Корона Данила. Прийняття, значення та обов’язки
- 25-10-2022, 22:45
- 343
7 Клас , Перший український король 7 клас Васильків 2020
Корона Данила
Прийняття, значення та обов’язки
Невдале завершення опавського походу не вплинуло на авторитет Данила. Навпаки, воно прискорило надзвичайно важливу подію для української історії — коронацію. Вертаючись із чеських земель, старший Романович затримався в Польщі, де його знайшли посланці Папи Римського Інокентія IV. Вони запропонували руському правителеві королівську корону. Князь від цієї пропозиції відмовився і зауважив, що йому не личить приймати настільки почесний титул на чужині. Насправді він чудово розумів усі виклики та обов’язки, які на нього чекають. Саме тому вирішив порадитися з вірними людьми.
Папа Римський Інокентій IV, гравюра
Папські посланці, яких очолював Опізо, не засмутилися з негативної відповіді. Понтифік Інокентій IV, один із найвидатніших політиків XIII століття, наставляв їх, щоб вони не сперечалися і не сварилися з Данилом, але наполягали на коронації. Папа сподівався створити на кордонах Європи міцний щит, який надалі захищав би християнський світ від ординських вторгнень. Синові Романа відводили в цих сподіваннях центральну роль, хоча водночас ще одне посольство скерували до литовського князя Міндовга (Міндаугаса).
Чи міг Данило Романович отримати королівську корону раніше 1253 року?
У Середньовіччі королівський титул можна було здобути кількома способами. Наприклад, до Х-ХІ століть у Центрально-Східній Європі зафіксовано чимало випадків самовільного «присвоєння» корони. Зокрема, так «грішили» польські князі, які час від часу оголошували себе королями, але згодом під тиском ворогів їхні наступники відмовлялися від «неофіційного» коронування. Остаточно Польща стала королівством лише наприкінці ХIII століття або навіть у 1320 році, тобто щонайменше через сорокаліття після дорогичинського епізоду 1253 року.
Ще один спосіб — отримати вінець від Папи Римського. Так учинив Данило Романович. І до, і після нього згоди від Риму домагалися представники багатьох династій. Скажімо, литовський князь Міндовг також став королем у 1253 році з «благословення» Інокентія IV.
Однак існував третій спосіб — отримати корону з рук правителя Священної Римської імперії. Зважувалися на таке неабиякі сміливці. Річ у тім, що між папами й імператорами точилася відчайдушна боротьба за визнання владної першості. Тому коронування зі згоди пап викликало невдоволення німецьких монархів, і навпаки - спроби вибитися в королі потайки від понтифіків розцінювали як відступництво, за яке могли покарати церковним відлученням.
На тлі такого протистояння листувалися король та імператор Фрідріх II Гогенштауфен (1212-1250) і тоді ще князь Данило Романович. Зокрема, у листі від 15 січня 1240 року німецький володар наказував своїм людям в Італії розрахуватися з австрійським купцем — видати тому майже 2,5 тис. літрів (за сучасними мірками) зерна та дозволити безперешкодно вивезти його. Як виявилося, перед тим комерсант із власних заощаджень покрив термінові витрати імператора, причому половина позичених грошей пішла на виплати послам «короля Русі». Трохи давніше, у 1235 році, Фрідріх II в іншому листі згадував, що австрійський герцог нахабно перехопив дари, послані до нього від «герцога Русі».
Із переписки зрозуміло, що німецький правитель контактував з якимсь руським «колегою», і що в їх «темних справах» брали участь австрійці. Спочатку таємничого руса названо герцогом, тобто князем, а вже в 1240 році — королем. Із-поміж усіх активно відзначився в австрійських перипетіях саме Данило Романович. Тому історики міркують: чи не міг він отримати королівську корону від імператора раніше, аніж від Папи Інокентія IV? Десь у 1235-1240 роках? Наразі версію підтвердити складно. Майбутні дослідники обов’язково обґрунтують або заперечать її.
1. Чому європейські правителі всілякими способами домагалися королівського титулу? 2. Використовуючи знання всесвітньої історії, опиши перипетії протистояння між папами та німецькими правителями. 3. Згадай, що означає усталений вислів «ходіння до Каносси». Чи є в нього історичне підґрунтя? 4. Використовуючи інтернет, дізнайся про поширення західного християнства теренами Галицько-Волинської держави.
Восени 1253 року Данило Романович повернувся до Галицько-Волинської держави. Папські дипломати рухалися слідом за ним. У прикордонному місті Дорогичин його чекали інші князі, які зібралися на з’їзд. Прибула навіть мати Єфросинія-Анна, вирішивши підтримати сина під час доленосного вибору.
Рішення далося непросто. Князь розумів, що ординці йому ніколи не пробачать укладеного союзу з Римом. Він поставить під удар не тільки себе, а й рідних, країну. Водночас монгольська зверхність гнітила — його батько Роман Мстиславович ніколи не пробачив би синові підданство язичникам. Папа Інокентій IV обіцяв допомогти: вже скерував булли-послання до чеського короля, великого магістра Тевтонського ордену, польських князів. Разом вдалося би виставити армію, якої Русь не знала до того. Крім того, передбачалася можливість певної грошової допомоги, якої Галицько-Волинське князівство потребувало.
Щирий Василько Романович підтримав ідею коронації. Так само висловилася мати. Польські князі, які прибули до Дорогичина, запевняли, що життя покладуть у боротьбі з монголами. Тяжкі роздуми не давали Данилові спокою, але втрачати можливість отримати першість над руськими князями він, певна річ, не хотів. Восени 1253 року в Дорогичині відбулася урочиста церемонія. Легат Опізо поклав на голову князя королівську корону, сповістивши про виникнення нової держави — Королівства Русі.
Приймаючи титул (короля Русі, а не просто Галичини, як перед тим коронували угорського принца Коломана), Данило Романович практично оголошував себе вільним від монгольського підданства володарем. Також мав намір об’єднати під своєю владою всі землі, які колись визнавали старшинство столичного Києва. Як нащадок Володимира Мономаха, він мав для цього усі необхідні династичні права. Хан Бату навмисно не дав йому столиці предків, але тепер можна було спробувати взяти її самому.
1. Тобі відомо, що батько Данила, Роман Мстиславович, свого часу відмовився від пропозиції отримати корону та королівський титул від Папи Римського. Як гадаєш, чому він знехтував такою пропозицією? 2. Чому князь Данило все-таки погодився на коронування? Чому він не одразу прийняв пропозицію від очільника католиків? 3. Що означало і до чого зобов’язувало коронування? Чи впливало на міжнародний авторитет князів Романа Мстиславовича, Данила Романовича те, що у них не було королівського титулу?
Новий статус накладав нові зобов’язання. Однією з умов коронації стало питання церковної унії. Про єднання західної та східної церков у Європі говорили протягом тривалого часу. Розрив 1054 року сприймали як конфлікт, наслідки якого можна виправити. У XIII столітті переговори активізували, навіть незважаючи на пограбування хрестоносцями міста Константинополь та перше падіння Візантійської імперії в 1204 році. Уламки ромейського світу (зокрема, Нікейська імперія) потребували контактів із Заходом, щоби протистояти мусульманським завойовникам. На цьому тлі православні ієрархи погоджували об’єднання з Римом, що відкривало можливість для подальшої боротьби з іновірцями. У такому самому становищі опинився і Данило Романович. Знаючи про ініціативи нікейців (його мати, все ж таки, була візантійською принцесою), руський правитель відважився на цей ризикований крок. Щоправда, доля унії залежала від військової допомоги, що її Папа Римський зобов’язувався надати новому королю.
«Коронація Данила», художник Антон Пилиповський
1. Розглянь репродукцію картини Антона Пилиповського «Коронація Данила». Обміркуй відповіді на запитання. Якої пори року відбулася церемонія, відтворена на картині? Де відбулася подія? Хто брав участь у ритуалі? 2. Якими були результати коронування для розвитку Галицько-Волинської держави? Як називали Галицько-Волинське князівство після дорогичинської події? Підказки відшукай у джерелах, поміщених у книжці. 3. Очевидно, що Патріарх Константинопольский дізнався про коронування Данила Романовича. Як він сприйняв таку звістку? Чи вплинула дорогичинська церемонія на відносини Русі-України з Візантією? 4. Що означає слово «королівство»? Обговори в класі можливі варіанти його походження.
Міндовг (Міндаугас), литовський князь, гравюра
Король Данило, інтерпретація малюнка художника Юліана Панькевича
Першим випробуванням для нового союзу стала участь старшого Романовича в поході проти ятвягів. Ці розрізнені племена не становили серйозної небезпеки для Волині. Проте їхні краї славилися лісами, де водилося доволі звірини, диких бджіл, які давали цінні мед та віск. Ятвязький народ залишався язичницьким, тому, як уважав Рим, давно потребував християнізації. У 1254 році в місті Рачонж великий магістр Тевтонського ордену, мазовецький князь і король Русі уклали угоду, якою розділили терени ятвягів. Передбачалося, що кожна сторона отримає по третині захопленого.
Король Данило, заручившись підтримкою Василька, виступив у похід. Галицько-волинське військо було значно краще вишколене та озброєне. Не ховаючись, руські командувачі шикували воїнів у бойові порядки просто перед ворогом. Літописець не шкодував барв, описуючи той жах, який викликали в ятвягів заковані в обладунки піхотинці, чия зброя мерехтіла в сонячних променях. «Наповнивши болота ятвязьким військом», руси повернулися додому з тріумфом та здобиччю. Успіх окриляв і спонукав до подальших подвигів!
У 1253 році королівський титул прийняв також литовський князь Міндовг. Наступного року обидва королі уклали союз за посередництва Інокентія IV. Традиційно для Середньовіччя його скріпили династичним шлюбом: князь Шварн Данилович одружився з донькою Міндовга. Ця подія долучила до Романовичів ще одного союзника, спроможного виставити проти монголів немале військо.
Королівство Русі, отже, перетворилося на потужну державу Центральної Європи. Дружні відносини із краківським князем Болеславом V Сором’язливим, мазовецьким володарем Конрадом, королем Литви Міндовгом, великим магістром Тевтонського ордену створювали видимість міцного об’єднання, здатного боротися з ординською небезпекою. Папа Інокентій IV проголосив хрестовий похід проти монголів, до якого закликав також рицарство Польщі, Чехії, Моравії, Сербії та Померанії. Однак зібрати потужні сили не вдалося. Невдовзі понтифік помер, а його наступник не дуже цікавився боротьбою на Сході. Війна із Золотою Ордою лякала західних володарів. Русь поступово опинялася наодинці зі своїми проблемами. Проте король Данило готувався діяти далі. Маючи підтримку родичів, усе-таки ватро було спробувати кинути виклик загарбникам.
1. Розглянь схему. Як у ній відображено події, про які йшлося в оповіді? Правителем якої держави був Міндовг? Яким чином закріплено союз між двома коронованими особами та їх державами? 2. Як ти вважаєш, чи вдалося Данилові організувати належну відсіч монголам? 3. Із якою подією пов’язують завершення монгольського панування над українськими землями? Через скільки років після коронування Данила та Міндовга вона відбулася?
Упродовж тривалого періоду про коронування Данила Романовича знали здебільшого зі слів руського літописця. Лише недавно історики звернули увагу на європейські записи. Наприклад, важливу інформацію залишив особистий сповідник Папи Римського Інокентія IV на ім’я Ніколо де Кальві. Він, зокрема, написав: «До русів, які зверталися через своїх надзвичайних послів до Римської Курії, щоб вислала їм легата, який би навчив їх і просвітлив у католицькій вірі, бо жили за звичаєм і обрядом греків, був відряджений кир Альберт, архиепископ Лівонії та Пруссії. Згодом до короля Русі Апостольський Престол відправив кир абата Мезанського, який його коронував».
У XV столітті польський хроніст Ян Длугош описав церемонію так: «Опізо, абат Мезано, легат Апостольського Престолу Папи Інокентія IV, Прандота, краківський єпископ та інші польські єпископи Данила, князя Русі, два рази бувшу коронацію відновлюють і закріплюють у замку Дорогичин, на королівство Русі помазують і коронують, пропонують скласти клятву й добросовісно підпорядковуватися Верховному Римському понтифікові. І вельмишановний король Данило отримує нові цінні подарунки». Цікаво, що згодом цей варіант Ян Длугош перекреслив, замінивши його упередженим описом, де звинуватив старшого Романовича ледь не у віровідступництві.
1. Порівняй першу версію записів Яна Длугоша з оновленим, виправленим, варіантом, що його можеш прочитати далі. 2. Поміркуй, чому польський хроніст змінив трактування тих подій? 3. Поясни на цьому прикладі, що треба враховувати, працюючи з письмовими джерелами, і чи достатньо беззаперечно довіряти котромусь одному?
Виправлена розповідь Яна Длугоша про коронування Данила:
«...Данило, Русі, Києва і Дорогичина князь, також [бажає] королівський титул і відповідні його переваги, [щоб] між руськими князями славою бути наділеним, коли дізнався, що до Польщі прибув легат Апостольської Столиці Опізо, абат із Мезано, і що той володіє при Святому Престолі широкими повноваженнями, висилає до нього достойних послів і відправляє через них подарунки великої вартості, прохаючи: щоб силою авторитету Святого Престолу стати королем русів, щоби його коронували і помазали на королівство... І хоч єпископи польські, головно — єпископ краківський Прандота, доводами різними закликали легата папського Опізо до відхилення такої нерозважливої обіцянки, Данилові князю та його послам наданої, бо знають добре характер та вдачу князя Данила і його непевні й ненадійні слова, бачили, що князь Данило потайки сміється з наданих обіцянок, із нашої релігії, з папи і самого легата Опізо: проте легат апостольський Опізо не дав себе відвести від тої думки. До Дорогичина прибувши, де на той час Данило був, у замку Дорогичинському згаданого князя Данила на короля Русі у присутності великої кількості запрошених і привезених спеціально для тої мети князів руських коронує та помазує. Згаданий князь Данило клянеться урочисто і під присягою, складеною легату Опізо, зобов’язується, що з усіма своїми князями та рицарями, землями і маєтностями своїми прийме в майбутньому обов’язково віру праведну, обряд та церемоніал церкви римської і найвищому намісникові римському Інокентію IV буде послушний».
1. Пропонований опис Яна Длугоша — не надто прихильний до короля Русі. Чому, на вашу думку, польський хроніст зобразив Данила Романовича «неправдивим християнином»? Чому наполягав на нечесності князя?
Цю копію вінця короля Данила виготовляли впродовж двох років. Для зразка взяли єдине вірогідне зображення — на печатці Юрія І, Данилового внука, який теж володів королівським титулом. Важить корона-копія 3 кілограми та містить золото і 700 каратів коштовного каміння. Серед них, зокрема, 16 діамантів і близько 500 морських перлин. Врахована й символіка коштовностей: діаманти — хоробрість, рубіни — влада і сила, перли — обереги від злості й ненависті, цитрин — успіх.
Корона Данила, фотограф Володимир Гонтар, Українське незалежне інформаційне агентство новин
1. Існує версія, що вінець Данила переробили на митру (головний убір) перемишльських єпископів, але її слід загубився після Першої світової війни. Дослідники вважають це припущення неправдивим. Знайди в інтернеті зображення митри, порівняй її з копією корони. Чи є імовірною версія перероблення? Поясни свої міркування. 2. Як ти вважаєш, навіщо виготовили корону-копію?
1. На постаменті пам’ятника королю Данилові в місті Львів можна побачити незвичне зображення тризуба. Цілком імовірно, що в знакові закодовано ім’я Данила й належність до династії Романовичів. 2. Перевір припущення з допомогою доступних застосунків інтернету.
Коментарі (0)