Галицько-Волинська держава: від створення до монгольської навали

§ 17. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА: ВІД СТВОРЕННЯ ДО МОНГОЛЬСЬКОЇ НАВАЛИ

Під владою «Вікопомного самодержця всієї Русі»

1199 р. - утворення Галицько-Волинської держави.

1199-1205 рр. - князювання Романа Мстиславовича.

1223 р. - поразка руських дружин у битві з монголами на Калці.

1238 р. - утвердження Данила Романовича в Галичі.

Пограйте в гру «Асоціації». Для цього об'єднайтеся у дві команди. Визначте жеребкуванням, хто першим складатиме асоціативний кущ. Друга команда, яка коментуватиме асоціації першого раунду, пропонує поняття, що стосується попереднього матеріалу, наприклад, Галицьке князівство. Почувши завдання, запишіть 3-5 слів чи словосполучень, які одразу спадають на думку. Представники іншої команди коментують дібрані асоціації, оцінюючи вдалі в 1 бал. Після цього команди міняються ролями. Виграє та з команд, чиї асоціації будуть оцінені більшою кількістю балів.

Роздивіться ілюстрацію. Висловіть припущення про кількість мешканців дитинця Галича. На чому ґрунтуються ваші припущення? Чи відрізнялася забудова дитинця Києва та Галича?

Макет давнього Галича 12-13 ст. (автор І. Перекліта) з Національного заповідника «Давній Галич» с. Крилос Івано-Франківської обл.

1. Яким було галицько-Волинське князівство за часів Романа мстиславовича?

Від 1199 р. розпочато нову сторінку не лише в житті волинського князя Романа мстиславовича - у пам’яті нащадків самодержця всієї Русі, а й в історії українських земель. Саме цим роком датують утворення Галицько- Волинської держави.

Роман Мстиславович. Уявний портрет.

Столицею об’єднаного князівства Роман обрав Галич, вважаючи найважливішим завданням подолати опір галицького боярства. Планував також Роман Мстиславович поширити владу на решту українських земель. Року 1202 відбулася його сутичка з київським князем Рюриком Ростиславовичем, унаслідок якої останній зрікся київського столу. Роман посадив у Києві, за припущенням одних дослідників, близького собі Ігоря Ярославовича, на думку інших, свого намісника. Владу галицько-волинського князя підтверджують організовані ним походи для захисту Переяславщини і Київщини від половців.

Дослідники називають кілька припущень, чому Роман, здобувши владу над Києвом, не оселився тут. По-перше, невпевненість князя в галицьких боярах. По-друге, участь Романа Мстиславовича в європейських подіях: він брав активну участь у міжусобній боротьбі польських князів, а 1205 р. був утягнутий, як припускають історики, у протистояння німецьких династій Гогенштауфенів і Вельфів. Маючи зобов’язання щодо Гогенштауфенів, галицько-волинський володар пішов походом через Польщу до Саксонії. Проте його просуванню перешкодили колишні союзники - польські князі Лешко Білий та Конрад. У бою під Завихвостом на Віслі 1205 р. Роман загинув.

Передчасна смерть перекреслила багато величних задумів Романа Мстиславовича, що однак не завадило авторові Галицько-Волинського літопису розпочати оповідь з похвали цьому князеві: «Був він державцем всієї Руської землі, ... кидався був на поганих, як той лев, ... і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха».

Створення Галицько-Волинського князівства на чолі із «самодержцем усієї Русі» Романом Мстиславовичем - важливий етап в історії української державності, адже на відміну від багатоетнічної Київської держави Галицько-Волинська існувала в межах розселення племен, з яких формувався український народ.

2. Як після смерті Романа Мстиславовича склалася доля його синів?

Смерть Романа Мстиславовича ускладнила внутрішнє становище Галицько-Волинського князівства, про що літописець написав так: «...Велика смута сталася в землі Руській». Бояри швидко спекалися Романової дружини Анни й малих синів, чотирирічного Данила та дворічного Василька, запросивши князювати онуків Ярослава Осмомисла, синів його дочки Ярославни та новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича. У 1206 р. Ігоровичі розділили Галицьку землю, маючи намір прибрати до рук ще й Волинь. Над княгинею Анною, Данилом і Васильком, що знайшли притулок у Володимирі, нависла смертельна небезпека. Щоб урятуватися, княгиня подалася до Польщі. Крім того, у політичну гру втрутився угорський король: він обіцяв підтримку Анні, на знак чого забрав до себе малого Данила. Проте втручання чужинців у галицько-волинські справи лише ускладнило внутрішнє становище: невдовзі з’ясувалося, що польський та угорський королі мають власні територіальні інтереси. Від 1208 р. чвари стали ще жорсткішими, бо ворогували між собою й Ігоровичі.

Повернення законних прав синів Романа, Данила й Василька почалося з формального закріплення Василька в Бересті. Не бажаючи коритися белзькому князеві, берестяни звернулися до польського короля, під прихистом якого перебувала Анна з молодшим сином, щоб він дозволив княжичу повернутися на Волинь. Невдовзі повернувся на батьківщину й Данило, щоправда, не з власної волі, а згідно з підступними планами угорського короля. Володар Угорщини захопив Галич, а щоб надати тому насильству законності, заявив, що в князівстві правитиме Данило. Княжичеві виповнилося тоді 10 років, тож до нього приїхала матір. Проте галицькі бояри не бажали коритися владі Романової дружини, тому й поквапилися вкотре прогнати вдову з її сином. Цього разу Данило пішов з матір’ю на Волинь. Через вісім років він розпочав збирати батькову спадщину.

• Землі яких князівств належали до складу держави Романа Мстиславовича?

• З якими країнами межувала держава на заході та півночі? • Яке з міст, позначених на карті, було найзахіднішим? • Яким було місце розташування столиці держави відносно Києва? • Порівняйте кордони Галицько-Волинської держави за Романа з кордонами сучасної України.

Галицько-Волинське князівство. Монгольська навала на українські землі

3. Чим закінчилася боротьба Данила Романовича за возз’єднання Галицько-Волинського князівства?

Давньоруський шолом другої половини 12 - першої половини 13 ст.

Союзником Данила були, крім брата Василька, волинські бояри та найвпливовіші міщани. Зумів порозумітися молодий князь і з новгородським князем Мстиславом Удатним, якого запросили на князювання повсталі проти угорського поневолення галичани.

Данило підтримував Мстислава військами в походах проти угорців. Союзницькі взаємини було скріплено шлюбом Данила з Мстиславовою дочкою.

Але незадовго до смерті Мстислав, не почуваючись особливо впевнено в Галичі, віддав місто угорцям. Тож розрахунки Данила Романовича без клопоту повернути Галичину не справдилися.

Утім, на той час Данило разом з Васильком зібрали під своєю владою всю Волинь, відвоювавши загарбані польським королем землі, мали союзницькі угоди з Литвою, польськими князями. Від 30-х років 13 ст. Данило кілька разів здобував Галич, у якому порядкували угорські залоги, але через непоступливість боярства закріпитися надовго в місті не міг. Лише 1238 р. старший Романович нарешті оволодів Галичем.

Серед подій тих років привертає увагу повернення 1238 р. волинського міста Дорогичина, яке перебувало тоді під владою рицарів Добжинського ордену.

«Не гоже є держати отчину нашу крижевникам (тобто хрестоносцям)» - так Данило пояснює свої дії, зміцнюючи північно-західний кордон Галицько-Волинського князівства.

Прагнучи заволодіти всією батьковою спадщиною, Данило утвердився і в Києві. Однак столицю свою в Київ не переніс, залишив там намісником хороброго воїна, боярина Дмитра.

Отже, наприкінці 30-х років 13 ст. Романові сини Данило й Василько відновили батькову державу. Василько як молодший залишився на Волині, у всіх важливих справах підтримуючи Данила. Старший Романович столицю Галицько-Волинського князівства переніс до тільки-но закладеного м. Холма.

Князь та дружинники. 13 ст. Реконструкція З. Васіної.

Літописець розповів про грандіозне будівництво, яке розпочав галицький князь. Холм, зокрема, зміцнили потужними укріпленнями, що з огляду на появу в степах нового войовничого кочового народу - монголів - виявилося передбачливим заходом.

Роздивіться картину М. Фіголя «Княжий Галич. 1221 рік». Поміркуйте, кого зображено на передньому плані картини. Чому ви так думаєте? Доберіть до картини іншу назву, аргументуйте її. Порівняйте картину зі схемою-реконструкцією княжого Галича 12-13 ст. і з'ясуйте, де відбуваються зображені події.

«Княжий Галич». Картина М. Фіголя.

Схема-реконструкція княжого Галича 12-13 ст.

4. Хто такі монголи? Як почалося вторгнення їхніх орд на руські землі?

«І прийшла нечувана рать» - такими словами розпочав літописець розповідь про першу сутичку руських князів з монголами. Наприкінці 12 ст. у степах Центральної Азії виникла Монгольська держава. Року 1206 великим ханом усієї Монголії було проголошено Темуджина, який узяв ім’я Чингісхан. Унаслідок його завойовницької політики (та його нащадків), у 13 ст. постала одна з найбільших імперій у світовій історії.

Роздивіться давні мініатюри, на яких зображено монгольських воїнів та Чингісхана. • Які винаходи використовують монгольські вояки, штурмуючи місто? Чому захисникам важко протистояти нападникам? • Поміркуйте, чому «володарю володарів» надано рис правителів Піднебесної.

1. Облога монголами Багдада. Персидська мініатюра 14 ст.

2. Хан усієї Монголії- Чингісхан на соколиному полюванні. Мініатюра 13 ст.

Воїни Чингісхана звали себе монголами. Руські ж літописці називали їх татарами, не відаючи, що ті самі потерпали від монгольських луків і мечів. «Татарами» монголів звали і в Китаї, і в Європі. У 19 ст. в історичній науці набув поширення термін монголо- татари, який, одначе, останнім часом у науковій літературі майже не вживається.

1222 р. монголи через Кавказ вдерлися до причорноморських степів і завдали поразки половцям у битві на Дону. Половецький хан Котян відступив до Дніпра й звернувся по допомогу до руських князів. На з’їзді князів у Києві було вирішено виступити разом з половцями проти монголів. У квітні 1223 р. у похід вирушила дружина руських князів, яку очолили Мстислав Романович київський, Мстислав Мстиславович Удатний галицький та Мстислав Святославович чернігівський.

Битва з основними силами монголів відбулася на берегах річки Калки (тепер Кальчик, права притока Кальміусу). Русичі не мали спільного плану дій і спільного командування, між князями не було згоди. Галицькі й волинські дружини князя Мстислава Удатного та князя Данила Романовича разом з половцями перейшли Калку й почали битву, не чекаючи на інших князів. Невдовзі половці залишили поле бою, спричинивши розлад у війську русичів. Цим скористалися монголи й розбили їх. Після цього ординці оточили табір дружини київського князя Мстислава Романовича, яка стояла на правому березі річки й не брала участі в битві. Після триденного штурму, не маючи змоги подолати опір і захопити табір, монголи запропонували укласти перемир’я. Тільки-но умови миру було прийнято й князівські дружини залишили табір, монголи напали на них.

Отже, битва на Калці мала для русичів тяжкі наслідки. Проте й монголи зазнали втрат. Того року вони не наважилися продовжувати похід у глиб Русі, а повернули назад.

• Прочитайте уривок з літопису. Про які деталі битви на Калці дізналися із джерела? Чому, на вашу думку, літописець приділяє особливу увагу Данилові Романовичу? У чому автор вбачає причини поразки русичів? • Проаналізуйте уривок з літопису відповідно до правил роботи з історичними джерелами.

«На ріці Калці татари встріли їх, війська половецькі і руські. Мстислав Мстиславович тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріку Калку і іншим полкам піти з ним, а сам після нього перейшов. Мстислав же [Романович] і другий Мстислав, [Святославович], сиділи у стані, не знаючи цього, тому що Мстислав [Мстиславович] їм обом [нічого] не сказав - через зависть, бо велика незгода була межи ними.

Коли зітнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед, і [воєвода] Семен Олуйович, і [воєвода] Василько Гаврилович. Ударили вони в полки татарські, і Василько був збитий [з коня], а сам Данило поранений був у груди. Але через молодість і одвагу він не чув ран, що були на тілі його, - був бо він віком вісімнадцяти літ, був бо він сильний, - і Данило кріпко боровся, побиваючи татар... Захотів води, і, пивши, відчув рану на тілі своєму, - в битв не помітив він її через силу й мужність віку свого. Був бо він смілий і хоробрий, "од голови й до ніг його не було на нім вади”.

І сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи, через зависть, бо велика незгода була межи ними..., за гріхи наші руські полки було переможено».

«Калка». Художник П. Риженко (1996 р.).

• Як художник втілив задум про результати битви на калці?

• Чим завершилася битва на Калці? Що на картині свідчить про результати битви на Калці?

Перевірте себе

1. Скільки років минуло від створення Галицько-Волинської держави до утвердження в Галичі князя Данила Романовича?

2. Які терени обіймала Галицько-Волинська держава на початку 13 ст.?

3. Виберіть літописні уривки, які стосуються Романа Мстиславовича: • «...був державцем всеї Руської землі», • «...високо сидиш ти на своїм золотокованім престолі...», • «...ревно наслідував предка свого Мономаха...», • «за ним же Україна багато потужила», • «...вікопомний самодержець всеї Русі».

4. Дайте відповіді на запитання: • Яких заходів вживав Роман Мстиславович, розбудовуючи своє князівство? • Як змінилася внутрішньополітична ситуація в Галицько-Волинському князівстві одразу після смерті Романа Мстиславовича? • Якими були заходи Данила Романовича для возз'єднання Галицько-Волинського князівства? Як князь Данило Романович торував собі шлях до галицького столу?

5. Хто такі монголи? Чому щодо цього народу вживається назва монголо-татари? Чому літописець із сумом розповідає про результати битви на Калці? Що мав на увазі літописець, коли пояснював перемогу монголів у битві на річці Калці як кару за гріхи русичів?

6. Доведіть, що виникнення Галицько-Волинської держави було важливим етапом в історії української державності.

Які факти, опрацьовані на уроці, найбільше вразили? Про що хотіли б дізнатися докладніше?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно