Музеї та архіви
- 17-11-2022, 22:43
- 560
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Власов, Гирич 2022
§ 19. Музеї та архіви
Міркуємо
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментарі до них. Пригадайте, що називають музеями. Про які музеї довідалися на уроках історії? Як пов’язані музеї та розвиток історичної науки?
Експонати Британського музею: 1) Розетський камінь; 2) давньогрецька ваза із зображенням збирання врожаю олив; 3) давньоримська монета із зображенням імператора Нерона та його матері
Британський музей - один з найбільших і найбагатших музейних закладів у світі. Почав діяти 1759 р. У ньому зібрано твори мистецтва та культурне надбання різних народів світу майже за п’ять тисячоліть.
Фрагмент експозиції «Запорозьке козацтво» (1), козацький човен (2) з колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького
Читаємо
Дайте відповіді на запитання до тексту.
До формування музейних колекцій часто долучалися не тільки любителі старовини, колекціонери, меценати, а й учені-історики. Слави видатного козакознавця зажив український історик Дмитро Яворницький (1855-1940). Залюблений у козацьку історію ще зі студентських літ, він наполегливо, упродовж життя досліджував її, не оминаючи ні величного, ні буденного.
Козак - слово, запозичене зі східних мов, де означає «вільна людина». Перші згадки про українських козаків датують кінцем XV ст. Тікаючи від визиску, козаки оселялися за Дніпровими порогами, тому їх називали запорозькими або запорожцями.
Дмитрові Яворницькому завдячуємо тим, що знаємо про козацький побут і звичаї козаків не лише в загальних рисах, а в усьому розмаїтті деталей. На безліч запитань про те, що любили козаки, яких пісень співали, у який одяг вбиралися, знайдемо відповідь на сторінках книжок Яворницького. Найґрунтовнішою з них є тритомна «Історія запорозьких козаків». А ще маємо змогу побачити чимало речей з козацького вжитку, зібраних ученим під час його щорічних археологічних експедицій.
Дмитро Іванович долучився до розбудови Катеринославського історико-краєзнавчого музею (нині це Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького в місті Дніпрі). Упродовж 1902-1932 рр. учений був його директором. У 1927-1932 рр. Яворницький керував археологічною експедицією, яка працювала на територіях, де будували першу гідроелектростанцію на Дніпрі. Невдовзі козацькі землі мали опинитися під водою, а разом з ними і предмети, які свідчили про життя козаків. Завдяки зусиллям археологів музей поповнився 40 тисячами пам’яток козацької історії.
Дмитро Яворницький у робочому кабінеті. 30-ті роки XX ст.
Сьогодні історичний музей у Дніпрі є осередком наукової роботи: його співробітники, як і в інших музеях, вивчають документи, проводять конференції та семінари, публікують наукові статті, проводять освітні заходи.
Робота в парах
Про якого українського вченого-історика дізналися? Який період української історії він досліджував? Як прислужився розвиткові музейної справи? • Як ви думаєте, чому музеї є осередками наукових досліджень? • Як ви розумієте вислів «багата музейна колекція»? Чому музеї є національним надбанням?
ЧИТАЙЛИКАМ
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/MIFsmpm або кодом, прочитайте історичне оповідання про цікаві факти з життя Дмитра Яворницького. Поділіться новими відомостями про видатного дослідника козацтва в загальному колі. Розгляньте репродукцію картини, про яку довідалися. Знайдіть на ній героя, для створення образу якого позував учений.
Досліджуємо
Роздивіться ілюстрації та прочитайте текст. Покажіть на карті країни, у музеях яких зберігаються пам’ятки козацької історії, про які йдеться. Поділіться припущеннями, як ці речі могли опинитися в чужих краях.
У багатьох музеях різних країн Європи зберігаються безцінні пам’ятки козацької історії - гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького. Так, булава українського гетьмана зберігається у Музеї війська польського у Варшаві, прапор - у шведській столиці, місті Стокгольмі. У Національному музеї в Кракові є й такі експонати, як шабля, нагай, кухоль. У Державному історичному музеї в Москві зберігається водосвятна чаша Хмельницького, а в Національному музеї історії України - шапка, яка, на думку дослідників, могла належати гетьману. Найбільшу цінність з тих пам’яток має гетьманський прапор. Його виявив у кінці 90-х років XX ст. в колекції трофеїв Військового музею у Стокгольмі український історик Юрій Савчук. До Швеції прапор Хмельницького потрапив із Польщі, а в ній, за припущенням дослідників, міг опинитися після Берестецької битви.
Клейноди - відзнаки й символи влади. До козацьких клейнодів належали булава, бунчук, корогва, пірнач, печатка, литаври та ін.
ПІЗНАЙКАМ
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/sIFdGXw або кодом, перегляньте мультфільм про історію Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, розказану від особи його засновниці Варвари Ханенко. Поділіться в загальному колі міркуваннями про те, якими вчинками можна вписати свої імена в історію золотими літерами.
Читаємо
Дайте відповіді на запитання до тексту.
Справу збирання, збереження та впорядкування писемних пам’яток покладено на спеціальні установи, які називають архівами. З’явилися архіви з виникненням писемності. Тепер власні архіви мають усі установи, організації, нерідко й приватні особи - учені, письменники, громадські діячі.
Витоки архівної справи в Україні сягають часів Русі-України. Як припускають дослідники, перший архів зберігався у скрипторії Софійського собору. Щоправда, документи з нього не вціліли, а відомості про деякі з них дійшли до нашого часу зі свідчень літопису. Осередками нагромадження документів, крім церков та монастирів, були князівські канцелярії та канцелярії міського самоврядування, згодом - гетьманські та полкові канцелярії. Добре впорядкованим у XVIII ст. був архів Запорозької Січі.
Скрипторій - майстерня рукописної книги при церквах та монастирях.
Канцелярія - відділ у сучасних установах, який працює з документами. У козацькій державі Генеральна військова канцелярія - уряд.
Для сучасних архівів будують спеціальні приміщення з вузькими вікнами, що не пропускають прямих сонячних променів: від сонячного світла тло й друкарська фарба вигасають, линяють, а папір жовтіє та псується. Вадить документам і забруднене повітря, тому в архівах його очищують за допомогою спеціальних фільтрів. Щоб документи краще зберігалися, їх укладають у щільно закриті коробки й розміщують на полицях - стелажах. У великих архівах загальна довжина стелажів сягає десятків кілометрів. Найцінніші документи перезнімають на плівку: виходять діафільми з дуже маленькими кадриками - мікрофільми. Їх зберігають окремо від документів на випадок, якщо оригінал буде пошкоджено або втрачено. Новітні технології застосовують для оцифровування документів, що дає змогу зберігати їх в електронному вигляді.
Сьогодні в Україні розбудовано мережу державних архівів, що нараховує 2432 установи. У них зберігаються документи про найрізноманітніші сфери життя: архіви спеціалізуються на певних типах документів. У наш час документообіг переводять в електронну форму, тож змінюються й способи збереження документів.
Співробітниця Державного архіву Київської області за роботою
Найбагатшими в Україні є сховища документів Центральних державних історичних архівів у Києві та Львові. Так, фонди першого з них нараховують понад 1,3 млн документів. Однією з найбільших архівних установ України є Центральний державний архів вищих органів влади та управління. Створений він 1920 р. і впродовж історії кілька разів змінював назву. В архіві сьогодні зберігається більше 2 млн справ, які складаються приблизно з 220 млн аркушів документів. Якщо умовно їх розкласти аркуш за аркушем, то отримаємо лінію, що перевищує довжину екватора Землі. Багато фондів цього архіву відкрили після здобуття Україною незалежності.
Документи, які зберігаються в архівах, ретельно досліджують учені різних галузей знань і на основі їхніх свідчень пишуть наукові праці.
Робота в парах
Чому від давніх часів документи намагалися впорядковувати та зберігати? • Чому у сучасних державах існує мережа архівів? • Чому архівні матеріали є надзвичайно цінними для істориків?
ІСТОРИЧНА ГРА
Проведіть гру «На своєму місці». Для цього запишіть на смужках паперу від 5 до 10 слів з теми уроку, які можна пов’язати в речення (наприклад: «музеї, пам’ятки старовини, установи, зберігаються»; «Муза, «музей», житло, грецька мова»). По черзі витягайте смужки з капелюха чи кошика й об’єднуйте слова в речення. Щоб грати було цікавіше, до кожного речення ставте уточнювальні запитання.
Рефлексія
Чи цікаво вам було працювати на уроці? Оберіть одну з характеристик уроку та, скориставшись уявним мікрофоном, поясніть, що дає вам підстави так його оцінювати: змістовний, пізнавальний, корисний, повчальний, захопливий, живий.
Оцініть себе
Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку.
Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/eUB7ilZ або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.
Домашнє завдання
Відвідайте віртуальну екскурсію Музеєм Ханенків, перейшовши за кодом або посиланням https://cutt.ly/WRRotUz. Напишіть короткий відгук про враження від музею для його сторінки в соціальних мережах.
Коментарі (1)