Історичне пізнання минулого
- 18-11-2022, 20:57
- 375
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Могорита, Савко 2022
§ 18. Історичне пізнання минулого
На уроці ви дізнаєтеся:
- Для чого потрібно знати минуле?
- Які видатні історики започаткували українську історичну науку?
- У чому полягає сутність мистецького осмислення минулого?
• Розшифруйте головоломку та знайдіть зашифровані терміни (підказка: рухатися потрібно по рядках управо).
• Поясніть розшифровані терміни. Що їх об’єднує?
1. Яка мета пізнання минулого?
Ви вже знаєте, що минувшину людства досліджує наука історія. Звісно, на допомогу їй приходять інші науки, зокрема археологія, етнографія, палеографія та ін. Вивчаючи матеріал підручника, ви пересвідчилися, що основою для поступу є накопичений попередніми поколіннями досвід. Саме минуле визначає наше сьогодення та майбутнє.
Основне завдання історії як науки полягає в оцінюванні людського досвіду. Її цікавлять не тільки досягнення людства, а й прорахунки. «Для чого? — запитаєте ви. — Адже так цікаво дізнаватися саме про розквіт цивілізацій, їхні здобутки». Ви маєте усвідомити, що життя без помилок не буває, але їх варто уникати. Тому, дослідивши всі наслідки прорахунків людства в минулому, їх можна буде уникнути сьогодні й завтра. Прикро, коли говорять: «Історія нас вчить, що вона нічого не вчить».
Історичні знання — це також підґрунтя історичної пам’яті, адже вона охоплює не тільки знання про відомі історичні факти. Це насамперед спільний історичний та культурний досвід суспільства, яке усвідомлює свою єдність. Ми можемо розмовляти різними мовами, мати різну віру, але всі ми — єдина спільнота, яку об’єднує рідна земля — Україна.
Перед історією як наукою стоїть важливе завдання: вивчення подій нашого спільного минулого, про які відомо дуже мало. Такі сторінки минувшини історики називають «білими плямами». Досліджуючи їх, вони стикаються з проблемою обмеженості історичних джерел. Вам уже відомо, наскільки важливо користуватися різноманітними джерелами, перевіреними фактами, щоб підтверджувати чи спростовувати припущення про перебіг історичного процесу.
Робота в парі
У якому значенні вжито виділене слово в поданих реченнях?
— Зберуться хлопці і дівчата у дворі та розповідають одне одному веселі чи страшні історії.
— Миколу глибоко вразила історія, яка трапилася біля річки.
— Іван Якович викладав історію та географію в школі.
— Усі сусіди знали про цю кумедну історію.
— У міському музеї представлено експозицію з історії розвитку транспорту.
• Обґрунтуйте ваші висновки.
2. Коли й де зародилась історія як наука та хто такі історики?
Термін «історія», як і «географія», «філософія», має грецьке походження. Він перекладається як «розповідь про минулі події». Історія як наука зародилася в Стародавній Греції. Першим істориком вважають давньогрецького вченого Геродота, який залишив письмові свідчення і про наші землі.
На українських теренах першим істориком вважають Нестора Літописця, ченця Києво-Печерського монастиря. Він започаткував літопис «Повість минулих літ». І Геродот, і Нестор Літописець користувалися переважно усними переказами про події, свідками яких не були. У них також не було можливості перевірити достовірність фактів.
• Пригадайте, які наслідки матиме використання істориками недостовірних фактів.
Сучасна українська історична наука сформувалася в XIX ст. Саме тоді виникла зацікавленість до минувшини. А шкільний предмет «Історія України» з’явився в українських школах у 1918 р.
Професійні історики присвячують дослідженням минувшини все життя. Цей фах потребує спеціальної ґрунтовної підготовки. Однак кожна людина може бути істориком-аматором, досліджувати історію свого родоводу, населеного пункту, у якому мешкає, збирати старожитності. Таке хобі може стати не тільки приємним проведенням вільного часу, а й корисною справою. Дослідників, які вивчають історію певного регіону, називають краєзнавцями.
Робота в групі
Уявіть, що ви досліджуєте історію. Відомо, що першими племенами на теренах України, були кімерійці, які використовували залізо. Розгляньте ілюстрації (1-3) (с. 126) і висловте історичні припущення, скориставшись запитаннями-підказками.
— Які форми господарювання були відомі кімерійцям? — Який спосіб життя вели кімерійці (осілий, кочовий)? На чому ґрунтується ваш здогад?
— Яку роль у їхньому житті відігравала військова справа? Якому роду війська вони надавали перевагу?
Словник
Літопис (у європейських країнах — хроніки) — писемне джерело, у якому перебіг подій подано в хронологічній послідовності.
Кімерійські мечі
Кімерійці. Зображення на старовинній вазі
Сучасна реконструкція кибитки
3. Кому завдячує своїм розвитком українська історична наука?
Найвідомішим українським ученим-істориком вважають Михайла Грушевського (1866-1934). Він автор майже 2000 праць з історії України. Окрім наукових досліджень у галузі історії, літературознавства й етнографії, він писав також оповідання та вірші. Усе це завдяки тому, що змалку в нього була жага до знань. Хоча він зростав на чужині (спочатку в Ставрополі, Владикавказі — нині територія Росії, потім в Тифлісі, нині Тбілісі, столиця Грузії), батьки зуміли прищепити йому любов до рідної землі. Навчаючись у гімназії в Грузії, він захопився минулим України. Щоб осягнути історію рідного народу, вступив на навчання до Київського університету. Ще під час навчання М. Грушевський написав чимало невеликих історичних праць — есе під керівництвом іншого українського історика — Володимира Антоновича. Саме за його рекомендацією М. Грушевського запросили до Львівського університету викладати історію.
Михайло Грушевський під час навчання в Київському університеті. 1893 р.
Першою жінкою, якій було присуджено ступінь докторки наук, стала Олександра Єфименко (1848-1918). Спочатку працювала домашньою вчителькою. Під впливом свого чоловіка Петра Єфименка, українського історика й етнографа, зацікавилася історією та етнографією. Наприкінці 1870-х років родина Єфименків переїхала в Україну. Переймалася становищем української мови й особисто зверталася до російського уряду з вимогою дозволити навчання в школах українською мовою. Основна праця її життя «Історія українського народу», що побачила світ в 1906 р. й перевидавалася 11 разів.
Мовою джерел
Прочитайте фрагмент із книжки С. Русової «Наші визначні жінки» про О. Єфименко. Чому письменниця називає її «самоуком»? Як оцінює авторка роль ученої в боротьбі за національні права українського народу?
«Це була вчена жінка, але цілком самоук, яка сама взяла із сирих наукових матеріалів певні знання та освітлювала їх своєю ясною думкою... Сама за походженням росіянка, вона вся віддалася потребам українського народу й своїм талановитим пером вияснила в російській пресі несправедливе становище його щодо національних прав».
• Уважно прочитайте довідкову статтю про Н. Полонську-Василенко. Довідковий виклад інформації використовують для створення енциклопедій. Визначте особливості такого викладу та порівняйте його з текстом підручника. Чи доводилося вам уже читати енциклопедії? Про що в них розповідалося?
Історична особистість
Наталія Полонська-Василенко (1884-1973) — українська вчена, займалася історією та археологією. Навчалася на історико-філологічному відділенні Київських Вищих жіночих курсів (навчальний заклад для жінок, де вони здобували вищу освіту). Тривалий час викладала історію в кількох гімназіях м. Києва. У 1916 р. стала першою жінкою на посаді доцента Київського університету святого Володимира. Працювала в багатьох наукових установах м. Києва.
У 1943 р. Н. Полонська-Василенко переїхала до Німеччини, де продовжила наукову діяльність. Авторка понад 200 наукових праць, переважна більшість яких присвячена історії Запорожжя.
4. Чим різняться мистецьке та наукове пізнання минулого?
Усі ви, певно, захоплюєтесь історичними кінофільмами, із захватом читаєте оповідання чи повісті, які висвітлюють історичні події. Зазвичай виникає питання, а наскільки письменники, художники чи сценаристи з режисерами змогли точно відобразити історичні факти й події. З’ясуймо це.
Іван Франко
Видатний український письменник, науковець і громадський діяч Іван Франко (1856-1916) створив історичну повість «Захар Беркут», присвячену подіям 1241 р., коли мешканцям Українських Карпат довелося боронити рідний край від навали монгольської орди (війська). Ось як він писав про свою повість в одному з листів: «Отже, я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), у котрій стараюсь на підставітих немногих актів історичних про давнє громадське життя показати життя самоуправне, боротьбу з руйнівною силою монголів. Повість та, хоч і містить багато історичної та неісторичної декорації, усе-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і в сучасних людей...»
• Чи використовував І. Франко для написання повісті історичні джерела? Чи достатньою, на думку письменника, була кількість джерел, щоб передати історичні факти?
• Які почуття, за задумом митця, мала викликати в читачів/ читачок ця повість?
Кадр із кінофільму «Захар Беркут » (реж. А. Сеїтаблаєв, Дж. Вінн, 2019)
М. Скрипник. Ілюстрація до повісті І. Франка «Захар Беркут». 2018 р.
• Прочитайте уривок із повісті «Захар Беркут» і порівняйте його з ілюстрацією.
«Тим часом Тугар Вовк, побачивши на березі молодців, велів стоячим перед вивозом монголам сипнути на них стрілами. Зойки розляглися на горі — і голосно завили з радості монголи. Але за своїх трьох поранених тухольські молодці з подвійною лютістю почали кидати величезними плитами на нападників. Тільки ж це все не стримало б завзятого Бурунду, коли б усередині, на скруті вивозу, не показалася несподівана завада: вивіз завалений був аж до верху величезним камінням. А тут тухольці нападали чимраз лютіше, каміння сипалося, мов град, монголи падали один за другим, — і Бурунда побачив укінці, що даремна його завзятість, бо пройти туди годі, поки не вдасться зіпхнути тухольців із верху».
Робота в групі
Поміркуйте над висловленням головного героя Захара Беркута: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас». Як ви розумієте ці слова? Проведіть загальну дискусію.
ВИСНОВКИ
Для нашого народу характерним є шанобливе ставлення до минулого. За давніх часів пам’ять про минуле зберігалася в міфах, легендах, переказах, пізніше з’явилися літописи та хроніки.
Історія як наука, вивчає життя та діяльність людини, досліджує події від найдавніших часів, установлює, як і чому людське життя змінювалося, ставши таким, як зараз.
Запитання та завдання
1. Розв’яжіть хронологічну задачу.
Похід монгольської орди на західноукраїнські землі відбувся в 1241 р. Ці події описано в повісті І. Франка «Захар Беркут», яка була надрукована в газеті «Зоря» у 1883 р. У 2019 р. повість була екранізована вдруге.
• Скільки років минуло від навали монгольської орди до написання історичної повісті «Захар Беркут»?
• Скільки років розмежовує вихід у світ історичної повісті «Захар Беркут» та її другу екранізацію?
2. Творче завдання. Складіть речення зі словосполученнями колесо історії, записати в історію золотими літерами.
3. Складіть до навчального тексту параграфа 2-3 запитання, що розпочинаються словом чому.
4. Робота в групі. Визначте спільне та відмінне між історією як наукою та історією як шкільним предметом, заповнивши діаграму Вена.
5. Творче завдання. Складіть 2-3 речення зі словом історія, використавши його в різних значеннях.
6. Робота в парі. Замки — величні й ошатні свідки минулого, оповиті таємницями. Ви, напевно, чули про замок Паланок? Можливо, вам пощастило його відвідати? За допомогою QR-коду (рекомендовано для використання в школі) прочитайте «Легенду про Мукачівський замок» поетеси В. Фесенко. За бажанням підготуйте ілюстрацію до легенди чи створіть коротеньку казку за її мотивами.
Домашнє завдання
7. Розпитайте в бабусі чи дідуся або інших дорослих про їхнє дитинство. Підготуйте розповідь «Спогади про дитинство в моїй родині». Проілюструйте її відповідними світлинами із сімейного фотоальбому. Презентуйте в класі.
Коментарі (0)