§ 17. Соціальні зміни та культурне життя

Роки 1920-ті відомі в історії як «золоті», або ж «бурхливі двадцяті». Ця назва вказує на динамічні зміни соціального, культурного й повсякденного життя. Сучасники сприймали цей період як розрив із традиційними цінностями, упорядкованим світом, який залишився перед світовою війною. У багатьох країнах проведено ліберально-демократичні реформи, суттєво розширено виборче право, забезпечено громадський контроль над владою, яка ставала відкритішою. Суспільний клімат відзначався зростанням толерантності до «іншого». Так, в американській культурі з’явилася мода на афроамериканські мотиви. У соціальній структурі зросла роль інтелігенції, тобто людей розумової праці.

У багатьох з’явилися можливості здобути освіту, зробити кар’єру, збагатитися. Якщо в 1914 р. у США налічували 4,5 тис. мільйонерів, то в 1926 р. їх було вже 11 тис. Популярною стала ідея про суспільство рівних можливостей, або ж «американську мрію» (це поняття в 1931 р. вперше вжив Джеймс Адамс в історичному трактаті «Епос Америки»). Законодавцем моди став міський спосіб життя. У пошуках можливостей для реалізації багато людей змінювало місця проживання, населення міст швидко зростало. У містах збільшувалася кількість офісних працівників, так званих білих комірців. У селах з’являлися фермерські господарства.

Темп життя прискорювався. Нові види транспорту змінювали уявлення про час і простір. Речі, які здавалися предметом розкоші, увійшли в масовий вжиток. Завдяки розвитку технологій автомобілі, холодильники, продукти хімічної промисловості стали доступними середньому класу. Змінилися засоби зв’язку й комунікативні практики. Пресу, яка раніше була єдиним засобом масової інформації, потіснило радіо, розвивався кінематограф. Дедалі частіше траплялися телефони. Завдяки можливостям звукозапису почався випуск грамофонів і платівок.

Технічні новинки полегшували облаштування побуту. З’явився час на відпочинок, який заповнювали різні культурні пропозиції. Завдяки електрифікації світловий день втрачав значення, у містах розвивалася індустрія нічних розваг. Способом проведення дозвілля ставали танцювальні майданчики. Спорт почали сприймати як соціокультурне явище. Набув популярності культ молодості. Жінки в містах масово використовували косметику, стежили за модою. Щоб відповідати уявленням про красу, людина мусила ставати стрункішою.

Вулиця Лондона. 1927 р.

Парад у Москві

Незворотними виявилися зміни соціальних ролей жінок. У багатьох країнах вони отримали виборчі права, рівний доступ до освіти, можливість будувати кар’єру. Хоча жінки частіше працювали у сфері обслуговування, дедалі більше з них освоювали професії лікарів, юристів, учителів, науковців, рекламних агентів; реалізовували себе у творчості. Входження жінок у чоловічі кар’єрні практики не давалося легко: доводилося долати суспільні стереотипи. Жінкам було складно отримати керівні посади, нижчою залишалася оплата праці. Проголошена в СРСР рівноправність жінок мала формальний характер. На тендерну нерівність як соціальну проблему вказував фемінізм, представлений у літературі творчістю британської письменниці Вірджинії Вулф.

Освіта відкрила ширші можливості в житті. Навчання дітей у школах стало обов’язковим. Престижні університети (Кембридж, Оксфорд, Гарвард, Сорбонна) перетворювалися на потужні наукові центри. З’явилося розуміння того, що наукові дослідження забезпечують технологічний прогрес, можуть бути використані на виробництві. У керівників великих підприємств з’являлися радники й експерти, обов’язком яких було прогнозувати економічну ситуацію та ризики. У 1916 р. в США була створена Національна рада з досліджень, яка координувала роботу дослідних центрів. У 1921 р. Альберт Ейнштейн отримав Нобелівську премію в галузі теоретичної фізики за теорію відносності, яка перевернула уявлення про взаємозв’язок між простором і часом. Бурхливий розвиток переживали й суспільні науки. Британський учений Робін Джордж Коллінгвуд розробив основи філософії історії.

Спільність напрямів літератури й мистецтва 1910-1930-х років позначають терміном модернізм. Модерністи претендували на створення елітарного продукту, відмежовувалися від масової культури, заперечували здатність класицизму і реалізму відображати дійсність, яка здавалася їм значно складнішою, ірраціональною. До модернізму в мистецтві зараховують імпресіонізм, символізм, авангардистські напрями. Про нові можливості в архітектурі та будівництві свідчили хмарочоси (їх символом став споруджений у 1931 р. в Нью-Йорку у стилі арт-деко 77-поверховий «Крайслер Білдінг»). У державах з тоталітарними режимами сформувався монументальний стиль у мистецтві (у СРСР його називали соціалістичним реалізмом, а в нацистській Німеччині - героїчним реалізмом). Тут митці мусили уславлювати керівну партію, звеличувати її зв’язок з народом, творити героїчні образи й підкреслювати велич соціальних змін.

Віденська кав’ярня

Американська книгарня в Парижі

Акторка Марлен Дітріх та Бріх Марія Ремарк

Вірджинія Вулф

Одним з провідних прийомів літератури модернізму стало відображення у творах внутрішнього монологу людини. Найяскравішим прикладом такого підходу є творчість ірландського письменника Джеймса Джойса, а в Україні в цьому руслі писав М. Хвильовий. Частину видатних письменників того часу (Еріх Марія Ремарк, Френсіс Скотт Фіцджеральд, Гертруда Стайн, Ернест Хемінгуей) поєднувала тема втраченого покоління - людей, які, повернувшись із світової війни, не знайшли себе в мирному житті. Символом цього напряму став роман Ремарка «Повернення». Осмислення наслідків світової війни було тим, що найбільше об’єднувало й водночас розділяло світ. Діячі культури, науки та мистецтва того часу працювали в різних умовах, які безпосередньо залежали від політичних режимів. Якщо в країнах західної демократії домінував плюралізм думок і творчих пошуків, то тоталітарні режими рано чи пізно бачили в інтелектуалах ворогів і намагалися їх знищити.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ ПАРАГРАФА

1. Поясніть, чому 1920-ті роки називають «бурхливими» або «золотими». Використовуючи матеріал підручника й додаткову інформацію, визначте спільне й відмінне в соціальному та культурному розвитку країн з демократичними й тоталітарними режимами.

2. Розкажіть про зміни в соціальному становищі жінок після світової війни. Підготуйте інформацію про повсякденне життя тогочасних жінок в Україні.

3. Назвіть характерні риси культури модернізму. Які теми порушували митці й літератори цієї епохи? Як ви розумієте поняття «естетика сили» в контексті характеристики авторитарних і тоталітарних режимів?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно