Войти
Закрыть

Історія як наука про розвиток людства

5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Власов, Гирич 2022

 

§ 2. Історія як наука про розвиток людства

Міркуємо

Роздивіться фотографії. Коли жили зображені на них люди? Чи знаєте ви, яким було життя в Україні 100 років тому? Звідки про це можна довідатися?

Родина Шептицьких біля маєтку в с. Прилбичі (нині Львівська обл.). 1911 р.

Селяни села Кирилівка (нині Черкаська обл.) - батьківщини Т. Шевченка. 1912 р.

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту

Шанобливе ставлення до минулого - прикметна риса кожного народу. Про минувшину в Україні завжди казали - свята, добра. І досі вживані в українській мові прислів’я: Не за нас стало, не за нас і перестане; Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм. За давніх часів пам’ять про минуле зберігалася в переказах та легендах. Згодом, з появою писемності, про події дня вчорашнього оповідали літописи. Саме з найдавніших літописів довідуємося про виникнення міста Києва, про перших київських володарів. Закарбовуючи для нащадків події минулого, творці літописів прагнули водночас зрозуміти їх, з’ясувати, чим вони спричинені, які мали наслідки. Так поступово накопичувалися історичні знання.

Літописи - записи найважливіших подій з року в рік, «з літа в літо», як тоді казали.

Отже, історія - це наука про минуле людства. Вона вивчає життя та діяльність людини, досліджує всілякі великі й малі події від найдавніших часів до дня вчорашнього, встановлює, як і чому людське життя змінювалося та вдосконалювалося, ставши таким, як тепер. Слово «історія» - грецьке з походження. У перекладі воно означає розповідь про минулі події, дослідження минулого. Власне, наука історія зародилася в Давній Греції. Першим істориком уважають давньогрецького вченого Геродота, який жив дві з половиною тисячі років тому.

Сучасна історична наука сформувалася в XIX ст. Найвідомішими серед перших професійних істориків в Україні були професори Київського університету Микола Костомаров і Володимир Антонович, Михайло Грушевський, автор багатотомної «Історії України-Руси». Істориком за фахом був відомий громадський діяч Михайло Драгоманов, дядько Лесі Українки. Першою жінкою - авторкою популярної книжки з історії України - була Олександра Єфименко, якій Харківський університет 1910 р. присудив ступінь доктора історії.

Робота в парах

Яку науку називають історією? • Чому давньогрецького вченого Геродота називають «батьком історії»? • У яких інших значеннях уживають слово «історія»? • Розіграйте діалоги, у яких слово «історія» означає «пригода (випадок)», «розповідь», «минуле», «перебіг (хроніка)».

Робота в групах

Яке з поданих висловлювань про історію вважаєте найбільш суголосним своїм думкам? У яких значеннях вжите в них слово «історія»?

Історія - це оповідь країни про себе (Оксана Забужко, сучасна українська письменниця).

Кожна історія живе, поки є ті, хто хоче її слухати. Історії, які подобаються нам найбільше, живуть у нас вічно... (Джоан Кетлін Ролінґ, сучасна британська письменниця).

Досліджуємо

Роздивіться фотографію. Які відчуття викликає у вас ця світлина? Доберіть кілька прикметників, що характеризують зображену родину. Як ви гадаєте, чи вплинула родина на формування світогляду та характеру видатної української поетеси Лесі Українки (Лариси Петрівні Косач). Як саме?

Родина Косачів-Драгоманових. 1890-ті роки

Ліворуч сидять діти Михайла Драгоманова - син Світозар і найстарша донька Лідія (у темній сукні). У центрі: Олександра Драгоманова - дружина брата Олександра - з донькою Оксаною. Праворуч скраю - сестра, Олена Пчілка, у дівоцтві Ольга Драгоманова, у заміжжі Косач. Стоять, зліва направо: її доньки Оксана й Ізидора Косач - сестри Лесі Українки - та їхня двоюрідна сестра Аріадна (за Оленою Пчілкою) - молодша донька Михайла Драгоманова.

Робота в групах

Об’єднайтеся в три групи та виконайте проектне завдання на основі родинних фотографій.

Розглянувши фотографії учасників та учасниць своєї групи, складіть розповідь за планом:

1. Якими були школа чи садочок у часи, зображені на фотографіях? 2. Як тоді діти проводили дозвілля? 3. У які ігри бавилися? 4. Яким було шкільне приладдя та іграшки? 5. Свідками яких подій з історії України були зображені на фотографіях люди?

У загальному колі поміркуйте, чи має підстави твердження, що історія народу - це історія наших родин. Чи є родини, які живуть «поза історією»? Чому?

ЧИТАЙЛИКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/nYo4tJs або кодом, прочитайте оповідання. Поділіться в загальному колі враженнями про цікаві історичні факти, пов’язані з життям і діяльністю видатного українського історика Михайла Грушевського та його дочки Катерини.

ПІЗНАЙКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/FYpq7wI або кодом, перегляньте відео, зняте до урочистого святкування 30-ої річниці незалежності нашої держави. Про які часи з минулого України хотіли б дізнатися більше? Про які події та історичні постаті вам доводилося чути? Звідки ми дізнаємося про історію рідної землі?

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Історія як наука має важливе значення не лише для людей, які обирають її своєю професією. Вона сприяє розвитку історичного мислення, тобто мислення в часі. Міркуючи так, людина повертається до своїх минулих учинків, здатна знаходити в них пояснення тому, що відбувається нині, планувати майбутнє, аби досягти бажаного. Знання та вміння, які людина здобула впродовж життя, називають досвідом. Тож історія допомагає усвідомити досвід - і свій власний, і досвід інших людей, які живуть довкола нас, і досвід попередніх поколінь. Що багатший в людини досвід, то більший вибір вона має для вчинків у тій або тій ситуації.

Досвід - сукупність знань, уміння, які здобуваються в житті.

Спираючись на досвід, люди здатні прогнозувати майбутнє. Чи знаєте ви, що сьогодні розвивається окрема наука, у якій нагромаджено прогнози й передбачення майбутнього? Називають цю науку футурологією. Цікавий напрям футурологічних досліджень - професії майбутнього. Зваживши на розвиток сучасних технологій, дослідники застерігають, що вже в близькому майбутньому люди змінюватимуть професію кожні п’ять років, а це означає, що вони потребуватимуть нових знань та умінь. Потреба постійно навчатися - прикмета часу, у який випало жити вам.

Робота в парах

Чому корисно вивчати історію? • Що називають історичним мисленням? • Як ви розумієте вислів «уроки історії»? • Розпитайте в батьків або інших дорослих про те, які уроки з власного минулого вони пам’ятають. • За якою ознакою науки історія та футурологія є протилежними, а за якою - пов’язані одна з одною?

ІСТОРИЧНА ГРА

Проведіть гру «Що? Де? Коли?». Для цього за матеріалами параграфа доберіть по одному поняттю та прізвищу, які запишіть на картках. Картки складіть у кошик або капелюх. За допомогою лічилки оберіть того, хто тягтиме картку з капелюха і відповідатиме на три запитання: 1. Що означає це слово? (Хто ця людина?) 2. Де з’явилося? (Де випало жити?) 3. Коли з’явилося? (Коли випало жити?). Змінюйте гравця в кожному колі гри або тоді, коли попередній гравець припустився помилки.

Рефлексія

Про які значення слова «історія» йшлося на уроці? Що з матеріалів уроку видалося найцікавішим? Про що хотіли б дізнатися докладніше?

Оцініть себе

Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. • Поясніть, як ви розумієте вислови колесо історії; увійти в історію; влипнути в історію; вписати в історію золотими літерами. Складіть з поданими словосполученнями речення.

Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/IUBFCoM або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.

Домашнє завдання

Великий український поет Тарас Шевченко записав у щоденнику: «Історія мого життя є частиною історії моєї Батьківщини». Обміркуйте, чи є підстави вважати це твердження слушним для кожної людини. Міркуваннями поділіться в невеликому творі-роздумі (есе) «Історія Батьківщини - моя історія».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду