Родинне дерево, або про що можна довідатися із сімейного фотоальбому
- 17-11-2022, 21:26
- 285
5 Клас , Вступ до історії 5 клас Власов 2018
§ 12 РОДИННЕ ДЕРЕВО, або ПРО ЩО МОЖНА ДОВІДАТИСЯ ІЗ СІМЕЙНОГО ФОТОАЛЬБОМУ
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4
Роздивіться фотографію. Які відчуття викликає у вас ця світлина? Доберіть кілька прикметників, що характеризують зображену родину. Чи можна твердити, що зображеним на знімку людям притаманні такі риси, як інтелігентність, доброта, урівноваженість, взаємоповага, любов до рідної землі? Свою думку аргументуйте. Як ви гадаєте, чи вплинула родина на формування світогляду та характеру видатної української поетеси Лесі Українки (Лариси Петрівни) Косач? Як саме?
Родина Косачів-Драгоманових. 1890-ті роки.
Ліворуч сидять діти Михайла Драгоманова — син Світозар і найстарша донька Лідія (у темній сукні). У центрі: Олександра Драгоманова — дружина брата Олександра — з донькою Оксаною. Праворуч скраю — сестра, Олена Пчілка, у дівоцтві Ольга Драгоманова, у заміжжі Косач. Стоять, зліва направо: її доньки Оксана й Ізидора Косач — сестри Лесі Українки — та їхня двоюрідна сестра Аріадна (за Оленою Пчілкою) — молодша донька Михайла Драгоманова.
1. Як укласти родинне дерево?
Для роботи на уроці вам потрібні фотографії найближчих родичів — батьків, братів-сестер, дідусів і бабусь — або близьких. Розкладіть їх так, як зображено на малюнку. Знайдіть місце для інших фотографій.
Перенесіть схематичне зображення родинного дерева в зошит, указуючи на місці кожної фотографії імена та прізвища, рік народження, місце проживання, заняття. Розкажіть одне одному про свої родини. Запитайте про те, що в розповіді однокласника зацікавило найбільше.
2. Про що можна довідатися із сімейного фотоальбому?
На основі сімейних фотографій усіх учасників своєї групи складіть розповідь за запитаннями:
1. Якими були в часи, що зображені на фотографіях, школа/садочок? 2. Як тоді діти проводили дозвілля? 3. У які ігри бавилися? 4. Яким було шкільне приладдя/ іграшки? 5. Свідками яких подій з історії України були зображені на фотографіях люди?
Повідомте результати роботи групи. Дайте відповіді на запитання, які виникли під час обговорення.
Група 1. Роздивіться принесені з дому фотографії із зображенням ваших дідусів та бабусь у дитячі роки.
Група 2. Роздивіться принесені з дому фотографії із зображенням ваших батьків у дитячі роки.
Група 3. Роздивіться фотографії із зображенням вас у дошкільному віці.
Проведіть вікторину «Роде наш красний». Підготуйте фанти, на яких напишіть слова для називання родичів (мама, тато, бабуся, прадід, небіж, дядина тощо). Представники команд по черзі тягнуть фанти і стисло розповідають про родичів відповідно до назви, яка випала, за планом: 1) як звати; 2) де мешкає; 3) яку має професію. За кожну вичерпну характеристику команда отримує 3 бали (якщо інформація неповна, то від 0 до 2 балів). Перемагає команда, що набере більшу кількість балів.
Чи має підстави твердження, що історія народу — це історія наших родин? Чи є родини, які живуть «поза історією»? Чому? Як ви розумієте слова Тараса Шевченка, які він записав у щоденнику: «Історія мого життя є частиною історії моєї Батьківщини»?
Із поширенням цифрових технологій з’явилася й цифрова фотографія. Сьогодні багато людей зберігають добірки фотографій у пам’яті комп’ютера чи смартфона. Набув популярності особливий жанр фотографії — селфі, тобто автопортрет, зроблений за допомогою камери смартфона, фотоапарата чи веб-камери, часто як власне відображення в дзеркалі. Селфі завантажують на власні сторінки в соціальних мережах, тож вони є своєрідним щоденником людини. Популярними є селфі, зроблені на тлі або біля історичних пам’яток, пам’ятників. Поширені й музейні селфі — автопортрети, створені за допомогою цифрового пристрою в музеї.
ОЦІНІТЬ СЕБЕ
Поставте собі оцінку за роботу на уроці, зарахувавши за укладання родинного дерева максимально 9 балів. Від 1 до 3 балів оцініть свою роботу в групі.
Виконайте завдання.
Доберіть кілька українських прислів’їв про родину та родинні стосунки. Яке ставлення до сім’ї характерне для нашого народу? Відповідь обґрунтуйте на прикладі одного з прислів’їв.
Гра-узагальнення «Свідки минулого»
Коментарі (0)