У другій половині XV ст. з поширенням в Україні магдебурзького права у міській забудові почали з’являтися ознаки регулярного планування. Його можна простежити на прикладі старовинної забудови Львова.

Середньовічний Львів. Реконструкція

Центральною частиною міста, з якої починалося будівництво, була площа з ратушею (1) посередині - площа Ринок (2). Ця площа мала форму прямокутника або квадрата. Від кожного її рогу відходило по дві вулиці (3). Кілька вулиць розташовувалися паралельно до кожної зі сторін площі. Найважливіші вулиці прокладали через усе місто. Захисну функцію виконували мури (4), якими обносили місто, а також рови й вали. На мурах зводили оборонні вежі (5). Мали вони також по кілька в’їзних брам (6).

Утім, нова забудова зазвичай поєднувалася з традиційною. Старі міста, як-от: Київ, Володимир, Чернігів, Новгород-Сіверський, - зберігали давнє планування, в основу якого було покладено особливості рельєфу.

Упродовж XIV - початку XVI ст. не втрачало значення будівництво оборонних споруд. Мури й вежі старих замків надбудовували й потовщували. Вежі споруджували у найвразливіших місцях оборони, з’єднуючи їх дерев’яними або мурованими стінами. Такі фортифікації називають баштовою системою укріплень.

Найбільше мурованих замків було на Поділлі та Волині. Першою і водночас найпотужнішою мурованою фортецею на Волині був Верхній замок (або ж замок Любарта) у Луцьку. Розташований він на невисокому пагорбі між річками Стиром та Малим Глушцем на південно-східній околиці міста. Від міста замок відділяв глибокий рів з водою. Будівництво мурованого Верхнього замку розпочали на місці старого дерев’яного в XIV ст. за князювання Любарта Гедиміновича (1340-1383), а завершили за Свидригайла Ольгердовича. Згодом замок зазнавав перебудов, але загальний вигляд його не змінився.

Серед оборонних споруд Поділля слави неприступної зажила Кам’янець-Подільська фортеця. Комплекс її споруд на високому скелястому березі р. Смотрич формувався протягом століть. Турецький мандрівник Евлія Челебі, який подорожував Україною 1656 р., писав: «Рівної їй немає не тільки у володіннях польських, але, мабуть, і в чеських, і в Шведській країні, і в державі Голландській, і в горах Німецьких». Перші укріплення споруджено тут ще в XI ст., будівництво фортеці завершилось у XVI ст., тоді фортеця набула сучасних рис. Замок складається з двох частин: старого замку з мурами та вежами і нового замку з земляними валами та ровами. Фортеця була збудована до появи вогнепальної зброї, тому вежі замку та міста були повністю кам’яними й мали кам’яні кронштейни й верхи. Сучасні дахи веж були добудовані, ймовірно, у XVIII ст.

Замок Любарта у Луцьку. Сучасне фото

Кам’янець-Подільська фортеця. Сучасне фото

Хотинська фортеця. Сучасне фото

Замок Паланок у Мукачеві. Сучасне фото

Білгород-Дністровська фортеця. Сучасне фото

У другій половині XV ст. істотно перебудували Хотинську фортецю. Упродовж XIV-XVI ст. вона правила за резиденцію молдовським господарям. У 1476 р. фортеця відбила напад турецьких військ султана Мехмеда II. Проте на межі XV-XVI ст. Молдовська держава стала васалом Османської імперії та розмістила у хотинських стінах яничарську залогу. Турки посилили обороноздатність фортеці.

З кінця XIV ст., від часів князювання на Закарпатті Федора Коріатовича, веде історію Мукачівський замок. Федір Коріатович значно розбудував і укріпив твердиню, перетворивши на свою резиденцію. Тоді ж у скелястій горі вирубали 85-метровий колодязь. Протягом XV-XVI ст. замок побував у руках багатьох володарів, які його розбудовували й укріплювали. У цей час замок охороняли 14 веж. У верхній частині звели великий палац.

Однією з найпотужніших тогочасних оборонних споруд була Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця. Її найдавнішу частину збудували в XIII - першій половині XIV ст. Нині більшість істориків вважають її засновниками генуезців, які прийшли у

Причорномор’я в XIII ст. Ця територія входила на той час до складу Золотої Орди. Відтак офіційно Монкастро (так фортецю назвали генуезці) було татарським містом, але правили в ньому генуезці. Фортеця мала контролювати Дністровський лиман. У другій половині XIV ст. Генуя втратила вплив у Причорномор’ї під тиском османів. На думку багатьох істориків, генуезький період у Білгороді змінила доба панування Великого князівства Литовського. І саме у литовців наприкінці XIV ст. фортецю відвоювали молдовани. Наприкінці XV ст. Аккерманську фортецю захопили турки-османи. Османська імперія зробила Аккерман одним із опорних пунктів на півночі.

• Особливості розвитку церковної архітектури

Роздивіться зображення українських храмів XIV-XVI ст., розповіді про які вміщено нижче. Виконайте завдання й дайте відповіді на запитання. 1. Використовуючи ілюстрації як експонати, проведіть уявну екскурсію «Замки-фортеці та храми литовсько-польської доби на українських землях». За картою складіть маршрут подорожі від вашого рідного міста/села. 2. Поміркуйте, чому в церковній архітектурі українських земель XIV-XVI ст. не існує єдиного архітектурного стилю, який би відображав епоху? З чим пов’язане таке різноманіття у церковній забудові?

Покровська церква у Сутківцях. Сучасне фото

Костел Святого Варфоломія у Дрогобичі. Сучасне фото

У ті неспокійні часи навіть окремі церкви, монастирі, синагоги будували з таким розрахунком, щоб у них можна було знайти притулок під час ворожої навали чи іншої небезпеки. Найвідоміша оборонна церква України, найдосконаліший приклад укріпленого храму - Покровська церква в с. Сутківцях на Поділлі (нинішня Хмельницька обл.). Вважають, що церкву спорудили 1476 р.: цю дату виявили на одному із дзвонів. Нижній поверх споруди використовували як церкву, верхній пристосований для оборони.

У церковному будівництві доби відчутне послаблення зв’язків з візантійською архітектурою На західноукраїнських землях, які ввійшли до складу католицьких Польщі та Угорщини, помітний вплив готичної церковної архітектури західноєвропейського зразка. Однак готичні впливи на українських теренах проявлялися здебільшого в архітектурних деталях. Найвідомішою спорудою, у якій використано елементи готики, є костел Святого Варфоломія у Дрогобичі, зведений 1392 р.

Окрасою Львова є Вірменський собор Успіння Богородиці, збудований 1363 р. коштом заможних вірменських купців. Храм - перша львівська споруда, яка, попри пізніші добудови, досить добре зберегла первісний вигляд. Споруджено собор у традиціях вірменської національної архітектури, проте з давньою галицькою архітектурою пов’язує його хрестово-банний план і техніка мурування з тесаного білого каменю.

Вірменський собор у Львові. Сучасне фото

Церква Зішестя Святого Духа у с. Потеличі

Церква Зішестя Святого Духа нині є найстарішою дерев’яною церквою в Україні, що збереглась у первозданному вигляді. Це унікальна пам’ятка архітектури та монументального мистецтва галицької школи. Церква була збудована 1502 р. гончарями (чи коштом гончарного цеху) с. Потелич на Львівщині на місці церкви Бориса і Гліба, яку спалили татари.

• Розвиток образотворчого мистецтва

Роздивіться зображення ікон та мініатюри, про які йдеться нижче. Виконайте завдання й дайте відповіді на запитання. 1. Виділіть спільні й відмінні риси пам’яток образотворчого мистецтва часів Русі-України, Галицько-Волинської держави і литовсько-польської доби. 2. Як ви гадаєте, з чим пов’язана поява воїнів-героїв у сюжетах ікон?