§ 36. Вступ у війну США та формування антигітлерівської коаліції

1. Британсько-радянський договір про взаємодопомогу та Атлантична хартія. Військово-технічне та інформаційне співробітництво. Ленд-ліз

Початок німецько-радянської війни змусив Сталіна шукати підтримки на Заході. 12 липня 1941 р. було укладено договір про взаємодопомогу між Великою Британією і СРСР. У договорі йшлося про те, що жодна сторона не буде «ні вести, ні укладати перемир’я чи мирного договору [з Німеччиною] без взаємної згоди». Британсько-радянський договір про взаємодопомогу відкрив можливості для військово-технічного та інформаційного співробітництва. Водночас Сталін скористався договором, аби поставити перед союзниками питання про відкриття Другого фронту на заході Європи. У вересні 1941 р. на конференції у Москві представники США й Великої Британії домовилися про розширення поставок озброєння, промислового обладнання і продовольчих товарів Радянському Союзу.

Першу за час війни зустріч американський і британський лідери - Франклін Делано Рузвельт і Вінстон Черчілль - провели на узбережжі Ньюфаундленду, у канадських водах, 9—12 серпня 1941 р. Ця зустріч увійшла в історію як Атлантична конференція і мала далекосяжне історичне значення. По-перше, Рузвельт дав зрозуміти, що готовий надати американські війська для допомоги британцям у бойових діях. По-друге, було прийнято документ надзвичайної ваги - Атлантичну хартію, у якій було викладено принципи, що їх британський і американський керівники поклали в основу «своїх сподівань на краще майбутнє для світу». В Атлантичній хартії йшлося про недоторканність територій, право будь-якого народу обирати форму правління, рівноправне економічне співробітництво після війни, відмову від застосування сили в міжнародних відносинах, створення системи загальної безпеки та роззброєння.

Значну роль у допомозі країнам, які зазнали агресії, і у формуванні антигітлерівської коаліції відіграв американський закон про ленд-ліз, ухвалений Конгресом США в березні 1941 р. за ініціативою Рузвельта. Закон надавав право президентові передавати в борг або в оренду боєприпаси, стратегічну сировину, медикаменти, продовольство, військову інформацію й послуги, необхідні для ведення війни в будь-якій країні, захист якої мав «життєве значення для оборони США». Спочатку допомогу за ленд-лізом надавали Великій Британії (з квітня 1941 р.) і Китаю. На Радянський Союз дію закону про ленд-ліз було поширено в листопаді 1941 р., а окрему радянсько-американську угоду про взаємодопомогу у «веденні війни проти агресії» укладено в червні 1942 р.

Американські воєнні поставки отримували 42 країни. До кінця війни витрати США за ленд-лізом становили близько 50 млрд доларів. Із загальної суми допомоги Велика Британія й країни Британської Співдружності отримали близько 31 млрд доларів, Радянський Союз - 11 млрд, Франція - 3 млрд, Китай - 1,5 млрд. До СРСР було поставлено чимало літаків, танків, легкових джипів, вантажних автомобілів, зброї, вибухівки, товарних вагонів і локомотивів, радіолокаторів, двигунів, кольорових металів, черевиків, ковдр, продовольства. Існувало кілька маршрутів поставок: тихоокеанський, трансіранський, арктичний, чорноморський. Жоден з них не був безпечним. Найшвидшим (і найбільш ризикованим) шляхом були арктичні конвої. Подібну до ленд-лізу програму мала й Канада. Її поставки було спрямовано переважно до Великої Британії та СРСР.

Запитання і завдання

1. Проаналізуйте зміст і визначте історичне значення Атлантичної хартії 1941 р. Чому Атлантичну хартію, у якій ішлося про майбутній світовий порядок, уважають програмним документом антигітлерівської коаліції? На прикладі Рузвельта й Черчілля поміркуйте про роль національних лідерів в історії.

2. Схарактеризуйте американську програму допомоги країнам і народам антигітлерівської коаліції (ленд-ліз). Назвіть маршрути поставок.

2. Напад Японії на Перл-Гарбор і початок війни на Тихому океані

У той час коли німці, окупувавши Україну й Білорусь мерзли в траншеях і окопах поблизу Москви, на іншому кінці світу сталася подія, що за кілька днів дала Сталіну нового союзника, а Гітлеру - нового ворога. 7 грудня 1941 р. японці бомбардували американський флот у Перл-Гарборі на Гавайських островах. І хоч раптовість цієї атаки стала для американців несподіванкою, назагал напад Японії можна було передбачити. «Тепер війна повна, коло замкнулося» - так в Європі сприйняли розгром американського флоту в Перл-Гарборі. Крім військових кораблів (зокрема, лінкора «Аризона») і літаків, американці втратили 2400 осіб убитими й 1200 пораненими.

Погляд історика

Здавалося, американці не вірили, що вони стануть жертвами японського нападу. ...Багато американців вважали, що найлогічнішим сценарієм буде напад японців на голландські чи британські колонії на сході, найімовірніше - пряма атака на багату на нафту нідерландську Індію. Але японці мислили більшими масштабами. їхній напад на Перл-Гарбор посеред Тихого океану був спробою взагалі вивести Сполучені Штати з рівноваги...

Це була величезна помилка. Будучи далекими від пошуку виходу з конфлікту з Японією після атаки на Перл-Гарборі, американці керувалися почуттям праведного обурення, щоб помститися японцям. Заклик «Пам’ятайте Перл-Гарбор!» став бойовим кличем американських війську наступній війні.

Різ Л. Друга світова війна за зачиненими дверима. Сталін, нацисти і Захід. Київ, 2010. С. 114.

Конгрес США 8 грудня 1941 р. оголосив війну Японії, а 11 грудня Німеччина та Італія, зв’язані з Японією союзницькими угодами, оголосили війну США. Із вступом США у війну американська адміністрація розгорнула програму переведення економіки на воєнне виробництво, збільшення армії, флоту й авіації. У країні оголошено загальну мобілізацію. Посилено державне регулювання економіки. Дію законів проти трестів було призупинено. Уряд будував і передавав в оренду корпораціям заводи й промислові комплекси. Почалися роботи з виробництва атомної зброї. Уряд встановив контроль над цінами й заробітною платою, ухвалив закон про заборону страйків на військових підприємствах. Різко зросло й сільськогосподарське виробництво.

Реєстрація американців японського походження для евакуації. Сан-Франциско, штат Каліфорнія, 25 квітня 1942 р.

Після катастрофи Перл-Гарбора президент Рузвельт вжив заходів щодо посилення тихоокеанського флоту, перевів туди частину кораблів з Атлантики. У США розгорнули будівництво кораблів різних класів, особливо авіаносців. Японський флот, своєю чергою, готувався до захоплення атола Мідвей (розташованого на північний захід від Гавайських островів), де містилася військово-повітряна база США. Японцям вдалося потопити американський авіаносець «Йорктаун», але більшого вони не досягли. Морська битва в районі атола Мідвей у червні 1942 р. між авіаносними флотами Японії й США завершилася поразкою японців. Об’єднаний флот Японії, втративши чотири важких авіаносці з більш як двома сотнями літаків і найкращих пілотів, а також крейсер «Мікумі», уже не зміг відновитися. Це був поворотний пункт у війні на Тихому океані.

Запитання і завдання

1. Опишіть обставини нападу японських військ на американську базу в Перл-Гарборі. Чому цей напад змусив США вступити в Другу світову війну?

2. Поміркуйте про цілі війни Японії та США в тихоокеанському регіоні та її вплив на перебіг Другої світової війни загалом.

3. Декларація Об'єднаних Націй (1942 р.). Тегеранська конференція

Військово-політичний союз держав і народів, що боролися під час Другої світової війни проти блоку Німеччини, Італії, Японії (тобто «держав Осі») та їхніх сателітів називають антигітлерівською коаліцією. Офіційною заявою про створення коаліції стала підписана у Вашингтоні 1 січня 1942 р. декларація 26 держав, які назвалися Об’єднані Нації. Декларацію Об’єднаних Націй підписали президент США Ф. Д. Рузвельт, прем’єр-міністр Великої Британії В. Черчілль, представники СРСР і Китаю, а наступного дня представники ще 22 держав. У Декларації ці держави заявляли про визнання принципів Атлантичної хартії, зобов’язувалися використовувати усі військові та економічні ресурси в боротьбі проти «держав Осі», не укладати з ними ні перемир’я, ні сепаратного миру. У документі вказувалося, що Декларація відкрита для підписання іншими країнами, які можуть надати допомогу в боротьбі з агресією держав Троїстого союзу (відповідно до Берлінського пакту 1940 р.). До 1945 р. Декларацію підписали уряди ще 21 країни.

Важливе значення для зміцнення антигітлерівської коаліції й перемоги над Третім рейхом мали рішення Тегеранської конференції, яка відбулася 28 листопада — 1 грудня 1943 р. Це була перша спільна зустріч керівників Великої Британії, СРСР і США - Ф. Д. Рузвельта, Й. Сталіна і В. Черчілля, так званої «Великої трійки». Особливо розраховував на цю зустріч Рузвельт, який раніше вже пропонував Сталіну зустрітися віч-на-віч, але той ставив умови: рішення про відкриття Другого фронту й визнання кордонів 1941 р. (ішлося насамперед про радянсько-польський кордон). Рузвельт мав іншу мету: прагнув з’ясувати, чи піде Радянський Союз на те, щоб порушити договір про ненапад з Японією і вступити у війну в Азії на боці західних союзників, і чи готовий Сталін підтримати американські плани облаштування повоєнного світу (тобто політику, яка приведе до створення ООН). Місцем конференції за наполяганням з Москви було визначено Тегеран. Це місто приваблювало Сталіна не тільки завдяки близкості, а й тому, що там він міг почуватися в безпеці в добре захищеній резиденції радянського посольства.

Й. Сталін, Ф. Д. Рузвельт і В. Черчілль під час Тегеранської конференції. 1943 р.

На конференції розглядали питання координації воєнних дій проти нацистської Німеччини та її сателітів, а також післявоєнного устрою світу. Остаточно вирішено відкрити Другий фронт у Європі не пізніше травня 1944 р. Учасники досягли домовленості про вступ Туреччини у війну на боці антигітлерівської коаліції та про допомогу югославським партизанам. Радянська делегація заявила про готовність СРСР вступити у війну проти Японії після завершення воєнних дій у Європі. Питання про майбутній устрій Німеччини (вочевидь, усі хотіли поділити її на частини) було передано на вивчення консультативної комісії. Союзники погодили питання про передачу СРСР частини території Пруссії з портами Кенігсберг і Мемель (Клайпеда). Також досягнуто попередньої домовленості про встановлення кордонів Польщі по лінії Керзона на сході й по річці Одер на заході, тобто було вирішено пересунути Польщу на захід.

Погляд сучасника

9/ХІІ. ...Передо мною фотографії з газет - конференція трьох союзних держав в Тегерані. Сталін - Рузвельт - Черчілль...

Я довго розглядав ці фотографії. Мені чомусь пригадалося, як колись у школі провадились бесіди по картинках. Я думав по фотографіях. Я читав їх замість статей. Я вдивляюсь в кожне обличчя, в кожний ракурс, в одежу, в характер зморщок, в пози, в зачіски, в манери тримати ноги, руки, голову, в композиції фотографічні в цілому і в кожну постать і у взаємини постатей...

Ось сидить «художній керівник» трагедії людства і в першу чергу трагедії руського й українського народів містер Рузвельт... Я бачу, що в нього гроші, реквізит, піротехніка. У нього багато благородства, довольства, спокою і величавої ясності бездоганно безпомилкової, заздалегідь обрахованої з підведеним балансом страшної гри... Він воює капіталом. Його люде уміють умирати на війні! О! Вони вмирають в найменшому числі. Чого їм закривати животами амбразури ворожих кулеметів, як це роблять більшовики, що безумовно жити не вміли, бо хіба умови їх існування можна назвати життям?...

Черчілль сидів у своєму кріслі глибоко. Він потонув у ньому, убравши голову в плечі... Се сидить стара Англія, холодна, хижа, розумна. Вона зневажає нас... Очі її дивляться далеко в далечінь і вперед. У неї нема американського спокою. Вона неспокійна. їй трудно... Старий авантюрист і пройдоха Черчілль готовий облетіти всю планету хоч п’ять раз, дістатися до самого диявола, скласти з ним угоду, продати йому душу, аби врятувати свою велику, мудру владичицю моря і земель Англію.

Сталін сидить на жертовному кріслі. Він уперся в нього ногами й руками, мов на кораблі в шторм. Він окремий. Він чужий. До нього нема щирого ставлення. Він один. Йому треба усміхатися. І він це робить з колосальний трудом... Хай ніхто мені не говорить, що на цій конференції була дружба, чи душевна єдність, чи солідарність життьових планів. Ні, не було тут цього. Се різні світи, персоніфіковані в різних символічних постатях, сиділи на різних стільцях, думаючи різне зло про других во ім’я спасіння своїх держав од грози і розрухи. Трудно було бідному Сталіну у цім товаристві.

Довженко О. Господи, пошли мені сили: Щоденник, кіноповісті, оповідання, фольклорні записи, листи, документи / упоряд., вступ. ст. та приміт. Р. Корогодського. Харків, 1994. С. 211-212.

Запитання і завдання

1. Назвіть основні положення й визначте історичне значення Декларації Об’єднаних Націй 1942 р.

2. Назвіть обставини скликання та проаналізуйте рішення Тегеранської конференції 1943 р. Прочитайте наведений фрагмент зі щоденника О. Довженка й поміркуйте над сказаним у ньому. Спробуйте пояснити Довженкове бачення ситуації.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ ПАРАГРАФА

1. Схарактеризуйте воєнні й політичні обставини, які змусили США вступити в Другу світову війну. Як це позначилося на розстановці сил у світі й перебігу війни?

2. Розкрийте зміст поняття «антигітлерівська коаліція». Опишіть формування антигітлерівської коаліції. Поміркуйте про суперечності, які виникали всередині коаліції.

3. На основі тексту підручника та додаткової інформації підготуйте повідомлення про те, як під час Другої світової війни працювала програма ленд-лізу.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно