Мала мечеть Ізмаїльської фортеці – унікальна пам’ятка середньовічної османської архітектури на Півдні України
- 25-10-2022, 23:32
- 261
7 Клас , Величні собори України епохи Середньовіччя 7 клас Секиринський
Мала мечеть Ізмаїльської фортеці – унікальна пам’ятка середньовічної османської архітектури на Півдні України
Цікаві та величні мусульманські храми були в середньовіччі не тільки в Криму. У місті Ізмаїлі, що в Одеській області, досі стоїть стародавня мечеть.
Коли в 1484 році османи завоювали південну Бесарабію (Буджак), то не тільки поширювали в краї іслам, а й закладали міста і селища. У XVI ст. на березі Дунаю виникло невелике турецьке село Ізмаїл, перша письмова згадка про яке датується 1529 роком. Приблизно в другій половині XVI ст. османи в Ізмаїлі побудували кам’яну мечеть. Це єдина середньовічна мусульманська мечеть в Україні за межами Криму та один із небагатьох взірців османської архітектури періоду її розквіту.
Мусульманську культову споруду в документах найчастіше називають «Малою мечеттю» або «Ізмаїльською». Споруда дуже схожа на мечеть Алі-паші в Сараево, мечеть Байракли в Белграді і мечеть Сінан-паші в Косово.
Архітектурний стиль мечеті стриманий і лаконічний. Він також належить до «сінановського» напрямку в османському зодчестві, пов’язаному з великим архітектором Ходжі-Сінаном. Цей стиль ввібрав найкращі традиції турків-сельджуків і поєднав їх з традиціями мистецтва підкорених османами народів.
З’явилася мечеть на березі Дунаю у 1590 році за розпорядженням засновника міста Мехмеда-аги, а звели її стамбульські будівельники під керівництвом знаменитого архітектора Давуда Чавуш-аги, учня Сінана. Саме цей архітектор проектував одну з найкрасивіших мечетей Стамбула - Нову мечеть Валіде-султан.
Архітектор розповідає
Мечеть є прямокутною спорудою з куполом. Будівля невелика, тут молилося одночасно не більше ста віруючих. Стіни зведені з місцевого будівельного матеріалу - шліфованого ракушняка, деякі деталі виконані з бронзи та мармуру. Молитовний зал міститься під барабаном куполу, як і ніші міхрабу в східній стіні. Ніша головного міхрабу - з білого гіпсу і мармуру, декорована геометричним і рослинним орнаментом. У північній частині є ще два маленьких міхраби. У залі прорізані вікна зі стрілчастими арками. Підлога мечеті викладена мармуровими плитами.
В архітектурному декорі храму використано контраст світла й тіні, співставлення гладких стін і деталей з орнаментом. Стіни мечеті були оштукатурені та розписані мусульманськими орнаментальними візерунками - арабесками.
Позаяк Коран забороняє зображати живих істот, то мусульмани оздоблювали будівлі орнаментами. Орнамент міг бути геометричний, епіграфічний (текстовий) або рослинний. Зазвичай всі три види поєднували. У Малій мечеті збереглися лише фрагменти рослинного орнаменту з листя дерев і стебел гороху.
Купол мечеті увінчаний алемою - знаком у вигляді півмісяця. Звідки походить цей давній астрономічний символ - невідомо. Дехто вважає, що османи запозичили його у візантійців, коли захопили в 1453 році Константинополь. Згодом півмісяцями стали прикрашати мечеті Османської держави, щоб підкреслити їхню відмінність від християнських храмів.
З північно-західного боку мечеті стояв стрункий і високий мінарет. Він контрастував з важкою та приземкуватою будівлею храму. Коли в 1810 році мечеть перебудовували на православну церкву, мінарет розібрали.
За османів у місті було вісім мечетей. Під час російсько-турецької війни в 1790 році частина з них була зруйнована. Малу мечеть передали для церковних потреб російських військ і переосвятили на православну церкву святого Спиридонія.
Мала мечеть Ізмаїл. Міхраб. Орнаменти на стінах
Однак за результатами Ясського миру 1791 року Ізмаїл було повернено до Османської імперії. Місто заново відбудували. Тільки під час наступної російсько-турецької війни 1806-1812 років його знову захопили росіяни. Мечеть перетворили на Хресто-Воздвиженську церкву. Ще на початку XX ст. біля входу у вівтар була мармурова табличка з написом: «Святий храм в ім’я Воздвижения Хреста Господнього освячений в 1810 році з мечеті». У 1827 році храм був переданий до військового відомства та отримав статус фортечного.
Запитання і завдання
- Такою була Хресто-Воздвиженська церква, перероблена з мечеті. Проаналізуйте, яких змін зазнавала будівля.
На початку XIX ст., а потім у 1866-1878 рр. церкву кілька разів перебудовували. Згідно з традиціями православної храмової архітектури, до східної стіни прибудували апсиду. Поруч із будівлею звели дерев’яну дзвіницю, три дзвони на якій було відлито з турецьких гармат.
Наступна реставрація, під час якої церкву було розписано зсередини та ззовні, була в 1808-1809 рр. Зі всіх її боків по карнизах були зроблені євангельські написи слов’янськими літерами. Стіни розписані біблійними сюжетами. Первісний вигляд будівлі було спотворено остаточно.
У 1948 році церкву закрили, а будівлю, визнану пам’яткою старовини, передали обласному музею і реставрували в мусульманському стилі. В 1973 році в приміщенні відкрили діораму «Штурм фортеці Ізмаїл російськими військами та українськими козаками в 1790 році».
Нині будівля ізмаїльської мечеті - філія ізмаїльського музею. Там можна подивитися згадану діораму.
Хай там що, а Мала мечеть і нині - єдина середньовічна будівля, ровесниця давнього Ізмаїлу, колишнього «Багдаду на Дунаї», як його називали сучасники. Українські і турецькі історики сподіваються, що її таки внесуть до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Давня мечеть гідна цього...
Дзвін, що зберігається в приміщенні мечеті, - свідок бурхливої історії цієї будівлі
Мала мечеть в Ізмаїлі - філія ізмаїльського музею
Коментарі (0)