§ 17. Пам’ятки козацької доби

Завдання перед читанням тексту параграфа

З якими особами та подіями ти пов’язуєш поняття «козацтво»? Спробуй пояснити, чому.

Поради

1. Постав по 5-6 запитань до тексту кожного пункту параграфа.

2. Запиши у словник виділені в тексті слова та додай їх пояснення.

Національно-визвольна боротьба — рухи поневолених народів за скинення чужоземного панування та здобуття національної незалежності.

1. Українці в Речі Посполитій. Український народ не втратив би стільки своїх синів та доньок у боротьбі за власну свободу, якщо б були збережені Кримське ханство та Військо Запорозьке — держави, що існували на теренах сучасної України в середині XVII ст. Державі народу киримлів, у якій володарювала династія Гераїв, на той час виповнилось уже два століття. Натомість українська держава, очолювана Богданом Хмельницьким, тільки формувалася в умовах Національно-визвольної війни 1648—1657 років. Учасниками цієї війни була частина населення Речі Посполитої — республіки, управління якою перебувало в руках двох великих суспільних станів — духовенства і шляхти.

Обов’язком шляхти було підтримувати лад у державі та захищати її від ворогів. На цій підставі їй належали великі земельні володіння. Серед шляхтичів, зокрема й серед магнатів — найродовитіших, найбагатших та найбільш впливових у Речі Посполитій, — були поляки, литовці, білоруси та українці, не тільки католики, а й православні і протестанти.

Католицька та православна Церкви у цій державі не платили податків та володіли чималими статками. Офіційно населення мало право вибору віросповідання. Але король та високопосадовці в Речі Посполитій були переважно католиками. Через це Православна церква, до якої належала більшість українців, зазнавала утисків. Вона втрачала підтримку ще й тому, що діти українських шляхтичів усе частіше обирали для себе католицтво та польськомовне спілкування.

Суспільний стан — велика група людей, котрі в суспільстві мають однакові спадкові права та обов’язки, подібне майнове й господарське становище, дотримуються тих самих моральних правил.

Привілей — особлива перевага, пільга, яку закон надає окремим особам, родинам або певному станові.

Певний вплив на політику в Речі Посполитій мали міщани. Серед них було чимало чужоземців: поляків, євреїв, німців. Міщани займалися ремеслами і торгівлею, сплачували податки та мали привілей на самоврядування.

Найчисельнішою групою тогочасного населення були селяни. Вони не мали жодних привілеїв але зобов’язані були виконувати повинності на користь землевласників-шляхтичів, землями яких користувалися.

2. Руйнування традицій. Станові суспільства склалися ще в Середньовіччі, коли основним джерелом добробуту людини була земля. Люди тоді жили, дотримуючись традицій, і рідко покидали рідні місця. Козацька доба стала часом змін. У середовищі шляхти зростав потяг до розкішного життя. Щоб його оплатити, вона організувала власні великі господарства і втягнулась у торгівлю. Господарства шляхтичів були створені на землях, які до того обробляли селяни. Частина українських селян у XVI — першій половині XVII ст. стали кріпаками та вимушені були працювати у господарствах шляхти.

Потяг до наживи захопив і міщан.

Заможніші взялись перепродувати заморський крам — тканини та прянощі.

Бідніші подалися в небезпечні, але багаті на дичину землі південного прикордоння.

Хутра, шкури, солену рибу можна було вигідно продати заїжджим купцям.

Найбільш значною зміною, яка руйнувала усталені відносини, була поява нового стану — козацтва. Перші згадки про козаків припадають на кінець XV ст. Це були вільні люди, які займалися переважно військовою справою, але утримували себе не тільки завдяки трофеям, а й полюючи, рибалячи та ведучи сільське господарство на південному прикордонні Речі Посполитої. Козаками ставали переважно переселенці, яким не повелося у рідному краї. Хтось промишляв у Дикому Полі, багатому на звірину та рибу. Інші рятувалися туди втечею, бо не бажали бути кріпаками. Усі вони добре володіли зброєю, зважаючи на небезпеку від кочовиків-татар.

Кріпак — особисто залежний від власника землі, якою він користується, «прикріплений» до свого земельного наділу селянин/селянка.

Олег Шупляк. Захист сторожової вежі. 2002 р.

Олег Шупляк. На чатах. 2016 р.

Татари (так у Речі Посполитій називали киримлів) у південних степах випасали худобу. Не гребували вони й нападами з метою грабунку. Здобиччю для них було не тільки майно. Ясир (так татари називали полонених) вони продавали на ринках рабів. Гераї визнавали себе підлеглими турецьких султанів. Разом з турками або й окремо вони не раз воювали проти Речі Посполитої. Військова загроза з боку Османської імперії та Кримського ханства спонукала шляхтичів, які володіли межовими з Диким Полем землями, сприяти об’єднанню місцевих козаків у військову організацію. Приблизно в 1556 році на о. Хортиця, за порогами Дніпра, козаки звели свою фортецю — Січ (див. мапу 5).

У козацьку добу незгоди панували не тільки між християнами та мусульманами, а й між католиками та православними. Щоб зберегти Православну церкву, частина її духовенства вирішила визнати католицизм на умові збереження права дотримуватися власних (грецьких) обрядів. Але спроба в 1596 році схвалити унію (союз) з Римом завершилася розколом. Вибухнув ще один гострий конфлікт — між православними та уніатами (греко-католиками). Напруженими були також стосунки християн та юдеїв.

Руйнування традицій та «війна всіх проти всіх» стали для українців серйозними викликами. Потрібно було знайти для себе відповіді на такі запитання:

1. Яка мета земного буття: страждання чи радість?

2. Від чого залежить становище в суспільстві: від походження чи від сили волі та розуму?

3. Боротися за кращу долю чи миритися з тим, що на роду написано?

3. Гетьманщина. Хмельниччина була відповіддю на ці виклики (див. мапу 6).

Утворивши Гетьманщину, так історики називають створену Хмельницьким державу, привілейовані стани — православне духовенство і козацтво — взялися розвивати господарство та культуру.

Селяни і міщани здобули можливість вільно господарювати. На кошти гетьманів та старшини оновлювали давні та зводили нові храми, поєднуючи здобутки європейської архітектури з місцевими традиціями. Гетьманщина проіснувала понад сто років. Її існування давало населенню тих українських земель, що залишались у складі Речі Посполитої, надію на підтримку і захист. Завдяки республіканському устрою (найважливіші рішення приймало козацтво або його виборна старшина) українці досі прихильні до демократії. Гетьманщина гуртувала українців у націю. Таку ж роль для кримськотатарського народу відіграло Кримське ханство.

У другій половині XVIII ст. Військо Запорозьке та Кримське ханство загарбала Росія. Але обидві держави залишились у пам’яті своїх народів. Історична спадщина цих держав надихала майбутні покоління борців за національне визволення.

В Україні збереглось немало «місць пам’яті» козацької доби, переважно храмів та світських споруд. Познайомимося хоча б з двома із них: ханським палацом у м. Бахчисарай (Крим) та резиденцією Богдана Хмельницького в м. Чигирин (Черкаська область).

Юдаїзм — релігія євреїв. Юдеї вірять у єдиного усюдисущого вічного Творця, особливе ставлення якого до єврейського народу забезпечується дотриманням Його заповідей і відображених у священній книзі юдеїв — Торі — правил життя та гідної поведінки.

Запитання та завдання на застосування умінь і знань

1. Визнач хронологічні межі козацької доби.

2. Поміркуй над тим, які відповіді могли давати українці на виклики козацької доби. Висновки аргументуй.

3. Склади перелік «місць пам’яті» козацької доби на теренах рідного краю.

4. Підготуй повідомлення про місцеву пам’ятку або пам’ятник, пов’язані з подіями XVI—XVIII ст.

Практична робота 1

Кримське ханство

Завдання:

1. Розглянь ілюстрації та прочитай довідку про Ханський палац у Бахчисараї. Які висновки про кримськотатарську державу та культуру можна зробити на основі огляду цієї пам’ятки культури?

2. Дай відповіді на запитання до документів і візуальних джерел з історії кримськотатарського народу. Уклади розповідь про цю націю XVI-XVIII ст. Знайди додаткову інформацію про походження та суспільне життя кримських татар.

3. Які думки та почуття викликає у Тебе джерельна інформація про українсько-кримськотатарські відносини в козацьку добу. Добери історичні аргументи на користь думки про високі шанси на добросусідство і співробітництво цих двох народів у сучасній Україні.

Джерела (для роботи у групах або індивідуальної роботи, на вибір):

1. Ханський палац у Бахчисараї

Рис. 86. Хан-Сарай. План-модель

Рис. 87. Хан-сарай. Північна брама

Родова резиденція династії Гераїв — Хан-Сарай — займає територію 4 га (рис. 86). Палац розбудовувався у XVI—XVIII ст. Сьогодні збереглися фортечні вежі (рис. 87), мечеть Біюк-хан-Джамі (рис. 88), будівлі офіційного призначення, зокрема зал засідань Дивану (рис. 89), житлові покої, жіноча частина — гарем (рис. 90), інші приміщення, внутрішні дворики та сади. У Фонтанному дворику знаходиться розкішний Золотий фонтан Магзуб та скромний Фонтан сліз Сельсебіл. За легендою, Фонтан сліз створили за наказом хана Кирим-Герая в пам’ять про загиблу кохану наложницю Діляре-Бікеч («прекрасна княжна»). На території палацу розташований Музей історії та культури кримських татар, який входить до складу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника. Палац внесений до Списку Всесвітньої Спадщини UNESCO.

Рис. 88. Велика мечеть Біюк-хан-Джамі

Рис. 89. Парадний вхід для послів (XVI ст.). За проектом Алевіза Фрязіна (Італія)

Рис. 90. Гарем. Одна з кімнат

Допоміжні запитання:

1. Коли, для кого та з якою метою було зведено цей палац?

2. Які елементи експозиції Ханського палацу можуть переконати відвідувачів у могутності Кримського ханства?

3. Що з оглянутого найбільше приваблює Тебе своєю красою та довершеністю?

2. Свідчення очевидця

Хоча ми й вважаємо татар варварами та злидарями, але вони пишаються стриманістю свого життя та стародавністю свого скіфського походження.

(Михалон Литвин, шляхтич. XVI ст.)

3. Думка дослідника

Ханство складалося з двох частин: Дикого степу, заселеного войовничими ногайцями, які й становили основу ханського війська, та власне Криму з його переважно мирним народом — садівниками, землеробами, виноградарями, пастухами. <...> У Криму ніколи не існувало кріпацтва. Кримські татари зберігали рівноправні стосунки між людьми, незалежно від походження, мови, віри, <...> цінували свободу та поважали гідність людини.

(Юрій Зайцев, сучасний український історик)

4. Свідчення сучасника

На території ханства за даними перепису 1666 року проживало 1120 тис. осіб. З них татар — 180 тис., у тому числі 75 тис. воїнів, 20 тис. греків, вірмен, євреїв, караїмів, 920 тис. українців, котрі були зайняті на різних роботах, з них 120 тис. дівчат і 200 тис. дітей.

(Евлія Челебі, державний діяч, мандрівник і письменник Османської імперії. XVII ст.)

5. Думка історика

Хан — верховний головнокомандувач і суддя, але він не може й кроку зробити без згоди «ради п’яти» (Дивану). Причому беки, еміри, мурзи в своїх «уділах» часто незалежні, нерідко з правом мати власні війська, відносини з іншими країнами, суди, збори мита тощо. <...> хан не ніс ніякої відповідальності за свої дії перед співвітчизниками.

(Костянтин Івангородський, сучасний український етнолог)

Допоміжні запитання до джерел 2-5:

1. З яких груп складалось кримськотатарське суспільство у XVI—XVIII ст.? Скористайся джерелами 3 та 4.

2. Яким був устрій кримськотатарської держави? Дивися джерело 5. Від кого, на Твою думку, кримські татари перейняли ряд навичок господарювання та суспільного життя? Використай джерела 2 та 4.

3. Які риси притаманні культурі кримських татар? Щоб створити необхідний перелік, використай не тільки ці, а й інші джерела. Зверни увагу на заняття, побут, вірування, освіту і мистецтва. 6 7

6. Дані дослідника

Кримськотатарська колонія у Львові мала свою Татарську вулицю (існує донині), Татарську браму в укріпленнях, мечеть, цвинтар. Подібні дільниці утворилися в Луцьку, Острозі, Дубні, Корці, Кам’янці (Подільському).

(Юрій Зайцев, сучасний український історик)

7. Думка історика

Якщо порівнювати історію кримських татар і українців, то можна сказати, що вони, незважаючи на сусідство, не є явними антагоністами (непримиренними противниками — Р. П.). Можна простежити як позитивні, так і негативні взаємні контакти. При цьому і одні, і інші серйозно постраждали від російської імперської агресії, хоча негативні наслідки таких втрат для кримських татар набагато трагічніші.

(Б. Петруньок, сучасний український історик)

8. Кримські татари та українці

Рис. 91. Ясир. Гравюра Е. Шоона

Рис. 92. Сутичка татар з козаками. Картина Й. Бранта

Рис. 93. Богдан Хмельницький і Тугай-бей. Малюнок Ю. Косака

Допоміжні запитання до джерел 6-8:

1. За яких обставин у XV—XVIII ст. українці та кримські татари ворогували, а коли виступали добрими сусідами і союзниками? Зроби висновок на основі візуальних джерел (рис. 91-93).

2. Чи є історичні підстави говорити про непримиренну ворожнечу між українським та кримськотатарським народами?

3. Що сьогодні об’єднує обидва народи — українців та кримських татар?

Практична робота 2

Козацька держава

Завдання:

1. Розглянь ілюстрації та прочитай довідку про резиденцію Богдана Хмельницького в Чигирині. Які висновки про Гетьманщину та її культуру можна зробити на основі огляду цієї пам’ятки культури?

2. Дай відповіді на запитання до документів і візуальних джерел, що характеризують життя козаків. Уклади розповідь про українську націю XVI—XVIII ст. Знайди додаткову інформацію про культуру та суспільне життя українців.

3. Виділи, спираючись на джерела, риси, якими козаки вирізнялися з-поміж інших станів. Поміркуй, чи перейняли сучасні українці питомо козацькі якості.

4. Сформулюй запитання, які допоможуть порівняти повсякденне життя та суспільний устрій козацтва і кримських татар у XVI—XVIII ст.

Джерела (для роботи у групах або індивідуальної роботи, на вибір):

1. Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького»

Рис. 94. Резиденція Богдана Хмельницького в Чигирині. Загальний вигляд

Рис. 95. Будинок гетьмана

Резиденція1 Богдана Хмельницького (рис. 94) входить до Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» (Бастіон П. Дорошенка в Чигирині, родовий маєток Хмельницьких у Суботові та ін.). Місто Чигирин (Черкаська область) — перша столиця Війська Запорозького. Давня гетьманська резиденція містилася на території міста, під захистом замку, який увінчував Кам’яну гору. Користувалися цією резиденцією й наступні гетьмани — І. Виговський, Ю. Хмельницький, П. Дорошенко. На жаль, усі її споруди були зруйновані під час облоги турками Чигирина в 1678 році.

Комплекс складається з гетьманського будинку (рис. 95), канцелярії Запорозького війська, козацької скарбниці та куреня козацької охорони. Будівлі відтворено за описами та збереженими будівлями кінця XVII сторіччя. Всі споруди обнесені оборонним муром. У резиденції виставлено колекцію козацької зброї та одягу, значків та медалей XVII ст.

Допоміжні запитання:

1. Коли, для кого та з якою метою було зведено цю резиденцію?

2. Що може переконати відвідувачів у могутності Гетьманщини?

1 Резиденція — місце перебування уряду, керівників держав і високопоставлених осіб.

2. Свідчення очевидця

Протягом багатьох літ вони заселяють різні місця по Борисфену (Дніпру — Р. П.) і довкола; ще й тепер їх кількість сягає 120 тисяч чоловіків, призвичаєних до війни <...> Це люди, які часто, майже щороку роблять набіги з великою шкодою для турків <...> Серед цього народу зустрічаються люди, досвідчені у всіх взагалі необхідних для життя ремеслах <...> Всі уміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати м’ясні страви.

(Гійом Левассер де Боплан, французький інженер-фортифікатор та картограф першої половини XVII ст.)

3. Сучасне бачення життя козацтва

Рис. 96. Острів Хортиця. Січ (реконструкція)

Рис. 97. Козацька рада

4. Думка історика

Тут були всі, хто натерпівся від ... повинностей, усі ображені й принижені за свою віру і народність, усі, хто зазнав ... катувань та ... знущань за людські права, за своє існування; тут були й ті, хто чув у собі «волю вогненну, силу богатирську», хто носив у своїх грудях «печаль люту», «горе-недолю» <...> Тут панувала цілковита рівність усіх членів громади: кожен користувався однаковим правом голосу, кожен міг заперечити пропозицію іншого, висунувши натомість свої ... міркування, але що було ухвалене радою, було ... обов’язковим для всіх.

(Дмитро Яворницький, визначний дослідник історії українського козацтва)

5. Свідчення очевидця

Вони дотепні, кмітливі, винахідливі і щедрі, не прагнуть до великого багатства, але надзвичайно кохаються у своїй свободі, без якої не уявляють життя: саме через це вони такі схильні до бунтів та повстань проти місцевих вельмож, як тільки відчують утиски. <...> Вони надзвичайно міцні статурою, легко переносять спеку і холод, голод і спрагу, невтомні на війні, мужні, сміливі, а швидше нерозважливі, бо не дорожать власним життям.

(Гійом Левассер де Боплан, французький інженер-фортифікатор та картограф першої половини XVII ст.)

Допоміжні запитання до джерел 2-5:

1. Які обставини життя та бажання спонукали українців ставати козаками? Знайди інформацію у джерелі 4.

2. Де проживали козаки? Встанови це з допомогою джерел 2 та 3, мапи 5.

3. Які риси характеру були притаманні українському козацтву? Використай для відповіді джерела 2 та 5.

4. Що вміли робити козаки? Чим займались у мирний та воєнний час? Вибери інформацію з джерела 2.

5. Яким був устрій козацької спільноти? Спробуй скористатися для відповіді джерелами 3 та 4.

6. Документ

Але пани польські та їхні дозорці, що сиділи в руських землях ... через свою ненаситність чинили ... над людьми гніт і наругу. Бо хоч і мали в себе на той час (на 1648 р. — Р. П.) козаки ... стародавні і нові права та привілеї...., одначе високодумна й вельми гонориста шляхта польська вважала їх за ніщо...

(Літопис Самійла Величка. Початок XVIII ст.)

7. Свідчення очевидця

Рис. 98. Богдан Хмельницький (1595-1657)

На зріст він, скоріше, високий, ніж середній, широкої кості і міцної статури... він зрілих суджень і гострого розуму... У спілкуванні він м’який, чим приваблює до себе воїнів, разом з тим, тримає їх в дисципліні, покорі...

(витяг з донесення Альберто Виміни, посла Венеції)

8. Документ

Я ... далі докажу, що задумав. Виб’ю з лядської неволі весь руський народ, ... тепер буду воювати за нашу православну віру. За кордон на війну не піду, на турків і татар шаблі не підійму, досить маю в Україні, на Поділлі та Волині, досить вигоди, достатку і пожитку з землі у князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. <...> Не залишиться ноги жодного князя і шляхетки тут в Україні <...> Допоможе мені в цьому вся чернь, по Люблін, по Краків, від якої я не відступаю і не відступлю, бо це права рука наша, — щоб, знищивши селян, на козаків не ударили.

(Із промови Богдана Хмельницького під час переговорів з королівськими комісарами у Переяславі. Лютий 1649 р.)

9. Документ

Ми, великий государ, ... все наше Військо Запорозьке пожалували... згідно з давнішими їх правами і привілеями... і тих прав і вольностей нічим нарушати не веліли. Судитися їм веліли у своїх старших <...> залишили Запорозькому війську вибирати гетьмана самим між собою...

(витяги з «Привілею Війську Запорозькому», що його надав московський цар. 1654 р.)

10. Свідчення очевидця

Козаки не є природними підданими царя, вони тільки піддалися ніби під його протекцію, й ніхто не може обвинувачувати їх за те, що, бачачи, як нищать їх вільності, вони підняли повстання.

(з нотаток Феріоля, представника французького уряду в Стамбулі. 1709 р.)

11. Погляд сучасника

Всі покою щире прагнуть,

А не в един гуж всі тягнуть:

Той направо, той наліво,

А все, браття, тото диво!

Не маш любви, не маш згоди,

Од Жовтої взявши Води,

През незгоду всі пропали,

Себе самі звоєвали...

(Іван Мазепа. Дума. 1698 р.)

Допоміжні запитання до джерел 6-11:

1. Які причини Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького? Використай для відповіді джерела 6 та 8.

2. Чому козаки підтримали Богдана Хмельницького в його намірах та обрали його гетьманом Війська Запорозького? Встанови це на основі джерел 7 та 8.

3. Якими були наміри Богдана Хмельницького та чи вдалось йому досягнути задуманого? Дізнайся про це з джерел 8 та 9.

4. На що розраховував Богдан Хмельницький, обираючи союзником Війська Запорозького Московське царство? Чи справдились його надії? Відповіді на ці запитання знайдеш у джерелах 9 та 10.

5. Чому козацтво не зуміло зберегти незалежність Гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького? Зроби висновок, поміркувавши над джерелом 11.

Домашнє завдання

1. Познач на шкалі часу події, названі (виділені) в § 17.

2. Внеси у хронологічну таблицю такі факти:

а) утворення Кримського ханства;

б) заснування Запорозької Січі;

в) утворення Унійної церкви (УГКЦ);

г) початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Гетьманщини.

3. Помісти в іменному довіднику інформацію про згаданих (виділених) у параграфі історичних осіб.

4. Познач на контурній карті:

а) місто, де знаходиться Ханський палац;

б) місто, де знаходиться резиденція Богдана Хмельницького;

в) місця відомих Тобі битв часів Національно-визвольної війни.

5. Виконай такі завдання:

5.1. Полічи, скільки століть минуло від початку Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

5.2. Процес формування кримськотатарського народу завершився у XV ст. Через скільки століть він втратив свою державу?

5.3. Обчисли, скільки років минуло від утворення Гетьманщини до проголошення «Акту Злуки».

5.4. Запорозьку Січ заснували в 1556 році. Через скільки років розпочалася визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького?

5.5. Полічи, скільки десятиліть існувала Гетьманщина.

5.6. Обчисли, яка держава існувала довше: Гетьманщина чи Кримське ханство.

5.7. Визнач послідовність подій козацької доби:

А насильне приєднання Кримського ханства до Росії;

Б утворення Унійної церкви (УГКЦ);

В початок Хмельниччини;

Г заснування Січі на о. Хортиця.

5.8. Встанови відповідність між історичним явищем та пов’язаними з цим явищем особами.

А Національно-визвольна війна українського народу

Б Кримське ханство

В Січ на о. Хортиця

Г юдаїзм

1 Дмитро (Байда) Вишневецький та запорожці

2 Іван Мазепа та Пилип Орлик

3 Богдан Хмельницький і соратники

4 династія Гераїв

5 релігійні громади євреїв

Найдопитливішим

Іван Мазепа

Осип Курилас. Іван Мазепа. 1909 р.

Народився Іван Мазепа (1639-1709) у сім’ї українського шляхтича, представника знатного роду Мазеп-Колядинських. Навчався в Київському колегіумі, Варшавській єзуїтській школі, університетах Голландії, Італії, Німеччини, Франції, виконував доручення польського короля в різних країнах Європи. У 60-х роках перейшов на службу до гетьмана П. Дорошенка, а після його зречення — до гетьмана І. Самойловича. Обраний гетьманом у 1687 р.

Прийняті одночасно з обранням І. Мазепи на гетьманство «Коломацькі статті» посилювали владу московського царя над Україною. Лівобережна Україна вперше була офіційно названа «Малоросія», а гетьману наказувалося «єднати малоросійський народ з великоросійським», тобто проводити політику русифікації.

І. Мазепа був людиною високої культури, вільно володів латиною та європейськими мовами. Він приваблював гарними манерами, складав вірші і поеми, захоплювався грою на бандурі. І. Мазепа також оплачував будівництво і реконструкцію храмів, монастирів, закупівлю книг, матеріально підтримував Києво-Могилянский колегіум. Лише у Києві його коштом було побудовано та капітально відремонтовано 12 церков, серед яких храм святої Софії.

Політика, яку вів російський цар Петро І, знищувала автономію та господарство України. Населення потерпало від непосильних податків. Через російсько-шведську війну козаки несли великі людські втрати. Чимало з них загинуло під час будівництва заснованого Петром Санкт-Петербурга.

І. Мазепа відмовився від московської протекції й уклав союз з королем Швеції Карлом XII. Гетьмана підтримали запорожці. Проте руйнування російськими військами резиденції гетьмана — фортеці Батурин і поразка шведів під Полтавою (1709) перекреслили плани І. Мазепи. Він помер у місті Бендери в Молдавії.

За царських і комуністичних часів на Івана Мазепу та його послідовників зводили чимало наклепів. Але в пам’яті українського народу він залишився символом боротьби за волю України. Аж до Визвольних змагань 1917-1921 років патріотів України називали «мазепинцями».

Не мусиш, але спробуй

1. Поясни, чому у XIX - на початку XX ст. учасників українського руху називали мазепинцями.

2. Як називали рішучих прихильників самостійності України в період між двома світовими війнами та після Другої світової війни?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно