Войти
Закрыть

Перевірте свої знання з розділу IV. Установлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні

10 Клас

Покажіть на карті: регіони масового голоду 1921-1923 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань. Поясніть терміни й поняття: комуністичний режим, сталінізм, директивна економіка, Великий терор, хлібозаготівлі, продрозкладка, розкуркулення, коренізація, українізація, Голодомор, геноцид, «розстріляне відродження», культ особи, соціалістичне змагання, УАПЦ, соціалістичний реалізм. Схарактеризуйте: взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Й. Сталіна, закріпленням однопартійності, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей; громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Олександра Довженка, Леся Курбаса, Василя Липківського, Християна Раковського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського. Визначте: причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР; мету зросійщення більшовиками України; різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями «розстріляного відродження», й апологетами «соціалістичного реалізму»; причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції; особливості втягування російською владою України до складу СРСР; спроможність застосування норм Конституції «соціалізму, що переміг» у повсякденному житті радянської людини в УРСР; особливості української культури в 1921-1939 рр....

Практичне заняття. Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя

10 Клас

Обговоріть у загальному колі: що, на вашу думку, означає словосполучення «пропагандистський ідеал»? Чому воно притаманне саме радянській епосі? Яку людину намагалась формувати влада? Які зміни у психології та свідомості суспільства насправді відбувалися? Чому? До яких наслідків це могло призвести в майбутньому? Порівняйте висловлені вами думки з текстом і документами. Чи збіглися ваші уявлення про риси радянської людини, які намагалась виховувати влада? Наскільки успішним було таке виховання? * Документи, ілюстрації та інші матеріали для проведення цього практичного заняття ви можете знайти в електронному додатку до підручника (ЕД) на сайті УОВЦ «Оріон» у рубриці «Методична підтримка». 2. Яким було повсякденне життя радянської людини Обговоріть у малих групах, які зміни були найбільш характерними для повсякденного життя населення. Для цього скористайтесь таблицею (кожна група заповнює подібну таблицю для однієї з верств населення). Представте свої думки класові. Доповніть дані інформацією інших груп та роздумами однокласників....

Процеси в національно-культурному житті радянської України

10 Клас

Які процеси характеризували розвиток середньої освіти? Із чим вони були пов'язані? Які нові тенденції були у вищій освіті 1930-х років? Життя радянського суспільства вимагало змін освітнього й культурного рівня. Радянській системі потрібні були виконавці, здатні реалізовувати плани керівництва держави. Культуру більшовицькі лідери розглядали як знаряддя впливу на маси з метою повного підкорення їхнім завданням соціалістичного будівництва. Цими факторами зумовлювався суперечливий характер культурних процесів того періоду. У 30-ті роки продовжили ліквідацію неписьменності, із 1927 по 1939 р. кількість грамотних серед дорослого населення зросла із 70 до 85 %. Значну увагу приділяли освіті як засобу пропагандистської роботи, спрямованої на зміцнення тоталітаризму. Використовуючи друковане слово, радянська влада утверджувала комуністичний світогляд у суспільстві. Що передбачала культурна робота на селі? Чи можливо було виконати ці завдання в 1933 р.? Яку мету насправді має документ?...

Громадсько-політичні реалії УСРР

10 Клас

Лідери більшовицької партії, розгортаючи будівництво соціалізму, декларували необхідність утвердження диктатури пролетаріату, яку вони представляли знаряддям боротьби трудящих проти контрреволюційних елементів. Водночас комуністичне керівництво вважало більшовицьку партію виразником інтересів пролетаріату і згодом здійснило підміну диктатури пролетаріату диктатурою партії більшовиків. В основу організаційної побудови партії покладався принцип підпорядкування нижчих структур вищим, що забезпечувало абсолютний контроль верхівки над усією партією. Жорсткий централізм та одноосібна влада вождя визначили основу тоталітарного комуністичного режиму в СРСР. Під впливом таких змін відбувалася трансформація у свідомості суспільства радянських республік. Значна кількість населення з ентузіазмом долучилася до будівництва соціалізму. Ці люди позитивно ставилися до радянської ідеології. Водночас у суспільстві поширювалася сліпа віра у вождів, що ґрунтувалася на низькому рівні політичної й загальної культури населення. Головною фігурою серед вождів вважали Й. Сталіна, ім’я якого не сходило зі сторінок газет і супроводжувалося епітетами: геніальний, мудрий та ін., що зрештою породило його культ особи....

Життя українського села

10 Клас

Радянська влада, передавши землю в користування селянам, сподівалася на підтримку ними державної економічної політики. Особливої актуальності це набуло в умовах індустріалізації. Аграрний сектор мав виробляти зерно, кошти від продажу якого на експорт спрямовували на закупівлю технічного обладнання. Окрім того, село стало постачальником технічної сировини, продуктів харчування й робочої сили до індустріальних новобудов. Десять років більшовицьких експериментів у сільському господарстві завершились проблемою зерновиробництва. Адже було ліквідовано поміщицьке господарство, яке давало 30 % товарного хліба, й обмежено фермерство. Унаслідок чого виникла зернова проблема, а як похідна — й хлібозаготівельна криза. Що викликало кризу в хлібозаготівлі? Які були її вияви та наслідки? Зі звернення ЦК ВКП(б) до партійних організацій від 13 лютого 1928 р. У січні 1928 р. була найсерйозніша криза у хлібозаготівлях. Це означало насамперед кризу постачання робітничих районів. По-друге, кризу постачання Червоної Армії. По-третє, відсутність хлібних резервів держави і для потреб усередині країни, і для потреб експорту, необхідного для ввезення устаткування і сільськогосподарських машин. Уряд, намагаючись вилучити аграрну продукцію в селян, започаткував політику «ножиць цін»: штучне завищення цін на промислові товари й зниження на сільськогосподарську продукцію. Але селяни не хотіли продавати зерно за державною ціною....

Зрушення у промисловості й господарюванні УСРР

10 Клас

У середині 20-х років більшовицьке керівництво взяло курс на здійснення соціалістичної індустріалізації. Її відмінність від індустріалізації в інших країнах була в тім, що в СРСР вона передбачала пріоритетний розвиток важкої промисловості у стислий термін шляхом мобілізації внутрішніх ресурсів за відсутності зарубіжних позик і без залучення приватних інвестицій. Її необхідність обумовлювалася низкою причин, серед яких насамперед були: технічна відсталість радянської держави й потреби військово-промислового комплексу. Шляхом індустріалізації влада мала намір швидко ліквідувати багатоукладність економіки, оскільки вважала неприпустимим співіснування одночасно великої державної промисловості та дрібнотоварного приватного виробництва. Насамкінець індустріалізація передбачала сприятливі для більшовиків зміни в соціальній структурі суспільства: збільшення чисельності робітників, серед яких більшовики мали підтримку. Тож радянське керівництво планувало форсованими темпами збудувати велику кількість заводів, фабрик та інших промислових підприємств. У грудні 1925 р. на XIV з’їзді ВКП(б) було офіційно проголошено курс на індустріалізацію. Він став продовженням плану електрифікації (ГОЕЛРО) початку 20-х років, який передбачав створення енергетичної бази для промисловості. Зокрема в Україні за цим планом будували Дніпровську гідроелектростанцію та Штерівську й Чугуївську електростанції, що працювали на вугіллі....

Трансформаційні процеси в суспільно-політичному житті УСРР (20-ті роки ХХ ст.)

10 Клас

З перших років існування УСРР партія більшовиків прагнула утвердити свій вплив на суспільно-політичне життя республіки. На той час Комуністична партія більшовиків України (КП(б)У) була найбільш впливовою і чисельною. Вона мала не тільки великий досвід боротьби за владу в Україні, а й підтримку з боку радянської Росії. На початку 20-х років керівництво КП(б)У ініціювало створення політичного блоку комуністичних партій, визначаючи в ньому своє лідерство. Окрім більшовиків, до цього блоку увійшли боротьбисти, борбисти й укапісти. Українська комуністична партія (боротьбистів) утворилася в 1919 р. Назва її походить від друкованого органу — тижневика «Боротьба». УКП(б) спиралася на селянство й національну інтелігенцію. Боротьбисти відстоювали незалежність України, але погоджувалися на воєнний союз із РСФРР. У 1920 р. під тиском російських більшовиків відбулася «самоліквідація» боротьбистів у «межах» КП(б)У. Це відбулося шляхом розпуску партії боротьбистів і наступного прийому її членів до складу КП(б)У. Проте це не було мирне об’єднання. УКП(б) чинила номенклатурно-організаційний опір, але була ліквідована....

Упровадження НЕПу В УСРР

10 Клас

На початку 20-х років промисловість УСРР опинилась у критичному становищі. Вона виробляла тільки 10 % продукції від довоєнного обсягу. У металургії з 57 доменних печей працювала тільки одна. У жалюгідному стані перебував транспорт: уціліло лише 40 % паровозів, близько 4 тис. км залізничних колій виведено з ладу. Складною була ситуація і в сільському господарстві. У 1920 р. посівні площі скоротилися на 20 % у порівнянні з довоєнним часом. Через недостатню забезпеченість реманентом, тягловою силою, брак якісного посівного матеріалу впала врожайність. У 1921 р. валовий збір зернових в Україні становив лише 19,4 % від рівня 1913 р. Розвал економіки негативно позначився на життєвому рівні народу. Соціально-економічна криза, що охопила республіку на початку 20-х років, становила серйозну небезпеку для радянської влади. Ситуація ускладнювалася незадоволенням населення продрозкладкою, запровадженою ще з 1919 р. Продрозкладка (продовольча розкладка) — реквізаційний спосіб заготівлі сільськогосподарської продукції, запроваджений декретом РНК РСФРР від 11 січня 1919 р. В УСРР запроваджена декретом ВУЦВК від 12 квітня 1919 р. У відповідь на насильницькі методи з боку держави селянство знову взялося за зброю. У лютому 1921 р. в УСРР було зафіксовано 118 селянських повстань. Проти «воєнного комунізму», нав’язаного російською окупаційною владою, виступили й робітники. На підприємствах Харкова, Києва, Одеси й інших міст спалахнули страйки, де поряд з економічними гаслами були й політичні (антибільшовицького спрямування). На Півдні й частині Лівобережжя повстанці діяли під анархо-комуністичними гаслами, закликаючи населення підтримувати ради, але без більшовиків. На решті української території боротьба розгорталася під національними гаслами....

Входження УСРР до складу СРСР

10 Клас

Із «Союзного робітничо-селянського договору між РСФРР та УСРР» (28 грудня 1920 р.) 1. РСФРР і УСРР укладають між собою військовий і господарський союз... 3. Обидва уряди оголошують об’єднаними такі комісаріати: 1) військових і морських справ; 2) Вищу раду народного господарства; 3) зовнішньої торгівлі; 4) фінансів; 5) праці; 6) шляхів; 7) пошти і телеграфу. 4. Об’єднані народні комісаріати обох республік входять до складу Раднаркому РСФРР і мають у Раднаркомі УСРР своїх уповноважених, яких затверджує і контролює Український ЦВК та з’їзд Рад. Формально Україна, як і решта радянських республік, мала статус самостійної держави. Але суверенітет УСРР обмежувався, оскільки радянські республіки мали єдине політичне керівництво, а правляча більшовицька партія була єдиною і централізованою. Отже, «договірна федерація», яку формувала РСФРР на початку 20-х років мала істотні вади з погляду суверенітету республік. У її основу поклали принципи нерівності республік — суб’єктів об’єднання, що давало змогу структурам РСФРР ігнорувати рішення державних органів УСРР і таким чином послаблювати суверенітет УСРР. 2. Утворення СРСР У чому суть проекту автономізації Й. Сталіна? Яке державне утворення сформували радянські республіки й чим воно відрізнялося від федерації? У серпні 1922 р. ЦК РКП(б) розгорнуло підготовку до пленуму, де мали обговорюватися питання про взаємозв’язки між республіками. Й. Сталін, який входив до складу підготовчої комісії, запропонував проект «автономізації». Сталінський проект підтримали Азербайджан та Вірменія. Білорусь утрималася, а Грузія й Україна висловилися проти. Але згодом українське керівництво піддалося тиску з Москви....

Перевірте свої знання з розділу III. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності

10 Клас

Поясніть терміни й поняття: гетьманат, Директорія, денікінський режим, отаманщина, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, «воєнний комунізм», реквізиція, політична і трудова еміграція, лінія Керзона. Схарактеризуйте: форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Центральної Ради, Українська Держава, УНР за Директорії, ЗУНР; ставлення різних груп населення до революційних процесів; специфіку розвитку громадського й релігійного життя, мистецтва, освіти й науки за часів УНР, Української Держави та ЗУНР; державно-політичну діяльність Павла Скоропадського, Євгена Петрушевича та Симона Петлюри; особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914-1921 рр. Визначте: значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України; особливості розбудови Армії УНР та Української Галицької армії; відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР; причини політичної еміграції українців, її центри та ідейні течії; напрямки й наслідки трудової еміграції в 1914-1921 рр.; послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному й локальному рівнях)....

Навігація