§ 26 Хто започаткував наукові дослідження історії України

Чому важливо досліджувати історію України?

1. ЗАСНОВНИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

Діємо: практичні завдання

Продовжуйте роботу над міні-проектом «Шкала часу "Дослідники історії”».

Поміркуймо!

Зародження історичної науки в Україні припало на часи панування в наших землях іноземних імперій — Російської та Австрійської (згодом Австро-Угорської). Як ви думаєте, чи були сприятливими умови для проведення історичних досліджень і поширення історичних знань серед людей? Свою думку обґрунтуйте.

Особливий інтерес до наукових досліджень історії України пов’язаний з боротьбою за збереження історичної пам’яті українського народу та відновлення української держави за часів іноземного панування.

Усе розпочиналося зі збору цікавої інформації про життя, звичаї, традиції українського народу та інших народів країни. Під час етнографічних експедицій учені записували також і перекази про історичне минуле, досліджували історичні документи. Поступово такі історичні дослідження ставали повнішими й відкривали очі людям на те, що український народ має свою цікаву історію.

Діємо: практичні завдання

Вправа «Вчимося аналізувати інформацію»

Прочитайте в парах текст параграфа про істориків. Визначте, про що в ньому йдеться: про біографічні відомості історика чи наголошено на його діяльності?

Зіставте інформацію про істориків: що спільного в їхніх біографіях?

Одним із засновників наукових досліджень історії України був Михайло Максимович (1804—1873 рр.) — видатний український учений-природознавець, історик, народознавець, письменник. Цікавинкою його біографії є те, що він поєднував любов до ботаніки (наука про рослини) та історії України. Михайло Олександрович багато уваги приділяв збереженню фольклорної спадщини українського народу: видавав збірки українських народних пісень, був автором віршованого перекладу «Слова о полку Ігоревім» українською та російською мовами. Провідним напрямом наукових досліджень Михайла Максимовича було обстоювання ідеї права на вільний розвиток і соборність українських земель.

Важливий внесок у наукові дослідження України зробили вчені-історики Микола Костомаров та Володимир Антонович. Професор Київського університету Святого Володимира Володимир Антонович уперше ввів у науковий обіг назву «Україна-Русь».

З-поміж інших науковців вирізнився Дмитро Яворницький (1855—1940 рр.) — видатний український історик, археолог, народознавець, письменник. Усе життя глибоко досліджував історію запорозьких козаків. За результатами багаторічної праці він залишив нащадкам неоціненний скарб — працю «Історія запорозьких козаків». Ця книжка — справжня енциклопедія історії козацтва: тут дізнаємося і про звичаї козацтва, і про бойове мистецтво, про більшість подій козацької історії.

Дмитро Яворницький за роботою

2. ЧОМУ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО НАЗИВАЮТЬ «БАТЬКОМ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ»

Поміркуймо!

Ім’я Михайла Грушевського вам вже відоме. Пригадайте, де ми про нього говорили? З якими історичними подіями пов’язана постать Михайла Грушевського?

Найвидатнішим представником історичної науки вважається Михайло Грушевський (1866—1934 рр.). Його змалку виховували в повазі до української мови, пісень, традицій. Майбутній історик навчався в гімназії в далекому Тифлісі (Грузія), багато часу проводив за читанням книжок. За сприяння батька Михайло із захопленням вивчав наукові праці Миколи Костомарова, Михайла Максимовича та інших українських істориків. За заповітом свого діда вступив до Київського університету Святого Володимира. Тут він навчався під керівництвом відомого історика Володимира Антоновича.

Михайло Грушевський

Діємо: практичні завдання

Знайдіть на карті у вашому атласі та позначте міста, з якими були пов’язані різні етапи життя Михайла Грушевського. Біля назв міст підпишіть роки та основне заняття вченого в цьому місті. За потреби скористайтеся додатковими джерелами інформації.

Після завершення навчання протягом багатьох років (з 1894 р. до 1914 р.) працював у Львові на посаді професора кафедри всесвітньої історії. Його також обрали головою Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Ця організація, керуючись ідеями Кобзаря, сприяла розвиткові українознавчих досліджень. Завдяки наполегливій праці, організаторським здібностям Михайло Грушевський зміг перетворити Наукове товариство імені Тараса Шевченка на провідну наукову установу України, яка об’єднувала бібліотеки, музеї, збирала архівні матеріали, здійснювала освітню та дослідницьку діяльність.

Пізнавально й цікаво

Коло інтересів Михайла Грушевського було широким. У юні роки Михайло Сергійович пробував себе як письменник. Відомо, що свого часу він надрукував оповідання «Бех-аль-Джугур» та «Бідна дівчина».

Протягом життя він написав близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору, історії розвитку української історичної науки. Як справжній патріот України, Михайло Грушевський брав активну участь у боротьбі за волю України в роки Української революції 1917—1921 рр.: був обраний головою Української Центральної Ради та виступив ініціатором створення Конституції Української Народної Республіки.

Однак головною справою життя вченого було створення великої праці — «Історії України-Руси» — 10-томного дослідження історії українських земель від давнини до другої половини XVII ст. Написанню цієї роботи він присвятив 38 років свого життя. Головна ідея наукових поглядів видатного історика — послідовний розвиток української історії від найдавніших часів. Як політик, він мріяв про побудову Української держави на демократичних засадах. До наших днів Михайло Грушевський є найбільш авторитетним українським істориком.

Поміркуймо!

Ви, напевно, помітили, що в навчальному тексті йдеться про істориків-чоловіків. Поміркуйте (дізнайтеся), із чим пов’язана така особливість.

Однією з перших жінок-дослідниць історії була Наталія Полонська-Василенко (1884—1973 рр.). Народилася вона в родині історика, тому змалку цікавилася сивою давниною. Під час навчання на історико-філологічному відділенні Вищих жіночих курсів у Києві зацікавилася археологією. Брала участь в археологічній експедиції під керівництвом Вікентія Хвойки.

Наталія Полонська-Василенко

Наталії Полонській-Василенко випала досить складна доля. Як щира патріотка України, вона зазнала гонінь з боку радянської влади в 1920—1930-х рр. У роки Другої світової війни емігрувала за межі України і працювала в закордонних осередках української науки. Молода вчена цікавилася різними важливими подіями української історії: досліджувала козацтво, історію української церкви, розвиток української історичної науки.

Пізнавально й цікаво

Еміграція — виїзд людей за межі країни. В Україні еміграція набула великого поширення наприкінці ХІХ ст., коли тисячі українських селян вирушали до інших країн у пошуках кращої долі. Видатні українські діячі культури та науки виїжджали до інших країн у ХХ ст. під час радянської влади, щоб уникнути переслідувань.

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

1. Виконайте вправу «Кросворд навпаки»: сформулюйте запитання до слів кросворду.

2. Чим схожі біографії українських істориків?

3. Завершіть роботу з міні-проектом «Шкала часу "Дослідники історії”» та презентуйте його однокласникам.

II. Обговорюємо в групі

1. Обговоріть результати виконання вправи «Вчимося аналізувати інформацію».

2. Дізнайтеся, що поєднує всіх згаданих у тесті параграфа істориків з тарасом Шевченком (зв’язки можуть бути різними). Поміркуйте, чи випадкові ці зв’язки.

III. Мислю творчо

1. Створіть карту знань про одного з відомих вам українських істориків. Можете доповнити карту власними рубриками. Також спробуйте самостійно визначити зв’язки між окремими частинами життя історика. Поясніть своє бачення однокласникам.

2. За допомогою карти складіть розповідь про одного з діячів (на вибір).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно