Войти
Закрыть

Географічний та історичний простір

5 Клас

Значну допомогу у вивченні історії надає географія. Це наука, яка вивчає природу Землі, складові її оболонки, територіальну організацію населення та його господарську діяльність. Як ви вже знаєте, будь-яка історична подія відбувалася в певний час і в певному просторі. Якщо хронологія дозволяє встановити, коли це сталося, то історична карта — де саме. Історичні карти створюють на основі географічних. Словник Карта — умовно зменшене загальне зображення земної поверхні або її частин. Історична карта — карта, що відображає події, які відбувалися на певній території на різних етапах її історичного розвитку. На уроках із предмета «Я досліджую світ» ви вже ознайомилися з географічними картами, зокрема із фізичною картою. На них різними кольорами позначають височини, низовини, водний простір тощо. Фізична карта відображає частину географічного простору, середовища, де відбуваються природні процеси й живуть люди. Географічне положення України може розповісти багато цікавого. Наприклад, для яких занять населення найбільш придатні її землі, із якими регіонами світу пов’язана її доля тощо....
0 Переглянути

Календарний та історичний час

5 Клас

Час не можна побачити, але можна відчути. Тому постає питання: як саме люди відкрили існування часу та розпочали його вимірювати. Імовірно, це відбулося в результаті спостережень за навколишнім світом, який розвивається певними циклами. У природі день поступається ночі, а після неї розпочинається новий день. Змінюються фази Місяця, положення Сонця на небі, пори року тощо. Саме спостереження за явищами дозволили людям створити календар, що поділив час на дні, місяці та роки. Календар (у перекладі з латинської мови — вигук, сповіщення) — спосіб обчислення днів у році, система відліку часу, заснована на періодично повторюваних явищах природи: змінах пір року, фаз Місяця, руху Сонця. Історичний час — характеристика історичного процесу за датами (зміна пов'язаних між собою історичних подій). Хронологія — наука про вимірювання історичного часу. 2. Календар. • Чому календар є важливим для розуміння історії? Тривалий час людство не мало єдиного календаря. Перші відомі календарі були створені близько 7 тисяч років тому на Близькому Сході на основі спостережень за змінами фаз Місяця. Такий календар називають місячним. Перший сонячний календар винайшли в Давньому Єгипті. У ньому було 365 днів, які розподілялися на 12 місяців, день і ніч мали 12 частин. Календар єгиптян понад 2 тисячі років тому запозичили римляни, внесли до нього зміни й запровадили за часів правителя Давнього Риму Юлія Цезаря. Тому календар отримав назву юліанський. Однак він не зовсім точно відображав реальний час на Землі. Виникла потреба створити новий календар....
0 Переглянути

Узагальнення за розділом IV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення

5 Клас

Період кінця XV — XVIII ст. називають Козацькою добою в історії України. Формування козацтва як окремого стану суспільства відбувалося тривалий час. Спочатку козакування було способом життя. Ще здавна мешканці лісостепу йшли на південь, до багатих на природні ресурси степів. Там влітку вони займалися мисливством (заготовлювали м’ясо й хутро) і рибальством, а взимку поверталися додому. У ті часи степ був небезпечним місцем, тому уходники (як їх називали) збиралися разом у ватаги. Вони володіли зброєю, щоб захистити себе в разі небезпеки, а жили з того, що змогли заготувати в степу й продати. Пізніше, у XV ст., таких вільних людей почали називати козаками. Із середини XVI ст. козаки почали зводити в степу укріплені поселення — січі. Так козаки, просуваючись до узбережжя Чорного моря, опанували значні степові простори. У 1556 р. під керівництвом князя Дмитра Вишневецького (серед козаків мав прізвисько Байда і був їхнім гетьманом — провідником, полководцем) було створено єдиний осередок козаків. Місце для нього підібрали так, щоб сюди не можна було дістатися та зруйнувати. Тому перша відома Січ розміщувалася на острові Хортиця посеред Дніпра, нижче його порогів. Її почали називати Запорозькою Січчю. Вона не збереглася до наших днів....
0 Переглянути

Практичне заняття за розділом IV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення

5 Клас

Мета: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання розділу, розвивати практичні вміння із систематизації матеріалу, роботи з аналізу інформації. Завдання для підготовки до заняття 1. Підготувати мінідослідження за темою «Причинно-наслідкові зв’язки історичних подій» (на вибір учителя/учительки). Скласти розповідь із презентацією за цією темою. 2. Підготувати уривки з науково-популярних досліджень і літературних творів, які описують одні й ті самі історичні події. Пригадайте 1. Що таке історія? 2. Що дає змогу визначити історію як науку? 3. Якими є особливості історичного мислення? ХІД РОБОТИ І. Робота в малих групах Учні та учениці у складі малих груп визначають, який текст є науково-популярним, а який — літературним. Слід пояснити, що допомагає зробити правильний вибір. Групи використовують тексти, які були підготовлені вдома (кожна група використовує тексти, підібрані іншою групою)....
0 Переглянути

Історичне мислення. Причинно-наслідкові зв'язки

5 Клас

У теперішній час, коли інформаційний простір постійно розширюється та існують численні пояснення і оцінки минулого, слід навчитися аналізувати історичну інформацію, тобто мати логічне та історичне мислення. Словник Мислення — свідоме сприйняття навколишнього середовища в усіх його проявах, створення уявлень про предмети і явища та виконання певних завдань. Загалом процес мислення людини має два основні прояви. Перший прояв — це відображення навколишнього світу, унаслідок чого формуються уявлення (образи) та поняття (думки, що втілені в слова). Другий прояв — це процес вирішення певної проблеми (завдання), унаслідок чого отримуємо результат. Вирішення проблеми (завдання) відбувається після здійснення логічних дій: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація....
0 Переглянути

Історичні факти, події, явища та процеси. Історичний образ

5 Клас

У повсякденному спілкуванні слова «факт», «подія», «явище» часто виступають синонімами. Проте в історичній науці вони розмежовуються. Із точки зору історичної науки факт — це дійсна, невигадана подія; те, що сталося, відбулося насправді, об’єктивно існує. Це встановлене знання, що є матеріалом для певних висновків, доказів. Кожен історичний факт є неповторним, його не можна відтворити. Узагальнення й систематизація фактів — це шлях до пізнання історії. Історична наука виявила багато фактів, визначила час і місце їх здійснення, передумови, причини, наслідки та результати. Конкретні дрібні факти минулого систематизовано, згруповано в значні історичні події, явища й цілісні історичні процеси. Словник Історичний факт (слово «факт» походить від латинського «зроблене»; «те, що відбулося») — реальна, невигадана історична подія, що відбулася в певний час і в певному місці. Історична подія — одинична, неповторна сукупність пов'язаних між собою дрібних фактів. Історичною подією може бути певна битва, укладення угоди, утворення організації, партії тощо. Історичне явище — фрагмент історичної реальності, який притаманний певному періоду та має типові характерні ознаки. Прикладами історичного явища є виникнення українського козацтва, Українська революція тощо....
0 Переглянути

Історія як наука і навчальний предмет

5 Клас

Усі науки поділяють на природничі й гуманітарні. Історія є складовою гуманітарних наук — галузі досліджень, предметом яких є людина як суспільна (культурна, моральна, духовна) істота, а також усе, що нею створене. Вивчення гуманітарних наук сприяє розвитку особистості та виробленню нею творчого підходу до вирішення різних життєвих ситуацій. Це люди, які здатні самостійно мислити та усвідомлено сприймати події, що відбуваються в країні та світі, мають чітку громадянську позицію та широкий світогляд. Допомогти у вирішенні цих завдань і покликана історія як навчальний предмет. Автором першого історичного дослідження, яке було створене в V ст. до н. е., був Геродот. Його твір мав назву «Історія». Уже у перших рядках твору давньогрецький вчений так висловив своє завдання: «щоб минулі події з часом не забулися, і великі та дивні гідні діяння... не залишилися невідомими». Тобто «Історія» мала зберегти для майбутніх поколінь найважливіші події, які стали відомими Геродоту. Завдяки йому ми дізналися і про важливі події історії України тієї доби. Словник Історична наука — система знань про минуле людства. Історія як наука складається з низки самостійних галузей історичного знання, а саме: економічної, політичної, соціальної, суспільної, воєнної історії, спеціальних історичних дисциплін, історії держави і права тощо....
0 Переглянути

Узагальнення за розділом III. Дослідження суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела

5 Клас

Орієнтовний перелік термінів і понять: усні джерела, речові джерела, археологія, писемні джерела, аудіовізуальні джерела, історичні джерела, артефакт, літопис, експонат, експозиція, музей, архів, міф, легенда, пам’ятка, пам’ятник, монумент, меморіал, аналіз інформації, достовірність, факт, судження, систематизація. 2. Робота в малих групах. Дидактична гра «Три зупинки». Формуються три зупинки під назвами: «Інформація», «Археологія», «Пам’ятки і пам’ятники». На кожній зупинці покажіть свої знання на визначену тему, відповівши на запитання у формі бліцопитування. 3. Існує висловлювання, що як із природного джерела починається річка, так з історичного джерела починається історія. Висловіть судження, як ви розумієте це твердження. Чи згодні ви з ним? Наведіть факти, які його підтверджують або спростовують. 4. Історичні джерела називають німими свідками минулого. Розкажіть (в усній або письмовій формі), як зробити так, щоб вони «заговорили». 5. За допомогою рекомендованих пошукових систем доберіть інформацію про певну подію (визначає вчитель/вчителька). Назвіть терміни, значення яких ви не знали, і поясніть, як воно було з’ясоване. Як ви аналізували та впорядковували інформацію про подію за інформаційними джерелами?...
1 Переглянути

Практичне заняття за розділом III. Дослідження суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела

5 Клас

Він відламує довгу пряму палицю і, піднявши з берега струмка камінь, б’є ним по кінцю палиці, поки та не розщепиться на гострі частини. Потім від здирає кору і, розділивши її на волокна, обмотує ними розщеплений кінець палиці. Спис для ловлі риби (гарпун) готовий. Приходив Туй із двома іншими тубільцями. Усі були озброєні списами, луками зі стрілами, і кожен мав сокиру на плечі... Я оглянув вміст однієї із сумок, яку носили чоловіки на перев’язі через ліве плече... Я знайшов у ній багато цікавого. Крім двох великих кам’яних ножів, тут були кістки, загострені з одного боку, які слугували ножем і важелем; у невеликому бамбуковому футлярі знайшлися чотири загострені кістки — мабуть, інструменти, які замінюють голку, шило... Потім я знайшов мушлю із зубчастим кінцем, яку тубільці використовують для вишкрібання кокоса. Був також подовжений кусок шкаралупи молодого кокоса, який заміняв ложку......
0 Переглянути

Збереження інформації та історичних пам'яток. Пам'ятники

5 Клас

Людство розвивається, й інформація швидко накопичується. Людська пам’ять, якою б доброю вона не була, просто не може вмістити таку її кількість. До того ж для тривалого зберігання та передачі інформації людська пам’ять є не дуже зручним інструментом. Людям потрібен був її зовнішній носій. У різний час із цією метою використовувалися стіни печер, вузлики, глиняні таблички, папірус, пергамент, папір, магнітна стрічка, диски, хмарні технології тощо. Пошук надійних і доступних способів збереження інформації триває й зараз. Сукупність накопичених людством ідей і знань, організованих у доступній для отримання формі, має назву інформаційні ресурси. До них належать книги, статті, наукові праці, технічні переклади, дані про передовий виробничий досвід тощо. Особливістю інформаційних ресурсів є те, що їх збільшення залежить від швидкості споживання (витрачання). Цікаво знати Для письма люди використовували різні матеріали. Наприклад, у Стародавньому Єгипті писали на папірусі — папері, виготовленому зі стебел багаторічної водяної рослини. У Русі-Україні писали на корі берези — бересті, а згодом почали використовувати пергамент — певним чином оброблену шкіру тварин (телят, кіз). Перший папір винайшли в Китаї близько 2 тис. років тому. Перші книги були рукописними, і їх написання потребувало багато часу. Перші друковані книги з'явилися в XV ст. 2. Музеї. • Для чого створюють музеї? Для того щоб люди могли побачити надбання минулого, створюють спеціальні установи — музеї. Речі, які виставлені в музеях для огляду відвідувачами, називають експонатами. Сукупність речей, об’єднаних певною темою, має назву експозиція....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 55 56 57 58 59 60 61 62 63 ... 72
Назад

Навігація