Практичне заняття 5. Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики й відповіді
- 2-05-2022, 22:24
- 3 549
11 Клас , Історія України 11 клас Струкевич, Дровозюк (рівень стандарту)
Практичне заняття 5
Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики й відповіді
Знання, необхідні для виконання практичного заняття
Інтеграція (від латин. integratio — поповнення, відновлення) — об’єднання в єдине ціле яких-небудь частин або елементів у процесі розвитку.
Інтеграція економічна — процес зближення, посилення взаємозв’язку, об’єднання економік ряду країн, їхня співпраця.
Дослідники визначають два шляхи інтеграції України в європейський та світовий економічний простір. Перший — входження до складу чинних міжнародних (глобальних) організацій. Другий — налагодження двосторонніх відносин з окремими державами, сусідніми регіонами. Серед географічних напрямів економічної інтеграції природно виокремлюють азіатський, американський, африканський, східно-європейський, західноєвропейський вектори.
Українців не мають лякати значні відмінності із західним світом, від якого нас по-насильницьки відокремила Російська імперія понад 300 років тому (відлік ведемо від поразки під Полтавою). Як засвідчує історичний досвід, інтеграційні процеси швидше відбуваються між країнами не лише через їхню якомога більшу подібність. Для зближення потрібні і якісні відмінності. Саме вони сприяють взаємному доповненню. Подібні не потребують продукції одна одної.
Завдання для виконання практичної роботи
1. Заповніть у зошитах таблицю, з’ясувавши час вступу до організації України.
2. Визначте чинники, які загрожують Україні перетворенням на сировинний додаток до розвинених західних економік, депопуляцією, втратою ідентичності та пауперизацією.
3. Визначте, який різновид інтеграції відображають уривки з документів.
— Хто приймає рішення про направлення підрозділів ЗСУ до інших держав?
— Як гілки влади України контролюватимуть одна одну в цих рішеннях?
— Чому багато років особливого партнерства України й НАТО та положення наведеного документа не стали перешкодою для агресії РФ проти України?
Уривок із Закону України «Про порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав» від 02. 03. 2000 р.
«Стаття 7. Прийняття рішень щодо направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав
Рішення про направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав приймає Президент України з одночасним поданням до Верховної Ради України законопроекту про схвалення такого рішення (...).
Рішення Президента України про направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав підлягає схваленню Верховною Радою України відповідно до пункту 23 статті 85 Конституції України...».
Уривок з Декларації про доповнення Хартії про особливе партнерство між Організацією Північноатлантичного договору та Україною, підписаної 9 липня 1997 р. (21 серпня 2009 р.)
«Організація Північноатлантичного договору (НАТО) та Україна, що іменуються надалі НАТО та Україна (...)
— нагадуючи, що взаємовигідні відносини між НАТО та Україною за минулі дванадцять років особливого партнерства зробили та робитимуть у майбутньому свій внесок у забезпечення регіональної та євроатлантичної безпеки; (...)
Вносять до Хартії про особливе партнерство доповнення, відповідно до яких Комісія НАТО-Україна відіграватиме провідну роль у (...):
— сприянні зусиллям України, спрямованим на продовження політичних, економічних та оборонних реформ у контексті її євроатлантичних прагнень, метою яких є членство в НАТО, концентруючи увагу на ключових демократичних та інституційних перетвореннях.
На додаток до передбачених Хартією регулярних зустрічей для проведення консультацій та розвитку співробітництва Комісія НАТО-Україна скликатиметься на вимогу України... якщо Україна відчуватиме пряму загрозу своїй територіальній цілісності, політичній незалежності чи безпеці».
4. Ознайомтеся з коротким змістом і назвами розділів Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Використовуючи матеріал Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, визначте, які питання регулює угода в контексті «Політичної асоціації» і «Економічної інтеграції».
У преамбулі та Розділі І «Загальні цілі та принципи» ідеться про засади, на яких заснована асоціація. Це передусім забезпечення прав і визначальних свобод людини, а також повага до принципу верховенства права, дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності. Вагому роль відіграють принципи вільної ринкової економіки.
Розділ II «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ і політичної безпеки» підпорядковані питанням співробітництва з метою поширення регіональної стабільності, зміцнення миру та міжнародного правосуддя, спільної (конвергентної) політики безпеки й оборони, попередження конфліктів, боротьби з тероризмом, контролю над озброєнням, нерозповсюдження нових видів смертоносної зброї та роззброєння.
Розділ III «Юстиція, свобода і безпека». Він ще раз утверджує принципи верховенства права, гарантування правосуддя, незалежності й неупередженості судової системи. Розділ передбачає співпрацю членів ЄС у боротьбі з «відмиванням» грошей, фінансуванням тероризму, поширенням наркотиків, організованою злочинністю.
У розділі IV «Торгівля й питання, пов’язані з торгівлею» ідеться про створення «поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі». Цей розділ становить 2/3 від обсягу основної частини Угоди. Він передбачає лібералізацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів і до певної міри — руху робочої сили, а також механізми врегулювання можливих суперечок.
Розділ V «Економічне та секторальне співробітництво» має на меті узгодження економічної політики в галузях енергетики, транспорту, екології, промисловості, сільського господарства, оподаткування, освоєння космосу, охорони здоров’я, культури, освіти тощо.
Розділ VI «Фінансове співробітництво» окреслює механізми отримання Україною фінансової допомоги від ЄС, поглиблення спільної боротьби з шахрайством, корупцією тощо.
Розділ VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» містить питання введення Угоди в дію, здійснення моніторингу (нагляду) за її реалізацією. Передбачено також можливість всебічного перегляду Угоди після 5 років набуття нею чинності.
Коментарі (0)