§ 27 УСЕ МАЄ МИНУЛЕ, або ЯК ВИНАХОДИ ЗМІНЮЮТЬ БУДЕННЕ ЖИТТЯ

Роздивіться ілюстрації. Розвиток якої галузі вони засвідчують? Наскільки зміни в цій галузі впливають на життя людей? Чому? Наведіть приклади інших винаходів, які змінили побут людей. У чому полягають ці зміни?

Мажа чумацька. Кінець 18 — початок 19 ст. Київщина.

Автомобіль англійської компанії «Роллс Ройс». 1907 р.

Літак Ан-225 «Мрія» — транспортний літак надвеликої вантажопідйомності. Є найбільшим вантажопідйомним літаком у світі. Спроектований і побудований у Києві в 1984—1988 рр.

1. Як винаходи кінця 19 — початку 20 ст. змінили життя людей?

У другій половині 19 — на початку 20 ст. в Україні відбувалися важливі зміни в буденному житті людей, пов’язані насамперед з появою нового, швидкого й комфортного транспорту та новими способами передавання інформації на далеку відстань. Саме тоді збудовано перші залізниці: «Перемишль — Львів» (1861) на заході й «Одеса — Балта» (1865) на півдні. Тих років сягає й історія громадського транспорту: на межі століть, окрім конки (запряженого кіньми вагона), почали використовувати електричний трамвай. Перший в Україні такий трамвай рушив у Києві 1892 р. Олександрівською вулицею (нині вулиця Сагайдачного та Володимирський узвіз). За кілька років електротрамвай з’явився у Львові та Катеринославі (нині — Дніпро). У 1905 р. в Києві почав діяти Михайлівський електричний канатний підйом — фунікулер.

Один з перших місяців роботи електротрамвая 1-го маршруту «Царська площа — Олександрівська площа» (Європейська — Контрактова).

Київський фунікулер. Початок 20 ст.

Улітку 1891 р. бруківкою центральної одеської вулиці — Дерибасівської — прогримів не бачений досі екіпаж — без коня! Це був перший у нашій країні автомобіль марки «Панар-Левассор». Власник автомобіля привіз його в Одесу з Франції. Через якихось два десятиліття з «іграшок» автомобілі перетворилися на надійний засіб пересування. Цікаво, що виробництво власних легкових автомобілів в Україні започатковано 1960 р., коли в Запоріжжі зійшов з конвеєра «Запорожець».

Одеса була містом, де вперше в Україні встановлено телефонний зв’язок. Це сталося 1882 р. Наступного року перші телефонні апарати з’явилися в Києві — у ресторані швейцарського підприємця на Хрещатику. Зв’язок з’єднав обідній зал з кухнею, щоб відвідувачі могли робити замовлення телефоном.

Від початку 20 ст. перші кроки робить вітчизняне літакобудування. Особливе значення для розвитку цієї галузі мав Київ. Саме тут злетіли перші в Україні літаки місцевого виробництва. Сьогодні Україна є однією з восьми авіабудівних держав світу. У 1910 р. Олександр Кудашев уперше в Україні пролетів кілька десятків метрів на літаку власної конструкції К-1 — першому вітчизняному літаку з бензиновим двигуном.

Найзнаменитішим київським конструктором був Ігор Сікорський. Уже через десять днів після Кудашева на літаку «БІС-2» 21-річний Ігор пролетів 250 метрів. У 1913 р. Сікорський створив найбільший на той час у світі літак «Ілля Муромець», переліт на якому за маршрутом «Петербург— Київ— Петербург» став справжньою сенсацією.

Такий вигляд мав автомобіль «Панар-Левассор». 1897 р.

«Запорожець» першого покоління — ЗАЗ-965. 1960-ті роки.

Телефон. 1880—1890-ті роки.

1. Сформулюйте до тексту 4—5 запитань, які розпочинаються словами Хто? Що? Де? Як? Коли?, та 2 запитання Чому?, по черзі дайте відповіді на них.

2. З однокласниками за сусідньою партою поміркуйте, що підштовхнуло до винаходів, про які йшлося. Як ці винаходи вплинули на долю людства? Чому дослідникам минулого важливо знати про історію винаходів? Повідомте свої міркування класу. «Зберіть» усі ідеї, записавши їх на дошці, зробіть висновок про значення винаходів для пізнання історії.

Олександр Кудашев на своєму літаку.

Літак «Ілля Муромець».

Ігор Сікорський за штурвалом літака «Ілля Муромець».

Складіть коротку розповідь (4—5 речень) про розвиток сучасного 1) залізничного транспорту, 2) автомобілебудування, 3) літакобудування, 4) телефонного зв’язку. Які нові слова, тобто неологізми, ви використали? Поміркуйте, чому багато із цих слів є іншомовними.

У 1951 р. в Україні під керівництвом Сергія Лебедєва створено першу в Європі електронно-обчислювальну машину — комп’ютер. Фото електронно-обчислювальної машини зроблено 1952 р. крізь перекриття 2-го поверху, яке розібрали для кращого охолодження 6 тисяч радіоламп. На передньому плані — пульт керування (те, що нині називається клавіатурою), а власне комп’ютер розташований у металевих та фанерних шафах на задньому плані.

1951 рік був і роком, який започаткував українське телебачення: почав працювати професійний телецентр на Хрещатику в Києві. На фотографії праворуч — перший масовий телевізор КВН-49. Його чорно-білий екран був розміром з долоню. Щоб збільшити зображення, перед екраном установлювали збільшувальну лінзу, між скельцями якої, з’єднаними разом, усередину заливали дистильовану воду.

Чи вразили вас зображення на фотографіях? Чим саме? Чи могли уявити, що «пракомп’ютер» мав такі розміри?

2. Яка історія центральної вулиці Києва — Хрещатика?

В Україні, напевно, не знайдеться людини, яка б не знала про цю вулицю. Хрещатику належить слава головної вулиці Києва, його символу. Хрещатик оспівано у віршах та піснях, зображено на численних картинах, показано в багатьох фільмах. Прогулянка Хрещатиком належить до обов’язкової програми перебування туристів у Києві. Проте для такого давнього міста, яким є Київ, вулиця ця досить молода.

Розбудовувати Хрещатик як вулицю почали від 1830—1840-х років. У 1870—1880-ті роки на Хрещатику споруджували переважно триповерхові будинки з крамницями, приміщеннями для контор і банків тощо. Саме тоді Хрещатик став головною вулицею міста.

На вулиці з’явилися різні адміністративні установи, головний поштамт і телеграф. Саме тут були найкращі крамниці, готелі, кінотеатри, клуби й видавництва, найбільші київські банки. Будівлі на Хрещатику оздоблювали металевими деталями, ліпленням, дзеркальними вітринами. Вулицю було гарно освітлено — спершу гасовими та газовими ліхтарями, а від 1900 р. — електричними. 1892 р. вздовж вулиці прокладено дві колії парового трамвая. Ви вже знаєте про перший електричний трамвай, який поєднав Хрещатик з Подолом (від 1936 р. Хрещатиком рушив тролейбус, тож трамвайні колії розібрали).

Під час Другої світової війни було зруйновано майже всі будинки вулиці. Відновлено й реконструйовано Хрещатик упродовж 1948—1957 рр.

Особливе місце на Хрещатику належить майданові Незалежності — цю назву площа отримала на честь проголошення незалежності України в 1991 р.

Вулиця Хрещатик. Київ. Фотографії 1963 та 2013 рр.

3. Які історичні відомості бережуть архітектурні пам’ятки Львова?

Історія Львова, як відомо, сягає другої половини 13 ст. й пов’язана з іменами князів Данила Романовича та його сина Лева. Місто швидко зростало, тож мешканці мусили вирубувати ліси в південній околиці й змінити русло Полтви. Мережа вулиць формувалася навколо сучасної площі Ринок. За тогочасними правилами планування європейських міст центральне місце належало ратуші — будівлі, де засідали представники міського самоврядування, довкола неї — торгова центральна площа-ринок. Саме так розбудовувався і Львів, тож площа Ринок була осередком міського життя. До площі прямували вісім основних міських вулиць. Вони ділили місто на великі квартали, помережані сіткою менших вулиць.

У 16 ст. у Львові житлові будівлі зводили на невеличких ділянках землі, вони були кількаповерховими, розташовувалися впритул одна до одної. Приміщення на першому поверсі таких споруд використовували для господарських потреб: як крамниці, склади, різні контори. Другий та третій поверхи були житловими. Будинки споруджували з каменю, тому їх називали кам’яницями.

Львівська площа Ринок зберегла риси міського будівництва 16 ст. (хоч і після численних реконструкцій та видозмін) до наших днів. Із чотирьох боків площу оточує 44 кам’яниці — житлові будівлі львівських багатіїв. Ці споруди називають за іменами їхніх власників або ж за характерними архітектурними особливостями.

Так виглядають львівські будинки на площі Ринок з міської Ратуші.

Як називається центральна вулиця вашого рідного міста або найближчого адміністративного центру? Що ви обов’язково розповіли б про цю вулицю вашим гостям? Обміняйтеся міркуваннями з однокласниками.

Чому важливо знати історію рідного міста/села? Звідки можна довідатися про неї? Які експонати ви запропонували б для музею вулиці, на якій розташована ваша школа? Чи мають свою історію маленькі, віддалені від центру вулиці?

Проведіть вікторину «Вулицями Києва та Львова». Для цього за матеріалами уроку в групах сформулюйте 10 запитань і запишіть їх на окремих картках. Зберіть усі картки в кошик. Пропонуйте командам по черзі витягати картки з кошика й змагатися у влучних миттєвих відповідях. Переможницею стане та команда, на рахунку якої буде більше правильних відповідей.

Наведіть приклади винаходів і відкриттів, якими користуємося сьогодні в буденному житті. Як винаходи змінюють життя в наш час? Що, по-вашому, стало першим винаходом людини? Як про цей винахід довідалися вчені?

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

1) Що дізналися про історію центральної вулиці Києва — Хрещатика?

2) У чому особливості історії розбудови площі Ринок у Львові?

3) Чому історія вулиць та площ міст України є цінним джерелом для вивчення історії рідного краю?

4) Розкажіть історію вулиці, на якій мешкаєте ви.

2. Назвіть 5—10 найважливіших, на вашу думку, відкриттів минулого століття.

3. Коли винаходи й технічні вдосконалення поширювалися швидше — за давніх часів чи сьогодні? Чому?

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Що нового довідалися про буденне життя киян кінця 19 ст.?

2. Як міста змінювали спосіб життя людей?

3. Підготуйте путівник «Відпочиваємо цікаво і з користю», згадавши в ньому місця, які б радили відвідати на дозвіллі в рідному чи найближчому місті.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно