§ 1. Переддень світової війни

На початку XX ст. розвиток Європи і світу загалом простував до масштабного конфлікту. Його початок і перебіг визначила система військово-політичних блоків, які створювалися з метою спільних дій для вирішення загальних політичних, економічних і військових завдань. Головним напрямом міжнародних відносин стала так звана геополітика - визначення державних або національних політичних цілей відповідно до географічних чинників (розташування, масштаб території, природні ресурси, клімат і густота населення). Цей зв’язок між політикою і простором заполонив думки європейців.

Регіоном, який на тривалий час перетворився на джерело воєнно-політичної напруги в Європі, стали Балкани. Питання контролю над Балканами розвело в різні боки інтереси Росії й Великої Британії, з одного боку, та Австро-Угорщини й Німеччини - з другого. Зрештою це визначило формування двох військово-політичних блоків, суперництво між якими й призвело до світової війни: Троїстого союзу, або блоку Центральних держав (Німеччина, Австро-Угорщина й Італія) та Антанти (Росія, Франція, Велика Британія). Творення цих блоків не було одноразовим актом, воно тривало багато років. Підтримку блокам надавали малі держави, які опинялися у сфері їхніх впливів; їхньому зміцненню сприяли національні рухи народів, які прагнули автономії або державності.

Хмари війни нависали над Європою. Дух мілітаризму опановував правлячі кола й народи країн - учасниць військово-політичних союзів. І хоча вони й демонстрували світові солідарність і могутність, утім мали відмінні інтереси. Росія та Австро-Угорщина прагнули посилити впливи на Балканах, установити контроль над чорноморськими протоками, розширитися за рахунок українських теренів. Італія шукала підтримки в боротьбі з Францією за розділ Північної Африки. Франція розраховувала на повернення втрачених у франко-прусській війні провінцій Ельзас і Лотарингія. У Берліні, своєю чергою, задоволення потреб німецького народу пов’язували з розгромом Британії та Франції. До того ж Німеччина прагнула об’єднати держави Центральної Європи під своєю зверхністю та колонізувати європейську територію Росії (частину Польщі, Білорусі, України та балтійські губернії). Британія хотіла запобігти консолідації Європейського континенту. Росія сподівалася на ослаблення німецької економічної експансії. Виношуючи різні цілі війни, правлячі кола великих держав апелювали до інтересів своїх народів. Корисливі цілі переслідували й деякі малі держави Європи: вони гарячково готувалися до перегляду кордонів із сусідами. Усі сподівалися бути в майбутньому серед переможців.

Інтереси держав Троїстого союзу й Антанти зіштовхувалися в багатьох регіонах світу, що призводило до гострих політичних криз і локальних конфліктів. Найпомітнішими були дві марокканські кризи (1905 і 1911 рр.), боснійська криза (1908-1909 рр.), італійсько-турецька війна (1911-1912 рр.), балканські війни (1912-1913 рр.). Вони стали першими іскрами світового конфлікту. Військові витрати великих держав стрімко зростали, найбільше (удвічі за десять передвоєнних років) - у Німеччині й Росії. Таку ситуацію, коли мир підтримується завдяки нарощуванню озброєння, збільшенню чисельності армій, використанню у військових цілях наукових і технічних досягнень, називають системою озброєного миру. За таких обставин частішають збройні конфлікти, які знаходяться на тонкій межі між бойовими діями та угодами дипломатів.

Ерцгерцог Франц Фердинанд з дружиною Софією і дітьми. 1913 р.

Гаврило Принцип після замаху. 28 червня 1914 р.

Як привід до війни використано інцидент, що стався на Балканах. Студент Гаврило Принцип застрелив спадкоємця австрійського престолу Франца Фердинанда і його дружину Софію. Убивця був членом сербської націоналістичної організації «Млада Босна», яка виступала за визволення Боснії та Герцеговини з-під влади Габсбурґів. Це сталося 28 червня 1914 р. в Сараєві, адміністративному центрі анексованої австрійцями Боснії, куди престолонаслідник приїхав для участі в маневрах австрійської армії. Після майже місяця роздумів, вагань і консультацій Австро-Угорщина висунула Сербії ультиматум, вимагаючи своєї участі в покаранні винних. Сербська влада прийняла умови ультиматуму, але не погодилася на участь австрійської поліції в розслідуванні на території Сербії. Кілька днів по тому набула чинності низка угод, підписаних у попередні роки. За лічені дні практично вся Європа була в стані війни.

Запитання і завдання

1. Як ви розумієте історичні поняття і терміни: «військово-політичний блок», «система озброєного миру», «геополітика», «дух мілітаризму».

2. Схарактеризуйте геополітичну ситуацію напередодні Першої світової війни, зокрема плани Центральних держав і країн Антанти щодо українських територій. Поміркуйте, чи можна було уникнути розв’язання війни.

3. Висловте свої враження, емоції, міркування щодо настроїв, які запанували в Європі напередодні Першої світової війни. Викладіть їх у формі есе, рисунка, інсталяції.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно