Чи знаєте ви, що серед пам’яток, за якими Україну знають у світі, є не тільки цінні археологічні знахідки, стародавні книги чи величні замки? Візитівка нашої держави - це й дивовижна природа, оспівана у віршах та майстерно відтворена в живописі. Упродовж історії ставлення людей до природи змінювалося. Це виявлялося не тільки в тому, що люди глибше пізнавали природу, дедалі ширше використовуючи її для своїх потреб, а й у тому, що внаслідок діяльності людини природа змінювалася.

Життя українців упродовж століть було пов’язане з природою. Основним їхнім заняттям споконвіку було землеробство та тваринництво. З давніх часів в Україні вирощували ячмінь, овес, просо, згодом - жито і пшеницю. З городини знали ріпу, капусту, редьку, огірки, буряк, моркву, горох, цибулю й часник. Такі популярні зараз овочі, як картопля, помідори, кабачки й баклажани, почали вирощувати значно пізніше. В українських садках здавна плекали яблуні, вишні та сливи. З тварин від давніх часів розводили велику й дрібну рогату худобу, свиней, овець. Помічниками в господарстві були воли та коні. Живучи поміж лісів, у краю річок та озер, давні українці не нехтували мисливством і рибальством, знали бджільництво. Життя спиралося на звичаї і традиції, які визначали і ставлення до довкілля. Промовистими, наприклад, є такі українські прислів’я: Поле бачить, а ліс чує; Хто полю годить, тому жито родить.

Від середини XIX ст. життя почало швидко змінюватися. Ви вже знаєте, що саме на той час припадає бурхливий розвиток науки. З’явилося багато винаходів та технологій, які вможливили будівництво великих підприємств - заводів, фабрик, залізниць, портів, електростанцій тощо. Це позитивно впливало на розвиток людства: пожвавилася торгівля, розбудовувалися міста, поліпшилися умови побуту, люди навчилися долати небезпечні хвороби. Але, з іншого боку, активна діяльність негативно впливала на довкілля, бо супроводжувалася втручанням у природу: вирубувалися ліси, виснажувалися ґрунти.

Люди для своїх потреб навчилися висушувати болота, змінювати русла річок або споруджали величезні водосховища, що затоплювали великі площі земель. Прагнення більших врожаїв спонукало застосовувати хімічні добрива, через які гинули дикі рослини, птахи та тварини. Великі підприємства забруднювали повітря та воду. Тоді люди почали бити на сполох. Першими про загрозливі наслідки руйнівного впливу людини на природу замислилися вчені. Приміром, учений-природознавець Володимир Вернадський, який очолив створену 1918 р. Українську академію наук, висунув ідею про єдність людини і природи. На цій ідеї в наш час ґрунтуються різноманітні природоохоронні ініціативи. Науку про взаємовідносини живих істот та навколишнього середовища називають екологією.

Краєвид місцевості на місці села Бакота на Хмельниччині, затопленого під час будівництва Дністровської ГЕС

Застереженням проти безвідповідального ставлення людей до природи є екологічні катастрофи, які завдають непоправної шкоди довкіллю, призводять до загибелі і хворобам людей. Найбільша екологічна катастрофа в Україні - аварія на Чорнобильській атомній станції, яка сталася 26 квітня 1986 р. Унаслідок аварії 30-кілометрова зона стала непридатною для проживання людей - довелося переселити цілі міста й села.

Робота в парах

Що з тексту довідалися про господарську діяльність українців упродовж історії? • Чому розвиток людства негативно позначився на природі? • Що таке екологія? Про які природоохоронні заходи знаєте? • Про якого історичного діяча довідалися? Чим він уславився?