Войти
Закрыть

Що таке «історична карта»

5 Клас

Кожна подія, яка відбулася в історії, сталася в певному місці. Це можна показати на географічній карті за допомогою умовних позначок. Щоб дізнатися, що означає та чи інша позначка, укладають пояснення та розташовують поруч із картою. Такі пояснення називають легендою. Географічна карта розповідає про місцевість, а історична - про події, що траплялися на цій місцевості. Контури континентів, морів, розташування річок, гір, міст чи сіл із часом змінюються. Залежно від масштабу карти ці зміни будуть більш або менш помітні. СЛОВНИК Історична карта - це позначення історичних подій, явищ чи процесів на карті за допомогою спеціальних позначок. Інколи поняттям «історична карта» позначають і старовинну карту, створену в давнину. Давні карти фіксують знання й уявлення, які мали люди на час їх створення. Тому на старовинних картах можуть бути відсутні деякі країни, острови чи навіть континенти. Що більше людство накопичує знань про довколишній світ, то карти стають точнішими. Точніше можемо позначити й історичні події. СЛОВНИК Подія - будь-яка зміна, яка трапилася в певному місці та в певний час. 1. Розгляньте старовинну історичну карту «Портолан» й дайте відповіді на запитання. 1. Коли й хто створив цю карту? Що на ній позначено? 2. Де позначено територію сучасної України? Чи легко було вам це визначити? 3. Порівняйте цю карту із сучасною. Що є подібним та відмінним? Що є сталим? Що змінилося? 4. Яка частина карти залишилася незавершеною? Як гадаєте, чому? Про що можна дізнатися з історичних карт? Історична карта може чимало розповісти про події минулого. З карти можна дізнатися про визначні відкриття, епохальні битви, напрямки розселення давніх спільнот, поширення мов та безліч іншої важливої інформації....
0 Переглянути

Історико-географічні назви як свідчення минулого

5 Клас

На попередньому уроці ми переконалися, що історія назв географічних об’єктів - це невід’ємна частина історії. Зміна топонімів відбувається нечасто. Інколи їх змінюють на штучні, не притаманні цій місцевості. Наприклад, за часів радянської влади на карті нашої країни з’явилися міста й села на честь радянських політичних діячів чи подій радянської історії. Таких населених пунктів в Україні було понад 1000. У такий спосіб радянська влада намагалася стерти пам’ять українців про минуле, нав’язавши чужі назви. Останніми роками в Україні відновлюють історичні топоніми. Повернення первинних назв сприяє відновленню історичної пам’яті. Погодьтеся, що жодна людина не хотіла б, щоби її ім’я одного дня змінили на інше. То хіба ж заслуговують на таке міста й села з багатющою історією? Пропонуємо вам дослідити історико-географічні назви рідного краю, щоби дізнатися більше про історію малої батьківщини. Народна легенда про назву Вінниці Прийшов на берег Бугу чоловік, поставив собі хату й зажив із жінкою. Мав двох дочок. Одну ласкаво називав Вишенькою, а другу - Вінничкою. Росли дівчата, як ягоди, рум’яні та веселі. А коли виросли, то одружив їх із працьовитими риболовами. Поставили Вишенька із чоловіком дерев’яну хату на правім березі Бугу, а Вінничка - на лівому. Рубали ліс, випалювали пні, землю орали й жито засівали. В дуплах мед вибирали... Одного разу зірвався сильний вітер, завив. Птахи перестали співати, сонце зайшло за чорну хмару. То не вітер вив, не буря надходила, а страшні воріженьки понад Бугом чорний копоть підняли. Оточили зненацька домівки Вишеньки й Віннички, хотіли всіх у полон забрати. Виходу не було. Краще смерть, ніж довга й чорна неволя. Вінничка першою запалила свою хату. Сестра Вишенька побачила вогонь за Бугом і також розвела вогонь в оточеній хаті. Як дві свічки, палало сухе дерево, тріскотів вогонь... Проминули літа. Багато води в Бузі протекло. Прийшли нові люди сюди, осіли, побачили згарища, дізналися про гірку долю Віннички і Вишеньки. На пам’ять добру про них назвали їхніми іменами річки, що несуть свої води до Південного Бугу. Побудували тут фортецю, а місто біля неї назвали іменем річки - Вінницею....
0 Переглянути

Історична топоніміка

5 Клас

Під час дослідження історики працюють із різною інформацією. Про минуле краю чимало можуть розповісти назви населених пунктів, вулиць, площ, водойм, гір, лісів, гаїв, печер, пасовищ, шляхів... Назви географічних об’єктів не виникають випадково. Вони отримують назву внаслідок певних подій, процесів, під впливом географічних особливостей місцевості тощо. СЛОВНИК Топоніміка - наука, яка вивчає назви географічних об’єктів (топоніми). Топоніми змінюються рідко. Назва річки чи села, пагорба чи озера може залишатися незмінною впродовж століть. Знаючи, з якої мови походить та чи інша географічна назва, ми можемо більше дізнатися про те, які народи перебували тут раніше. Скажімо, назви річок Дніпро, Дунай і Дон мають іранське коріння, а річка Рось - скандинавське. Назви міста Чуфут-Кале в Криму й острова Тузла в Керченській протоці - тюркського походження. Так само тюркське походження простежуємо в назвах українських міст Кагарлик, Кременчук, річки Чортомлик. Тож топоніми - важливе джерело знань про історію певної місцевості....
0 Переглянути

Назва «Україна» впродовж століть

5 Клас

Формування назви «Україна» мало тривалу історію. Важливою складовою минулого будь-якого народу та його держави є самоназва й те, як їх називають інші народи. Вважається, що назва «Україна» виникла саме серед місцевого населення. Спочатку так називали певні території місцеві жителі, а потім цю назву почали використовувати іноземці. Назва «Україна» почала вживатися у часи існування на цих теренах держави наших пращурів - Русі-України, або Київської держави. Вперше назву «Україна» згадано в Київському літописі. Літопис створено наприкінці XII століття. Але до наших днів зберігся лише його варіант, переписаний на початку XV століття. У ньому під 1187 роком літописець розповідає про Переяславського князя Володимира Глібовича, який помер під час військового походу. У XIII столітті назва «Україна» зустрічається в Галицько-Волинському літописі. Утім, його текст було переписано дещо пізніше, і ми не знаємо, чи вживалося слово «Україна» у первісних варіантах. Проте науковці припускають, що саме ця назва могла існувати вже у Х-ХІ століттях, адже будь-яка давня самоназва народу спочатку вживалася в його розмовній мові, а вже потім потрапляла на сторінки писемної літератури. На місцеве походження назви також вказує дві форми, які використовували в писемних джерелах: «Україна» і «Вкраїна». Чергування початкових літер «у» та «в» є характерною особливістю української мови....
0 Переглянути

Як люди усвідомлювали севе в різні часи. Урок-узагальнення

5 Клас

Ви вже знаєте, що людина не може жити поза спільнотами та соціумом. Вона потребує спілкування та постійно перебуває у взаємодії з іншими людьми. Ця взаємодія має двосторонній вплив: спільнота впливає на людину, а людина впливає на спільноту. Наприклад, ви відвідуєте танцювальний гурток. Ви набуваєте там нових навичок і спілкуєтеся з однодумцями. Водночас ви ділитеся і своїми знаннями й посідаєте у цій спільноті певне місце. Якщо ви пропустили заняття, колективу доведеться перелаштуватися, щоб не гаяти часу. Зверніть увагу, що спільноти бувають різними. Не завжди цей взаємний вплив буває позитивним. Іноді людина може потрапити до таких спільнот, які негативно впливатимуть на неї. Остерігайтеся таких спільнот і ніколи не залишайтеся в них. 1. Створіть асоціативний кущ «Я належу до спільноти». Впишіть назви спільнот, до яких себе відносите. Врахуйте вашу роль у конкретній спільноті. Участь у якій спільноті для вас є найважливішою? Чому? Обговоріть у класі, чи однакову роль відіграєте ви та ваші однокласники й однокласниці в спільноті, до якої належите. Аби будь-яка спільнота функціонувала, у ній діють певні правила. Такі правила можуть бути чітко визначені (закони чи правила поведінки у громадському транспорті). Іноді правила встановлює сама спільнота, і усі учасники погоджуються їх дотримуватися. Наприклад, у школі діє певний час початку і завершення уроків. Це писане правило, чітко визначене. А от починати урок із привітання - це неписане правило, але усі його дотримуються. 2. Уявіть, що ваш клас вирушив в одноденну автобусну мандрівку культурно-історичним пам’ятками України. Створіть маршрут подорожі. Розробіть: правила поведінки в автобусі під час подорожі; правила поведінки в публічному просторі під час екскурсій; правила непорушення приватного простору учасників/учасниць мандрівки. Обговоріть запропоновані варіанти. Спільноти зазвичай утворюються та існують із певною метою. До деяких люди потрапляють свідомо, за власним бажанням. У деяких опиняються внаслідок певних ситуацій. Важливо, аби кожен учасник спільноти підтримував її діяльність. Іноді це непросто. Проте життя у громаді потребує певних зусиль її учасників....
0 Переглянути

Публічний простір в минулому і нині

5 Клас

Усім нам хоча б раз у житті доводилося чути: «Він/вона є публічною людиною». Це означає, що людина, про яку йдеться, відома широкому загалу. Так говорять про музикантів, акторів, політиків. Ми чуємо про них у телевізійних новинах, маємо змогу стежити за ними у соціальних мережах. Інформація про цих людей є «відкритою», доступною для всіх. За призначенням публічний простір є протилежністю приватному простору людини. Приміром, уявіть, що ви разом із сім’єю проводите час у парку. Сім’я - зона вашого особистого простору, ви не зобов’язані спілкуватися з іншими людьми в парку, якщо вам не комфортно. Однак парк є місцем публічного простору. Тож люди, які відпочивають поруч із вами, мають таке саме право знаходитися там, як і ваша родина. 2. Роздивіться зображення центральної площі Афін (агори) у Давній Греції та сучасне фото площі Іспанії в Римі. Що на них відбувається? Поміркуйте, як змінилося використання публічного простору. Чим публічний простір минулого відрізняється від сучасного публічного простору? Яким був публічний простір у минулому? Дослідники вважають, що публічний простір як місце, де люди проводили вільний час, з’явився ще у давніх греків. Кожне давньогрецьке місто було самостійною державою - полісом. Усі чоловіки - громадяни поліса мали право брати участь у його політичному житті. Відтак на агорі (так називалась центральна площа міста) чоловіки обирали з-поміж поважних громадян раду архонтів (старійшин), ділилися думками, вирішували питання війни та миру, сперечалися, торгували й представляли себе. Жінкам, невільникам, купцям вхід на агору був закритий. Отже, грецька агора - приклад одного з перших публічних просторів людини....
0 Переглянути

Приватний простір людини в минулому і тепер

5 Клас

Розмір «бульбашки», тобто особистого простору людини, залежить від багатьох чинників: від характеру людини, від того, чи вона мешкає в місті чи селі, від національності, віку та соціального становища. У сучасному світі розрізняють окрім фізичного приватного простору (власна кімната, куточок для ігор, робоче місце, спальне ліжко, а також відстань до іншої людини) ще й психологічний - простір душевний (ваші власні думки й бажання). Американський дослідник Едвард Хол розділив простір навколо людини на 4 різні за розміром зони-«бульбашки». До цих «бульбашок» допускають інших залежно від близькості стосунків. Перша - найближча до вас - це інтимна зона, до якої входять лише найближчі (сім’я, домашні тварини). Друга зона - особиста (друзі). Третя - соціальна відстань (люди, яких ви знаєте). Четверта - публічна зона, до якої відносять незнайомців. 1. Створіть у зошиті власну схему приватного простору і розмістіть у ній своїх рідних, друзів і знайомих. 2. Що, на вашу думку, являв собою приватний простір у минулому? Яким був приватний простір у минулому і є тепер? Ви вже знаєте, що першою формою людської організації була родова община, яка передбачала спільне життя кількох десятків кровних родичів в одному колективі. Давні люди не сприймали себе окремо від колективу, адже залишатися самому було небезпечно. Тож говорити про приватний простір не доводилося. З переходом людських колективів до осілості з’явилася приватна власність - житло, а в ньому куточки для приготування їжі, для ігор і відпочинку. У дітей з’явилися особисті речі - іграшки. Тож житло людини стало зоною приватного простору. Чужинцям заборонялося без дозволу входити до помешкання....
0 Переглянути

Рівність і гідність як основа взаємодії в суспільстві

5 Клас

Чи траплялися у вашому житті ситуації, коли знайомі люди насміхалися з інших? Приміром, через застарілу модель мобільного телефону чи недостатньо модний одяг, особливості зовнішності чи поведінки... Таке глузування є проявом дискримінації і приниження гідності людини. Гідність людини в нашій країні захищає Конституція України: «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними». Для того щоб вашу гідність поважали, слід поважати чужу. Тож перед тим, як насміхатися з когось не схожого на вас, задумайтеся: чому ця людина інша? Чи все в неї гаразд зі здоров’ям, чи все добре в родині? А потім спробуйте уявити себе на місці цієї людини. Рівність та гідність є найважливішими цінностями, які лежать в основі прав кожної людини, незалежно від її статі, кольору шкіри, національності, матеріального становища, релігійних уподобань чи зовнішнього вигляду. Ми усі народжені однаково рівними й гідними. Як потрібно захищати свої права? На жаль, у сучасному світі, як і раніше, ми нерідко стикаємося з порушенням прав і гідності людей. Здавалося б, що може зробити одна людина для вирішення проблеми на всесвітньому рівні? Проте історія нам доводить, що існують люди, які присвятили ціле життя боротьбі за права інших і досягли колосальних результатів. 1. Прочитайте інформацію про пакистанську правозахисницю Малалу Юсафзай і дайте відповіді на запитання. Поміркуйте, які права людини найчастіше порушують у школі, вдома, у місці, де ви живете. Підготуйте невеликий виступ від імені захисників прав людини....
0 Переглянути

Що таке влада і якою вона буває

5 Клас

Ви вже знаєте, що первісне людське суспільство не мало органів влади. Усі члени спільноти були рівні. Проте із часом у суспільстві почали з’являтися окремі люди або й цілі роди, заможніші та впливовіші за інших. Керманичами стали вожді, які керували життям спільноти разом із найближчим оточенням. Так формувалася влада. Спочатку вождів обирали усім племенем, однак згодом вони почали передавати владу у спадок. У різних спільнотах влада організована по-різному. Вона може належати одній людині (королю, князю чи імператору), колективу впливових управлінців або ж народу. Якщо запитати сучасну людину, що таке влада, то вона, найімовірніше, відповість: це ті люди, за яких ми голосуємо на виборах і які управляють державою. Насправді слово «влада» вживається для визначення кількох понять. «Люди нарікають на владу, вважаючи, що вона повинна дати їм усе. Але влада так не налаштована - на першому місці могутність, а не служіння. Ми хочемо бути демократичною державою. Майдан великою мірою це зманіфестував. Люди, які там стояли, щиро мріяли. Але мрії треба втілювати в життя працею. Нам ще треба навчитися здобувати те, про що мріємо. Це непросто, бо люди досі чекають, що хтось прийде і дасть їм усе. Проте так не буває»....
0 Переглянути

Правила співжиття в минулому і тепер

5 Клас

Право - це можливість людини користуватися і розпоряджатися благами і свободами, встановленими законом. Ви маєте право на щось розраховувати, якщо інша сторона вам це пообіцяла чи гарантувала. Якщо ж обіцянку не виконано, за це передбачено штраф або інше покарання. Наприклад, ви пообіцяли батькам виконати домашнє завдання в обмін на право грати на комп’ютері дві години. Проте не дотримали своєї обіцянки, тож батьки позбавили вас права на комп’ютерні ігри. Натомість права людини, які вона має від народження, не залежать від гарантії іншої сторони. Їх не потрібно заслужити, не можна відібрати, посягання на них є неприпустимим. Право людини на свободу не залежить від чиєїсь обіцянки не позбавляти її свободи, воно є невід’ємним. СЛОВНИК Права людини - закріплена в законах можливість вибору людиною певної поведінки для забезпечення свого існування та розвитку. Закон - документ, який має вищу силу і приймається державними органами. Закон є одним із видів правил. Чим правила відрізняються від прав? Ми живемо серед інших людей. Окрім того, щоб дбати про захист власних прав, маємо дотримуватися певних правил співжиття в суспільстві та не порушувати права інших людей. Дотримання правил є так само обов’язковим, як і дотримання прав. Права - це наш плащ-невидимка: його ніхто не бачить, але він нас захищає і його неможливо знищити. Натомість правила - це дороговкази, що розповідають, як поводитися в тій чи іншій ситуації, щоб не порушувати прав інших....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 ... 72
Назад

Навігація