ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

А

Адсорбція — явище поглинання газоподібних або розчинених речовин поверхнею твердої речовини.

Акцептор — атом (або молекула), що приєднав неподілену електронну пару від донора.

Алмаз — алотропна модифікація вуглецю.

Алотропні модифікації — прості речовини одного хімічного елемента.

Алюмотермія — метод відновлення металів з їхніх оксидів з використанням алюмінію.

Амінокислоти — органічні речовини, що містять різні характеристичні групи: карбоксильну й аміногрупу.

Аморфний стан речовин — стан, якому не властива періодична структура; речовини не утворюють кристалічних ґраток.

Амфотерні гідроксиди — тверді речовини немолекулярної будови, що проявляють властивості основ і кислот.

Амфотерні оксиди — речовини, що проявляють властивості основних і кислотних оксидів.

Амфотерність — здатність речовин проявляти основні й кислотні властивості.

Аніони — негативно заряджені йони.

Антипаралельні спіни — протилежні напрямки обертання електронів навколо власної осі.

Асоціація — сполучення різнойменно заряджених частинок на основі електростатичних сил притягання.

Атом — електронейтральна частинка речовини, яка складається з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів, що рухаються навколо нього.

Атомні кристалічні ґратки — ґратки, у вузлах яких містяться атоми.

Б

Білий фосфор — алотропна модифікація Фосфору.

Білки — високомолекулярні органічні речовини (природні полімери), що містять у своєму складі залишки амінокислот, сполучені між собою пептидними групами.

Біосфера — середовище існування живих організмів на Землі.

Бронза — сплав міді з алюмінієм, силіцієм, оловом або свинцем.

В

Валентність — кількість ковалентних зв'язків, якими атом сполучений з іншими атомами.

Водневий зв'язок — зв'язок, утворений на основі електростатичної взаємодії в молекулах або між ними за участю атомів Гідрогену.

Вуглецеві нанотрубки — циліндричні структури діаметром від одного до декількох десятків нанометрів з довжиною декілька мікрон. Згорнуті в трубку графітові площини, що мають каркасну структуру.

Вузли кристалічних ґраток — місця розташування структурних частинок у ґратках кристалічних речовин.

Г

Гальванічний елемент — хімічне джерело струму.

Гідриди — сполуки лужних і лужноземельних елементів з Гідрогеном.

Гідроліз солей — реакції обміну йонів солі з водою, унаслідок чого утворюється слабкий електроліт.

Геліоенергетика — альтернативне джерело енергії.

Генетичний зв'язок — зв'язок між простими, між простими та складними речовинами, унаслідок чого з одних речовин можна добути інші.

Графен — алотропна модифікація Карбону.

Графіт — алотропна модифікація Карбону.

Графічні електронні формули — відображають структуру електронних оболонок атомів, у яких використовують квадрат, що символізує орбіталь, і стрілки, які позначають електрони.

Д

Деревина — природний сировинний матеріал.

Диполь — система з двох зарядів, які є однаковими за значенням, але протилежними за знаком.

Донор — елемент, що надав неподілену електронну пару для утворення ковалентного зв'язку.

Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв'язку — зв'язок між атомами, утворений за допомогою неподіленої електронної пари одного атома й вільної орбіталі іншого.

Е

Екологія — наука, яка вивчає взаємодію живих організмів між собою та з навколишнім середовищем.

Електронегативність — властивість атома елемента притягувати до себе спільні електрони під час утворення хімічних зв'язків.

Електронна орбіталь — об'єм простору навколо ядра атома, у якому найбільш імовірне перебування електрона.

Електронні формули (електронні конфігурації) — формули, що відображають стан електронів в атомі.

Енергетичні рівні — віддалі, на яких рухаються електрони з певним запасом енергії відносно ядра атома.

Ж

Жорсткість води — сукупність властивостей, зумовлених вмістом у воді катіонів Кальцію Са2+ і катіонів Магнію Mg2+.

З

Збуджений стан атома — стан атома елемента з вищим рівнем енергії.

«Зелена» хімія — філософія хімічних досліджень та інженерії, що закликає до створення продуктів і процесів, які дають змогу мінімізувати використання та виробництво шкідливих речовин.

Й

Йони — заряджені частинки, на які перетворюються атоми, коли віддають або приєднують електрони.

Йонний зв'язок — хімічний зв'язок між йонами, що утворюється на основі електростатичних сил притягання.

Йонні сполуки — сполуки з йонним зв'язком.

К

Карбонати — середні солі карбонатної кислоти.

Катіони — позитивно заряджені йони.

Кераміка — вироби з глини та різних мінеральних добавок.

Кермети — матеріали з порошків металів і кераміки з подальшим їхнім спіканням.

Кислі солі — продукти неповного заміщення атомів Гідрогену в молекулах кислот на йони металічних елементів.

Кислоти — складні речовини, молекули яких містять один або декілька атомів Гідрогену, здатних заміщуватися на йони металічних елементів, і кислотні залишки.

Кислотні оксиди — оксиди неметалічних елементів.

Кислотність ґрунту — надмірний вміст у ґрунтовому розчині катіонів Гідрогену H+(pH < 7).

Ковалентний неполярний зв'язок — зв'язок між атомами з однаковою електронегативністю на основі спільних електронних пар.

Ковалентний полярний зв'язок — зв'язок між атомами з різною електронегативністю на основі спільних електронних пар.

Композит — матеріал, у якому поєднуються два або більше компонентів, що нерозчинні або малорозчинні один в одному й дуже сильно відрізняються властивостями.

Кристалічні ґратки — упорядкування структурних частинок у просторі під час їхнього твердіння.

Л

Латунь — сплав на основі міді.

Луги — розчинні у воді основи.

Лужноземельні метали — прості речовини елементів головної підгрупи другої групи від Кальцію до Радію.

Лужні ґрунти — надмірна кількість гідроксид-аніонів у ґрунтовому розчині.

Лужні метали — прості речовини елементів головної підгрупи першої групи.

М

Матеріали — речовини, які використовують для виготовлення фізичних тіл, предметів для вжитку чи виробництва.

Металічний зв'язок — особливий вид зв'язку, що утворюється внаслідок взаємодії вільних електронів з йонами металічних елементів.

Мінеральні добрива — речовини, що містять поживні елементи, потрібні для підвищення врожайності сільськогосподарських рослин.

Метали — прості речовини металічних елементів.

Н

Необоротні реакції — хімічні реакції, що відбуваються в одному напрямку й завершуються повним перетворенням реагентів на продукти реакції.

Нітрати — солі нітратної кислоти.

Норпласти — композити, основою яких є полімери.

О

Оборотні реакції — хімічні реакції, які одночасно відбуваються у двох протилежних напрямках (прямому та зворотному).

Озон — алотропна модифікація Оксигену.

Оксигеновмісні кислоти — кислоти, що в кислотному залишку містять Оксиген.

Оксиди — складні речовини, до складу яких входять два елементи, один з яких — Оксиген зі ступенем окиснення -2.

Ортофосфати — середні солі ортофосфатної кислоти.

Основні оксиди — оксиди, яким відповідають основи.

Основи — складні речовини, молекули яких містять катіони металічних елементів та один або два гідроксид-аніони (є винятки).

П

Пасивування — утворення на поверхні металів тонких захисних плівок оксидів алюмінію, хром(ІІІ) і ферум(ІІІ) оксидів.

Періоди — горизонтальні рядки елементів, розташовані за зростанням зарядів ядер їхніх атомів, що починаються лужним і закінчуються інертним елементом.

Періодична система — графічне відображення природної класифікації хімічних елементів.

Пластична сірка — алотропна модифікація Сульфуру.

Природний газ — природна суміш газоподібних вуглеводнів.

Протони — позитивно заряджені частинки ядра атома із зарядом +1 і масою 1 а. о. м.

Р

Радіус атома — віддаль від ядра до зовнішнього енергетичного рівня.

Регенерація — відновлення попереднього складу й будови речовин, її повторне використання.

Рециркуляція — багаторазове повне або часткове повернення потоку газів, рідких або твердих речовин у технологічний процес.

С

Середні солі — продукти повного заміщення атомів Гідрогену в молекулі кислоти на катіони металічних елементів.

Силікати — середні солі силікатної кислоти.

Силуміни — сплави, які, крім алюмінію, мають високий вміст силіцію (3-26 %).

Сировина — природні речовини або матеріали, які використовують для виробництва продуктів різних галузей промисловості.

Скло — матеріал, що виробляють з вапняку, кальцинованої соди, кварцового піску за нагрівання їх до температури 1500 °С.

Солі — складні речовини, утворені катіонами металічних елементів та аніонами кислотних залишків.

Спарені електрони — електрони, що мають однаковий запас енергії, форму орбіталі й просторову орієнтацію, але антипаралельні спіни.

Спін — рух електрона навколо власної осі.

Сплави — системи з двох або більше металів (можуть бути й неметали).

Сталь — сплав заліза з вуглецем, що містить від 0,1 до 2 % Карбону.

Стимулятори росту — речовини, які позитивно впливають на ріст і розвиток рослин і тварин.

Ступінь окиснення — умовний заряд атома, якщо припустити, що сполука складається тільки з йонів.

Сульфати — середні солі сульфатної кислоти.

Ф

Фулерени — алотропні модифікації Карбону, тверді кристалічні речовини.

Х

Харчова промисловість — галузь, що виробляє готові продукти або переробляє їх на напівфабрикати.

Хімічна рівновага — стан системи, коли швидкість прямої реакції зрівноважується зі швидкістю зворотної реакції.

Хімічне джерело струму — пристрій, що виробляє електричний струм унаслідок перебігу в ньому хімічних реакцій.

Хімічний елемент — вид атомів з однаковим зарядом ядра (протонним числом).

Хімічний зв'язок — зв'язок, утворений на основі взаємодії між частинками речовини (молекулами, атомами, йонами), унаслідок чого утворюються хімічно стійкі молекули або кристали.

Хлориди — солі хлоридної кислоти.

Ц

Цемент — матеріал, що виробляють з глини та вапняку.

Ч

Чавун — сплав заліза з вуглецем, що містить 2-4 % Карбону.

Червоний, чорний фосфор — алотропні модифікації Фосфору.

Ш

Швидкість хімічної реакції — зміна концентрації реагенту або продукту реакції за одиницю часу в одиниці об'єму.

Я

Якісні реакції — реакції, за допомогою яких визначають якісний склад речовини.

Ядро — складова частинка атома.

ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ (довга форма)

скачать dle 11.0фильмы бесплатно