§ 15. «Місця пам’яті» радянської доби

Завдання перед читанням тексту параграфа

З якими особами та подіями Ти асоціюєш поняття «радянська влада» та «Голодомор»? Спробуй пояснити, чому.

Поради

1. Постав по 4-5 запитань до тексту кожного пункту параграфа.

2. Запиши у словник виділені в тексті слова та додай їх пояснення.

1. Радянська доба. З проголошенням державної незалежності України завершилась попередня, радянська доба її історії. Назву «радянський» цей період отримав від офіційної назви держави, у складі якої перебували тоді українські землі, — Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Владу в цій державі, створеній наприкінці 1922 року на території колишньої Російської імперії, мали російські комуністи. Щоб утримати під своїм контролем терени Української Народної Республіки, яку вони ліквідували, комуністи створили контрольоване ними державне утворення — Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР) та включили її до складу СРСР (див. мапу 9). До управління цією псевдодержавою були залучені й українці, які задля особистої вигоди або через свої комуністичні переконання погоджувалися виконувати вказівки з Москви.

УСРР, пізніше перейменована в Українську Радянську Соціалістичну Республіку (1937), мала в Радянському Союзі окремі ознаки державності — законодавство, гімн, герб, прапор, офіційні органи влади — Раду Міністрів, місцеві та Верховну Раду, адміністративні межі з подібними до себе псевдодержавами — Російською Федеративною Радянською Соціалістичною Республікою та Білоруською РСР. У Конституції СРСР було зазначено навіть право кожної радянської республіки вийти зі складу Радянського Союзу. Але реально депутати Рад самостійно нічого не вирішували, а уряди УРСР мали дуже обмежені повноваження.

Комуністи — прихильники вчення про можливість рівності у забезпеченні матеріальних потреб через усунення приватної власності на землю, її багатства — ліс, нафта, газ, руду, а також через заборону приватного підприємництва.

Здійснити це вчення в СРСР планувала Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС), яку ще називали партією більшовиків.

КПРС була організована так, що владу в ній, а значить і в державі, мали її керівники (В. Ленін, Й. Сталін, М. Хрущов, Л. Брежнєв) та комуністи, яким вони довіряли.

Рис. 63. Один з атрибутів радянської України

Земля, багатства надр, заводи, шахти, наукові та навчальні заклади в СРСР вважалися власністю держави. Підприємствами та установами керували спеціально підібрані комуністи-посадовці. У їхніх руках була вся влада в цій державі-імперії.

В умовах радянської доби перед українцями були такі виклики:

1. У що вірити та на кого покладатися?

2. Як уберегти родину, виростити та забезпечити дітей?

3. До яких суспільних груп (народ, верства, суспільний рух, партія) себе відносити?

2. Голодомор. Щоб тримати в покорі населення імперії, комуністи на чолі з Йосифом Сталіним використовували терор та репресії. В Україні жертвами цієї влади стали тисячі священиків, учених, учителів, митців, десятки тисяч службовців та робітників, мільйони селян. Найбільше українців загинуло у 1930-х роках, коли комуністи примусово створювали великі сільськогосподарські підприємства — колгоспи. Селяни не хотіли передавати в колгосп худобу з власних господарств та землю, яку обробляли. Тоді у найнепокірніших та найкращих господарів, яких комуністи назвали куркулями, почали силоміць вилучати їхнє майно. Пограбованих виселяли за межі рідного краю, переважно у морозний лісистий Сибір. Щоб зламати опір селян, комуністична влада СРСР організувала в Україні штучний голод — Голодомор.

Репресії — утиски, арешти, розстріли і переселення людей або цілих груп за наказом влади.

Терор — убивства, побиття та інші незаконні акти насильства проти випадково обраних осіб, груп або проти супротивників з метою залякати своїх ворогів.

Голодомор 1932—1933 років був основним засобом винищення (геноциду) українського народу.

Олег Шупляк. 1933. 2016 р.

Для увічнення пам’яті мільйонів загиблих від голоду та кулі ката українців у Києві було створено Національний музей «Меморіал Жертв Голодомору».

3. Друга світова війна. Війна 1939—1945 років, учасниками якої були 61 держава, — окрема трагічна сторінка історії України радянської доби. Воєнні дії тоді велися на теренах 40 країн, серед яких і Україна. Розпочали війну нацистська Німеччина та комуністичний Радянський Союз, які у вересні 1939 року спільно захопили Польщу. Комуністи очікували, що війна допоможе здійснити «світову революцію». Підприємці будуть силоміць позбавлені їхньої власності, а влада перейде до рук робітників. Нацисти ж вважали, що тільки німці можуть уміло керувати іншими народами.

Олег Шупляк. Демони війни. 2012 р.

Нацисти (націонал-соціалісти) — прихильники вчення про те, що різні народи мають різне призначення через належність до різних рас — груп, які успадкували від предків свої фізичні особливості та досвід суспільного життя. Арійські народи (німці, австрійці) належать до вищої «нордичної раси», здатної володарювати, а слов’янські, наприклад, —до нижчої, яка має коритися і працювати. Щоб подолати всі суспільні незгоди, необхідно встановити «новий порядок», коли кожний народ виконуватиме призначену йому роль.

У 1939 році, відповідно до домовленості з нацистами, більша частина Галичини та Волинь увійшли до складу СРСР. Німеччина окупувала решту Польщі, зокрема заселені переважно українцями Перемишльщину, Холмщину та Підляшшя.

У 1940 році СРСР відібрав у Румунії Буковину та Бессарабію. У той самий час Німеччина завойовувала західноєвропейські держави. 22 червня 1941 року вона розпочала військові дії проти Радянського Союзу. Німецько-радянська війна тривала чотири роки. Вона була спричинена прагненням комуністів і нацистів завоювати Європу та переділити землі на інших континентах.

У 1941-1942 роках війська Німеччини та її союзників наступали. Вони захопили Київ та окупували всю Україну. На окупованих теренах нацисти запровадили жорстокі правила: у селян вилучали продовольство для армії, міщани втратили роботу, старі і немічні — будь-яку матеріальну допомогу, юнаків та дівчат забирали на примусові роботи до Німеччини, за опір окупаційній владі розстрілювали.

Окупація — тимчасове захоплення частини або всієї території однієї держави збройними силами іншої держави.

Концентраційний табір — табір-в'язниця для військовополонених і цивільних у воєнний час або у країнах з нелюдяними порядками.

У найжахливішому становищі опинилися євреї та роми (цигани). Нацисти вважали їх народами, які не мають права на існування. Зокрема, євреїв примусово ізолювали у гетто — окремих кварталах українських міст, звідки вивозили у концентраційні табори та розстрілювали.

Геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб, називають Голокостом. Символом Голокосту в Україні є урочище «Бабин Яр» у Києві.

Тут нацисти розстріляли понад 100 тис. осіб, з яких не менше ніж дві третини — євреї, решта військовополонені та учасники Руху Опору окупантам: комуністи і націоналісти. У Бабиному Яру була розстріляна і відома українська поетка Олена Теліга.

Не маючи власної держави, українці опинилися перед складним вибором.

Частину чоловіків мобілізували до лав Червоної армії. Дехто погодився співпрацювати з нацистами. А на теренах окупованої Волині в 1942 році виникла Українська повстанська армія (УПА).

Противниками повстанців були як нацисти так і комуністи, а метою — відновлення незалежної Української держави.

Завдяки мужності воїнів та величезним людським жертвам у 1943 році Червона армія переломила хід війни на свою користь. До жовтня 1944 року вона витіснила німців з України. З червня 1944 року Велика Британія, США та інші держави антинацистської коаліції розгорнули у Франції «другий фронт». Війська коаліції за короткий час звільнили окуповані нацистами країни заходу Європи. СРСР захопив країни Центральної Європи, схід Німеччини та її столицю — Берлін. 8 травня 1945 року Німеччина капітулювала, визнавши свою поразку. Щороку 8 травня в Україні та в інших країнах проводять День пам’яті і примирення, присвячений вшануванню жертв світової війни.

Націоналісти — прихильники вчення про цінність народу та створеної ним держави. Українські націоналісти цінують Україну, її самостійність у зовнішніх і внутрішніх справах. Гасло українських націоналістів «Україна - понад усе!»

Війна завершилася 2 вересня 1945 року. Цього дня капітулював останній союзник Німеччини — Японія. Ціною капітуляції стали сотні тисяч жертв від атомних бомб, які 6 та 9 серпня 1945 року літаки США скинули на міста Хіросіму і Нагасакі. Усього Друга світова війна забрала понад 60 млн людських життів, зокрема і життя кожного п'ятого українця. Такими були наслідки популярності антилюдських учень — комунізму та нацизму.

Трагедію українського народу та подвиги українців у роки Другої світової війни увічнює зведений у Києві монумент «Батьківщина-мати» і Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Запитання та завдання на застосування умінь і знань

1. Визнач хронологічні межі радянської доби.

2. Назви дати початку та завершення Другої світової війни, а також держави, які воювали між собою у 1939 році та у 1941-1945 роках.

3. Порівняй погляди нацистів та комуністів. Які з них подібні? Чому обидва вчення у параграфі названо антилюдськими?

4. Поміркуй над тим, які відповіді могли давати українці на виклики періоду нацистської окупації та колоніальної залежності України від Росії.

5. Склади перелік «місць пам’яті» радянської доби на теренах рідного краю.

Практична робота 1

«Місця пам’яті» жертв Голодомору

Завдання:

1. Оглянь та опиши доступне Тобі «місце пам’яті» про Голодомор або сталінські репресії. Можеш скористатися для цього ілюстраціями та довідкою про Національний музей «Меморіал жертв Голодомору».

2. Спробуй назвати та пояснити символіку знайомого Тобі «місця пам’яті» жертвам сталінських репресій. Розкажи, наприклад, що символізує кожна із частин, з яких складається Меморіал жертв Голодомору в Києві.

3. Дай відповіді на допоміжні запитання до документів про Голодомор. Сформулюй додаткові запитання, щоб скласти краще уявлення про цю подію. Скористайся порадами щодо опрацювання пам’яток історії (знайдеш їх у темі 3).

4. Спробуй у колі спілкування передати свої думки про Голодомор, враження від «місця пам’яті», яке відвідав/відвідала (5-8 речень).

Джерела (для роботи у групах або індивідуальної роботи, на вибір):

1. Меморіал жертв Голодомору

Рис. 64. Меморіал пам’яті жертв Голодомору. Загальний вигляд

Рис. 65. Зала пам’яті Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»

Цей історико-музейний комплекс у центрі Києва збудовано у 2008-2010 роках за проектом художника Анатолія Гайдамаки, архітектор — Юрій Ковальов (рис. 64). У Залі пам’яті музею (рис. 65) кожен відвідувач може дізнатися про жертв Голодомору у конкретному селі чи місті нашої держави. До меморіальної частини музею належать янголи при вході до меморіалу та «Свіча пам’яті» (рис. 66), скульптурна композиція «Гірка пам’ять дитинства» (рис. 67) на площі «Жорна долі» та Алея «Чорні дошки». На гранітних плитах Алеї написані назви сіл, селищ і міст, до яких під час Голодомору було застосовано спеціальний спосіб винищення населення, відомий як «Чорні дотики».

Рис. 66. Янголи пам’яті при вході до Меморіалу жертв Голодомору

Рис. 67. Скульптурна композиція «Гірка пам’ять дитинства»

2. Скульптурна композиція «Гірка пам’ять дитинства»

Композиція (рис. 67) нагадує про трагічну долю дітей — жертв Голодомору. Її автор, Андрій Гайдамака розповів, що голодна дівчинка з п’ятьма пшеничними колосками в худеньких руках — це образ з його дитинства. У голодному 1947 році він разом з іншими дітьми теж збирав колоски на скошених полях.

У 1932 році радянський уряд постановив, що крадіжкою державного майна слід вважати навіть декілька колосків, зірваних дитиною, декілька замерзлих картоплин, знайдених на колгоспному полі. До обвинувачених у розкраданні колгоспного майна селян застосовували 10-річне ув’язнення, а до так зв. «куркулів» та організованих груп людей — розстріл з конфіскацією майна. Люди назвали цю постанову «Законом про п’ять колосків».

(Офіційний веб-сайт Українського інституту національної пам’яті)

3. Документ.

Щодо [занесених на «чорну дошку»] сіл вжити таких заходів:

1. Негайно припинити довіз товарів, цілком припинити <...> торгівлю на місці і вивезти з відповідних <...> крамниць всі наявні товари. <...>

5. Перевірити і очистити колгоспи цих сіл, вилучивши контрреволюційні елементи, організаторів зриву хлібозаготівель1.

(Постанова Раднаркому УСРР і ЦК КП(б)У «Про занесення на «чорну дошку» сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі». 6 грудня 1932 р.)

Допоміжні запитання до джерел 1-3:

1. Уважно роздивись розміщені вище зображення (рис. 64-67). Назви символи, знайдені Тобою на кожному з показаних елементів «Меморіалу жертв Голодомору».

2. Чому біля входу на Меморіал поставлено янголів? Про що розповідає відвідувачам поза янгола?

3. Чому центральний елемент Меморіалу нагадує свічку? Яка думка з’являється у відвідувача, коли він/вона бачить, що свіча горить?

4. Чому в центрі композиції «Гірка пам’ять дитинства» дівчинка з кількома колосками в руках? Як художник розповів, що могло трапитися з дітьми у часи Голодомору?

5. Чому перелік населених пунктів УСРР, що постраждали в роки Голодомору, подано на «Чорних дошках»?

6. Хто винен, що кожне четверте село в Україні зазнало непоправних людських втрат у роки Голодомору?

1 Хлібозаготівлі — вилучення зернових у сільських господарів та колгоспів на умовах, визначених радянською владою.

4. Свідчення очевидців

4.1. Затягали в колгосп, шоб писалися, а люди не хотіли. Дак ходила така бригада, і ну до грама, до зернини побрали усе, шо є в нас. <....> Вижили як? Навесні акацію рвали, медунки рвали — клевер, да траву таку бурачки. <....> їх сушили, да товкли у ступі, да таке як чорне борошенце виходило. Водою розводили, пекли такі дерунці. їсти його не можна було, а їли. Що попало, то і їли.

(із розповіді Марії Волошин, 90 років, Чернігівська область).

4.2. Дедушку нашого кулаком звали. Він сам робив, і три сини, три невістки з самунького ранку й до смерку. <....> А у двадцять дев’ятім усеньке забрали у колхоз. Нічо не оставили нам. А хто не віддав у колхоз, того у Сібір, на Соловки. А зтуда ніхто й не вернувся. А вже опосля 33-го боялися згадувать, шо то і коні були в нас, і воли були, і земля була. Нє-нє, і про голод не можна було говоріти. Не було голоду! А він був страшний.

(із розповіді Катерини Котенко, 85 років, Харківська область)

5. Думка дослідника

Голодомор є класичним прикладом радянського геноциду1, найдовшого і наймаштабнішого експерименту з русифікації, а саме — винищення української нації.

(Рафаель Лемкін, американський юрист)

6. Офіційний акт

Стаття 1. Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.

Стаття 2. Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.

(Закон України «Про голодомор 1932-1933 років в Україні». 2006 р.)

Допоміжні запитання до джерел 4-6:

1. До яких заходів вдавалися комуністи, щоб селяни ставали колгоспниками?

2. Якими були для селян наслідки відмови від членства в колгоспі?

3. За якими ознаками комуністи встановлювали, хто з селян «кулак», а значить ворог радянської влади?

4. Куди комуністи передавали майно репресованих? Чи отримувала сім’я «кулака» хоча б частку його майна або грошові виплати за нього?

5. Хто та з якою метою організував Голодомор, тож є винуватцем цієї трагедії?

6. На яких підставах Голодомор визнано геноцидом українського народу?

1 Геноцид — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів.

Практична робота 2

Пам’ять про Другу світову війну

Завдання:

1. Оглянь та коротко опиши доступну Тобі пам’ятку чи пам’ятник, що нагадують про Другу світову війну. Можеш скористатися поміщеними далі ілюстраціями і довідкою про Національний музей історії Другої світової війни в Україні (м. Київ).

2. Спробуй пояснити символіку відвіданого Тобою «місця пам’яті». Розкажи, наприклад, як можна «прочитати» символи меморіалу «Батьківщина-мати».

3. Дай відповіді на запитання до документів і візуальних джерел про світову війну. Розкажи, на основі джерел, про вибір українцями своєї життєвої позиції в умовах Другої світової війни (5-8 речень).

4. Спробуй у колі спілкування висловити однокласникам свої думки про здобутий Тобою завдяки пам’яті про Другу світову війну досвід.

Джерела (для роботи у групах або індивідуальної роботи, на вибір):

1. Національний музей історії України у Другій світовій війні

Національний музей історії України у Другій світовій війні в Києві входить до складу відкритого ще 1981 року меморіалу. На його головній площі розташовано один з найбільших монументів світу — «Батьківщина-мати» (рис. 68), скульптурні композиції: «Форсування Дніпра» й «Передача зброї», а також зразки військової техніки часів світової війни: реактивні установки «Катюша», літаки, танки.

Рис. 68. Монумент «Батьківщина-мати»

Рис. 69. Монумент «Батьківщина-мати» (фрагмент)

Музей розташований у п’єдесталі «Батьківщини-матері». У його 16 залах виставлено близько 400 тисяч експонатів: фотографії, мундири, листи та зброю воїнів. У кількох музейних залах розміщено експозиції, присвячені іншим війнам, які вів Радянський Союз, зокрема, війні в Афганістані (1979-1989). Тут також можна побачити колекцію предметів останньої російсько-української війни: розписані побажаннями та іменами героїв синьо-жовті стяги, автомобілі зі слідами від куль, зразки зброї, захопленої бійцями добробатів у ворога.

Допоміжні запитання:

1. Які символи використали автори монумента «Батьківщина-мати»? Про що розповідає кожен з них?

2. Що, на Твою думку, хотів сказати фотограф, знімаючи на фоні монумента «Батьківщина-мати» прапори України та Європейського Союзу (рис. 69)?

3. Поясни вжите в довідці про Меморіал слово «добробат». Що Ти знаєш про подвиги бійців добробатів?

2. Нацизм та комунізм

Рис. 70. Нацизм і комунізм: агітаційні плакати

Рис. 71. Молодь у Німеччині та в УРСР: агітаційні плакати

Допоміжні запитання:

1. Чому на плакатах (рис. 70 та 71), випущених у Німеччині та в СРСР напередодні війни, є велетень? Кого кожен з цих велетнів символізує?

2. До яких суджень про становище та настрої дітей у Німеччині та в СРСР спонукають глядача ці плакати?

3. Українці на полях війни

3.1. Мій дідо загинув у перші дні вересня 1939 року, будучи призваним до польської армії. Він не був фаховий військовик, він був офіцером запасу.

(Тарас Прохасько, сучасний український письменник)

3.2. Марію забрали на війну з першого ж дня як професійного фармацевта — розпоряджатися ліками. <...> Щойно вона за викликом переступила поріг військового комісаріату, як її повідомили: зібратися за кілька годин, узяти найнеобхідніше — і на фронт. Перша реакція жінки — сльози, прохання відпустити. Незворушний та втомлений військком відповів на це всього кількома словами: «Вибирай. Або ти йдеш на війну та матимеш змогу вижити, або я тебе на місці розстріляю».

(З розповідей М. Безвершенко)

3.3. Мій дідусь Роздобудько Олександр Миколайович загинув під Житомиром біля села Скочище в 1943 році. Йому було 25 років, мав дружину, двох маленьких дітей — доньку і сина (мого батька). Він не був військовозобов’язаним, мав «бронь». <...> але він сказав, що не може сидіти в тилу, коли «земля горить під ногами», і пішов на передову. <...> І загинув.

(Ірен Роздобудько, сучасна українська письменниця)

Допоміжні запитання:

1. Коли, якого року та місяця, для українців розпочалася Друга світова війна?

2. В арміях яких держав воювали українці? Чому вони були мобілізовані?

3. Чи українці прагнули війни? Які думки і почуття змусили їх стати воїнами-фронтовиками та брати участь у боях?

4. Українці на окупованих територіях

В роки Другої світової сім’я Сасів — моєї бабці Лесі (по материній лінії) — мешкала в Тернополі на вулиці Березовій... Навпроти них сусіди Хованці переховували родину вчителя математики єврейської національності. Хата сім’ї бабці була наполовину розбомблена, в ній був великий підвал, у якому половина вулиці переховувалася в час авіанальотів і бомбардування.

<...>

В тому підвалі також переховувався юний німецький солдат-дезертир, який не хотів служити.

Він настільки вжився, що до нього ставилися, як до свого.

Бабця розповідала, що всі сусіди вулиці були дуже дружніми і підтримували одне одного. Разом зустрічали всі свята — польські, українські, єврейські.

(Анатолій Дністровий, сучасний український письменник)

Рис. 72. Діти війни

Допоміжні запитання:

1. Якою, судячи з розповіді письменника, була поведінка більшості населення в окупованих містах та селах України?

2. Розглянь фото (рис. 72). Як війну сприймали діти цієї війни? Про що вони могли мріяти, тримаючи іграшкову зброю?

5. Українці у боротьбі за незалежну державу

Рис. 73. СРСР — тюрма народів. Автор Ніл Хасевич

Рис. 74. Воїни Української повстанської армії

6. Думка дослідника

В травні-липні 1942 року з’являються перші німецькі документи, в яких ідеться ... про повстанський рух. Там ідеться про «націоналістичні банди», а в жовтні 1942 року йде ціла серія донесень німецьких про те, що в багатьох районах Західної України, зокрема на Волині, формуються «стаціонарні національні банди», які діють на постійній основі.

(Іван Патриляк, сучасний київський історик)

7. Документ

Стаття 1. Борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі <...> 10) Організація українських націоналістів (ОУН); <...> 12) Українська повстанська армія (УПА). <...>

Стаття 5. 1. Держава забезпечує всебічне вивчення історії про боротьбу та борців за незалежність України у XX столітті. ...

(Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті». 2015 р.)

Допоміжні запитання до джерел 5-7:

1. Коли виникла Українська повстанська армія? Чому днем її утворення обрано 14 жовтня? Скористайся джерелом 6.

2. Прихильники яких поглядів складали основу УПА? Чим пояснити вибір цих українців? Зверни увагу на рис. 73 та документ.

У чому виявився патріотизм українців — членів Організації українських націоналістів (ОУН) та воїнів УПА? Який з висловів Закону України вказує на те, що ці люди — безсумнівно українські патріоти?

Домашнє завдання

1. Познач на шкалі часу події, названі (виділені) в § 15.

2. Внеси у хронологічну таблицю такі факти:

а) Голодомор;

б) Друга світова війна;

в) утворення Української повстанської армії.

3. Помісти в іменному довіднику інформацію про згаданих (виділених) у параграфі та практичних роботах історичних осіб.

4. Познач на контурній карті:

а) українські землі, охоплені голодом у 1932-1933 рр.;

б) українські землі, включені до складу СРСР у 1939-1940 рр.;

в) історичний регіон, де було створено УПА.

5. Виконай такі завдання:

5.1. Полічи, скільки років минуло від початку Голодомору.

5.2. Обчисли, скільки років минуло від початку Голодомору до утворення Української повстанської армії.

5.3. У 2022 році в Україні відзначатимуть 80-річчя утворення УПА. Якого року було утворене це військо?

5.4. Друга світова війна завершилася 1945 року. Через скільки років по тому перестав існувати Радянський Союз?

5.5. Голокост тривав усі роки Другої світової війни. Скільки років тривала ця війна?

5.6. Репресії та терор якого з режимів, комуністичного чи нацистського, були тривалішими на землях України?

5.7. Визнач послідовність подій радянської доби:

А Голокост

Б Голодомор

В утворення СРСР

Г проголошення незалежності України

5.8. Встанови відповідність між подією та групою прихильників вчення, яка спричинила цю подію.

А Голодомор

Б Голокост

В утворення УПА

Г Друга світова війна

1 нацисти

2 комуністи

3 нацисти і комуністи

4 українські націоналісти

Найдопитливішим

Олена Теліга

Олена Шовгенова (1906 чи 1907-1942) провела дитячі роки в Москві та у Санкт-Петербурзі. Весною 1918 р. родина перебралася до Києва, невдовзі емігрувала до Чехії. Батько Олени викладав в Українській сільськогосподарській академії, у м. Подєбради. У Чехії майбутня поетеса зрозуміла, що є українкою і що цим пишається.

Вона розповідала, що сталося це так: у товаристві хтось без будь-якого приводу почав говорити про українську мову як про «собачій язик»... «Всі з того реготали... А я враз почула в собі гострий протест. У мені дуже швидко наростало обурення. Я сама не знаю чому. І я не витримала: «Ви хами! Та собача мова — моя мова!.. Мова мого батька і моєї матері!»

Після цього випадку почався «україномовний період» у житті поетеси. Одним з тих, хто вчили її української, став Михайло Теліга, кубанський козак, бандурист і колишній сотник Армії УНР. Вони одружилися 1 серпня 1926 року.

Восени 1929 р. Олена Теліга разом з чоловіком переїхали до Варшави. У Варшаві поетка працювала, виступаючи в нічних кабаре або манекенницею. Можна тільки уявити, скільки захоплених поглядів бачила красуня, йдучи по подіуму. Висока, струнка і неодмінно в капелюшку, Олена була надзвичайно приваблива. Через свою неординарність вона завжди була в центрі уваги.

Коли нацистська Німеччина напала на СРСР, деякі прихильники ОУН, серед них й Олена, щиро надіялися, що німці допоможуть відновити незалежну українську державу, як це було в 1918 р. 22 жовтня 1941 р. разом з однією з «похідних груп» ОУН на машині вона приїхала до Києва. Організувала тут Спілку українських письменників, видавала тижневик літератури і мистецтва «Литаври».

Олена Теліга ігнорувала постанови німецької окупаційної влади. Невдовзі «Литаври» були заборонені, а 9 лютого 1942 р. її заарештували. Разом з нею добровільно здався гестапо і її чоловік, який заради цього назвався письменником. На стіні камери вона намалювала тризуб і залишила напис: «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга». Поетеса була розстріляна разом зі своїм чоловіком у Бабиному Яру 21 лютого 1942 р.

(Скомпоновано на основі матеріалів Інтернет та статті: Оксана Кріль. Олена Теліга: поетка, патріотка, модель//La Modna. — 2016. 22 липня)

Не мусиш, але спробуй

1. Чому, на Твою думку, Олена Теліга вже в дорослому віці визнала себе українкою?

2. Познайомся з поезією Олени Теліги «Не треба слів». Чи можна вважати О. Телігу героїнею та мученицею за український народ? Поясни свою думку.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно