Історичні дослідження на теренах України
- 18-11-2022, 18:27
- 485
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Хлібовська, Крижановська 2022
§ 20. Історичні дослідження на теренах України
Разом із Кліо розгляньте ілюстрації. Висловте припущення, чому саме вони розміщені на початку параграфа. По закінченні уроку перевірте, чи відповідали ваші міркування вивченому на уроці.
Львівський університет
Харківський університет
Київський університет
1. Як відбувалися становлення і розвиток історичної науки на українських землях?
У XIX столітті історія як наука почала розвиватися на українських теренах. У той час українці не мали своєї держави, а входили до двох великих імперій — Російської та Австрійської (з 1867 року — Австро-Угорської).
Центрами поширення історичних знань стали університети: Львівський, Харківський, Київський, Новоросійський, створений в Одесі, Чернівецький. Тут почали працювати кафедри історії — об’єднання викладачів. Використовуючи різноманітні матеріальні та писемні пам’ятки, науковці досліджували життя людей у прадавні часи, походження слов’ян, історію Русі, Королівства Руського, Військо Запорозьке, повсякденне життя, побут мешканців, культуру, світогляд українців, досягнення в науці і техніці, діяльність визначних особистостей. Написані перші узагальнюючі праці. Початки історії як науки на українських землях пов’язані із творчістю Михайла Максимовича, Миколи Костомарова, Дениса Зубрицького, Володимира Антоновича, Михайла Грушевського, котрого називають «батьком української історії».
Складною була доля України у XX столітті. Тривалий час вона перебувала в державі, де національній історії приділяли недостатньо уваги. Із проголошенням незалежності України історична наука отримала новий імпульс для розвитку: вона стала нашою помічницею у творенні держави. Урізноманітнилися теми наукових праць, почали досліджувати сторінки історії українського народу, заборонені раніше. Лабораторією вченого-історика й надалі залишалися джерела, які зберігаються в архівах, музеях, бібліотеках. Є також багато опублікованих джерел з різних періодів історії нашої країни, з якими, при бажанні, ви також можете ознайомитися. Щоправда, події мають змогу описувати і не історики, навіть п’ятикласники і п’ятикласниці. Комусь вивчати історію цікаво, а комусь важко і нудно. Єдине, що потрібно сказати, воно того варте.
- 1. У складі яких держав перебували українські землі у XIX столітті?
- 2. Назвіть центри поширення історичних знань.
- 3. Яку роль відіграє історична наука в сучасній Україні?
Барвограй ідей
Прочитайте висловлювання вчених.
1. Микола Костомаров: «Я вважаю себе чесним і сумлінним дослідником».
2. Володимир Антонович: «Чим більше займався наукою, тим більше читав і знайомився з історією».
3. Михайло Грушевський: «Без знаття минулого неможливе точне поняття про сучасне».
Попрацюйте в парах. Дайте відповіді на питання:
- 1. Яким повинен бути історик чи історикиня?
- 2. Чому потрібно писати історію?».
2. Минуле у працях українських істориків
Кожен історик чи історикиня пояснюють факти по-своєму. Вони сперечаються, аргументуючи свою позицію. І це добре, бо якщо не висвітлені всі протилежні думки, то немає з чого вибрати і дійти до певної істини. Важлива риса сучасних науковців — толерантність, уміння бути неупередженими, адже історичні факти потребують перевірки і підтвердження. Проте головне завдання вчених: якомога більше дізнатися про минуле та спробувати пояснити його. Їхні праці є цікавою і захоплюючою мандрівкою у світ історичних подій, явищ, процесів, людських перемог і невдач, сміливості і боягузтва, мудрості і дурості, благородства і підлості, злетів і падінь.
Господарство, побут, вірування трипільців дослідив Вікентій Хвойка, племена скіфів, які утворили державу в Північному Причорномор’ї і залишили нащадкам чудові витвори мистецтва, — Борис Мозолевський; життя давніх слов’ян та історію виникнення їхньої держави — Русі — Михайло Брайчевський; військове мистецтво, звитяги козаків, діяльність гетьманів і кошових отаманів описали Дмитро Яворницький, Олена Апанович. В історії нашої держави є багато складних і суперечливих подій та явищ, які потребують більш детального дослідження.
Вікентій Хвойка
(1850-1914)
Михайло Брайчевський
(1924-2001)
Борис Мозолевський
(1936-1993)
Олена Апанович
(1919-2000)
Сучасні друковані та електронні енциклопедії містять інформацію про багатьох українських учених-істориків та історикинь. На сайтах пошукової системи ви можете ознайомитись із життям і творчістю науковців, а також із їхніми дослідженнями, в яких йдеться про різні сторони життя в минулому нашої країни та інших держав.
- 1. З приводу чого сперечаються науковці?
- 2. Про кого і про що писали вчені?
- 3. Де можна дізнатися про істориків та їхні дослідження?
Барвограй ідей
Кліо замислилася над питанням: «Якими рисами повинен володіти сучасний історик?» і запропонувала ось цей перелік. Що ви могли б ще доповнити до нього?
1. Історик — людина спостережлива та уважна.
2. Історик — людина, яка вміє співпрацювати з іншими людьми.
3. Історик — людина, яка багато знає, вміє вибрати головне.
4. Історик — вміє цікаво і змістовно писати оповідь про минуле.
5. Історик — це патріот.
6. Історик — це людина, яка володіє сучасними прийомами роботи з історичними джерелами.
З джерела народної мудрості
«Скільки людей — стільки думок». Чи погоджуєтеся ви з цим висловом? Свої міркування сформулюйте за схемою: «Вважаю, що ...», «Напевно варто було б ...», «Отже, ...».
3. Чому створюють музеї та архіви?
Україна багата своєю історією. Від найдавніших часів тут відбувалися різноманітні події. Пам’ятки про життя, діяльність людей на українських землях зосереджені в архівах, музеях, інших закладах, де їх вивчають учені й можуть ознайомитися всі бажаючі.
Спеціальні установи, що здійснюють приймання, опис, збереження та використання документів, називають архівами. На українських землях архівна справа має давні традиції. До прикладу, в Русі архівні сховища створювали при княжих дворах, церквах, монастирях, приватних зібраннях. Розвивалися навички діловодства. З часом кількість різноманітних документів збільшувалася. Частина із них зберігалася в архівних установах, мережа яких постійно зростала. Наша держава приділяє значну увагу збереженню історичних джерел. 1992 року утворений Національний архівний фонд України — сукупність документів, що відображають матеріальну і духовну історію українського народу та інших народів, мають наукову, історико-культурну цінність і є надбанням української нації. Його матеріалами можуть користуватися всі громадяни країни, а також іноземці. На сайті Національного архівного фонду України розміщена детальна інформація про те, як працює ця установа: https://cutt.ly/zIgj0lj. У вільному доступі онлайн з’явилися цифрові копії унікальних документів Національного архівного фонду України. Переглянути їх можна на спеціальному сайті Державної архівної служби України: https://cutt.ly/RIgkg1A.
Музеї — спеціальні заклади, в експозиціях яких розміщені речові й писемні пам’ятки. Попередниками сучасних музеїв в Україні були колекції книг, картин, художніх виробів, які зберігалися у храмах з часів Русі: Софійському соборі, Києво-Печерському монастирі. Надалі великі збірки художніх творів містилися в замках великих землевласників. Перші музеї в Україні почали виникати в XIX столітті. В них розміщували переважно речові пам’ятки, знайдені під час археологічних розкопок. Згодом кількість музеїв збільшилася. Вони є тематичними, як наприклад, військові, художні, музей трипільської культури, скіфського золота. Створені також краєзнавчі музеї, в яких зібрані колекції джерел окремого населеного пункту, або історико-географічного регіону. Музеї утворені також у багатьох навчальних закладах. Набули поширення приватні музеї, як-то — художні, які експонують зібрання картин, книг. Найбільшими музеями в нинішній Україні є: Національний музей історії України, Національний художній музей України, Національний музей імені Андрея Шептицького у Львові та інші. Незабутні враження подарують відвідини музеїв живої історії просто неба: «Мамаева слобода» у середмісті Києва, Національного музею української архітектури і побуту в Пирогові (біля Києва), резиденції гетьмана Богдана Хмельницького в місті Чигирині. Вам цікаво буде здійснити віртуальну екскурсію або, за можливості, відвідати музей «Поштова станція» в місті Ніжині, музей волинської ікони в місті Луцьку, музей писанки в місті Коломиї, музей-аптеку в місті Львові, музей дитинства в місті Харкові, історичний музей імені Василя Тарновського в місті Чернігові, музей мікромініатюр Миколи Сядристого в Києві.
В експозиції «Вітряки» Національного музею української архітектури і побуту в Пирогові (біля Києва) зібрана унікальна колекція вітряків. Ознайомтеся з нею, здійснивши віртуальну мандрівку, і дайте відповіді на питання:
- 1. Чому ці споруди так названі?
- 2. Для чого їх використовували і де будували?
- 1. Де зберігають історичні пам’ятки?
- 2. Хто може користуватися матеріалами архівів?
- 3. Що таке музей?
Острів цікавинок
Чи знаєте ви, що слово «музей» походить від грецького, що означає «будинок муз»? У Стародавній Греції це — храми, присвячені музам і мистецтвам, яких вони прославляли. Згодом музеєм почали позначати місця, де зберігалися дорогоцінні пам’ятки. Перший музей — Дім Муз — був заснований у давньому місті Александрія Єгипетська близько двох тисяч років тому.
Сьогодні одним із найпопулярніших музеїв світу є Національний музей природничої історії у столиці Сполучених Штатів Америки місті Вашингтоні. Віртуальна екскурсія дозволяє познайомитись із близько 145 млн експонатами в таких залах, як «Ссавці», «Комахи», «Динозаври», «Зал походження людини», «Геологія, дорогоцінні камені та мінерали». Тут можна побачити найбільшу гордість музею — африканського слона, а також 52-футову модель акули (один фут — 30,48 сантиметрів), численні види рослин і тварин із Австралії, павільйон із метеликами та безліч інших дивовижних цікавинок.
У французькій столиці місті Парижі розташований один із найвідоміших і найбільш відвідуваних музеїв світу — Лувр. Серед експонатів музею — археологічні знахідки, твори мистецтва, картини, скульптури. Вони розміщені в тематичних колекціях, як наприклад: «Стародавній Схід», «Стародавній Єгипет», «Стародавня Греція», «Етрурія та Рим», «Мистецтво ісламу» та інших. А в музеї Ватикану зібрана велика колекція архітектурних та історичних пам’яток. Тепер на сайті музею відкриті чудові віртуальні тури.
У Національному музеї обчислювальної техніки Блечлі Парк, що у Великій Британії, зібрана неймовірна колекція комп’ютерів. Тут можна побачити як машини 1940-х років, так і сучасне обладнання. І все в робочому стані. Колекції музею розповідають також про розвиток інтернет-технологій.
Кліо запропонувала здійснити віртуальну екскурсію до одного з музеїв України чи світу. В нагоді вам стане сайт — https://cutt.ly/GIgkQyH.
Кліо попросила вас відповісти на питання:
- 1. Чому ви обрали саме цю екскурсію?
- 2. Що вас найбільше вразило в експозиції музею?
- 3. Чи запропонували ви б своїм однокласникам чи однокласницям побувати віртуально в цьому музеї?
Коментарі (0)