Мій населений пункт
- 18-11-2022, 20:22
- 519
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Мокрогуз, Єрмоленко 2022
§ 25. Мій населений пункт
Чому місто, селище, село, де народилася людина, називають її малою батьківщиною?
1. Історія поселень в Україні
Первісні люди жили в тимчасових поселеннях — стоянках, оскільки кочували вслід за тваринами, на яких полювали чи яких випасали. Їхні житла були нескладні — з гілок дерев, кісток і шкур тварин, згодом — тканин.
Із часом люди навчилися обробляти землю, що потребувало жити неподалік від неї. Так виник осілий спосіб життя. Місце осілості, тобто постійного проживання людей, отримало назву «село».
«Варто запам’ятати»
Село — населений пункт, жителі якого займаються переважно обробітком землі.
У давньослов’янській мові так називали поле, землю, населене місце, двори, будівлі. Село утворювали двори селян з хатою, спорудами для худоби, садом і городом.
Народи степу та лісостепу, що займалися кочовим скотарством, жили в кочовищах — тимчасових стоянках (кош, кіш). На територіях кочовищ були житла кочовиків і споруди для худоби. У XIX ст. зникли останні кочовища на українських землях — у кримських татар.
Мешканці сіл і кочовищ мали спільні потреби: облаштування доріг, мостів, колодязів, взаємна допомога тощо. Ці проблеми розв’язували спільно — громадою. Усі рішення приймали на зборах.
«Варто запам’ятати»
Громада — мешканці поселень, об'єднані для спільного розв'язання проблем.
«Обговоріть»
1. На якому малюнку зображено село, а на якому — кочовище? Поясни свій вибір.
Ногайські татари (Крістіан-Готфрід-Генріх Гайслер, 1794)
Скрин гри-стратегії «Острів» про XVIII ст.
2. Для чого селянам потрібні сад і город?
3. За допомогою пошукових систем знайди інформацію про поселення зимівник, хутір.
Розвиток ремесел і торгівлі зумовив виникнення міст, бо там оселялося багато людей. У давньослов’янській мові це слово означало «місце розташування».
«Варто запам’ятати»
Місто — поселення, мешканці якого зайняті переважно поза сільським господарством.
Міста раніше називали «градом», «городом», бо вони мали захисні огорожі. Від села місто відрізнялося більшою кількістю та густотою населення, а також людським різноманіттям.
Перші міста на території України заснували у VII ст. до н. е. греки, які вимушені були переселитися в Північне Причорномор’я. То були міста-держави Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей. У IX—XII ст. на території Русі-України було понад 200 міст, у яких розвивалися ремесла, торгівля, військова справа. У XIX ст. деякі міста налічували сотні тисяч людей. У другій половині XX ст. в містах уже проживало більше людей, ніж у селах. Деякі міста налічували понад 1 млн осіб. Кількість міського населення збільшується і тепер. Міста є промисловими, науковими та культурними центрами регіонів.
Центральна частина Пантікапея у І тис. до н. е. (сучасна реконструкція)
Чернігів у X ст. (сучасна реконструкція)
Львів у XIX ст. (фотографія)
Сучасна Одеса (фотографія з літака)
«Поміркуйте»
1. Опиши вигляд українських міст у різні історичні періоди. Як змінювалися міста із часом? Які в них спільні й відмінні ознаки?
2. Чим різняться зовні місто і село?
У багатолюдних поселеннях було складно збирати всіх мешканців для розв’язання проблем громади. У зв’язку з цим було створено органи самоврядування, куди обирали найавторитетніших людей.
«Варто запам’ятати»
Самоврядування — право територіальних громад створювати виборні органи влади для вирішення важливих питань.
У різні часи центральна влада обмежувала самоврядування громад. У сучасній Україні право територіальних громад захищене законодавчо, держава надає їм підтримку.
Символами самоврядування громад є їхні герби та прапори. На них зображені знаки, що пов’язані з історією територіальних спільнот.
Герб Києва
Герб Миколаєва
Герб Луганська
Герб Коблевого
Герб Запоріжжя
«Обговоріть»
1. Що дає громаді самоврядування?
2. Чому на гербах міст зображені конкретні предмети, споруди як їхні символи?
3. Що означає зображення корони на гербах населених пунктів?
4. Які символи твоєї громади? Що вони означають?
2. Історія моєї територіальної громади — частина історії України
Згідно із законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», жителі населених пунктів можуть об’єднуватися в територіальні громади.
«Варто запам’ятати»
Територіальна громада — жителі села, селища, міста, а також добровільне об'єднання жителів кількох населених пунктів.
Громада обирає місцеву раду, керівника, які вирішують більшість спільних для всіх жителів питань.
«Поміркуйте»
1. До якої області та району належить твоя територіальна громада? Відшукай її на карті.
2. Твоя громада є міською чи сільською? Яку важливу для тебе справу вирішила твоя громада?
«Поміркуйте»
Прочитай легенди про заснування Києва. Як ти думаєш, чому існує кілька версій про це?
«Робота із джерелом»
...І були три брати: один на ймення Кий, а другий — Щек, а третій — Хорив, і сестра їхня — Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив — на третій горі, через що і прозвана вона Хоривицею. І збудували вони городок на честь свого старшого брата, й нарекли його Києвом. А навколо города був ліс і пуща велика, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими й тямущими, і називалися вони полянами, від них у Києві є поляни й до сьогодні.
Деякі ж, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником, бо нібито тоді біля Києва був перевіз із того боку Дніпра, тому й говорили: «На перевіз на Київ». Проте коли б Кий був перевізником, то не ходив би до Царгорода. А втім, цей Кий княжив у роді своєму і ходив він до царя — не знаємо лишень, до котрого, але знаємо, що великі почесті, як оповідають, віддав йому той цар, при якому він приходив. Коли ж Кий повертався, прибув на Дунай і уподобав місце, і збудував малий городок, і хотів осісти в ньому з родом своїм, та не дали йому навколишні мешканці. Отож і донині називають придунайці те городище Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ, тут і скончався. І брати його Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут померли.
«Обговоріть»
1. Які легенди знаєш про своє місто (село)?
2. Що тобі відомо про заснування твого населеного пункту?
3. Пригадай найцікавіший факт з історії твого населеного пункту.
На вулицях міст і сіл розташовані різноманітні споруди. Вони збудовані в різний час, мають своє призначення та свою історію. А якщо в якійсь із них відбулася пам’ятна подія або хтось відомий там народився, проживав чи працював, то ця споруда вже має історичне значення для населеного пункту і навіть для країни.
«Обговоріть»
1. Чи є споруди, що мають історичне значення, на території твого села чи міста? Назви їх.
2. З якою історичною подією чи історичною особою вони пов’язані?
3. Чому історія твоєї громади є частиною історії України?
3. Місцева влада та послуги
Органи самоврядування громад забезпечують спільні потреби громадян. Ці потреби стосуються безпеки, охорони здоров’я, освіти людей, розвитку культури, а також благоустрою громадського простору.
«Обговоріть»
1. Поміркуй, з якою метою люди об’єднуються в територіальні громади.
2. Розглянь схему. Чи можна вважати, що є більш важливі й менш важливі сфери життя в громаді?
3. Обери три сфери діяльності громади і поясни, як вони впливають на життя людей.
«Варто запам’ятати»
Громадський простір — територія, будівлі та споруди, призначені для задоволення потреб громадян.
До громадського простору належать місця для прогулянок, зустрічей, відпочинку та спілкування. Це:
- вулиці, дороги, пішохідні та велосипедні доріжки;
- майдани, бульвари, проспекти;
- парки, сади, сквери та майданчики;
- пам’ятки культурної та історичної спадщини;
- громадські будівлі та споруди;
- пляжі.
У Києві
У Львові
У Тернополі
«Обговоріть»
1. Чи є у твоєму населеному пункті громадський простір? Опиши його.
2. Що ти можеш дозволити собі в цьому просторі?
3. Чи подобається тобі там бувати? Чому?
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
РОЗУМІЮ
1. Як ти розумієш значення слів «село», «місто», «громада», «громадський простір»?
2. Поясни, навіщо потрібно досліджувати і знати історію свого міста або села.
3. У чому відмінність особистого та громадського простору?
РОБЛЮ
1. Які асоціації в тебе викликає вираз «моя територіальна громада»? Створи список з п’яти асоціацій.
2. Розглянь фотографії торгової площі Маріуполя та торгової вулиці Рівного. Опиши призначення цих громадських місць. Подумай, чим вони подібні та чим різняться.
Рівне, фотографія початку XX ст.
Маріуполь, фотографія початку XX ст.
3. Випиши назви п’яти населених пунктів, що розташовані поряд з населеним пунктом, у якому ти живеш. Дізнайся історію походження одного з них, скориставшись пошуковими системами.
ДУМАЮ
1. Як ти вважаєш, чому в Україні історично склалося два типи поселень: місто і село? З чим це пов’язано?
2. Якими будуть твої три пропозиції щодо облаштування громадського простору у твоєму населеному пункті?
3. Які особливості українського села чи міста відображено в народних прислів’ях?
• Без грошей до міста, без солі додому.
• По місту ходячи, рота не роззявляй.
• Кожне сільце має своє слівце.
Коментарі (0)