• 1. Спрогнозуйте. Чи була резолюція конференції втілена у життя?
• 2. Поміркуйте. Як пов’язаний документ, зміст 1 пункту параграфа та висловлювання Ліни Костенко «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову»?

2. Розвиток науки.

Із середини XX ст. у багатьох країнах світу наука стала продуктивною силою суспільства, що знаменувало початок науково-технічної революції (НТР). У Радянському Союзі НТР мала специфічні риси. До прикладу, державне фінансування науки збільшилося, але насамперед тих галузей, які були пов'язані з важкою та оборонною промисловістю. Ключова роль у розвитку науки належала Академії наук УРСР, яку протягом 1946-1962 років очолював Олександр Палладін, знаний спеціаліст із біохімії. Після нього Президентом цієї наукової інституції став Борис Патон, науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів. Основною ланкою структури АН УРСР залишалися науково-дослідні інститути. Справу академіка Сергія Лебедева, який у 1950 році створив перший у СРСР і у Європі комп'ютер, продовжив Віктор Глушков. Він очолив Обчислювальний центр, а згодом — Інститут кібернетики. Під керівництвом Віктора Глушкова було створено обчислювальні машини для управління виробничим процесом: ЕОМ «Київ» (1960 рік), напівпровідникову керуючу машину широкого призначення «Дніпро» (1961 рік). 12 лютого 1960 року Інститут ядерної фізики запустив перший в Україні ядерний реактор. Інститут надтвердих матеріалів у 1961 році добув перші штучні алмази. Під керівництвом Головного конструктора СРСР, українця за походженням, Сергія Корольова в 1957 році запустили перший штучний супутник Землі, а в 1961 році у космос полетіла перша людина. Наступного року в космос полетів перший український радянський льотчик-космонавт Павло Попович.

Український радянський льотчик-космонавт Павло Попович під час першого польоту. 1962 рік

Міжконтинентальні ракети проектували в Інституті механіки. Нові методи хірургічного лікування серцевих захворювань розробляли під керівництвом Миколи Амосова. Щоб переймати світовий досвід, вчені отримали право виїжджати за кордон, переважно у країни «соціалістичного табору».

Побачили світ низка суспільно-політичних і наукових журналів, серед них: «Український історичний журнал», «Економіка Радянської України», «Радянське літературознавство», «Народна творчість та етнографія», «Радянське право», «Всесвіт», «Знання та праця» й ін. Вийшли друком фундаментальні наукові праці: «Українська Радянська Енциклопедія», «Історія української літератури», «Словник української мови», «Історія міст і сіл Української РСР».

Проте поруч із досягненнями у сфері науки, були й прорахунки. Керівництво Академії наук УРСР не виступало проти політики меліорації земель та створення штучних водосховищ. Чимало талановитих учених переїхали з України до Москви, де й залишилися. Фінансування наукових досліджень було недостатнім. Суспільні науки і далі перебували під особливим контролем Комуністичної партії. Будь-які відхилення від офіційної ідеологічної лінії проголошували ворожими, а науковців за це звільняли з роботи.

• 1. Стисло охарактеризуйте досягнення українських науковців.
• 2. Які наукові видання було здійснено в цей час?
• 3. Які прорахунки допустили науковці? Чи й надалі влада контролювала науку?

Сергій Корольов (1907-1966)

Уродженець міста Житомир свій перший планер спроектував 17-річним. Під керівництвом Андрія Туполева у Москві захистив дипломний проект — легкомоторний двомісний літак СК-4. У 1931 році заснував Групу вивчення реактивного руху, з якою організував будівництво і випробування ракет. Упродовж 1938-1944 років був репресований. Під час заслання влада залучала Сергія Корольова до будівництва літаків і ракетного прискорювача для бойових літаків. Як Головний конструктор СРСР він протягом 1948-1966 років удосконалював висотні геофізичні ракети, керував розробленням і запуском перших космічних кораблів, автоматичних міжпланетних станцій, супутників зв'язку. Серед його досягнень: запуск першого штучного супутника Землі, що символізувало початок «космічної ери»; керівництво першим польотом людини у космос. У 1965 році керував польотом корабля «Восход-2», під час якого космонавт Олексій Леонов уперше вийшов у відкритий космос.

• 1. Коли відбулися події, виділені у рубриці «З Україною в серці» курсивом?
• 2. У дитинстві Сергію Корольову полюбилася пісня «Дивлюсь я на небо». Як дитяче захоплення втілилось у професійній діяльності конструктора?

Борис Патон (народився 1918 року)

Народився у місті Києві, випускник Київського політехнічного інституту. Професійне становлення розпочав у Інституті електрозварювання: спочатку — як науковий співробітник, згодом — директор цього інституту. В 1962 році обраний Президентом Академії наук УРСР (нині — Національна Академія наук України). Розробив основи теорії автоматів для дугового зварювання. Під його керівництвом створене і широко впроваджене у виробництво дугове напівавтоматичне, електрошлакове, мікроплазмове зварювання; започатковані зварювальні процеси у космосі, на великих глибинах морів та океанів. Автор ідеї та один із розробників методу електрозварювання м'яких тканин, що його активно використовують у медичних установах України. Зробив великий внесок у створення технологій виробництва труб великого діаметра та будівництво трубопроводів. Автор і співавтор понад 700 винаходів. Перший з українців, хто отримав звання Герой України.

• 1. Яке з наукових відкриттів Бориса Патона ви вважаєте особливо важливим? Чому?
• 2. Що ви пам’ятаєте про Євгена Патона? На прикладі Євгена й Бориса Патонів підтвердіть вислів «Гідний син славного батька».

Віктор Глушков (1923-1982)

Народився у місті Ростов-на-Дону (Росія), в Москві захистив кандидатську й докторську дисертації з математики. За запрошенням директора Інституту математики Академії наук УРСР переїхав до Києва, де у 1957 році очолив Обчислювальний центр при цьому інституті. Відтоді його життя було нерозривно пов'язане з Україною. 1962 року реорганізував Обчислювальний центр в Інститут кібернетики. Під його керівництвом було розроблено ЕОМ «Київ» і першу в Україні та СРСР напівпровідникову керуючу машину широкого призначення «Дніпро». Машини для інженерних розрахунків «Промінь» (1963 р.), «Мир-1» (1966 р.), «Мир-2» (1969 р.) стали попередниками персональних комп'ютерів. Ініціював видання першої в світі «Енциклопедії кібернетики» українською і російською мовами. Свою любов до науки передавав співробітникам, яких за двадцять років його головування в Інституті побільшало від кількох сотень до кількох тисяч.

• 1. Чи можна стверджувати, що Віктор Глушков сприяв становленню кібернетики в Україні? Відповідь обґрунтуйте.

3. Література і мистецтво.

Лібералізація суспільно-політичного життя створила сприятливі умови для розвитку української культури. Було припинене цькування митців, яких у повоєнний період звинувачували в «космополітизмі» й «буржуазному націоналізмі». Реабілітували письменників, зокрема посмертно: Миколу Вороного, Григорія Косинку, Олександра Олеся. В Україну із заслання повернулися Борис Антоненко-Давидович, Олександр Ковінька, Зінаїда Тулуб, Гнат Хоткевич та інші. Реабілітовані письменники продовжили творити, хоча не всі могли з колишнім завзяттям відстоювати культурні інтереси свого народу. На зламі 1950-х - 1960-х років відбувалося духовне відродження нації, адже в українській літературі та мистецтві почали діяти шістдесятники. Вийшли друком нові твори знаних письменників: «Тронка» Олеся Гончара, «Кров людська — не водиця» Михайла Стельмаха, «Вир» Григорія Тютюнника, «Зачарована Десна» Олександра Довженка. Чудові збірки поезій видали поети Андрій Малишко, Павло Тичина, Микола Бажан.

Катерина Білокур. «Хата в Богданівці». 1955 рік

Нові форми й незвичний зміст принесла творчість художників Опанаса Заливахи, Алли Горської, Веніаміна Кушніра. У фольклорному напрямку творила Тетяна Яблонська, талановита учениця Федора Кричевського. Майстрині народного декоративного живопису, названого «наївним мистецтвом», Катерина Білокур і Марія Приймаче нко здобули широке визнання. Українські скульптори спорудили пам'ятники Тарасу Шевченку в Москві та Івану Франку в Львові. Нову хвилю у кінематографії представляли Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика. У 1958 році була створена Спілка працівників кінематографії України. Радянська влада визнала помилковою негативну оцінку опер Костянтина Данькевича «Богдан Хмельницький» та Германа Жуковського «Від щирого серця». Українська музична скарбниця збагатилася творами Бориса Лятошинського, Андрія Штогаренка, Анатолія Кос-Анатольського, Станіслава Людкевича, Лева Ревуцького тощо. Пісні композиторів Олександра Білаша, Платона Майбороди та Ігоря Шамо полюбилися багатьом українцям. Гідними продовжувачами традицій Леся Курбаса стали Гнат Юра, Мар'ян Крушельницький та інші режисери. Незабутні образи створила акторка театру й кіно Наталія Ужвій. Українські митці побували з гастролями у ФРН, Франції, Канаді, США. У 1961 році було засновано найвищу в Україні творчу відзнаку за вагомий внесок у розвиток культури — Республіканську премію імені Тараса Шевченка. Нею нагороджували видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, кінематографії, а також образотворчого, театрального та музичного мистецтва. Першими лауреатами Шевченківської премії 9 березня 1962 року стали Олесь Гончар, Павло Тичина і Платон Майборода.

У 1963 році Пленум ЦК КПУ прийняв постанову, в якій основним завданням для партійних комітетів різних рівнів визначив «рішуче поліпшити ідейно-виховну роботу серед художньої інтелігенції, піднести марксистсько-ленінську озброєність творчих працівників, їх партійну принциповість і наступальну непримиренність до будь-яких проявів буржуазної ідеології». Ця постанова означала згортання «відлиги» у культурі. Чимало митців у своїй творчій роботі знову почали використовувати стиль «соціалістичного реалізму».

• 1. Які зміни відбулись у літературі під час «відлиги»?
• 2. Назвіть імена художників, діячів кіно й театру, композиторів, які вам запам’яталися.
• 3. Коли радянська влада відновила ідеологічний наступ на діячів культури?

Лист з архіву колишнього Головного управління з охорони військових і державних таємниць у пресі при Раді Міністрів УРСР від 5 лютого 1958 року (витяг)