3. Трипільці — перші землероби на території України

Перші знахідки, пов’язані із трипільською культурою, виявив у 1896 році археолог Вікентій Хвойка. Звісно, самі трипільці себе так не називали. Назва виникла через те, що розкопки були пов’язані із селищем Трипілля на Київщині. Трипільці заселяли велику територію України. Вони жили в укріплених поселеннях — протомістах — які вчені вважають зародками міст. Перші протоміста виникли 6 тисяч років тому. Їх будували так, щоб зусібіч захистити від ворогів. Для цього використовували природні перешкоди: притоки річок, пагорби, обриви тощо. Одне з найбільших трипільських поселень Тальянки займало площу 450 гектарів і налічувало 3 тисячі будинків, у яких мешкало понад 15 тисяч осіб. Життя кожного протоміста тривало не більше століття. Трипільці були хліборобами, які вміли й любили обробляти землю. З часом земля, яку вони обробляли, виснажувалася. Тому трипільці спалювали своє старе поселення й будували нове.

Оселі трипільці будували двоповерховими й прямокутної форми. У землю вбивали дубові стовпи, між якими плели стіни з хмизу, зверху накривали соломою чи очеретом. Дах був двосхилий, з отвором для диму. Ширина житла складала 15-17 метрів, а довжина — близько 20 метрів. Перший поверх використовували як комору та загін для худоби. На другий поверх піднімалися драбиною. Тут мешкала родина. У кімнаті була піч — «серце хати», місце для сну, круглий вівтар для молитов, кругле вікно навпроти входу. Зліва від печі стояла лава для посуду та зерновики — великі посудини для зберігання зерна. Будівництво оселі тривало близько трьох тижнів, ще тиждень вона сохла. Сировиною для стін була глина, яку змішували з половою. З внутрішньої сторони стіни тинькували, хату фарбували вохрою — природною фарбою червоного чи жовтого кольору. Науковці вважають, що оселі трипільців є справжніми екобудинками, адже влітку в них було прохолодно, а взимку тепло. Ряди будинків розташовувалися колами, відстань між якими складала лише кілька метрів. Центр поселення був вузьким. Можливо, там ховали худобу від ворогів і звірів.

Трипільці багато працювали, тому й жили в достатку. У суспільстві панувала рівність. Основною ланкою трипільського устрою була невелика сім’я. Початково в ній головну роль відігравала жінка, однак згодом зростає роль чоловіка. Головне заняття — хліборобство. Трипільці розводили також домашніх тварин, ходили на полювання й рибалили. Опанували ткацьке ремесло, завдяки чому власноруч виготовляли тканину та шили одяг. Тривалий час основним матеріалом, з якого робили знаряддя праці, був камінь. Трипільці першими на українських землях почали користуватися виробами з металу — міді. Освоїли її холодне і гаряче кування і зварювання. Трипільці були вмілими гончарями, користувалися гончарним кругом. Вміли не тільки майстерно виробляти глиняний посуд, а й гарно його оздоблювали орнаментами білого, чорного, червоного, жовтого кольорів. Тому трипільську культуру ще називають «культурою мальованої кераміки». Трипільці вірили в багатьох богів, але з особливою шаною ставилися до великої Праматері. Вони були переконані, що вона — матір усього людства. Трипільці залишили по собі багато яскравих пам’яток, що дозволяє вченим наблизитися до розуміння життя і уявлень цих давніх землеробів. Артефакти із поселень трипільської культури представлені в багатьох музеях України та інших держав.

1-3. Попрацюйте в парах.