Ігор Святославович

За ким плакала Ярославна

Пам’ятник князеві Ігорю, скульптор Анатолій Кущ, місто Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 1989 р.

У сузір’ї славетних князів особливе місце належить героєві руського епосу, який навіки вкарбував своє ім’я в історію та літературу України.

Новгород-сіверський (із 1178 року) та чернігівський (із 1198 року) князь Ігор Святославович брав участь у багатьох кровопролитних битвах, головна з яких закінчилася для нього вкрай несприятливо. Однак це не похитнуло мужності молодого правителя, який сьогодні відомий як захисник українських земель та вправний воїн.

Князь Ігор одружився з донькою одного з найавторитетніших тогочасних володарів Ярослава Осмомисла — Єфросинією. (Тому «Ярославна» — це не ім’я, як ти, очевидно, думаєш. Це по батькові.) їхній шлюб уклали, насамперед, із політичного розрахунку. Але юна галичанка виявилася напрочуд вродливою та кмітливою дівчиною. Юнак щиро покохав її. Протягом десяти років вона перебувала з чоловіком у місті Новгород-Сіверський, де народила йому п’ятьох синів і доньку.

Життєпис Ігоря Святославовича відображає багатовікову суперечку Русі зі Степом. Опісля перемоги, здобутої військом Ярослава Мудрого над печенізькими ордами біля Киева, бажаний спокій так і не настав. Незабаром на східних рубежах з’явилися куди загрозливіші сусіди — половці.

Вони, витіснивши рештки побитих печенігів, не зупинилися, а швидко рухалися рівнинами Передкавказзя, Приазов’я і Північного Причорномор’я. Степові простори, що їх зуміли відвоювати ці грізні воїни, отримали назву Дешт-і-Кипчак, що в перекладі означає «половецьке поле». Їхня армія — легка кіннота, яка хитрувала та маневрувала в битвах. Уперше вона досягла Русі після смерті Ярослава Мудрого, розбила дружину його сина Всеволода Ярославовича та розорила Переяславщину. Відтоді походи кочовиків на руські терени відбувалися постійно.

Монумент «Слово про похід Ігорів», скульптори Микола та Ельвіна Можаєви, селище Станиця Луганська, Луганська область, 2003 р.

У 1184 році великий князь київський Святослав Всеволодович із Рюриком, Ярославом Чернігівським, Ярославом Осмомислом намірилися спільно вирішити «половецьке питання». У липні за річкою Орел зійшлися вони з військом половецького хана Кончака. В жорстокій січі перемогли кочовиків, а їхнього воєначальника полонили. Руси повернулися зі

Степу з величезною здобиччю та славою. Князь Ігор Святославович не брав участі у цій переможній боротьбі, тому вирішив скористатися нагодою та відзначитися самостійно. Про його військовий похід на половців розповів невідомий поет, за деякими припущеннями, дружинник, учасник подій. Цей співець склав «Слово про похід Ігорів» — повчальний твір про хоробрість, вірність і взаємодопомогу.

Князь Ігор, скульптор Анатолій Кущ, бронза, 60x55x20 см, 1997 р.

Руське військо очолив Ігор. До нього приєдналися: сини — 12-річний Володимир і 13-річний Олег, 18-річний племінник Святослав Олегович, брат Всеволод, якого за мужність та силу прозвали Буй-Туром. У командувача визрів план: із невеликою кількістю дружинників миттєво «врізатися» в половецькі степи та із полоненими, худобою, різною здобиччю повернутися й насолоджуватися перемогою. Кохана Ігоря Єфросинія Ярославівна, відчуваючи біду, застерігала від авантюри, але чоловік її не послухав.

Вирушила руська дружина в половецький степ. Дорогою до неї приєднувалися добровольці.

Навесні 1185 року всі зупинилися біля річки Дон. Однак природа не віщувала перемоги: почалося сонячне затемнення. Небо стало настільки червоним, що звірина страхітливо втікала, а птахи з чорними крилами клекотали в повітрі.

Мудрі бояри радили Ігорю не поспішати з початком бою, оскільки такі знамення вважалися лихими. Але впертюх не хотів зупинятися на розпочатому та вважав, що «краще бути вбитим, аніж полоненим».

Із юнацьким запалом, проігнорувавши небесні знаки, він рвався вперед. Руси були переконані, що для них не зосталося достойних супротивників. Перша сутичка з половцями видалася успішною: переможці заволоділи «златом, оксамитом». Князь наказав влаштувати табір та перепочити, однак уранці велика орда зусібіч оточила зморених постояльців. Здавалося, що вся міць Степу зібралася на берегах річки Каяла. Вирватися з настільки потужного оточення було майже неможливо, тому Ігор Святославович задумав не здаватися на милість ворогів і звелів готуватися до вирішального прориву.

Руські вої безстрашно кидалися на кочовиків, однак здолати їхнього опору не змогли. Три дні тривало людське місиво. Князь Ігор, хоча й мав нагоду врятуватися, вирішив не тікати. Він переймався долею своїх піхотинців, які не поспіли б за кіннотою. «Якщо ми побіжимо і спасемося самі, а чорних людей кинемо, то буде нам гріх від Бога...», — так мовив він, із неабиякою повагою ставлячись до простолюдинів.

«Бій Ігоря з половцями», мініатюра з Радзивіллівського літопису

Літопис повідомляє цікаву деталь, яка свідчить про світогляд військової людини того часу. Навіть зазнавши поранення, командувач спрямовував своїх вершників на ворога. Та все ж, попри звитягу і мужність, князь та його бояри опинилися в полоні. Поразка Ігоря знову відкрила кочовикам, які тим паче загорілися помстою, шлях на Русь. Запалали городи, заплакали жінки й доньки.

«Плач Ярославни», художник Володимир Фаворський

Коли в край прийшла звістка про трагедію біля Каяли, то засмутилися всі руси, а найбільше — Єфросинія. Дізнавшись про трагічну долю чоловіка та дітей, вона кинулася шукати помочі в найближчих родичів. Відомо, що вона зверталася до великого князя володимиро-суздальського Всеволода Велике Гніздо, до смоленського та волинського правителів. Не дочекавшись співчуття, вирушила до Путивля — містечка на півдні Новгород-Сіверщини. Там кожного ранку виходила на фортечний мур, позирала в далекий степ та очікувала на повернення любих мужа і синів.

Пам’ятник на честь 1000-ліття Новгород-Сіверського, «Князь Ігор», «Слово о полку Ігоревім», полон князя Ігоря, скульптор Анатолій Кущ, 1990 р.

Мабуть, тому й сталося диво. Небесні сили допомогли Ярославівні возз’єднати сім’ю. Під час перебування в полоні Ігореві пощастило познайомитися з половчином Овлуром, і той посприяв втечі князя. Коли ж половці помітили зникнення, то кинулися навздогін, однак жага волі перемогла. Втікач «птахом летів» до рідної землі та коханої дружини. Згодом визволилися й інші руси. У 1191 році Ігор Святославович знову здійснив похід у половецькі степи, де досяг успіху. Після смерті брата, 1198 року, укріпився в місті Чернігів, де завершив земний шлях. Така от пригода сталася з молодим володарем, який малими силами хотів зажити слави. Життя ж показало, що легкого хліба шукати не варто.

Пам’ятник на честь 1000-ліття Новгород-Сіверського, «Князь Ігор», «Слово о полку Ігоревім», повернення Ігоря, скульптор Анатолій Кущ. 1990 р.

Вір, але перевір

«Слово о полку Ігоревім» — найвідоміша пам’ятка руської літератури. В її основі — невдалий похід 1185 року русів проти половців, організований новгород-сіверським князем Ігорем Святославовичем. Більшість дослідників датують поему кінцем XII століття (найчастіше тим же 1185 роком, рідше — кількома пізніше).

Рукопис виявив у Спасо-Преображенському монастирі в місті Ярославль один із найвідоміших і найуспішніших колекціонерів — російський граф Олексій Мусін-Пушкін. Оригінал загинув у московській пожежі під час французько-російської війни 1812 року, причому відомості про це суперечливі й плутані, що дає привід сумніватися в достовірності твору.

Питання щодо авторства «Слова о полку Ігоревім» залишається нез’ясованим і досі. Надзвичайну цікавість викликає припущення, нібито твір уклав син Ярослава Осмомисла Володимир. Він не брав участі в поході, але після втечі Ігоря з половецької неволі випадково опинився в Києві, де на урочистостях із нагоди звільнення швагера виголосив «Слово...», яке зафіксував якийсь присутній книжник.

Пам’ятна монета «900 років Новгород-Сіверському князівству», серія «Стародавні міста України», художник і скульптор Атаманчук Володимир, нейзильбер, 1999 р.

Поцікався, чому на багатьох зображеннях походу Ігоря проти половців наявні сполохані птахи і сонячний диск. Як ти вважаєш, чому князь Ігор Святославович зазнав поразки? Прочитай оповідь, свідчення, розглянь зображення картин, скульптур, монети. Зістав відомості про князя Ігоря Святославовича та його сім’ю. Які факти збігаються? Які різняться? Поясни причини розбіжностей.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Правління князів: походи й реформи 7 клас Васильків 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)