Катедральний собор святих апостолів Петра і Павла – кам’янецьке диво
- 25-10-2022, 23:29
- 296
7 Клас , Величні собори України епохи Середньовіччя 7 клас Секиринський
Катедральний собор святих апостолів Петра і Павла – кам’янецьке диво
Далі вирушимо на Поділля, до славетного Кам’янця-Подільського. Там перенесемося в пізнє середньовіччя. Не вірите?! А це правда, бо саме тоді був побудований катедральний костел святих апостолів Петра і Павла. Це єдиний в Україні християнський храм з мінаретом, характерним елементом мусульманської архітектури. До всього мінарет ще й увінчаний... скульптурою Богородиці. Неймовірно!
Сьогодні собор стоїть у центрі міста біля головної міської площі.
Імовірно, собор був побудований на місці давньоруського храму. Тоді більшість населення міста була православною, тому можна припустити, що саме тут стояв головний православний храм. Проте деякі історики заперечують існування храму на цьому місці до XV ст.
Чи знаєте ви, що...
У 1351 році король Польщі Казимир III Великий, який мав приязні стосунки з князями Коріатовичами - господарями Поділля, запропонував римському папі Клименту VI заснувати тут єпископство. Саме з цього почалося поширення католицтва на Поділля. Приблизно в середині XIV ст. в місті вже точно був католицький храм.
Перша письмова згадка про місто датується 1375 роком, коли в Кам’янці нарешті з’явився католицький єпископ. Більшість істориків вважають, що заклав собор князь Федір Коріатович, який закінчив його будувати саме в 1375 році.
У 1420 році місто постраждало від пожежі і дерев’яний собор згорів. Почали зводити кам’яний костел, але історики досі сперечаються, коли ж його побудували. За версією католиків, у 1428-1430 рр., але письмових підтверджень немає.
Мабуть, новий костел почали будувати в 1434 році, коли Поділля перейшло під контроль Польщі.
Будували храм у 1434-1453 рр. на тому самому місці, поруч із площею Ринок. Матеріалом для будівництва був тесаний ракушник, скріплений вапняним розчином.
Катедральний костел святих апостолів Петра і Павла. Фасад
Катедральний костел святих апостолів Петра і Павла. Скульптура Богородиці на мінареті
Архітектор розповідає
Основна частина костелу ділилася на три нефи та мала форму квадрата зі стороною 21 м. Квадрат трошки звужувався в західному напрямку і перетворювався на трапецію.
Нефи мали різну висоту - бокові нижчі за центральний, тобто храм мав бути класичною базилікою.
Центральний неф добре освітлювався сонячним світлом крізь великі вікна у бокових стінах.
На жаль, під час перебудов висоту бокових нефів збільшили і зовнішні вікна перетворились на внутрішні - у храм проникало менше світла.
Найцікавішою особливістю храму є те, що бокові нефи відділені від центрального не класичними опорами, а стовпами-пілонами, що створюють фактично дві масивні стіни, кожна з яких має дві арки з напівкруглими завершеннями.
Це нехарактерно для костелів, частіше трапляється в православних храмах. На основі цього припускають, що в основі будівлі є давня частина невідомої православної церкви.
Невідомо, коли до костелу прибудували готичну вівтарну частину. Одні дослідники відносять її до першої половини XV ст., інші - до початку XVI.
Готична прибудова має форму прямокутника завдовжки 21,3 м, завширшки 8,9 м і заввишки 13,7 м. У південно-західному куті були гвинтові сходи. Одночасно з прибудовою змінили й склепіння нефів - їх перекрили покрівлею також у готичному стилі.
Інтер’єр костелу
Тоді до західного фасаду храму була прибудована чотирикутна вежа майже 20 м заввишки. Її використовували як оборонну споруду. За кілька метрах від собору звели ще й вежу-дзвіницю. Вежу було побудовано з каменю у формі квадрата зі стороною 12,7 м. Товщина стін коливалась від 3 до 3,7 м, тож споруда явно була оборонною.
Панорама м. Кам’янця-Подільського. На передньому плані - собор з вежею-дзвіницею і мінаретом
У XVII ст. собор переслідували нещастя. 16 серпня 1602 року руйнівна пожежа, що пошкодила більшість будівель міста, добралася й до собору. В жовтні 1613 року місто пережило землетрус. У 1616 році - ще одна пожежа, у якій згорів дах костелу і постраждав інтер’єр. А в листопаді 1620 року - ще один землетрус.
У 1621 році на місто напав султан Осман, але не взяв. Відбудовували храм аж до 1640 року.
На початку польсько-османської війни 1672-1676 років Кам’янець-Подільський оточили об’єднані сили османів, татар і козаків. Після кількох тижнів осади місто було захоплене. Катедральний собор за наказом султана Мехмеда IV перетворили на головну мечеть міста. Тут провели перший намаз.
Невідомий автор. 1871-1873 рр. Катедральний собор святих апостолів Петра і Павла
У Кам’янці османи затримались на 27 років, до 1699 року. Перетворюючи собор на мечеть, мусульмани його не перебудовували, тільки звели мінарет. Правда, декор храму був сильно пошкоджений, оскільки суперечив приписам ісламу. Усі вівтарі та більшість фресок були знищені, храм прикрасили мусульманськими символами. У південній частині, у напрямку Мекки, збудували міхраб і мінбар.
Словник
Намаз - молитва мусульман, що відбувається 5 разів на добу в певний час.
Мінарет - баштоподібна споруда біля мечеті, з якої глашатай (муедзин) скликає мусульман до намазу.
Міхраб - ніша в стіні мечеті, прикрашена двома колонами й аркою. Вказує напрям на Мекку, де розташована головна святиня ісламу.
Мінбар - катедра або трибуна в мечеті, з якої читають проповідь.
Архітектор розповідає
Основою для мінарету стала одна з каплиць храму, яку добудували на 26 м. Будували з великих блоків вапняку. Діаметр будівлі - 2,8 м, нагору вели 136 сходинок.
При мечеті султана діяла школа, одна з трьох у місті.
У 1699 році Поділля знову перейшло до складу Речі Посполитої й османи покинули місто. З 1700 року будівлю перемонтували, і мечеть знову перетворилася на католицький собор. Мінарет поляки не зруйнували, вони використали його як п’єдестал для дерев’яної статуї Діви Марії, яка замінила мусульманський півмісяць. До 1866 року існувала традиція вивішувати на даху костелу темно-червону хоругву (релігійне знамено) на честь звільнення міста від османів.
У 1740-1750 рр. провели останню радикальну реконструкцію собору. Оновили головний вівтар, поставили різьблений трон єпископа і почесні лави для капітулу (ради при єпископі). Західний фасад храму відновили в бароковому стилі. Фронтон був надбудований білим хрестом, а з боків встановили статуї покровителів собору - святих Петра і Павла.
Каплиця в основі мінарета
До вежі мінарету пробили вхід зсередини собору. Нова, відлита з міді та позолочена статуя Діви Марії тепер стояла на півмісяці - символі Богородиці, який своєю чергою спирався на Земну кулю. Статую заввишки 4,5 м встановили в 1756 році. Перебудували також дзвіницю собору: 45-метрова, вона знову стала найвищою будівлею міста.
У 1781 році в Кам’янці перебував останній король Речі Посполитої Станіслав Понятовський. На його честь поряд із храмом звели тріумфальну арку за взірцем античних, але в стилі бароко. Її назвали Брамою Станіслава Августа.
Тріумфальна арка 1860 р.
Неоготичний притвор
У 1793 році внаслідок другого поділу Речі Посполитої Поділля приєднали до Російської імперії. Почався тиск держави на католицьку церкву. Петропавлівський собор поступово занепадав. Трохи відремонтували будівлю в 1851 році, а в 1862 році в ній сталася пожежа. Тоді згоріли соборна бібліотека та багатий на документи архів. Щоправда, завдяки пожертвам храм вдалося відновити.
Напередодні Першої світової війни планували розписати храм, тому видалили старий розпис. Однак війна, а потім революція завадили цим планам, і собор залишився стояти з голими білими стінами.
У 1920 році більшовики ліквідували Кам’янецьку єпархію і собор втратив статус кафедрального. З 1922 року почався процес конфіскації церковного майна. З костелу вилучили коштовності, 145 кг срібла, 31 витвір мистецтва.
У жовтні 1935 року собор закрили, будівлю передали під Музей історії релігії та атеїзму. Більшість елементів декору храму знищили.
Під час Другої світової війни та після неї в костелі правили службу - з 1941 до вересня 1946 року. Потім костел знову ліквідували і відновили музей.
У 1977 році історичній частині Кам’янця-Подільського було присвоєно статус Державного історико-архітектурного заповідника. Костел почали використовувати як зал органної музики, бо, на диво, орган у соборі зберігся.
Чи знаете ви, що...
Під час богослужінь у храмі звучать мелодії 972 труб унікального, майже 200-річного органу, який виготовили в Австрії (майстер Гессе). Цей орган єдиний в Україні, а в Європі таких - лише сім!
Тільки в 1990 році собор було передано католицькій громаді і відновлено. Тепер його вважають найсхіднішим готичним храмом Європи та єдиним чинним католицьким костелом у Європі, де є прибудований мінарет, який, своєю чергою, - єдина на Поділлі пам’ятка османської архітектури.
Запитання і завдання
- 1. Уявіть, що ви - автори книжки про архітектурний ансамбль катедрального костелу святих апостолів Петра і Павла у Кам’янці-Подільському. Яким головним подіям, пов’язаним із собором, присвятите розділи книжки?
- 2. Доведіть, що архітектурний ансамбль катедрального костелу святих апостолів Петра і Павла у Кам’янці-Подільському - унікальний твір мистецтва. Чи можна його назвати прикладом поєднання різних культур і релігій?
- 3. Підготуйте віртуальну екскурсію «Спасо-Преображенський собор у Кам’янці-Подільському - свідок історії Поділля». Скористайтеся додатковими джерелами.
Коментарі (0)