Войти
Закрыть

Українська революція: національний і соціальний аспекти

10 Клас

Українська Держава (Гетьманат П. Скоропадського) існувала з 29 квітня по 14 грудня 1918 р. Її творці прагнули досягти суспільної згоди, об’єднавши навколо ідеї української державності різні верстви, зокрема й заможних мешканців України. За формою це був авторитарно-бюрократичний режим. Гетьман мав повноваження, близькі до диктаторських. Його уряд поєднував виконавчу й законодавчу владу. Глава держави титулував себе «гетьманом усієї України», що мало підкреслити її зв’язок з козацькою традицією. Якщо Центральна Рада в програмних документах ділила український народ на соціальні верстви, то гетьман звертався до «козаків і громадян України». Цим він ніби переносив у сьогодення з козацьких часів поділ суспільства на простори війни та миру. Хоча гетьман прийшов до влади за німецької підтримки, цей союз він розглядав як вимушений тактичний крок. Центральна Рада, повернувшись за підтримки німецьких військ до Києва, не зуміла опанувати ситуацію. Вона самоізолювалася, перетворилася на політичний клуб, який обговорював відірвані від життя питання. Соціалістичні гасла й намагання втілити їх у законах розходилися з реальними потребами державотворення, викликали критику. Праві сили, заможні верстви, військовики гуртувалися навколо П. Скоропадського. Невдоволеною була й німецька військова адміністрація, яка очікувала виконання союзницьких зобов’язань. Головнокомандувач німецьких військ в Україні Герман фон Ейхгорн, втрачаючи терпіння, видав наказ «Про засів полів», яким надав поміщикам право виростити врожай, а селянам забороняв брати в користування більше землі, ніж вони могли обробити. Центральна Рада сприйняла це як втручання у внутрішні справи й спробувала заперечувати. Останньою краплею стало викрадення відомого фінансиста Абрама Доброго, до чого виявилися причетними деякі українські міністри. 28 квітня німецькі військові заарештували цих міністрів прямо на засіданні Центральної Ради. Тоді німецьке командування вже мало згоду кайзера Вільгельма II на зміну української влади....
0 Переглянути

Українська революція: від автономії до незалежності

10 Клас

Українська революція 1917—1921 рр. була частиною великих суспільних і геополітичних змін у Центрально-Східній Європі. Зміни визрівали з дев’ятнадцятого століття, а Перша світова прискорила їх і зробила незворотними. Український рух у переддень війни не був повністю готовий до створення самостійної держави, проте в цьому напрямі було вже багато зроблено. Незалежницька течія міцніла. Оптимізму додавало зростання інтересу до України серед європейських політиків. Дії імперій щодо українського руху під час війни стали для його лідерів уроками, з яких вони мусили зробити висновки. В Українській революції найважливішими чинниками, які тісно перепліталися, був соціальний та національний. Важливо мати на увазі, що селянство, яке страждало від малоземелля, було переважно українським, тоді як землевласники - представниками інших національностей. Українське міщанство й дрібне купецтво теж посідало нижчі щаблі на соціальній драбині. Представників влади, вищі верстви суспільства і навіть інтелектуалів звинувачували не тільки в заможності, а й у невмінні знайти вихід із затяжної кризи. Так воєнні й революційні потрясіння актуалізували національне питання, що спиралося на національне відродження XIX ст. Хтось уважав, що національне визволення стане передумовою для розв’язання й соціальних питань, а хтось - навпаки....
0 Переглянути

Російська революція 1917 р.

10 Клас

Хоч російське суспільство було мало підготовленим до демократичних перетворень, з другої половини 1916 р. криза монархічного правління стала очевидною. Пом’якшити невдоволення було можна тільки рішучими заходами. У народі пояснювали проблеми бездарним правлінням Миколи II. До об’єктивних причин (наростання продовольчої кризи, мобілізації ресурсів для фронту) додалося негативне сприйняття імператорської родини. Мішенню для звинувачень була імператриця Олександра через німецьке походження. Значний вплив при дворі мав Григорій Распутін, колишній селянин, який спекулював на містичних здібностях. Унаслідок змови наприкінці 1916 р. Распутіна вбито, однак справ це не поліпшило. Микола II втрачав важелі управління. Перебуваючи під тиском різних угруповань, він розумів приреченість самодержавства, однак не знав, як діяти. Спроби імператора спертися на уряд зазнавали невдачі: чиновникам було простіше заспокоювати монарха, ніж знайомити з реальним станом справ і наражатися на гнів. У випадку падіння монархії єдиним законним органом влади залишалась обрана в 1912 р. IV Державна дума. Хоча більшість у ній мали консерватори, Думу вважали опозиційною до монарха. Осередком опозиції був утворений у 1915 р. Прогресивний блок (прогресисти, кадети й октябристи). Лідер кадетів і символ російських лібералів Павло Мілюков стверджував, що влада боїться революції й навмисне посилює безлад у країні. Голова Думи, лідер октябристів Михайло Родзянко закликав Миколу II зупинити розвал країни. Він стверджував, що «у хвилю грізної небезпеки найгірша політика - закривати очі на всю серйозність ситуації. Потрібно сміливо дивитися в її обличчя, адже тоді не виключена ймовірність знайти якийсь щасливий вихід». Цим виходом російські ліберали вважали обмеження повноважень монарха і формування уряду народної довіри....
0 Переглянути

Завершення та наслідки війни

10 Клас

Важливою обставиною, що мала великий вплив на воєнно-політичну обстановку в Європі та хід подій на фронтах, став вступ 6 квітня 1917 р. США у війну на боці Антанти. Приводом для цього була брутальна активність німецьких підводних човнів, які руйнували американську морську економіку, а незграбні спроби Німеччини прихилити на свій бік Мексику остаточно усунули всі сумніви. Щоправда, на той час армія США була нечисленною і налічувала 130 тис. вояків. Однак невдовзі Конгрес, з огляду на малий притік добровольців в армію, ухвалив закон про загальний військовий обов’язок. Так у війну включилася найбільша економічна потуга світу: держава зі стомільйонним населенням, яка створювала 30 % валового світового продукту, мала незрівнянно більші від інших країн мобілізаційні й фінансові можливості. Очевидною американською перевагою була сучасність, інноваційність економіки. До кінця війни в США було мобілізовано близько 4,5 млн осіб. Військово-морський флот США кількісно поступався лише флотам Великої Британії та Німеччини. Разом із США у війну на боці Антанти включилися й держави, економіка яких залежала від американської (найбільшою з них була Бразилія)....
0 Переглянути

Повсякденне життя: на фронті та в тилу

10 Клас

Центральною темою Першої світової, як і будь-якої іншої війни, є насилля. Мається на увазі передусім фізичне насилля, що практикували чи якого зазнавали солдати. Перша світова війна була війною кулеметів, артилерії, танків і газових атак. Але до такої індустріалізованої форми ведення війни більшість солдатів була абсолютно не готова, адже їх готували до рукопашного бою. Багато солдатів не розуміло, що відбувається, коли змушені були переживати снарядний шок. У російській армії було знову запроваджено (після скасування в 1905 р.) фізичні покарання солдатів. Тільки враховуючи цей досвід насилля (тобто масового нехтування людським життям, виснаження людських ресурсів), можна пояснити феномен дезертирства чи розпад колись великих і, здавалося б, непохитних імперій. Марнування ресурсів, безлад, жорстокість, з якою європейці воювали між собою, - усе це підірвало й старі міфи про європейську вищість. Сельскі листоноші отримали пошту з центральної пошти в Підкаміню (тепер смт Бродівського р-ну Львівської обл.), де було оголошеня про загальну мобілізацию. Там були афіші, котрі були вивішані на видних місцях села, в котрих голосило, що усі мущини, котрі служили у війску і котрим ще не сповнило 42 роки, підлягают мобілізациї і до 24-х годин мают зголосити у своїх кадрах. Був день субота і в годині 10 рано було усьо оголошено. В 10 годині по усіх селах почали дзвонити дзвони на гвавт так, як на пожар сумно-сумно, і люди, котрі були на полях, бігли до села. Що за новина, пожару не видно, а дзвони дзвонят протяжно в одну сторону? Припинилася уся робота. Я пас коні, а Тато мої косили пшеницю і Тато кинули косу і пішли розвідати, що таке є. Но довго не були. Повернули назад і почали далі косити. Вони знали, що їм треба іти на войну, а косити є ще багато. ...Другого дня, в неділю рано, виїхали фіри коло церкви, котрі були заказані вітом і шандарами. Усі мобілізовані з мішками, торбами вийшли під церкву....
0 Переглянути

Воєнні кампанії 1914-1916 рр.

10 Клас

На Західному фронті перші тижні війни пройшли під знаком енергійного наступу німецької армії, яка намагалася реалізувати план швидкої перемоги (так званий план Шліффена). Німецькі війська зайняли бельгійську столицю - Брюссель, а також вийшли на оперативний простір, який давав змогу зайняти Париж. Французький уряд залишив столицю і перебрався в Бордо. У Берліні вважали, що захоплення Парижа є справою тільки часу. Однак драматична битва французьких і німецьких військ на р. Марні у вересні 1914 р. показала, що сподівання німецького командування були передчасні: німецькі війська були змушені відступити від Парижа, плани на швидку перемогу зазнали краху, розпочався тривалий позиційний період війни. До середини жовтня утворився суцільний фронт від швейцарського кордону до берега Північного моря. На Східному фронті німецькі війська мали за завдання (до перемоги над Францією) стримувати наступ російських військ у Східній Пруссії й бути готовими надати допомогу австрійським військам у Галичині. Австрійське командування мало на цьому напрямку амбітніші й водночас менш реалістичні цілі. Його план передбачав стрімкий наступ у межиріччі Вісли та Західного Бугу й, за підтримки німецьких військ, розгром російських сил у Польщі. Російське командування планувало скерувати головні сили проти Австро-Угорщини. У Східній Пруссії наступ російської армії виявився вкрай невдалим, у результаті оточення вона зазнала великих втрат. У Галичині ж російський наступ, що почався в середині серпня, розвивався успішно. Тут, усупереч усім прогнозам, російська армія захопила ініціативу. На початку вересня російські війська без бою зайняли Львів, невдовзі вийшли до р. Сян і оточили фортецю Перемишль. Поразка австро-угорської армії в Галицькій битві поставила її на грань катастрофи, і тільки наступальні операції німецьких військ у напрямку Варшави й Лодзі дали змогу стабілізувати фронт....
0 Переглянути

Початок Першої світової війни. Політичні програми та орієнтації українців у зв’язку з початком війни

10 Клас

Війни від певного часу очікували всі. Ніхто, правда, не знав, якою вона буде і коли розпочнеться. І, як це зазвичай трапляється, - найочікуваніше приходить несподівано. Спочатку маленьке сонне містечко в Боснії - Сараєво - несподівано опинилося в центрі уваги світової громадськості. Австро-угорські політики думали, що війна із Сербією, запланована як локальна, такою й буде. Однак цього разу спалах малої регіональної війни спрацював як снігова куля, що дала початок лавині, яку стримати вже не могла жодна сила. За кілька днів локальний конфлікт переріс у зіткнення двох військово-політичних блоків. Ще тривав нервовий обмін депешами, деклараціями, планами на порятунок миру, а війна вже вступала у свої права. Чи можна було її уникнути? Ті, котрі вважали, що мир буде збережено, ґрунтували свої твердження на уявленнях, які не справдилися. Було переконання про солідарність монархів, довіра до дипломатів, думки про антивоєнну солідарність робітництва й систему взаємного стримування двох військово-політичних блоків, віра в силу пацифістського руху, тиск міжнародних концернів на уряди. Однак усі ці сподівання виявилися безсилими перед духом мілітаризму й новим культурним кліматом, який запанував у Європі на початку XX ст. Він оскаржував людину за марнування життя і брак великих планів. Як писав Томас Манн, «війна мала бути очищенням, вивільненням і великим сподіванням», демонстрацією «сили народу». Не тільки держави, а й національні рухи сподівалися, що збройний конфлікт допоможе їм досягти своїх цілей. Через місяць після сараєвського вбивства, 28 липня, Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. У відповідь Росія оголосила спочатку часткову, а потім і загальну мобілізацію. Німеччина вимагала від Росії скасувати мобілізацію як недружній щодо Берліна акт, однак її прохання було проігноровано. У відповідь Німеччина 1 серпня 1914 р. оголосила війну Росії. Цей день вважають початком Першої світової війни. 3 серпня війну також було оголошено Франції. Німецький генштаб передбачав наступ німецьких військ через територію нейтральної Бельгії. Коли цей наступ розпочався, втрутився Лондон з вимогою поважати бельгійський нейтралітет. 4 серпня війну Німеччині від власного імені й домініонів (Канада, Ньюфаундленд, Австралія, Нова Зеландія) оголосила Британія. У стані війни з країнами Антанти опинилася й Австро-Угорщина. Деякою несподіванкою стала хіба що заява про нейтралітет Італії під претекстом того, що, за договором Троїстого...
0 Переглянути

Переддень світової війни

10 Клас

На початку XX ст. розвиток Європи і світу загалом простував до масштабного конфлікту. Його початок і перебіг визначила система військово-політичних блоків, які створювалися з метою спільних дій для вирішення загальних політичних, економічних і військових завдань. Головним напрямом міжнародних відносин стала так звана геополітика - визначення державних або національних політичних цілей відповідно до географічних чинників (розташування, масштаб території, природні ресурси, клімат і густота населення). Цей зв’язок між політикою і простором заполонив думки європейців. Регіоном, який на тривалий час перетворився на джерело воєнно-політичної напруги в Європі, стали Балкани. Питання контролю над Балканами розвело в різні боки інтереси Росії й Великої Британії, з одного боку, та Австро-Угорщини й Німеччини - з другого. Зрештою це визначило формування двох військово-політичних блоків, суперництво між якими й призвело до світової війни: Троїстого союзу, або блоку Центральних держав (Німеччина, Австро-Угорщина й Італія) та Антанти (Росія, Франція, Велика Британія). Творення цих блоків не було одноразовим актом, воно тривало багато років. Підтримку блокам надавали малі держави, які опинялися у сфері їхніх впливів; їхньому зміцненню сприяли національні рухи народів, які прагнули автономії або державності. Хмари війни нависали над Європою. Дух мілітаризму опановував правлячі кола й народи країн - учасниць військово-політичних союзів. І хоча вони й демонстрували світові солідарність і могутність, утім мали відмінні інтереси. Росія та Австро-Угорщина прагнули посилити впливи на Балканах, установити контроль над чорноморськими протоками, розширитися за рахунок українських теренів. Італія шукала підтримки в боротьбі з Францією за розділ Північної Африки. Франція розраховувала на повернення втрачених у франко-прусській війні провінцій Ельзас і Лотарингія. У Берліні, своєю чергою, задоволення потреб німецького народу пов’язували з розгромом Британії та Франції. До того ж Німеччина прагнула об’єднати держави Центральної Європи під своєю зверхністю та колонізувати європейську територію Росії (частину Польщі, Білорусі, України та балтійські губернії). Британія хотіла запобігти консолідації Європейського континенту. Росія сподівалася на ослаблення німецької економічної експансії. Виношуючи різні цілі війни, правлячі кола великих держав апелювали до інтересів своїх народів. Корисливі цілі переслідували й деякі малі держави Європи:...
0 Переглянути

Вступ 10 клас Мудрий, Аркуша

10 Клас

Найбільшим викликом для старих (імперських) режимів, особливо в Центральній і Східній Європі, були національні рухи. На початку XX ст. вони переросли «свої» імперії: навіть декларуючи лояльність, мали у своїх програмах незалежницькі постулати, втілення яких на практиці означало розпад імперій. У майбутній великій війні лідери національних рухів бачили історичний шанс на здобуття державності або принаймні територіальної автономії. Одним із цих рухів був український. У той час відбулося стрімке зростання виробництва й матеріального добробуту людей. Набули нового вигляду міста, прискорилася емансипація і зросла активність колись «мовчазних» груп: селян, робітників, жінок. Однак поряд зі словом «прогрес», яке стало одним з найуживаніших, з’явилося і зростало відчуття близького розпаду старих політичних утворень. У поліпшеному житті деяких верств суспільства залишалися величезні простори, де зберігалася дискримінація або де не було жодної надії на зміни. Перша світова війна була результатом численних суперечностей і локальних конфліктів, які наростали від кінця XIX ст. Вона народжувалася не тільки через економічне, а й технологічне суперництво між великими європейськими державами. У руках урядів з’явилися можливості розпоряджатися величезними людськими й технічними ресурсами. За розподілом колоній стояли й світоглядні уявлення європейців про свою вищість....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 45
Назад

Навігація