Календарний та історичний час
- 15-11-2022, 21:45
- 846
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Гісем, Мартинюк 2022
§ 16. Календарний та історичний час
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- як здійснюється відлік часу в історії;
- про систему літочислення, яку використовують в історії України;
- що таке періодизація;
- які існують періодизації історії людства.
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Що таке історичний факт?
- 2. Які існують методи історичного дослідження?
1. Історичний час.
• Чому важливо знати конкретну історичну дату?
Ми часто чуємо словосполучення: «урочиста дата», «дата народження» тощо. Що означає слово «дата»? Це точний календарний час будь-якої події: день, місяць і рік.
24 серпня 1991 р. — дата ухвалення Акта проголошення незалежності України
Час не можна побачити, але можна відчути. Тому постає питання: як саме люди відкрили існування часу та розпочали його вимірювати. Імовірно, це відбулося в результаті спостережень за навколишнім світом, який розвивається певними циклами. У природі день поступається ночі, а після неї розпочинається новий день. Змінюються фази Місяця, положення Сонця на небі, пори року тощо. Саме спостереження за явищами дозволили людям створити календар, що поділив час на дні, місяці та роки.
• Які прилади для вимірювання часу зображені на ілюстрації?
Календар дозволив упорядкувати окремі факти, визначити, яка подія відбулася раніше, а яка — пізніше. Тобто стало можливим визначити її історичний час. Це вивчає наука хронологія — запис історичних подій у тій послідовності, у якій вони відбулися. Перелік подій подають у вигляді хронологічної таблиці.
Словник
Календар (у перекладі з латинської мови — вигук, сповіщення) — спосіб обчислення днів у році, система відліку часу, заснована на періодично повторюваних явищах природи: змінах пір року, фаз Місяця, руху Сонця.
Історичний час — характеристика історичного процесу за датами (зміна пов'язаних між собою історичних подій).
Хронологія — наука про вимірювання історичного часу.
2. Календар.
• Чому календар є важливим для розуміння історії?
Тривалий час людство не мало єдиного календаря. Перші відомі календарі були створені близько 7 тисяч років тому на Близькому Сході на основі спостережень за змінами фаз Місяця. Такий календар називають місячним. Перший сонячний календар винайшли в Давньому Єгипті. У ньому було 365 днів, які розподілялися на 12 місяців, день і ніч мали 12 частин. Календар єгиптян понад 2 тисячі років тому запозичили римляни, внесли до нього зміни й запровадили за часів правителя Давнього Риму Юлія Цезаря. Тому календар отримав назву юліанський. Однак він не зовсім точно відображав реальний час на Землі. Виникла потреба створити новий календар.
Зображення першого сонячного календаря. Єгипетський папірус
Календар, яким ми користуємося сьогодні, має назву григоріанський, тому що він був запроваджений 400 років тому Папою Римським Григорієм XIII. Однак православна церква продовжує користуватися юліанським календарем. До цього часу між двома календарями накопичилася розбіжність у 13 днів.
Проте яким би точним не був календар, для історії важливо те, від якої події ведеться відлік часу. Саме рух від події до події є історичним процесом, який вимірюють історичним часом. Тобто історичний час рухається лінійно: від події до події. Так, ми можемо знати точний опис окремих подій, але не знати, коли вони відбувалися. Відповідно вони втрачають сенс для розуміння історії.
Цікаво знати
У Давньому Римі існувала традиція, що про початок першого дня кожного місяця оголошувала спеціальна людина — глашатай. Цей день мав назву «календи», від якого й походить слово «календар». Схожа традиція також існує в ісламі: про початок нового місяця сповіщає барабанний бій.
Частина бивня мамонта з позначками фаз місяця. Кирилівська стоянка первісних людей у Києві
3. Як обчислюють час в історії.
• Якою системою літочислення користуються зараз в Україні?
У різні часи різні народи обирали для початку відліку певні важливі для них події. Наприклад, у Давній Греції відлік років вели від перших Олімпійських ігор, а в Давньому Римі — від заснування міста Рим. Для єврейського народу такою датою стало створення світу Богом, для прибічників християнства — народження Ісуса Христа, а для мусульман — це день переселення пророка Магомета з Мекки в Медину 16 липня 622 р.
В Україні заведено користуватися літочисленням, яке бере свій відлік від народження Ісуса Христа. Для того щоб краще зрозуміти його, зверніть увагу на лінію часу.
У літочисленні, яким ми користуємося, роки об’єднують у десятиліття (10 років), а їх, у свою чергу, — у століття (100 років), або віки. Десятиліття є короткою миттєвістю в історії людства, але містять багато подій для окремої людини. Пригадайте, скільки подій відбулося в перші десять років вашого життя.
ВІДПОВІДНІСТЬ СТОЛІТЬ РОКАМ
Історична тривалість століття відповідає трьом поколінням — дідусів, батьків та онуків. Історики вимірюють час століттями і скорочено позначають їх «ст.». Десять століть становлять тисячоліття, яке скорочено позначають «тис.». Як рахують роки в межах століть? Зверніть увагу на таблицю (ліворуч). Перше століття починається 1-м роком, а закінчується 100-м роком. Друге століття починається 101-м роком, а закінчується 200-м роком і так далі.
Якщо дата є чотиризначним числом і після двох цифр стоять два нулі, то століттю відповідають перші дві цифри. Якщо замість нулів буде будь-яка інша цифра, то це дата наступного століття. Наприклад, 1200 р. — XII ст.; 1201 р., 1245 р. — XIII ст.
Лінія часу (умовний напрямок руху часу, накреслений зліва направо)
У християнській системі літочислення час після народження Ісуса Христа називають «нашою ерою» (скорочено н. е., або після Р. X.). Про те, що відбувалося до цієї події, кажуть «до нашої ери» (скорочено до н. е., або до Р. X.). Роки нашої ери, як правило, указують без додавання слів «нашої ери». Слово «ера» в перекладі з латинської мови означає «вихідне число». У хронології історики називають ерою систему літочислення, що ведеться від певної початкової події. Якщо подія відбулася до нашої ери, а потрібно визначити, скільки років тому це було, то до кількості років до нашої ери додають кількість років нашої ери. Наприклад, якщо скіфи перемогли у 512 р. до н. е. перського царя Дарія І під час його походу в Північне Причорномор’я, то для того, щоб обчислити, скільки років тому це відбулося, необхідно до 2022 р. (поточний рік) додати 512. Отже, ця подія відбулася 2534 роки тому.
Цікаво знати
У Китаї, Японії, Кореї та країнах Східної Азії вже кілька тисяч років користуються 60-річним циклічним календарем. Уперше його запровадили в Китаї, де три тисячоліття тому існувала астрономічна обсерваторія. В основу циклу було покладено співвідношення часу обертання планет-гігантів Юпітера й Сатурна навколо Сонця. Цикл було розділено на 12 частин, кожній із яких дали назву тварини: миша (пацюк), бик (корова, віл), тигр, заєць (кролик), дракон (крокодил), змія, кінь, вівця (баран), мавпа, курка (півень), собака, свиня (кабан). Розпочинається цикл роком миші. Теперішній 60-річний цикл триває з 1984 р.
Давньоримський календар, висічений на камені. Угорі зображені боги, які керують днями тижня, починаючи із суботи. У центрі зображений зодіак, а ліворуч і праворуч — числа місяця
4. Періодизація історії.
• Із якою метою історичний час поділяють на періоди?
Якщо поглянути на життя людини, можна помітити, що воно поділяється на періоди (дитинство, юність, зрілий вік, похилий вік). У природі процеси також мають періодичність. Тому для зручності дослідження особливостей і закономірностей історичних процесів учені запровадили наукову періодизацію історії.
Словник
Періодизація історії — виокремлення послідовних етапів у суспільному розвитку людства. Поділ на етапи відбувається відповідно до чинників, які є загальними для більшості регіонів світу.
Так, американський історик XIX ст. Льюїс Генрі Морган виділив три етапи в історії людства: дикунство, варварство, цивілізація. В основу цієї періодизації він поклав ідею прогресу та єдності історичного шляху людства. На його думку, прогрес зумовлювали технологічні стрибки: наприклад, винайдення гончарства спричинило перехід від дикунства до варварства.
Сучасний американський вчений Елвін Тоффлер у цивілізаційному розвитку людства виділяє три стадії: аграрну (переважала на всій земній кулі приблизно з VIII тис. до н. е. до 1650-1750 рр. н. е.), індустріальну (від промислових революцій кінця XVIII приблизно до середини XX ст.), постіндустріальну (інформаційну).
Археологи використовують періодизацію історії людського суспільства, яку запропонував британський дослідник XIX — початку XX ст. Джон Леббок. У її основу було покладено зміни основних матеріалів, із яких виготовляли знаряддя праці, предмети побуту, зброю тощо.
За цією періодизацією історію людства поділяють на кам’яний вік і вік металів. Перехід до використання металів відбувся близько 10 тисяч років тому. Першим металом, який почало масово використовувати людство, була мідь.
В антропології використовують періодизацію, виділяючи етап у становленні людини сучасного типу. Так, homo sapiens, як уже згадувалося, став домінуючим видом на Землі близько 100 тисяч років тому.
Цікаво знати
На сторінках історичних праць ви зустрічатимете звичні вам цифри, які називають арабськими, і цифри з прямих рисок, що називають римськими. У повсякденному житті ми використовуємо арабські цифри, запозичені європейцями в арабських народів. Проте існують також цифри, винайдені в Давньому Римі. В історичній науці римські цифри використовують для позначення століть і тисячоліть. У римських цифрах ключовими є І (один), V (п'ять) та X (десять). Зверніть увагу, як позначаються римські й арабські цифри від 1 до 20.
ПОЗНАЧЕННЯ РИМСЬКИХ ТА АРАБСЬКИХ ЦИФР
Німецький соціолог та економіст XIX ст. Карл Маркс стверджував, що людство послідовно пройшло кілька стадій, які різняться розвитком соціально-економічних і політичних відносин. Він виділяє п’ять таких стадій: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична і майбутня комуністична.
Також у XIX ст. склалася періодизація, яка поділяє історію людства на Стародавню, Середньовічну, Нову, до якої згодом додали Новітню. А перехід від Середньовіччя до Нового часу назвали Ранньомодерною добою. Ця періодизація набула найбільшого поширення.
Єдиної для всіх народів періодизації не існує, оскільки темпи розвитку людства в різних регіонах в один і той самий час були різними.
Також слід пам’ятати, що будь-яка періодизація є умовною. Вона лише допомагає усвідомити історичний процес.
Історія України як складова всесвітньої історії має свою періодизацію. Першим періодизацію історії України запропонував М. Грушевський. Він виділив чотири періоди: 1) Стародавня історія та Русь-Україна; Галицько-Волинська держава; 2) польсько-литовська доба; 3) часи Хмельниччини та Гетьманщини; 4) історія XIX ст. Цю періодизацію доповнило наступне покоління істориків, які виділили періоди у XX ст.
Історик XX ст. Іван Лисяк-Рудницький спробував поєднати українське минуле з європейським історичним процесом.
У сучасній історіографії проблема періодизації української історії залишається предметом обговорення, адже єдиних ознак до її визначення поки що не вироблено. Зараз історію України найчастіше поділяють на періоди, які найбільше відповідають загальносвітовим процесам і знанням про розвиток людства: Стародавня історія (від появи людини на українських землях до утворення держави Русі-України (приблизно 1 млн років до н. е. - 882 р.); Середньовічна історія (882-1569 рр.); Нова історія (1569-1914 рр.); Новітня історія (1914 р. - сьогодення).
Сонячний годинник, яким користувалися в Давній Греції
Чи погоджуєтесь ви з тим, що...
• Будь-який історичний факт відбувся в певний час і в певній частині простору.
• Простір, що існував у минулому, відображає історична карта.
• Час побачити не можна, але його можна відчути. Визначити історичний час дав змогу календар.
• Історичний час вивчає наука хронологія — перелік подій за датами.
• Для обчислення історичного часу використовують лінію часу.
Запитання і завдання
1. Експрес-опитування. 1) Яку назву має точний календарний час будь-якої події? 2) Від якої події розпочинається відлік нашої ери? 3) Як історики називають десять століть? 4) У якому тисячолітті ми зараз живемо?
2. Колективне обговорення. Як здійснюється відлік часу в історії? Чи може історична наука існувати без системи відліку часу? Поясніть свою думку.
3. Поясніть значення термінів і понять: століття, до нашої ери, наша ера, періодизація, хронологія.
4. Розкажіть про систему літочислення, якою користуються в Україні.
5. Робота в парах. Обговоріть і виконайте завдання з хронології.
- 1) Яке це століття: 1237 р.; 988 р.; 800 р.?
- 2) Який рік буде наступним після 133 р. до н. е.?
- 3) Палац збудовано у 200 р. до н. е. Скільки років цій споруді?
6. Для чого створюють періодизації історії? Якими вони бувають?
7. Які періоди виділяють в історії України? Чи відповідає періодизація історії України загальній періодизації?
8. Робота в малих групах. Обговоріть, як ви розумієте твердження, що історія — це описані дослідниками дії людей, які жили в певний час і в певному просторі.
9. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про одну з періодизацій історії України.
Коментарі (0)