Збереження інформації та історичних пам'яток. Пам'ятники
- 15-11-2022, 21:39
- 829
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Гісем, Мартинюк 2022
§ 12. Збереження інформації та історичних пам'яток. Пам'ятники
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- як зберігається інформація;
- із якою метою створюють музеї, архіви, бібліотеки та як вони працюють;
- чим відрізняються історичні пам'ятки й пам'ятники;
- про пам'ятки історії України, що є скарбом, гордістю та надбанням народу.
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Які існують історичні джерела?
- 2. Як змінювалися з часом інформаційні технології?
1. Збереження інформації. Інформаційні ресурси.
• Як ви розумієте поняття «інформаційний ресурс»?
Людство розвивається, й інформація швидко накопичується. Людська пам’ять, якою б доброю вона не була, просто не може вмістити таку її кількість. До того ж для тривалого зберігання та передачі інформації людська пам’ять є не дуже зручним інструментом.
Людям потрібен був її зовнішній носій. У різний час із цією метою використовувалися стіни печер, вузлики, глиняні таблички, папірус, пергамент, папір, магнітна стрічка, диски, хмарні технології тощо. Пошук надійних і доступних способів збереження інформації триває й зараз.
• Чи можна стверджувати, що наведений колаж засвідчує зміни в інформаційних ресурсах?
Сукупність накопичених людством ідей і знань, організованих у доступній для отримання формі, має назву інформаційні ресурси. До них належать книги, статті, наукові праці, технічні переклади, дані про передовий виробничий досвід тощо. Особливістю інформаційних ресурсів є те, що їх збільшення залежить від швидкості споживання (витрачання).
Цікаво знати
Для письма люди використовували різні матеріали. Наприклад, у Стародавньому Єгипті писали на папірусі — папері, виготовленому зі стебел багаторічної водяної рослини. У Русі-Україні писали на корі берези — бересті, а згодом почали використовувати пергамент — певним чином оброблену шкіру тварин (телят, кіз). Перший папір винайшли в Китаї близько 2 тис. років тому. Перші книги були рукописними, і їх написання потребувало багато часу. Перші друковані книги з'явилися в XV ст.
2. Музеї.
• Для чого створюють музеї?
Для того щоб люди могли побачити надбання минулого, створюють спеціальні установи — музеї. Речі, які виставлені в музеях для огляду відвідувачами, називають експонатами. Сукупність речей, об’єднаних певною темою, має назву експозиція.
За своїм призначенням музеї поділяються на історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві тощо. Як приклад можна згадати Національний музей історії України в Києві, Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького, Музей археології Середнього Подніпров’я в Чигирині (Черкаська область), Музей археології та печерних міст у Бахчисараї (Автономна Республіка Крим), Музей трипільської культури в Переяславі (Київська область), музей цукру на Вінниччині, музей бджільництва на Полтавщині та багато інших. У кожній області, районі, місті існують краєзнавчі музеї. Загалом в Україні налічується близько 5 тис. різноманітних музеїв.
Дуже важливою в музеях є робота екскурсоводів. Вони намагаються привернути увагу до найбільш цікавих експонатів, наголосити на їхній важливості та цінності для науки.
Цікаво знати
Термін «музей» походить від давньогрецького слова «мозейон», «мусейон» — місце, присвячене музам; храм муз. Перші зібрання цінних речей з'явилися ще в III тис. до н. е. в палацах правителів Вавилону та Єгипту. Перший музей — Будинок муз — був заснований в Александрії Єгипетській понад 2 тис. років тому. Перший музей старожитностей в Україні почав діяти в 1810 р. у Феодосії. Згодом музеї почали виникати в інших містах. Поширеними також були приватні збірки старожитностей. На сьогодні в нашій країні найбільша кількість пам'яток минулого зберігається в Національному музеї історії України в Києві — понад 600 тис. експонатів. За ними можна простежити розвиток людського суспільства на українських землях від появи перших людей до нашого часу.
Національний музей історії України в Києві. Сучасний вигляд
Експозиція Київського обласного археологічного музею трипільської культури
Цікаво знати
Найбільше за площею сховище культурних пам'яток в Україні — Національний музей народної архітектури та побуту в Києві. Тут на території майже 150 гектарів розміщено понад 300 пам'яток народної архітектури з усіх регіонів країни.
Національний музей народної архітектури та побуту України: 1) малюнок-план; 2) краєвид
3. Архіви та бібліотеки.
У музеї демонструють переважно речові джерела. Для писемних джерел існують інші установи — архіви. Найбільше документів в Україні зберігається в центральних державних історичних архівах Києва та Львова.
Лише в Києві налічується понад 1,5 млн одиниць архівних матеріалів. Існують окремі спеціалізовані архіви, обласні тощо.
Перш ніж документи потрапляють на зберігання, працівники архівів — архіваріуси — ретельно перевіряють стан документів. Виявлені пошкодження усувають шляхом реставрації. Потім документам присвоюють номери та виставляють їх у відповідному порядку, щоб можна було швидко знайти необхідний документ.
Писемні історичні джерела, переважно книги, зберігаються і в бібліотеках.
Співробітники бібліотек опрацьовують видання й записують їх у каталог, організують відповідне зберігання, а також обслуговування читачів.
Найстарішою з діючих в Україні бібліотек є Наукова бібліотека Львівського університету, заснована в 1608 р. Найбільшою бібліотекою нашої держави є Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського в Києві. У її фондах налічується 12 млн одиниць книг. Зараз бібліотечна мережа України складається з близько 40 тис. бібліотек. До них належать бібліотеки публічні (у тому числі спеціалізовані для дітей, юнацтва), технічні, сільськогосподарські, медичні, академічні, бібліотеки закладів загальної середньої та вищої освіти, бібліотеки для людей з порушенням зору тощо.
Останнім часом усе частіше книги переводять в електронний формат — оцифровують. Це дає змогу зберігати їх в електронних бібліотеках, до яких можна потрапити через мережу Інтернет із будь-якого куточка світу за допомогою відповідних електронних пристроїв.
• Розгляньте малюнки, на яких зображено шлях документів до архіву та роботу над ними. Складіть коротку розповідь.
4. Пам'ятки історії та культури.
• Що може бути пам'яткою історії?
Україна має багатовікову історію та культуру. Свідченням цього є пам’ятки історії та культури, які допомагають зберегти історичну пам’ять. Вони є в кожному регіоні України. Завдяки пам’яткам місто або село стає відомим у світі. З усіх куточків планети приїздять туристи, щоб побачити ці надбання.
До наших днів збереглися замки, фортеці, палаци та садиби, парки, монастирі й храми, промислові підприємства та багато інших архітектурних витворів мистецтва. Іноді із сукупності пам’яток постають цілі ансамблі, що відтворюють атмосферу минулих часів. Найвідомішими з них, зокрема, є ансамблі пам’яток історичного центру Львова, Старого міста Кам’янця-Подільського, Києво-Печерської лаври тощо.
Читальна зала бібліотеки
Стелажі книг у бібліотеці
Будівля Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в Києві
До пам’яток історії належать також пам’ятні місця й предмети, пов’язані з історичними подіями, розвитком суспільства й держави, твори мистецтва, які становлять історичну, наукову, художню цінність. Це можуть бути археологічні пам’ятки (залишки давніх поселень, укріплень, поховань, кам’яні скульптури, наскельні зображення тощо).
Словник
Історична пам'ять — сукупність знань та уявлень про спільне минуле. Вона покликана передавати досвід і знання про минуле для самоусвідомлення. Важливу роль у збереженні історичної пам'яті відіграють пам'ятки історії.
Цікаво знати
«Кам'яна могила»
Одна з найзагадковіших пам'яток природи та історії — це «Кам'яна могила», розташована в Запорізькій області. Насправді це не поховання, а природне нагромадження каменів заввишки 15 метрів, які утворюють чимало гротів. Із давніх-давен люди вважали цю місцевість таємничою. Тут проходили різні релігійні обряди. Гроти розписані наскельними малюнками, які залишили жителі цих степів ще за первісних часів. Вони є цінними історичними джерелами.
Історичну цінність мають місця масових поховань померлих та загиблих у війнах і під час трагічних подій, місця загибелі бойових кораблів, залишки бойової техніки, озброєння. Цінними також є кіно-, фотодокументи й звукозаписи, стародавні рукописи й архіви, записи фольклору й музики, рідкісні друковані видання, тобто все те, що становить історичну й культурно-мистецьку цінність.
5. Збереження історичної пам'яті. Пам'ятники.
• Чому треба зберігати історичні пам'ятки?
Усі пам’ятки історії та культури, розташовані на території України, охороняються державою. Лише Державний реєстр нерухомих пам’яток України налічує близько 56 тис. об’єктів історичної спадщини. Пам’ятки історії та культури, що розташовані на території України, є невід’ємною складовою світової культурної спадщини. Вони є безцінними історичними джерелами, які допомагають розвитку науки, освіти й культури, сприяють формуванню почуття патріотизму та естетичному вихованню.
Старе місто Кам'янця-Подільського
У той самий час пам’ятки потребують охорони й захисту від руйнування та знищення. Це важливе завдання державних органів і громадських організацій. Дбайливе ставлення до пам’яток історії та культури — обов’язок кожного громадянина України.
Історичний центр Луцька
Із давніх часів людина намагалася зберегти пам’ять про певні визначні події (перемоги, етапи розвитку, важливі зрушення в житті тощо). Ще із часів Античності виникла традиція увічнення подій у вигляді монументів (споруд), меморіалів (людям або подіям), пам’ятників. Кожен монумент не тільки зберігає, але й створює образ людей, подій. Крім того, монументам належить важлива роль організації життєвого простору громади. Зазвичай пам’ятники споруджували в центрі міста, на площі, на визначних місцях, вони були орієнтирами.
Музей «Запорозька Січ» на острові Хортиця (Запоріжжя)
Пам’ятники на українських землях відомі з давніх часів. Із тих, що збереглися, виділяються ідоли. Їх використовували під час релігійних обрядів. У кочових народів були поширені скульптурні зображення — «кам’яні баби» — на курганних похованнях, у важливих місцях як орієнтири в степу. Перші «кам’яні баби» з’явилися близько 6 тис. років тому. Їх почали зводити перші жителі степів: кіммерійці, скіфи, сармати, половці та інші племена й народи. Найбільша кількість таких пам’ятників зберігається в Дніпропетровському національному історичному музеї імені Д. І. Яворницького. Там налічується 67 «кам’яних баб». Традицію кочівників продовжили й українські козаки, які встановлювали козацькі хрести.
Руїни античного міста Херсонес (поблизу Севастополя)
Також у грецьких містах-державах на узбережжі Чорного моря існували пам’ятники, які наслідували античну традицію. Їхні залишки археологи знаходять і зараз.
Масове поширення пам’ятників на українських землях у звичному для нас вигляді припадає на XVIII—XX ст.
Словник
Меморіал — архітектурний ансамбль, скульптурна композиція, яка є витвором мистецтва і, як правило, увічнює трагічні події.
Пам'ятник — споруда, яка є витвором мистецтва, призначена для увічнення образу людей, подій, об'єктів, іноді тварин, літературних і кінематографічних персонажів тощо.
Пересопницьке Євангеліє. Рукописна книга XVI ст., на якій президенти нашої країни складають присягу українському народу
Кам'яна плита з викарбуваною клятвою жителів грецького міста Херсонес (тепер околиці Севастополя). ІІІ ст. до н. е.
«Кам'яні баби». Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького
Козацькі хрести
Чи погоджуєтесь ви з тим, що...
• Стрімке збільшення обсягу інформації змусило людей шукати її зовнішні носії. Особливо швидко прогрес у цій сфері відбувається в останні десятиліття.
• Накопичена інформація утворює інформаційні ресурси, які допомагають людям нею користуватися.
• Для зберігання та обробки історичних джерел існують спеціальні установи: музеї, архіви, бібліотеки.
• Для збереження історичної пам'яті про минуле зводять памятники, монументи, меморіали.
Скульптурне зображення царя Митридата VI Євпатора, що правив Боспорським царством, столицею якого було місто Пантікапей (сучасна Керч)
Запитання і завдання
1. Чи є музеї, бібліотеки, архіви інформаційними ресурсами?
2. У яких установах зберігають археологічні пам'ятки?
3. Де можна знайти потрібні для дослідження писемні джерела?
4. Для характеристики якої установи доцільно вжити слова «екскурсовод», «експозиція», «експонат»?
5. Робота в групах. Розподіліть обов'язки та виконайте завдання. Створіть вдома з речей минулого та фотографій музейну експозицію на певну тему. Під кожним експонатом зробіть підпис. Складіть коротку розповідь для екскурсовода. Підготуйте презентацію.
6. Із якою метою людство ретельно зберігає пам'ять про минуле?
7. Колективне обговорення. У Києві бібліотеку імені В. І. Вернадського іноді за зовнішній вигляд і призначення називають «зубом мудрості». Чи справедливою є така характеристика?
8. Які існують історичні пам'ятки?
9. Для чого створюють меморіали, пам'ятники? Чи можна за пам'ятниками простежити взаємозв'язок різних епох історії України?
10. Робота в парах. Обговоріть і визначте, що є свідченням того, що певна споруда є пам'яткою історії.
11. Робота в групах. Уявіть, що ви стали свідками пошкодження історичної пам'ятки. Якими будуть ваші дії? Обговоріть і визначте, для чого необхідно зберігати й охороняти пам'ятки.
12. Як ви розумієте твердження «Пам'ятки історії — скарб, гордість і надбання народу»?
Коментарі (0)