кримських гір (оскільки ці гори вперше утворилися в кімерійську епоху горотворення, потім були зруйновані, а в неотектонічний етап піднялися знову, то це омолоджені гори)....

Геологічна історія Землі

8 Клас

Поширення тектонічних структур, гірських порід, великих форм рельєфу є наслідком тривалої і складної історії формування земної кори. Вчені виявили, що зміни земної кори та рельєфу відбуваються циклічно (повторюються через певний час). У межах Середземноморського рухливого поясу упродовж геологічної історії, чергувалися періоди: 1) розширення й опускання земної кори, утворення океанів і морів; 2) відносного тектонічного спокою, руйнування гір і утворення рівнин; 3) інтенсивного стискання земної кори й підняття гірських систем. У наступний тектонічний цикл тут могли знову проявитись опускання, а на давніх гірських породах утворюватись молоді осадові породи морського походження, які пізніше зминалися в складки. Тому у фундаменті тектонічних структур Середземноморського рухливого поясу — Скіфської плити, гірського Криму, Карпат — спостерігається кілька «поверхів» гірських порід, утворених у різні тектонічні цикли. Наприклад, на місці Карпат 3—4 рази виникали гори, які руйнувалися, і на їх місці з’являлося море....

Найбільші тектонічні структури в межах України, їхнє співвідношення з великими формами рельєфу

8 Клас

Для того щоб дізнатися, чому рельєф України такий різноманітний і чому різні гірські породи й родовища корисних копалин поширені тільки в межах певних тектонічних структур, вчені вивчають тектонічну будову України. Пригадаємо деякі поняття, що необхідні нам під час вивчення цієї теми. Тектонічні структури — це ділянки земної кори, обмежені розломами. Вони відрізняються вертикальними й горизонтальними рухами різної інтенсивності (опусканням, підняттям, насуванням і розсуванням на розломах тощо). Тектонічна будова — це поєднання тектонічних структур у межах певної території. Як ви вважаєте, які методи досліджень доцільно застосовувати? Ви знаєте, що найбільшими тектонічними структурами Землі є великі літосферні плити. Їх розділяють рухливі пояси, у яких відбуваються інтенсивні рухи земної кори на межі літосферних плит: вертикальні (підняття, опускання) та горизонтальні (насування, підсування, стиснення). Більша частина території України розташована в межах Східноєвропейської платформи у складі Євразійської літосферної плити....

Великі форми рельєфу

8 Клас

Поверхня низовин має менші перепади відносних висот порівняно з височинами. Низовини в межах України займають найбільшу площу (70%). Знайдіть на фізичній карті атласу Поліську, Придніпровську, Причорноморську й Північнокримську низовини в межах Східноєвропейської рівнини, а також Закарпатську низовину. Низовини іноді мають відносно підняті ділянки. Дещо підвищену північно-східну частину Придніпровської низовини називають Полтавською рівниною. Поблизу затоки Сиваш трапляються окремі невеликі западини, нижчі за рівень моря (мал. 11.2). Найнижчою з них є рівень води в озері Старе (до -4,8 м) поблизу міста Красноперекопська. Такі ж невеликі западини є й поблизу Одеси. Закарпатська низовина — це частина великої Середньодунайської низовини в межах України. Височини займають 25% площі України. Знайдіть на фізичній карті атласу розташування описаних далі в тексті височин у складі Східноєвропейської рівнини. На межі з Польщею розташовані височини Розточчя та Волинська. Їх розділяє нижча від навколишніх височин рівнина Малого Полісся (але в середньому заввишки понад 200 м)....

Час на території України

8 Клас

Ви вже знаєте, що доба — природна одиниця виміру часу, зумовлена осьовим обертанням Землі. Осьове обертання можна спостерігати за видимим рухом неба (зорь, Сонця). За добу (24 години) Земля здійснює повний оберт навколо своєї осі на 360°, за 1 годину — на 15°, за 4 хвилини — на 1° (мал. 10.3). Доба розпочинається одночасно на всьому меридіані. Кожний меридіан має свій місцевий час. Чим далі на схід він розташований, тим раніше на ньому починається нова доба (спочатку — на 180° д., через 4 хвилини — на 179° сх. д.). Отже, місцевий час — це час певного меридіана Землі. Поміркуйте, чи можна було б користуватися годинником, який показує місцевий час, подорожуючи Україною або світом. Дійсно, вести відлік за місцевим часом незручно, і його майже не використовують. Тому Землю поділили на 24 годинні пояси, у яких поясний час визначається місцевим часом кожного меридіана, який ділиться на 15 (360°: 15 = 24 годинні пояси). Наші годинники показують поясний час. Крім місцевого й поясного часу виділяють літній і всесвітній час....

Навігація