Словник історичних термінів і понять

Авторитарний режим - форма державного правління, за якої: правителі (владарюючі групи) призначають самі себе (чи обираються) на високі посади і громадяни не можуть змістити їх шляхом вільних виборів; влада істотно обмежує можливості утворювати організації й політичні партії з метою відкритої боротьби за владу або вільного заперечення рішень, що приймаються владою.

Акціонерне товариство - форма організації підприємства, капітал якого формується за рахунок продажу спеціальних цінних паперів - акцій.

Анархія - 1) стан суспільства, в якому відсутні організована влада, закони, немає певних обов’язкових норм поведінки; 2) безвладдя.

Антисемітизм - форма національної та релігійної нетерпимості, що виражається у ворожому ставленні до євреїв.

Біженці - люди, що залишають місце свого проживання під час війни або стихійного лиха.

Білогвардієць - той, хто воював проти радянської влади в лавах Білої гвардії; контрреволюціонер.

Більшовизм - ідейні, теоретичні, стратегічні й тактичні основи революційного пролетарського руху та революційного перетворення капіталістичного суспільства в комуністичне.

«Воєнний комунізм» - здійснювані більшовиками в 1917-1921 рр. соціально-економічні перетворення на підконтрольній їм території колишньої Російської імперії. Ця політика передбачала: проведення повної націоналізації всіх підприємств, мілітаризацію праці, жорсткий централізм, введення продрозверстки, скасування товарно-грошових відносин, натуралізацію в оплаті праці, урівнення в розподілі матеріальних благ.

Демократія - форма управління, політичний лад, за якого верховна влада належить народові.

Депортація - 1) вигнання, заслання, вислання з країни; 2) примусове переселення окремих осіб, груп, народів.

Експансіонізм - прагнення до розширення сфери панування монополістичних об’єднань або держав, що здійснюється як економічними, так і неекономічними методами.

Злука - те саме, що з’єднання.

Інкорпорація - включення до свого складу чого-небудь, приєднання. Інтелігенція - соціальна група, що складається з освічених людей, яким притаманна велика внутрішня культура, які професійно займаються розумовою працею, розвитком і поширенням культури.

Комунізм - суспільно-економічна формація, що ґрунтується на усуспільненні засобів виробництва.

Консисторія - у дореволюційній Росії - установа з церковно-адміністративними й судовими функціями, що підлягала єпархіальному архієреєві.

Контрреволюція - боротьба проти росту революції за збереження своєї держави, а також за повернення дореволюційного ладу.

Концентрація виробництва - зосередження виробництва одного або декількох споріднених видів продукції на великих підприємствах у межах невеликого регіону. Кооперація - 1) особлива форма організації праці, за якої багато людей разом беруть участь у тому самому процесі або в різних, але зв’язаних між собою процесах праці; 2) масове виробниче, торговельне і т. п. об’єднання, створене його членами-пайовиками.

Кооптація - введення до складу якого-небудь виборного колегіального органу нових членів (або кандидатів) за його власним рішенням без проведення додаткових виборів.

Люмпени - декласовані прошарки населення - жебраки, злодії тощо.

Маніфест - 1) урочисте письмове звернення верховної влади до народу з приводу якоїсь дуже важливої події (прийняття важливого законопроекту, оголошення війни тощо); 2) письмове звернення політичної партії або громадської організації, яке має програмний характер.

Марґінал — той, хто втратив колишні соціальні зв’язки і не пристосувався до нових умов життя (звичайно про представників національних меншин, мігрантів, вихідців із села).

Махновщина - збройна боротьба селянсько-анархістських формувань в Україні проти УНР, німців, Гетьманату, Директорії, білогвардійців і радянської влади в 1918-1924 рр., очолювана отаманом Н. І. Махном.

Мілітаризація - 1) перенесення форм і методів воєнної організації в галузь цивільних відносин; 2) воєнізація промисловості.

Мобілізація — 1) призов військовозобов’язаних на службу в діючу армію у зв’язку із запровадженням воєнного стану; 2) залучення кого-небудь для виконання якогось важливого завдання, масового заходу; 3) переведення всіх галузей промисловості у воєнний стан.

Модернізація - оновлення, удосконалення, зміни, які відповідають вимогам сучасності.

Модернізм — напрям у мистецтві, якому притаманні заперечення реалізму, традиційних форм, пошук нових естетичних принципів.

Монархізм — політичний напрям, що обстоює монархію як найдосконалішу форму державного управління.

Монополізація - установлення монополії на що-небудь.

Монополія - 1) виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. п.; 2) велике об’єднання (трест, синдикат, концерн), що виникло на ґрунті концентрації виробництва й капіталу з метою встановлення панування в певній галузі господарства та одержання максимальних прибутків.

Націоналізм - 1) в українській політичній термінології XIX - початку XX ст. - поняття, що охоплювало патріотизм, активну національну свідомість, боротьбу за самостійну державу; 2) ідеологія й політика, в основу якої покладено ідеї переваги національних інтересів над усіма іншими.

Національна меншина - національність, яка за чисельністю становить меншість порівняно з основною масою населення країни.

Незалежність - самостійність держави в міжнародних відносинах та у внутрішніх справам.

Нейтралітет - 1) політичне й правове становище держави, яка не бере участі у війні, зберігає мирні відносини з воюючими країнами і не надає жодній з них воєнної допомоги; 2) невтручання у чужі справи, будь-яку боротьбу, суперечку і т. ін.

Окупаційний режим - спеціальний режим, який установлюють загарбники на окупованій ними території.

Окупація - тимчасове захоплення частини або всієї території однієї держави збройними силами іншої держави.

«Отаманщина» - 1) повстансько-партизанський рух (аграрний, антигетьманський, антибільшовицький, антиденікінський) в Україні у 20-х роках XX ст.; 2) вид політичного режиму у вигляді особистої військової диктатури, який у 1919-1920 рр. існував в Україні та в інших регіонах колишньої Російської імперії.

Офензива - атакуюча позиція, наступальна військова операція.

Панславізм - громадська й політична течія серед слов’янських народів, в основі якої лежать уявлення про етнічну і мовну спорідненість слов’ян, необхідність їх політичного об’єднання.

Патріотизм - любов до Батьківщини, відданість своєму народові, готовність до подвигів і жертв в ім’я інтересів своєї вітчизни.

Переселенці - ті, хто переселився, переселяється на нове місце проживання або переселені куди-небудь.

Підприємництво - 1) діяльність підприємця; 2) самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку.

Політичні свободи - сукупність усіх політичних прав громадян (свобода слова, друку, зборів, мітингів, виборчі та ін. права громадян).

Професійна спілка - масова організація, що на добровільних засадах об’єднує працівників однієї галузі господарства, однієї професії чи близьких професій.

Рада - орган державної влади, який є формою політичної організації суспільства. Ратифікація - затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який із цього моменту стає чинним у державі.

Революція - докорінний переворот, глибокі якісні зміни в житті суспільства, які приводять до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового. Резолюція - рішення, постанова, прийнята, ухвалена з’їздом, зборами і т. ін. внаслідок обговорення будь-яких питань.

Реквізиція - примусове вилучення державою майна у власника в державних або громадських інтересах із виплатою йому вартості майна.

Репрезентація - представлення кого-, чого-небудь і представництво від когось, чогось. Різночинці - «люди різного чину і звання», міжстанова категорія населення в Російській імперії XVIII - XIX ст. - вихідці з духівництва, купецтва, міщанства, селянства, дрібного чиновництва і збіднілого дворянства, що здобули освіту й відірвалися від свого колишнього соціального середовища. На початку XX ст. - прогресивно налаштовані інтелігенти недворянського походження.

Самостійники - учасники, прибічники національного руху, руху за незалежність своєї держави.

Сепаратизм - прагнення до відокремлення, відособлення. У багатонаціональних державах - політичний рух національних меншин, скерований на відокремлення від державного цілого й утворення самостійної держави.

Соборність - рух за возз’єднання націй, народів, які з певних історичних причин були роз’єднані.

Спекуляція - незаконне скуповування та перепродаж товарів за підвищеними цінами для наживи.

Страйк - форма боротьби, яка полягає в колективному відмовленні робітників і службовців від праці з пред’явленням підприємцям або урядові економічних і політичних вимог.

Терор - найгостріша форма боротьби проти політичних супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення.

Ультиматум - 1) у міжнародних відносинах або під час воєнних дій - категорична вимога, невиконання якої загрожує розривом дипломатичних відносин, застосуванням сили і т. ін; 2) взагалі якась категорична вимога, що супроводжується погрозою.

Універсал - звернення декларативно-програмного характеру до українського народу, опубліковані в 1917-1918 рр. Українською Центральною Радою.

Чорносотенці - члени крайньо правих організацій в Російській імперії в 1905- 1917 рр., які виступали під гаслами монархізму, великодержавного шовінізму та антисемітизму.

Шовінізм - крайній вияв націоналізму, що пропагує винятковість окремої нації, ненависть до інших етносів, розпалює ворожнечу між країнами й народами.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно